Рішення

від 04.07.2016 по справі 910/9202/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04.07.2016Справа №910/9202/16 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу за товариства з обмеженою відповідальністю "Термоелектро-Україна" до         товариства з обмеженою відповідальністю "Тімсен" про стягнення 11 176,03 грн. Представники сторін: від позивача:       не з'явився; від відповідача:   не з'явився. ВСТАНОВИВ: На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Термоелектро-Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Тімсен" про стягнення 11 176,03 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.05.2014 року між сторонами укладено договір №020-05/14, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання виконати роботу з виготовлення продукції виробничо-технічного призначення, а позивач прийняти та оплатити роботу. На виконання умов договору 23.06.2014 року позивачем було здійснено авансовий платіж відповідачу у розмірі 28   528,02 грн. Відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем в частині виконання передбачених умовами договору робіт на загальну суму 17   351,99 грн. У зв'язку з чим, позивачем на адресу відповідача направлена претензія на повернення грошових коштів за договором в розмірі 11   176,03 грн. Проте, відповідач остаточний розрахунок по договору не здійснив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду. Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.05.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.06.2016 р. В судове засідання 07.06.2016 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 24.05.2016 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином. Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 24.05.2016 р. Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.06.2016 року розгляд справи відкладено на 04.07.2016 року. В судове засідання представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали суду від 24.05.2016 р. та від 07.06.2016 р. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 07.06.2016 р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення  № 01030 36591688 відповідно. Як вбачається з повернутого конверта №01030 36591688  з направленням ухвали про відкладення розгляду справи №910/9202/16 від 07.06.2016 року він повернулися в суд у зв'язку з тим, що за адресою немає адресата. Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02002, м. Київ, вулиця Луначарського, 4, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 23.05.2016 у є місцезнаходженням відповідача. Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином. Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 30.05.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Термоелектро-Україна" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тімсен" (виконавець) укладено договір №020-05/14 на виконання робіт. Відповідно до п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених даним договором, виконавець бере на себе зобов'язання відповідно до конструкторно-технічної документації (кресленням), затвердженої замовником та переданої виконавцю, а також у відповідності з вимогами технічного завдання (додаток №2 до даного договору), з використання давальницької сировини замовника виготовити гини з труб та передати продукцію замовнику, а замовник бере на себе зобов'язання на умовах, передбачених даним договором, прийняти виконані роботи та оплатити вартість виготовлення продукції. Давальницька сировина передається замовником та приймається виконавцем по актам приймання-передачі давальницької сировини, підписаними представниками сторін, у відповідності з конструкторно-технічної документації (кресленням) (п.1.3 договору). В додатку №3 до договору №020-05/14 від 30.05.2014 року сторонами визначено перелік давальних матеріалів. Відповідно до п.1,2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Згідно з ч.1 статті 840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Вартість даного договору становить 73   561,20 грн. (п.2.3 договору). В подальшому сторонами було погоджено та підписано додаткову угоду від 30.05.2014 до договору, якою змінена специфікація №1 на специфікацію №1А та встановлено вартість договору в розмірі 57   056,00 грн. Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата вартості виготовленої продукції здійснюється замовником в безготівковій формі в такому порядку: - переоплата в розмірі 50% від вартості виготовлення продукції відповідно специфікації №1 (додаток №1 до даного договору), яка є невід'ємною частиною даного договору; - оплата в розмірі 50% від вартості виготовлення продукції відповідно специфікації №1 (додаток №1 до даного договору), яка є невід'ємною частиною даного договору, здійснюється замовником протягом 3-х банківських днів з моменту підписання уповноваженими сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт. На виконання умов договору, позивач сплатив відповідачу 28   528,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3332 від 23.06.2014 року з призначенням платежу «аванс за виготовлення гинів за рахунком №44 від 20.06.14р.». 11.07.2014 року сторонами узгоджено та підписано додаткову угоду від 11.07.2014 року до договору, якою змінена специфікація №1А на специфікацію №1Б та встановлено кінцеву вартість договору в розмірі 17   351,99 грн. Відповідно до п.4.2 договору, приймання виконаних робіт по виготовленню здійснюється на складі виконавця протягом 3-х днів з дати повідомлення замовника про готовність продукції до відвантаження шляхом підписання уповноваженими сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт. Згідно з п.4.6 договору, дата поставки визначається датою підписання товаросупровідних документів (накладних) та акта приймання-передачі продукції. Перехід права власності на продукцію відбувається в момент підписання сторонами  товаросупровідних документів (накладних) та акта приймання-передачі продукції (п.4.7 договору). З матеріалів справи вбачається, що між сторонами підписано акт надання послуг №63 від 17.07.2014 року на суму 17   351,99 грн. та акт приймання-передачі від 17.07.2014 року відповідно до якого виконавець ТОВ «Тімсен» передав, а замовник ТОВ "Термоелектро-Україна" прийняв готову продукцію відповідно до додатку №1Б до договору №020-05/14 від 30.05.2014р. на суму 17   351,99 грн. Спір у справі виник у зв'язку з тим, що з урахування отриманого авансового платежу в розмірі 28   528,02 грн., у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 11   176,03 грн. 01.10.2015 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію (вих..№696) про повернення грошових коштів по договору на виконання робіт № договору №020-05/14 від 30.05.2014р. в сумі 11   176,03 грн. У відповідь на претензію від 22.10.2015 року відповідач визнав вимоги щодо повернення грошових коштів в розмірі 11   176,03 грн., проте у зв'язку з скрутним становищем просив позивача продовжити строк виконання зобов'язання в частині повернення грошових коштів відповідно до договору №020-05/14 від 30.05.2014р. в розмірі 11   176,03 грн. до 29.12.2015 року. Зобов'язався в строк до 29.12.2015 року сплатити грошові кошти в розмірі 11   176,03 грн. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем на виконання умов договору здійснено оплату в розмірі 28   528,02 грн. (50% від 57   056,00), а в подальшому сторонами зменшено вартість договору до 17   351,99 грн. та виконано роботи на суму 17   351,99 грн., тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 11   176.03 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тімсен" (02002, м. Київ, вулиця Луначарського, 4, код ЄДРПОУ 30965566) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Термоелектро-Україна" (04114, м. Київ, вулиця Дубровицька, 28, код ЄДРПОУ 36222986) суму основного боргу в розмірі 11 176 (одинадцять тисяч сто сімдесят шість) грн. 03 коп. та судовий збір в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.                                                                           Дата підписання рішення: 07.07.2016    року. Суддя                                                                                                                С.М. Мудрий