ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2016 року Справа № 916/1482/15-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Круглікової К.С.,
Борденюк Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ел-Ітекс" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2016р. у справі № 916/1482/15-г господарського суду Одеської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Галичфарм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ел-Ітекс" про стягнення 30029,01 грн.,
за участю представників:
Позивача: не з'явився,
Відповідача: Веренчук В.О., дов. б/н від 04.07.2016р.
В с т а н о в и в :
Публічне акціонерне товариство "Галичфарм" (далі - ПАТ "Галичфарм", Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ел-Ітекс" (далі - ТОВ "Ел-Ітекс", Відповідач) про стягнення 26422,00 грн. вартості плівки ПВХ неналежної якості, а також 3607,01 грн. пені за несвоєчасну поставку товару за договором № 450-73/14 від 03.02.2014р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.2015р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2016р., позов ПАТ "Галичфарм" задоволено повністю.
У поданій касаційній скарзі, ТОВ "Ел-Ітекс", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 673, 680, 688 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 4 7 , 43, 84 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати судові рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Галичфарм", відмовити.
У поданому до суду касаційної інстанції письмовій заяві ПАТ "Галичфарм" просило залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, а справу розглянути без участі його представника.
Заслухавши пояснення представника ТОВ "Ел-Ітекс", вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Вирішуючи спір у даній справі, суд апеляційної інстанції, з урахуванням представлених доказів у справі, посилаючись на положення ст.ст. 202, 548, 610 - 612, 626 - 629, 655, 662, 663, 673, 678, 680, 681, 688 ЦК України, ст.ст. 181, 230 ГК України, умови договору № 450-73/14 від 03.02.2014р. та специфікації до цього договору, дійшов висновку про те, що у даному випадку Відповідач здійснив поставку Позивачу товару: за специфікацією № 1 від 26.03.2014р. - плівку ПВХ білу, в кількості 500 кг. вартістю 18590 грн. і за специфікацією № 2 від 23.04.2014р. - плівку ПВХ білу, в кількості 200 кг. вартістю 7832 грн., на загальну суму 26422,00 грн., який останнім було оплачено, відповідно, 31.03.2014р. і 29.04.2014р., що не відповідав встановленим у цих специфікаціях умовам, тобто - неналежної якості, допустивши при цьому також і порушення строків поставки такого товару, у зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції про задоволення повністю позовних вимог ПАТ "Галичфарм" про стягнення з ТОВ "Ел-Ітекс" 26422,00 грн. вартості плівки неналежної якості і 3607,01 грн. пені за несвоєчасну поставку товару, залишив без змін.
Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій у повній мірі погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.
Згідно ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, є господарський договір.
Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Також, частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
При цьому, статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Водночас, згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
При цьому, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.ст. 188, 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Також, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, що згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Так, ст. 611 ЦК України передбачає настання в разі порушення зобов'язання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Водночас, згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При чому, частиною 1 ст. 230 ГК України також передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Щодо окремого виду зобов'язань, то відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.
У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Разом з тим, частиною 1 ст. 675 ЦК України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Водночас ст. 678 ЦК України передбачає, що Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару; якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.
Також, статтею 688 ЦК України передбачений обов'язок покупця повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 03.02.2014р. між ПАТ "Галичфарм" (Покупець) і ТОВ "Ел-Ітекс" (Продавець) було укладено договір № 450-73/14 (далі - Договір) відповідно до умов якого (п. 1.1.) Продавець зобов'язався передати у власність Покупця товар згідно письмової заявки Покупця та Специфікацій, які є невід'ємними частинами даного договору, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його в порядку і на умовах визначених цим договором.
Згідно п.п. 1.2., 1.3. Договору ціна та технічні характеристики товару погоджуються сторонами у Специфікаціях. Кількість та дата поставки вказуються в замовленнях Покупця та можуть узгоджуватися в Специфікаціях до даного договору. Поставка товару здійснюється на умовах, вказаних у Специфікаціях до даного договору.
При цьому, пунктом 2.1. Договору встановлювалось, що якість товару, що відпускається, повинна відповідати технічним умовам, іншій технічній документації виробника, яка встановлює вимоги до його якості, а також Специфікації якості (Додаток 1), та повинна бути підтверджена сертифікатами якості та іншими документами, необхідними для даного виду товару, які передаються Покупцю разом з товаром. Копії сертифікатів якості на товар передаються Продавцем Покупцю, завірені печаткою та підписом уповноваженої особи продавця. Якісні показники товару повинні відповідати технічним умовам, іншій технічній документації виробника, яка встановлює вимоги до його якості, а також вимогам ГОСТів, санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам і правилам, які встановлені в Україні для даної групи товару, а також не мати дефектів товарного вигляду.
Відповідно до п.п. 2.4., 2.6. Договору претензії щодо якості товару можуть бути висунуті протягом двох календарних місяців з дати поставки товару. Постачальник зобов'язаний розглянути претензію Покупця та надати мотивовану відповідь протягом 2 тижнів від дня її отримання. В протилежному випадку претензія буде вважатися прийнятою Постачальником. Якщо поставлений товар виявиться дефектним та/або не відповідатиме п. 2.1., Постачальник зобов'язаний за свій рахунок замінити дефектний товар новим, впродовж 45 днів з дня прийняття претензії, або, в разі неможливості заміни на якісний товар, повернути суму грошових коштів, сплачену Покупцем за цей дефективний товар, на поточний рахунок Покупця протягом 3-х банківських днів, з дня отримання письмової вимоги, за умови, що дефектний товар буде повернуто в оригінальній упаковці.
Крім того, пунктами 3.1., 3.2. Договору встановлювалось, що сума договору складається із сум Специфікації, що є невід'ємною частиною договору. Ціна на товар обумовлюється у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. Договору поставка товару здійснюється Продавцем протягом 60 календарних днів з дати отримання письмового замовлення Покупця (по факсу, або електронній пошті) на поставку партії (партій) товару згідно даного договору. Датою поставки вважається дата фактичної передачі товару, що зазначається в товарній накладній, згідно якої передається партія товару.
Пунктами 5.1. - 5.3. Договору передбачалось, що у випадку порушення умов даного договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. У випадку прострочення платежу проти строків, встановлених в даному договору, Покупець виплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення. За несвоєчасну поставку, згідно терміну, погодженому сторонами при підтвердженні замовлення (згідно п. 4.1.) Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення передачі товару.
Відповідно до Додатку 1 до договору № 450-73/14 від 03.02.2014р. (Специфікація якості плівка ПВХ) зовнішній вигляд цього товару визначають візуально без використання збільшувальних приладів. Плівка полівінілхлоридна (кольорова або безкольорова) - прозора, повинна бути без розривів, отворів, тріщин, складок з рівнообрізаними краями. Не допускається наявність сторонніх включень, пухирців повітря.
Разом з цим, 26.03.2014р. сторони підписали Специфікацію № 1 до договору № 450-73/14 від 03.02.2014р. за якою найменування товару, що поставляється за цією угодою: плівка ПВХ прозора 112*0,23 мм. (внутрішній діаметр втулки 75 мм., максимальний діаметр рулону 390 мм.) у кількості 1000 кг., за ціною 37,18 грн. з ПДВ, на суму 37180 грн., плівка ПВХ прозора 105*0,23 мм. (внутрішній діаметр втулки 75 мм., максимальний діаметр рулону 390 мм.) у кількості 1000 кг., за ціною 37,18 грн. з ПДВ, на суму 37180 грн., плівка ПВХ біла 90*0,23 мм. (внутрішній діаметр втулки 75 мм., максимальний діаметр рулону 390 мм.) у кількості 500 кг., за ціною 37,18 грн. з ПДВ, на суму 18590 грн.
Також, 23.04.2014р. сторони підписали Специфікацію № 2 до договору № 450-73/14 від 03.02.2014р. за якою найменування товару, що поставляється за цією угодою: плівка ПВХ прозора 112*0,23 мм. (внутрішній діаметр втулки 75 мм., максимальний діаметр рулону 390 мм.) у кількості 1000 кг. за ціною 39,16 грн. з ПДВ, на суму 39160 грн., плівка ПВХ прозора 165*0,23 мм. (внутрішній діаметр втулки 75 мм., максимальний діаметр рулону 390 мм.) у кількості 3000 кг., за ціною 39,16 грн. з ПДВ, на суму 117480 грн., плівка ПВХ біла 82*0,23 мм. (внутрішній діаметр втулки 75 мм., максимальний діаметр рулону 390 мм.) у кількості 200 кг., за ціною 39,16 грн. з ПДВ, на суму 7832 грн.
За умовами Специфікацій №№ 1, 2 передбачалось, зокрема, наступне: якість товару, який поставляється (плівка ПВХ) - згідно з Договором, термін поставки - травень 2014р., умови оплати - 100% попередня оплата.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач здійснив оплату товару за Договором: за специфікацією № 1 від 26.03.2014р. - 31.03.2014р., за специфікацією № 2 від 23.03.2014р. - 29.04.2014р., тоді як Відповідач, у свою чергу, здійснив поставку плівки, відповідно, 02.06.2014р. (видаткова накладна № 165 на суму 91333,73 грн.) та 11.07.2014р. (видаткова накладна № 221 на суму 27425,05 грн.).
Відповідно до складених Позивачем аналітичних листів вхідного контролю сировини № 103946 від 12.04.2014р. і № 107202 від 21.07.2014р., зовнішній вигляд товару - плівки ПВХ 90 х 0,23 кількістю 486,00 кг., поставленої 05.06.2014р. партією № 202101245 050614 і плівки ПВХ 82 х 0,23 кількістю 210,00 кг., поставленої 14.07.2014р. партією № 202102345 140714, не відповідає встановленим специфікацією умовам та вимогам, через те, що поставлена плівка є непрозорою, білою.
Листом від 09/1-1584 від 13.06.2014р. Позивач повідомив Відповідача про забракування плівки ПВХ 90*0,23 мм. партії № 202101245, поставленої за видатковою накладною № 165 від 02.06.2014р., за показником - зовнішній вигляд (непрозора) і, водночас, просив повідомити його про час та спосіб повернення забракованого цього товару, на який останній, у свою чергу, листом № 124 від 17.06.2014р. повідомив Позивача про виконання усіх зобов'язань по поставці товару за Специфікацією № 1 від 26.03.2014р.
В наступному, 18.06.2014р. і 11.07.2014р. Позивач також звертався до Відповідача з листами, відповідно, за № 09/1-1607 і № 09/1-1748, у яких, в першому випадку повторно повідомляв про невідповідність поставленого за Специфікацією № 1 від 26.03.2014р. товару якості за показником його зовнішнього вигляду, а в другому випадку - про недотримання термінів поставки товару за Специфікацією № 2 від 23.04.2014р., та просив Відповідача терміново здійснити таку поставку. Однак, вказані листи Позивача були залишені без відповіді.
У претензії вих. № 16-2201а від 11.09.2014р., яка також була залишена без відповіді, Позивач вимагав від Відповідача в десятиденний строк з моменту отримання претензії сплатити на його користь пеню у розмірі 3607,01 грн., у зв'язку з порушенням термінів поставки товару за договором № 450-73/14 від 03.02.2014р. і в 45-ти денний строк з моменту отримання даної претензії здійснити заміну дефектного товару або в строк 3-х банківських днів повернути вартість дефектного товару у розмірі 26442 грн. на його розрахунковий рахунок.
Вимогами ПАТ "Галичфарм" у даній справі, з якими повністю погодились і суди попередніх інстанцій, з посиланням на ст.ст. 256, 257, 629, 673, 678, 681 ЦК України, умови договору № 450-72/14 від 03.02.2014р. та Специфікацій до нього, та представлені докази у справі, є стягнення з ТОВ "Ел-Ітекс" 26422,00 грн. вартості плівки ПВХ, що не відповідає обумовленим умовам якості такого товару по показнику прозорості, а також стягнення 3607,01 грн. пені за несвоєчасну поставку товару, з прострочкою: за Специфікацією № 1 від 26.03.2014р. - 2 календарних дні і за Специфікацією № 2 від 23.04.2014р. - 41 календарний день.
Разом з тим, на думку колегії суддів касаційної інстанції, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, судом першої інстанції не було у повній мірі та належним чином надано правову оцінку, як умовам укладеного між сторонами договору № 450-72/14 від 03.02.2014р. в частині приймання товару по якості, кількості та пред'явлення з цього приводу претензій, та в частині здійснення повернення товару неналежної якості, так і правовим наслідкам такого невиконання сторонами цієї угоди.
Так, пунктом 4.3. Договору передбачалось, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством України, зокрема інструкціями про приймання продукції по якості: № П-7, по кількості: № П-6, з урахуванням п. 2. даного договору.
Водночас, згідно п. 2.1. Договору, якість товару, що відпускається, повинна відповідати технічним умовам, іншій технічній документації виробника, яка встановлює вимоги до його якості, а також Специфікації якості (Додаток 1), та повинна бути підтверджена сертифікатами якості та іншими документами, необхідними для даного виду товару, які передаються Покупцю разом з товаром. Копії сертифікатів якості на товар передаються Продавцем Покупцю, завірені печаткою та підписом уповноваженої особи продавця. Якісні показники товару повинні відповідати технічним умовам, іншій технічній документації виробника, яка встановлює вимоги до його якості, а також вимогам ГОСТів, санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам і правилам, які встановлені в Україні для даної групи товару, а також не мати дефектів товарного вигляду.
Відповідно до п. 2.4. Договору претензії щодо якості товару можуть бути висунуті протягом двох календарних місяців з дати поставки товару. Постачальник зобов'язаний розглянути претензію Покупця та надати мотивовану відповідь протягом 2 тижнів від дня її отримання. В протилежному випадку претензія буде вважатися прийнятою Постачальником.
При цьому, пунктом 2.6. Договору встановлювалось, що у випадку, якщо поставлений товар виявиться дефектним та/або не відповідатиме п. 2.1., Постачальник зобов'язаний за свій рахунок замінити дефектний товар новим, впродовж 45 днів з дня прийняття претензії, або, в разі неможливості заміни на якісний товар, повернути суму грошових коштів, сплачену Покупцем за цей дефективний товар, на поточний рахунок Покупця протягом 3-х банківських днів, з дня отримання письмової вимоги, за умови, що дефектний товар буде повернуто в оригінальній упаковці.
Отже, умовами Договору, встановленими самими ж сторонами в його п. 2.6., передбачалась можливість заміни дефектного товару новим за рахунок Постачальника впродовж 45 днів з дня прийняття претензії, а у разі неможливості такої заміни - повернення останнім грошових коштів за товар, тільки за умови повернення такого дефектного товару в оригінальній упаковці.
Проте, питання про дотримання таких умов, у тому числі - і самим Позивачем, судом першої інстанції взагалі не досліджувалось, що у свою чергу вплинуло, як на причини та можливість виконання зобов'язань Відповідача щодо заміни товару, так і на можливість повернення ним грошових коштів, а у зв'язку з цим - на обґрунтованість та правомірність заявлених вимог Позивача, та на правильність вирішення цієї частини спору.
При цьому, місцевий господарський суд повністю залишив поза увагою і питання дотримання обома сторонами умов Договору, що визначали порядок приймання товару за кількістю та якістю (п. 4.3. Договору), про які йшлося вище, оскільки заперечення Відповідача на даний позов стосувались саме якості поставленого за цією угодою товару, що також вплинуло на законність та правильність прийнятого судом рішення у справі в частині стягнення вартості товару неналежної якості.
Щодо іншої частини вимог - про стягнення суми пені за несвоєчасну поставку товару, яку також було задоволено судом, також, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, суд першої інстанції не звернув належну увагу на те, що розмір заявленої Позивачем до стягнення пені був розрахований останнім не у відповідності з терміном поставки товару, визначеними у пункті 4.1. Договору, за яким поставка товару здійснюється Продавцем протягом 60 календарних днів з дати отримання письмового замовлення Покупця, а згідно терміну поставки, визначеного у Специфікаціях до Договору, та не надав цій обставині відповідну правову оцінку.
При цьому, суд не звернув увагу і на те, що у претензії № 09/1-1748 від 11.07.2014р. сам Позивач вказував на те, що термін поставки товару за Специфікацією № 2 минув 22.06.2014р., тобто - відповідно до п. 4.1. Договору, тоді як у позовній заяві, в частині стягнення пені, такий розрахунок за цією поставкою був здійснений за період прострочення, починаючи з 01.06.2014р.
Водночас, суд апеляційної інстанції, який відповідно до положень ст.ст. 99, 101 ГПК України під час перегляду судових рішень в апеляційному порядку користується правами, наданими суду першої інстанції та здійснює за наявними у справі і додатково поданими доказами повторний розгляд справи, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, всупереч вимог ч. 1 ст. 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи, не приділив у повній мірі уваги вищезазначеним обставинам справи, вимогам норм матеріального права, умовам Договору, визначених сторонами, зокрема у його п.п. 2.1., 2.4., 2.6., 4.1., 4.3., та їх дотримання у повній мірі обома сторонами, необґрунтовано визнавши при цьому безпідставними доводи Відповідача, пославшись тільки на те, що рішення суду про задоволення позову є законним та обґрунтованим, фактично без достатнього, належного та повного з'ясування всіх обставин справи стосовно поставки та прийняття обумовленого Договором товару.
Між тим, згідно ч. 1 ст. 111 10 ГПК України, підставами для скасування чи зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, прийняті у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому, постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції підлягають скасуванню, а справа її направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, витребувати належні докази по справі, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права і обов'язки сторін у даній справі, і в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ел-Ітекс" задовольнити частково.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2016р. та рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2015р. у справі № 916/1482/15-г скасувати повністю, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду.
Головуючий суддя Малетич М.М.
Судді Круглікова К.С.
Борденюк Є.М.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2016 |
Оприлюднено | 08.07.2016 |
Номер документу | 58807900 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Малетич M.M.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні