Рішення

від 04.07.2016 по справі 910/8253/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2016Справа №910/8253/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ"

про стягнення 49 600, 00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" (далі -відповідач) про стягнення 49 600, 00 грн., у тому числі: 49 000, 00 грн. - відшкодування збитків, 600 грн. - послуги евакуатора.

Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 439/14-Т/К/03 від 06.05.2014 внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.06.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи. Зокрема, витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України в строк до 03.06.2016 інформацію стосовно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу "Renault Kangoo", державний номер AE 4404 HC, який діяв станом на 05 січня 2015, вказавши його серію та номер, назву та адресу страхової компанії, яка видала поліс, ліміт відповідальності, франшизу, термін дії полісу, тип договору, прізвище, ім'я та по-батькові /найменування страхувальника.

17.05.2016 через загальний відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист з інформацією на виконання вимог ухвали суду від 05.05.2016.

18.05.2016 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав клопотання, у якому підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд розглядати дану справу без присутності представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався згідно п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У дане судове засідання представники сторін вдруге не з'явились, через загальний відділ діловодства суду представник позивача повторно подав клопотання, в якому підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд проводити розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвал суду.

Приймаючи до уваги, що представники сторін були належним чином повідомлені про дату та час проведення судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 04.07.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.05.2014 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 439/14-Т/К/03, відповідно до якого, було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1.

Строк дії договору з 06.05.2014 по 05.05.2015 (включно).

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

У відповідності зі ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як встановлено судом, 05.01.2015 на нерегульованому перехресті вул. Половицька - вул. Ленінградська у м. Дніпропетровську, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Renault Kango», державний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_2

При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Арсенал Страхування" автомобіль «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.01.2015 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталося 05.01.2015 на нерегульованому перехресті вул. Половицька - вул. Ленінградська у м. Дніпропетровську за участю автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1 та автомобіля «Renault Kango», державний номер НОМЕР_2.

Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу № 13011502 від 20.01.2015, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1 склала 56 858, 39 грн., згідно до калькуляції Audatex вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1 становить 99 831, 35 грн., при цьому, відповідно до рахунків на оплату № 55 від 13.01.2015, № 60 від 14.01.2015 та № 18 від 14.01.2015, наданих ПП «АЕЛІТА» та ПП ОСОБА_3, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1 складає 82 927, 48 грн.

17.01.2015 позивачем було складено страховий акт № 439\14-Т\К\03-02-01 згідно якого виплата страхового відшкодування складає 82 927, 48 грн.

Відповідно до зазначеного вище звіту, калькуляції Audatex, рахунків та страхового акту позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 82 927, 48 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 2611 від 23.01.2015 та № 2612 від 23.01.2015.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" зазначає, що у зв?язку з тим, що останнім було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «Renault Kango», державний номер НОМЕР_2 застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" за полісом № АІ/3376697, а також з огляду на те, що водія «Renault Kango», державний номер НОМЕР_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути шкоду у розмірі 49 000, 00 грн. завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 600, 00 грн. за послуги евакуатора.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля «Renault Kango», державний номер НОМЕР_2 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" за полісом № АІ/3376697.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, у зв?язку з настанням страхового випадку - пошкодженням ОСОБА_2 автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, у відповідача виник обов'язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування власнику автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1 у розмірі 82 927, 48 грн., було сплачено Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на підставі договору страхування.

Спеціальним законом, який застосовується до спірних правовідносин є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", частинами 1, 2 статті 34 якого передбачено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування та протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до частини 36.2 статті 36 зазначеного Закону, якщо страховик, здійснюючи страхове відшкодування, не може оцінити її загальний розмір у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Зокрема, приймаючи до уваги лист Верховного Суду України "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року, яким роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Відтак, визначення позивачем вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, відповідно до рахунків на оплату № 55 від 13.01.2015, № 60 від 14.01.2015 та № 18 від 14.01.2015, наданих ПП «АЕЛІТА» та ПП ОСОБА_3, є правомірним.

Зокрема, такої позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постановах від 15.01.2013 у справі № 5011-72/9778-2012 та від 30.07.2015 у справі № 910/1692/15-г.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ".

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 600, 00 грн. за послуги евакуатора, суд відзначає наступне.

Так, відповідно до п.п. 13-14 страхового акту № 439/14-Т/К/03-02-01 від 17.01.2015 сума страхового відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1 складає 82 927, 48 грн., компенсація затрат на евакуацію транспортного засобу становить 600, 00 грн.

Виплату відшкодування у розмірі 82 927, 48 грн. здійснено наступним чином:

- 66 154, 20 грн. - на р/р 26005001302737 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, ОКПО 14287324, одержувач: ПП «АЕЛІТА»;

- 16 773, 28 грн. - на р/р НОМЕР_4 в КБ «Приватбанк», МФО 305299, ОКПО НОМЕР_3, одержувач: ПП ОСОБА_3;

- 600, 00 грн. - готівкою з каси.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем сплачено компенсацію витрат на евакуацію транспортного засобу, приймаючи до уваги приписи ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд приходить до висновку, що підлягають стягненню з відповідача витрати позивача пов'язані з евакуацією транспортного засобу у сумі 600, 00 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 38, ідентифікаційний код - 33442139) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, ідентифікаційний код - 33908322) 49 000 (сорок дев'ять тисяч) грн. 00 коп. - страхового відшкодування, 600 (шістсот) 00 грн. 00 коп. - послуги евакуатора та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 06.07.2016.

Суддя Бондарчук В.В.