Рішення

від 05.07.2016 по справі 754/4267/16-ц

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/3037/16

Справа №754/4267/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 липня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Журавської О.В.

за участю секретаря Лісовської А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів), суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів).

В позовній заяві представник позивача посилається на те, що 22.08.2015 р. по пр. Ватутіна в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 та автомобіля «Деу» д.н.з. НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_1. Внаслідок ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.11.2015 р. ОСОБА_2 визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. 09 вересня 2014 р. цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1, була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на підставі полісу № АІ/1292741 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 15.09.2015 року до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» звернувся ОСОБА_1 з заявою про страхове відшкодування, де вказав реквізити рахунку на який потрібно перерахувати страхове відшкодування. 14.12.2015 року на підставі страхового акту № ОЦ/005/000/15/0205 відповідачу було відшкодовано 10 002,34 гривень. 21.12.2015 року Постановою апеляційного суду Кіровоградської області було скасовано постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.11.2015 року, провадження у справі було закрито за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. У зв'язку з вищевикладеним представник позивача змушений звертатися до суду з позовом до відповідача про повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів) в сумі 10 002,34 гривень, відсотків за користування коштами в сумі 565,16 гривень та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

В судові засідання відповідач не з'являвся, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином в засобах масової інформації, про поважність причин неявки суд не повідомляв.

Враховуючи інтереси позивача, тривалий час розгляду справи суд вважає, за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує представник позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.08.2015 р. по пр. Ватутіна в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 та автомобіля «Деу» д.н.з. НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_1. Внаслідок ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.11.2015 р. ОСОБА_2 визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

09 вересня 2014 р. цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1, була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на підставі полісу № АІ/1292741 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 13).

15.09.2015 року до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» звернувся ОСОБА_1 з заявою про страхове відшкодування, де вказав реквізити рахунку на який потрібно перерахувати страхове відшкодування (а.с. 12).

14.12.2015 року на підставі страхового акту № ОЦ/005/000/15/0205 відповідачу було відшкодовано 10 002,34 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 834 від 14.12.2015 року (а.с. 5-6).

21.12.2015 року Постановою апеляційного суду Кіровоградської області було скасовано постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.11.2015 року, провадження у справі було закрито за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення (а.с. 7-9).

Відповідно до частини третьої ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 32.1. ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик або МТСБУ не відшкодовує: (Абзац перший статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N2902-IV (2902-15) від 22.09.2005) шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не наступила, а тому ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» не повинно було відшкодовувати ОСОБА_1 шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу.

Позовні вимоги позивача, щодо стягнення відсотків за користування коштами підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Частиною 2 ст. 536 ЦК України передбачено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи те, що між сторонами відсутні договірні відносини та законом не встановлено розмір процентів за користування грошовими коштами, то у таких випадках, відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України за аналогією закону, повинні застосовуватись норми ч. 1ст. 1048 ЦК України. Згідно вказаної норми закону, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Оскільки відповідач користувався грошовими коштами позивача з 22.12.2015 року по 29.03.2016 року, то за цей період відповідач повинен сплатити відсотки в загальній сумі 565,16 грн., що підтверджується розрахунком.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення судового збору за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 689 гривень не підлягає задоволенню, оскільки судом вмотивованою ухвалою від 05.07.2016 року було відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням викладеного, суд визнає вимоги позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 10 002 (десять тисяч дві) гривень 34 копійок та відсотків за користування грошовими коштами в сумі 565 (п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 16 копійок, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В порядку ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 378 гривень.

Керуючись ст. ст. 61, 88, 208, 209, 212-215, 224-226, 218, 294 ЦПК України, ст. ст. 8, 536, 979, 1048, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_3, на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (ЄДРПОУ: 25943688) суму безпідставно набутого майна-грошових коштів в розмірі 10 002 (десять тисяч дві) гривень 34 копійок та відсотки за користування грошовими коштами в сумі 565 (п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 16 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_3, на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (ЄДРПОУ: 25943688) судовий збір в розмірі 1 378 гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Суддя: