Рішення

від 04.07.2016 по справі 906/580/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" липня 2016 р. Справа № 906/580/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання :Гребеннікової Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №18-НЮ від 15.01.2016

від відповідача: не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (м. Київ)

до Приватного підприємства "Лекс-Віт" (м. Житомир)

про стягнення 10558,70 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10558,70грн.

Ухвалою господарського суду від 14.06.2016 порушено провадження та призначено до розгляду на 05.07.2016.

До початку розгляду справи позивач предмет та підстави позову не змінив.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, вимог ухвали суду від 14.06.2016р. не виконав, оскільки остання повернулася на адресу з підстав невручення адресату за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. п. 3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Зокрема, за змістом статті 64 ГПК України, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто відділенням зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки до початку розгляду справи по суті позивач предмет та підстави позову не змінив, відповідач зустрічного позову не подав, суд розпочав розгляд спору по суті.

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив сторонам спору необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2015 року на станції Куп'янськ-Сортувальний Південної залізниці затриманий вагон №44660721 з вантажем пиломатеріали не пойменовані в алфавіті, за відправкою Коростень Південно-Західної залізниці - Астра №34315600 з причини заборони на транзит територією Російської федерації згідно з актом карантинного фітосанітарного контролю. Зазначений вагон був повернутий зі станції Валуйки РФ за актом загальної форми від 03.05.2015 №5/27557. По факту затримки даного вагону станцією Куп'янськ-Сортувальний складено акт загальної форми від 04.05.2015 №6217. Відправником вантажу являється ПП "Лекс-Віт".

Згідно зі ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

В силу положень ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Положеннями ст. 1, 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 (з подальшими змінами та доповненнями; далі по тексту Статут залізниць України) залізничний транспорт загального користування (далі - залізничний транспорт) є однією з базових галузей економіки України, що забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби населення у перевезеннях. Основною організаційною ланкою на залізничному транспорті є залізниця. Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Накладною, відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

В силу положень ст.ст. 22, 23 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів

Положеннями ст. 6 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправником (відправником вантажу, вантажовласником) є зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про залізничний транспорт від 04.07.1996р. № 273/96-ВР (з подальшими змінами та доповненнями) залізничний транспорт - виробничо-технологічний комплекс підприємств залізничного транспорту, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо. Залізницею є відокремлений підрозділ публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування (далі - АТ "Укрзалізниця"), утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", який здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні залізничної мережі. Міжнародним залізничним сполученням є перевезення пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу та пошти між Україною та іноземними державами.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про укладення між позивачем та Приватним підприємством "Лекс-Віт" договору перевезення вантажу пиломатеріалів, з наділенням відповідача статусом відправника, а позивача перевізника у даних правовідносинах.

Відповідно до акту загальної форми, що складений станцією Валуйки, № 5/27557 від 05.03.2015р., вагон №44630721 із вантажем - пиломатеріали, не був допущений для транзиту по території Російської федерації у з'язку із висновком органу фітосанітарного контролю про заборону транзиту. У зв'язку з викладеним, вказаний вагон повернений на станцію Куп'янськ-Сортувальний Південної залізниці.

Відповідно до акту загальної форми № А601 від 08.05.2015р., складеного посадовими особами станції Куп'янськ- Сортувальна, вищезазначений вагон прибув на станцію Купянськ-Сортувальний у зв'язку із забороною транзиту територією Російської Федерації.

Як свідчить зміст акту загальної форми № А601 від 08.05.2015р., о 16 год. 00 хв., затримані вагони були відправлені до станції призначення у зв'язку із наданням відповідачем належним чином оформлених фітосанітарних сертифікатів, за якими транзит вантажу територією Російської Федерації було дозволено.

За переконанням позивача, у зв'язку із тим, що вказаний вагон був затриманий з вини ПП "Лекс-Віт", на відповідача покладається обов'язок сплати додаткових платежів та зборів, пов'язаних із затримкою вагона, а саме: плати за користування вагонами в сумі 992,70 грн., збір за маневрову роботу в сумі 1 171,60 грн., телеграфне повідомлення в сумі 106,10 грн., збір за зберігання вантажу в сумі 3 315,30 грн., тариф (плата за перевезення) в сумі 31 914,00 грн., а загалом грошових кошті в сумі 37 499,70 грн.

З метою стягнення нарахованих платежів в позасудовому порядку, позивачем було направлено на адресу Приватного підприємства "Лекс-Віт" претензію від 04.02.2016р. за вих. № НЮ-16-11/16п, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Викладені обставини, а саме відмова відповідача в добровільному порядку компенсувати витрати, пов'язані із затримкою вантажів, зумовили пред'явлення даного позову.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 308 ГК України вантаж до перевезення приймається перевізниками залежно від виду транспорту та вантажу в місцях загального або незагального користування. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством. У разі якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість та інші властивості вантажу, що перевозиться, вантажовідправник зобов'язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем.

Отже, в даному випадку, на Приватне підприємство "Лекс-Віт" як на вантажовідправника за законом покладається обов'язок долучення до накладної всіх документів, необхідних для митного оформлення вантажу у міжнародному залізничному сполученні.

Згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Відповідно до п. 3 Правил складання актів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезенні і є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника чи вантажоодержувача за затримки вагонів, пов'язані з митним оформленням вантажу, а також за затримки через неподання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил.

Отже, приймаючи до уваги, що саме Приватне підприємство "Лекс-Віт" виступало вантажовідправником та було зобов'язане надати залізниці всі документи, необхідні для митного оформлення вантажу, в тому числі і для транзиту через територію Російської Федерації, а також враховуючи, що належним чином оформлені фітосанітарні сертифікати були надані відповідачем лише після затримки вагонів через заборону їх транзиту, господарський суд доходить висновку, що затримка дев'яти вагонів у спірних правовідносинах відбулась з вини Приватного підприємства "Лекс-Віт".

Статтею 11 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі по тексту УМВС) передбачено, що залізниця не зобов'язана перевіряти правильність і достатність документів, прикладених відправником до накладної. Відправник несе відповідальність перед залізницею за всі наслідки від неправильного, неточного або неповного вказання цих відомостей і заяв. Якщо під час перевезення з вини відправника або отримувача виникнуть перешкоди до його перевезення, то залізниці сплачуються всі витрати, понесені нею через затримку.

В силу положень ст. 120 Статуту залізниць України за затримку вагонів і контейнерів через недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших адміністративних правил або неналежне їх оформлення, вантажовідправник вносить плату, встановлену відповідно до статті 119 цього Статуту, і несе відповідальність перед залізницею за наслідки затримки вагонів і контейнерів.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Отже, з огляду на викладене, Приватне підприємство "Лекс-Віт" за затримку вагонів протягом періоду з 04год. 55 хв. 04.05.2015р.. по 16 год. 00 хв. 08.05.2015р. зобов'язане сплатити на користь позивача наступні платежі:

- плату за користування вагонами в сумі 2398,80 грн., що розрахована відповідно до таблиці 1 розділу V Збірнику тарифів на перевезення вантажів, що затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. № 317, якими передбачено, що: ставки плати за користування вагонами парку залізниць України залежно від часу користування і від кількості операцій, що виконуються (навантаження, вивантаження) з вагонами, наведені в табл. 1. Плата за користування вагонами інших держав відшкодовується за ставками та в порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних угод України з цих питань. У разі затримки на прикордонних станціях контейнерів у вагонах з вини вантажовласника з нього стягується плата за користування затриманими контейнерами і вагоном за весь час затримки;

- збір за маневрову роботу в сумі 1 171,20 грн., що розрахований відповідно до п.п. 1.8 п. 1 розділу ІІІ Збірнику тарифів на перевезення вантажів, що затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. № 317, якими передбачено, що за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам'яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292,6 грн. за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні;

- телеграфне повідомлення в сумі 212,20 грн. відповідно до п. 10 розділу ІІІ Збірнику тарифі на перевезення вантажів, що затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. № 317, яким передбачено ставки за передачу документів телеграфом;

- збір за зберігання вантажів у вагоні на суму 2306,30 грн. відповідно до п. 2.1 розділу ІІІ Збірнику тарифі на перевезення вантажів, що затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. № 317, яким передбачено, що термін безоплатного зберігання обчислюється згідно з відповідними Правилами. Після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах (у тому числі у контейнерах);

- тариф в сумі 4682,00 грн. за перевезення від ст. Тополі-Експорт до ст. Куп'янск-Сортувальний та у зворотному напрямку за схемою 2;

Загалом в сумі 10558,70 грн.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність у відповідача обов'язку компенсувати додаткові витрати залізниці, пов'язані із затримкою вагонів, на суму 10558,70 грн., а відтак, про задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд даних позовних вимог покладаються на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3,4-7,33,43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Лекс-Віт" (10020, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Маршала Рибалки, 42, код ЄДРПОУ 39172645) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033):

- 10558,70 грн. боргу;

- 1378,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.07.2016року.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - у справу, 2- позивачу (простою) , 3 - відповідачу (рек. з пов.).