Рішення

від 21.06.2016 по справі 911/1496/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2016 р. Справа № 911/1496/16

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Юридична компанія В«Колектор сервісВ» , м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., с. Бесідка

про стягнення 162 333,00 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (керівник)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

25.04.2016 Товариства з обмеженою відповідальністю В«Юридична компанія В«Колектор сервісВ» (далі- ТОВ «ЮК «Колектор сервіс»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1П.) про, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, стягнення 162 333,00 гривень, з яких: 51 989,00 грн орендної плати за договором суборенди нежитлового приміщення №21 від 01.08.2014 та 110 344,00 грн неустойки, з підстав 785 Цивільного кодексу України.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.05.2016 порушено провадження у справі №911/1496/16, розгляд справи призначено на 16.05.2016.

Ухвалами господарського суду Київської області від 16.05.2016 та 14.06.2016 розгляд даної справи відкладався на 14.06.2016 та 21.06.2016.

У судові засідання 16.05.2016, 14.06.2016 та 21.06.2016 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №0103254262319.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

01.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екокепітал» (далі-суборендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (далі-суборендар) було укладено договір суборенди нежитлового приміщення №21 (далі-договір суборенди).

Пунктом 1.1., підпунктами 1.1.1., 1.1.2., 1.1.3. пункту 1.1., пунктами 4.4., 4.5. та 6.1. договору суборенди передбачено, що договором регулюються правовідносини пов'язані із передачею суборендодавцем суборендарю у строкове платне користування задля здійснення господарської діяльності наступного нежитлового приміщення за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Промислова, 3, загальною площею 212,20 м. кв.

Місячна орендна плата становить 3 183,00 грн з ПДВ.

Щомісячні платежі суборендар сплачує не пізніше 10 числа кожного місяця починаючи з другого. Якщо суборендар не сплатив згідно п. 4.4., тоді місяць за який він не сплатив вважається останнім. Таким чином суборендар повинен звільнити приміщення до закінчення цього місяця.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.07.2015, а у частині виконання зобов'язань до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Як слідує з наявного в матеріалах справи акта прийому-передачі приміщення, на виконання умов договору, 01.08.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Екокепітал» передало, а ФОП ОСОБА_1 прийняв у користування приміщення за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Промислова, 3, загальною площею 212,20 м. кв.

01.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екокепітал» (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Юридична компанія В«Колектор сервісВ» (далі - новий кредитор) було укладено договір переуступки права вимоги №21/15, відповідно до якого сторони погодили, що відповідний договір регулює відносини, пов'язані зі зміною кредитуючої сторони (кредитора), що виникає із договору 21 від 01.08.2014, укладеного між первісним кредитором та ФОП ОСОБА_1 (боржник) (надалі - основний договір).

Відповідно до пп. 2, 4 та 7 договору переуступки права вимоги №21/15 первісний кредитор переводить на нового кредитора частину зобов'язань боржника (грошового зобов'язання) у розмірі 167 553,00 грн, що виник на підставі основного договору.

Новий кредитор має право висунути проти вимоги боржника всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та боржником за основним договором.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

В обґрунтування відповідно поданого позову ТОВ «ЮК «Колектор сервіс» зазначило, що відповідач не належним чином виконав своє грошове зобов'язання за договором суборенди, сплативши орендну плату лише за серпень - грудень 2014 року та за січень-лютий 2015 року, у той час як обов'язок по сплаті щомісячних орендних платежів за період з березня 2015 року по березень 2016 року ФОП ОСОБА_1 не виконав повністю.

В підтвердження вищезазначених обставин щодо часткової сплати відповідачем орендних платежів позивач надав копії платіжних доручень.

Водночас, як зауважив позивач, з 01.01.2015 суборендодавець збільшив орендну плату до 4 244,00 грн, а суборендар, здійснивши у січні, лютому 2015 року оплату у відповідному розмірі, погодився на таку зміну розміру орендної плати.

Таким чином, посилаючись на те, що відповідач з березня 2015 року обов'язок по сплаті орендної плати не виконує, позивач просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1, зокрема, 51 989,00 грн заборгованості з орендної плати, як суму тринадцяти неоплачених місяців по 4 244,00 грн за вирахуванням гарантійного внеску у розмірі 3 183,00 грн.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. 509, ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки згідно договору переуступки права вимоги №21/15 від 01.04.2016 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Екокепітал», як первісного кредитора, до ТОВ «ЮК «Колектор сервіс», як нового кредитора, перейшло право вимоги за договором суборенди нежитлового приміщення №21 від 01.08.2014, суд дійшов висновку про підставність заявлених вимог позивача у даній справі, як правонаступника прав та обов'язків суборендодавця за відповідним правочином.

У відповідності до ст. 759, ч. 1 ст. 762, ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Пунктами 4.1., 4.3. та 6.3. договору суборенди передбачено, що за суборендоване користування приміщенням, що суборендується, суборендар виплачує суборендодавцю договірну суборендну плату із розрахунку 15,00 грн за 1 кв.м.

Суборендар окрім щомісячних платежів сплачує перший та останній місяць користування приміщенням за 2 дні до прийняття до експлуатації.

Зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною вимогою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Як слідує зі змісту заявленого позову та пояснень представника позивача, суборендар в усному порядку погодив з суборендарем підвищення орендної плати до 4 244,00 грн.

Однак, доказів внесення відповідних змін у передбаченому договором порядку, а сам шляхом укладання додаткової угоди до договору суборенди в частині збільшення розміру орендної плати до 4 244,00 грн суду не надано, що свідчить про необґрунтованість доводів позивача щодо обов'язку відповідача сплачувати орендну плату у розмірі 4 244,00 грн.

Водночас, відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як слідує зі змісту позовних вимог та наданих у судових засіданнях представником позивача усних пояснень, відповідач орендоване приміщення не звільнив та продовжує користуватися ним і після закінчення строку дії договору.

Враховуючи вищезазначене, оскільки доказів надіслання суборендарю письмових заперечень щодо пролонгації відповідного договору не надано, суд дійшов висновку про те, що договір суборенди був поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, а саме до 31.07.2016.

Таким чином, враховуючи погоджений сторонами розмір орендної плати - 3 183,00 грн, сплачений відповідачем гарантований платіж за останній місяць у розмірі 3 183,00 грн, а також переплату орендних платежів за договором за січень, лютий 2015 року в сукупному розмірі 2 122,00 грн, суд дійшов висновку, що арифметично вірний розмір орендної плати за спірний період становить 36 074,00 грн.

З огляду наведеного, підписання ФОП ОСОБА_1 договору суборенди та користування ним орендованим приміщенням протягом спірного періоду породжує для відповідача обов'язок по сплаті орендної плати у повному обсязі в погоджених договором розмірі та строки.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач свої грошові зобов'язання за договором належним чином не виконав, враховуючи погоджений сторонами розмір відповідної орендної плати, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 51 989,00 грн заборгованості по орендній платі є частково обґрунтованою та підлягає задоволенню у розмірі 36 074,00 грн.

Крім того, позивач, посилаючись на неповернення відповідачем орендованого приміщення у передбачені договором строки, просить суд стягнути з відповідача 110 344,00 грн неустойки у порядку ст. 785 ЦК України.

Приписами ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Виходячи з правового аналізу вищезазначених законодавчих приписів, суд дійшов висновку, що право на стягнення неустойки за порушення обов'язку по поверненню речі, виникає у орендодавця лише у разі користування орендованим майном після припинення договору найму.

За таких обставин, оскільки договір суборенди не припинив свою дію з огляду на його пролонгацію до 31.07.2016, що свідчить про правомірне використання відповідачем орендованого майна, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 110 344,00 грн неустойки з підстав ст. 785 ЦК України

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 612, 625, 629, 774, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230, 232, 283, 286 Господарського суду України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09444, Київська обл., Ставищенський р-н, с. Бесідка, вул. Перемоги, 14, ідентифікаційний номер3110712294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Юридична компанія В«Колектор сервісВ» (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, ідентифікаційний код 40387627) 36 074 (тридцять шість тисяч сімдесят чотири) грн 00 коп. заборгованості, 541 (п'ятсот сорок одну) грн 11 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 06.07.2016.

Суддя В.А. Ярема