Рішення

від 06.07.2016 по справі 915/208/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року Справа № 915/208/16

м. Миколаїв

позивач: Приватне підприємство фірма В«ТЕХНОГРУПВ» (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Павлика Морозова, буд.3), код 36492046

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю В«МЕ ОСОБА_1В» (54001, м. Миколаїв, вул. Набережна, буд.29), код 33682353

про: стягнення 270 000 грн. 00 коп.

суддя Фролов В. Д.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - ОСОБА_2 довіреність № 11.05.2016

Від відповідача - представник не з'явився.

Ухвали господарського суду від 01.03.2016, 30.03.2016 та 20.04.2016, 14.06.2016 направлені на адресу відповідача повернулись до суду з відміткою В«за закінченням терміну зберіганняВ» . За ініціативою суду було оглянуто витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про відповідача за допомогою офіційного сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua, відповідно до якого адреса відповідача: вул. Набережна, буд.29, м. Миколаїв. Тобто, ухвали суду направлялись на правильну адресу Відповідача.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма В«ТЕХНОГРУПВ» (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом і просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«МЕ ОСОБА_1В» (надалі-відповідач) грошові кошти в розмірі 270000,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором №11 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 28.11.2014 року, обґрунтовуючи свої вимоги ст. 193 ГК України, ст.ст. 610, 612, 651 ЦК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належним чином обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

28 листопада 2014 року сторони уклали договір №11 на створення (передачу) науково-технічної продукції (надалі-договір) (а.с. 37-40), відповідно до якого позивач доручає, а відповідач приймає на себе створення дослідно-промислового зразка Модифікатора піролізної рідини. Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до науково-технічної продукції, яка є предметом договору, містяться в Технічному завданні, яке єневідємною частиною даного договору. Термін здачі робіт за договором січень місяць 2015 року (68 діб без святкових днів) (пп.1, 2, 3 договору).

Відповідно до пп.7, 8 договору за виконання науково-технічної продукції відповідно до даного договору позивач перераховує відповідачу в відповідності з протоколом про домовлені ціну 400000,00 грн. Оплата здійснюється в два етапи з авансовою оплатою в розмірі 50% від загальної вартості , що становить 200000,00 грн.

Згідно з пп.12, 14 договору по завершенні робіт відповідач надає позивачу акт здачі-приймання науково-технічної продукції з додатками до нього: комплекту науково-технічної та іншої документації, передбаченої технічним завданням та умовами договору; дослідно-промислового зразка МПР. Відповідач зобов'язаний в термін до 27.01.2015 повідомити позивача про готовність виготовленого зразка до проведення приймальних випробувань.

Відповідно до п.25 договору строк його дії з 28.11.2014 по 2015 рік (68 діб з дня перерахування авансу без урахування святкових днів).

Розділом 4 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним договором позивач та відповідач несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

На виконання умов Договору та рахунку на оплату №1 від 27.11.2014 позивач перерахував на рахунок відповідача кошти на загальну суму 270000,00 грн., з яких: 200000,00грн. - передоплата за договором, відповідно до виписки банку станом на 03.12.2014; 70000,00грн. кошти з оплати за договором, що підтверджено виписками банку від 01.04.2015 та від 17.04.2015 (а.с.42-45).

Відповідачем вимоги Договору не виконано, заявки відповідачу про відвантаження готової продукції олії соняшникової нерафінованої - 9,606 т. позивачем не направлено.

Крім того, в судовому засіданні Відповідач надав пояснення відповідно до яких Відповідач не заперечує проти відвантаження готової продукції, а саме олії соняшникової нерафінованої в кількості 9,606 т. по заявці Позивача, на виконання умов Договору.

Проте, враховуючи, що відповідачем акту здачі-приймання науково-технічної продукції з додатками до нього на адресу позивача не надходило, про готовність виготовленого зразка до проведення приймальних досліджень позивача не повідомлено, інших повідомлень про стан робіт відповідачем не здійснено, отже фактично відповідачем порушено договірні зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1, 2, 7 ст.193 ГК України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу в сумі 270 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими, матеріалами справи підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню повністю.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст. 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«МЕ ОСОБА_1В» (54001, м. Миколаїв, вул. Набережна, буд.29, код 33682353) на користь Приватного підприємства фірма В«ТЕХНОГРУПВ» (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Павлика Морозова, буд.3, код 36492046) грошові кошти в сумі 270 000 (двісті сімдесят тисяч) грн. 00 коп., а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 4 050 (чотири тисячі п'ятдесят) грн. 00 коп .

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Д. Фролов