Рішення

від 30.06.2016 по справі 910/10164/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2016Справа №910/10164/16 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово - виробнича компанія «МЕТЕКС» стягнення заборгованості у розмірі 301 633 грн. 43 коп. Представники:

від Позивача: Бойко Р.І. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово - виробнича компанія «МЕТЕКС» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 301 633 грн. 43 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 29.01.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово - виробнича компанія «МЕТЕКС» (Постачальник) було укладено Договір поставки №МТ0122, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в даному договорі, металопрокат, сортамент, кількість та ціна якого вказані у рахунках - фактурах та/або специфікаціях, оформлених як додатки до даного договору, які є його невід'ємними частинами. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він перерахував попередню оплату у загальному розмірі 1 398 331 грн. 88 коп., проте Відповідач поставив товар частково лише на суму 1 124 534 грн. 52 коп. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» в розмірі 273 797 грн. 36 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово - виробнича компанія «МЕТЕКС» 40% річних у розмірі 18 253 грн. 16 коп. та інфляційні у розмірі 9 582 грн. 91 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.06.2016 року порушено провадження у справі № 910/10164/16, судове засідання призначено на 15.06.2016 року.

15.06.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 03.06.2016 року.

15.06.2016 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 03.06.2016 року не виконав.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача надати письмові пояснення з посиланням на належні докази та норми чинного законодавства України щодо можливості нарахування процентів річних та інфляційних, передбачених ст. 625 ЦК України, на суму попередньої оплати, яка є поверненням суми авансу.

2) Відповідача надати докази на підтвердження поставки товару або повернення суми попередньої оплати у розмірі 273 797,36 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2016 року відкладено розгляд справи на 30.06.2016 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

30.06.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, якою просив суд стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 273 797 грн. 36 коп. та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 27 230 грн. 12 коп.

В судовому засіданні 30 червня 2016 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судове засідання представник Відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 року у справі № 910/10164/16, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово - виробнича компанія «МЕТЕКС» є 01013, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПРОМИСЛОВА, будинок 4/7, офіс 50.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/10164/16 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово - виробнича компанія «МЕТЕКС», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Що стосується заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» про зменшення розміру позовних вимог від 30.06.2016 року, Суд зазначає.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд зазначає, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. (п.3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції")

Враховуючи вищевикладене, Суд приймає Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 30 червня 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

29.01.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово - виробнича компанія «МЕТЕКС» (Постачальник) було укладено Договір поставки №МТ0122, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в даному договорі, металопрокат, сортамент, кількість та ціна якого вказані у рахунках - фактурах та/або специфікаціях, оформлених як додатки до даного договору, які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п.3.1 Договору ціна на товар встановлюється за домовленістю між Постачальником та Покупцем з урахуванням ПДВ і вказується у рахунках та інших супровідних документах. Ціна на товар може змінюватись в залежності від коливань середньо ринкових цін на металопрокат.

Загальна сума Договору становить 99 256 грн. 80 коп. (п.3.2 Договору)

Згідно з п.3.4 Договору оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100% передоплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 2 банківських днів з моменту виставлення рахунку або на інших умовах вказаних у специфікаціях до даного договору.

У п.4.2 Договору визначено, що строк поставки Товару - протягом 10 (десяти) робочих днів після 100% передоплати. Інші строки поставки та умови оплати окремих партій товару узгоджуються Сторонами у Специфікаціях до цього Договору.

Пунктом 7.7 Договору передбачено, що у випадку необґрунтованої відмови Постачальника від виконання договірних зобов'язань, а також якщо строк невиконання зобов'язань за цим Договором з боку Постачальника триває більше 10 робочих днів, Постачальник зобов'язаний протягом 2 банківських днів з дати відмови або після спливу вказаних 10 робочих днів повернути Покупцю суму проведеної передоплати з урахуванням індексу інфляції та 40% річних за кожен день користування цими грошовими коштами Покупця (з дати здійснення передоплати до дати фактичного повернення коштів).

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. (п.10.1 Договору)

Додатковою угодою №2 від 24.02.2016 року до Договору поставки №МТ0122 від 29.01.2016 року Сторони виклали п.3.2 договору в наступній редакції: «Загальна сума Договору визначається на підставі сплачених рахунків».

Специфікацією №1 від 22.02.2016 року до Договору поставки №МТ0122 від 29.01.2016 року Сторони узгодили найменування, кількість, ціну, загальну суму - 36 474 грн. 65 коп., оплата вартості товару шляхом 100% передоплати на поточний рахунок Постачальника; строк поставки - протягом 10 (десяти) робочих днів після 100% передоплати.

Специфікацією №2 від 24.02.2016 року до Договору поставки №МТ0122 від 29.01.2016 року Сторони узгодили найменування, кількість, ціну, загальну суму - 329 286 грн. 00 коп., оплата вартості товару шляхом 100% передоплати на поточний рахунок Постачальника; строк поставки - протягом 10 (десяти) робочих днів після 100% передоплати.

Специфікацією №3 від 02.03.2016 року до Договору поставки №МТ0122 від 29.01.2016 року Сторони узгодили найменування, кількість, ціну, загальну суму - 1 324 992 грн. 07 коп., оплата вартості товару шляхом 100% передоплати на поточний рахунок Постачальника; строк поставки - протягом 10 (десяти) робочих днів після 100% передоплати.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №МТ0122 від 29.01.2016 року Позивачем були сплачені грошові кошти у загальному розмірі 1 398 331 грн. 88 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позивача за період з 01.02.2016 р. по 01.04.2016 р., а Відповідачем в свою чергу був поставлений товар на загальну суму в розмірі 1 124 534 грн. 52 коп., що підтверджується видатковими накладними №МК-0000122 від 08.02.2016 р. на суму 99 256 грн. 80 коп., № МК-0000253 від 29.02.2016 р. на суму 35 780 грн. 76 коп., №МК-0000287 від 10.03.2016 р. на суму 328 674 грн. 04 коп., №МК-0000378 від 29.03.2016 р. на суму 166 602 грн. 12 коп., №МК-0000379 від 29.03.2016 р. на суму 104 216 грн. 31 коп., №МК-0000426 від 06.04.2016 р. на суму 216 250 грн. 50 коп., №МК-0000454 від 13.04.2016 р. на суму 173 753 грн. 99 коп.

20.04.2016 року Позивач направив на адресу Відповідача лист про надання інформації по поставці товару, у відповідь на який Відповідач листом №21/04-01 від 21.04.2016 р. повідомив про здійснення поставки до 03.05.2016 року включно.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що , в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» в розмірі 273 797 грн. 36 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово - виробнича компанія «МЕТЕКС» 40% річних у розмірі 27 230 грн. 12 коп. з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 30.06.2016 року, яка прийнята Судом до розгляду.

25.05.2016 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №182 з вимогою здійснити повернення попередньої оплати у розмірі 279 797 грн. 36 коп., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 25.05.2016 р., фіскальним чеком від 25.05.2016 р., проте залишена без відповіді і виконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки №МТ0122 від 29.01.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №МТ0122 від 29.01.2016 року Позивачем були сплачені грошові кошти у загальному розмірі 1 398 331 грн. 88 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позивача за період з 01.02.2016 р. по 01.04.2016 р., а Відповідачем в свою чергу був поставлений товар на загальну суму в розмірі 1 124 534 грн. 52 коп., що підтверджується видатковими накладними №МК-0000122 від 08.02.2016 р. на суму 99 256 грн. 80 коп., № МК-0000253 від 29.02.2016 р. на суму 35 780 грн. 76 коп., №МК-0000287 від 10.03.2016 р. на суму 328 674 грн. 04 коп., №МК-0000378 від 29.03.2016 р. на суму 166 602 грн. 12 коп., №МК-0000379 від 29.03.2016 р. на суму 104 216 грн. 31 коп., №МК-0000426 від 06.04.2016 р. на суму 216 250 грн. 50 коп., №МК-0000454 від 13.04.2016 р. на суму 173 753 грн. 99 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

25.05.2016 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №182 з вимогою здійснити повернення попередньої оплати у розмірі 279 797 грн. 36 коп., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 25.05.2016 р., фіскальним чеком від 25.05.2016 р., проте залишена без відповіді і виконання.

Як встановлено Судом, Відповідачем до теперішнього часу не був поставлений Покупцеві товар на суму в розмірі 273 797 грн. 36 коп. всупереч умовам Договору поставки №МТ0122 від 29.01.2016 року.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року по справі № 5011-42/13539-2012|3-30гс13.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» в розмірі 273 797 грн. 36 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив поставку товару та не здійснив повернення суми попередньої оплати в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 273 797 грн. 36 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 30.06.2016 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 40% річних за загальний період прострочки з 01.04.2016 р. по 30.06.2016 р. у розмірі 27 230 грн. 12 коп.

За змістом ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України в разі прострочення оплати товару за вимогою продавця покупець зобов'язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця. (ч.3 статті 693 Цивільного кодексу України)

Відповідно до статті 536 Цивільного Кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами.

Суд звертає увагу, що право на нарахування та отримання процентів за користування коштами у разі їх безпідставного одержання передбачено законом. Проте, вказана стаття не встановлює розміру процентів за користування грошовими коштами відсилаючи кредитора та боржника з метою вирішення цього питання до договору або закону. Крім того, проценти у розумінні зазначених правових норм застосовуються тільки у випадках користування чужими, тобто залученими на певний строк, коштами за відсутності прострочення виконання грошового зобов'язання або при умові про відстрочення чи розстрочення оплати за отриманий товар, виконані роботи чи надані послуги.

Пунктом 7.7 Договору передбачено, що у випадку необґрунтованої відмови Постачальника від виконання договірних зобов'язань, а також якщо строк невиконання зобов'язань за цим Договором з боку Постачальника триває більше 10 робочих днів, Постачальник зобов'язаний протягом 2 банківських днів з дати відмови або після спливу вказаних 10 робочих днів повернути Покупцю суму проведеної передоплати з урахуванням індексу інфляції та 40% річних за кожен день користування цими грошовими коштами Покупця (з дати здійснення передоплати до дати фактичного повернення коштів).

Суд, перевіривши розрахунок 40% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов'язання з 01.04.2016 року по 30.06.2016 року у розмірі 27 230 грн. 12 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до вимоги статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості виходити самостійно за межі заявлених позовних вимог.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово - виробнича компанія «МЕТЕКС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 273 797 грн. 36 коп., 40% річних у розмірі 27 230 грн. 12 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово - виробнича компанія «МЕТЕКС» (01013, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПРОМИСЛОВА, будинок 4/7, офіс 50, Ідентифікаційний код юридичної особи 39412768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» (25491, Кіровоградська обл., місто Кіровоград, ВУЛИЦЯ МУРМАНСЬКА, будинок 9, Ідентифікаційний код юридичної особи 37168244) заборгованість у розмірі 273 797 (двісті сімдесят три тисячі сімсот дев'яносто сім) грн. 36 (тридцять шість) коп., 40% річних у розмірі 27 230 (двадцять сім тисяч двісті тридцять) грн. 12 (дванадцять) коп. та судовий збір у розмірі 4 515 (чотири тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн. 41 (сорок одна) коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 04 липня 2016 року.

Суддя О.В. Чинчин