Постанова

від 04.07.2016 по справі 910/27180/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2016 р. Справа№ 910/27180/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

за участю представників:

від позивача - Фільова Н.Ф., довіреність № б/н від 18.11.2015;

від відповідача - Пілягін О.В., довіреність № б/н від 04.01.2016;

від третьої особи - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стефан" ЛТД" на рішення господарського суду Київської області від 16.02.2016 у справі №910/27180/15 (суддя Наріжний С.Ю.) за позовом комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" до товариства з обмеженою відповідальністю "Стефан" ЛТД", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості, розірвання договору та виселення.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Стефан" ЛТД" про:

- стягнення заборгованості в сумі 62 583,53 грн., з яких: 54 445,44 грн. - основний борг; 5 731,49 грн. - пеня, 485,78 грн. - 3% річних та 1 920,82 грн. - інфляційні;

- розірвання договору № 2023/12 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.02.2013 р.;

- виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Стефан" ЛТД" з нежитлового приміщення загальною площею 47,40 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Почайнинська, 57/59 літ. А.

Рішенням господарського суду Київської області від 16.02.2016 у справі №910/27180/15 позов задоволено частково: вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 54 445,44 грн. основного боргу; 5 731,49 грн. пені, 485,78 грн. 3% річних та 1 920,82 грн. інфляційних; в частині вимог про виселення та розірвання договору провадження у справі припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині здійснення орендної плати.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 16.02.2016 у справі №910/27180/15 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на незалучення судом першої інстанції до участі у даній справи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.

Крім цього, апелянт зазначає про те, що позивачем необґрунтовано включено до періоду заборгованості лютий та березень 2015 року, оскільки комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" стало стороною по договору лише 01.04.2015.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні 04.07.2016 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа правом на участь представника в судовому засіданні не скористалася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином; про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутньою в даному судовому засіданні від третьої особи до суду не надійшло.

Враховуючи наведене вище, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією, як орендодавцем, товариством з обмеженою відповідальністю "Стефан" ЛТД", як орендарем та Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району", як підприємством 01.02.2013 р. укладено договір № 2023/12 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до умов якого (п. 1.1) орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 18.12.2012 р. № 138 та розпорядження Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 01.02.2013 р. № 49 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Почайнинська, 57/59 літ. А для використання під склад.

Згідно п. 2.1 договору, об'єктом оренди є: нежиле приміщення загальною площею 47,40 кв.м., розташоване - підвал 47,40 кв.м. - склад, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району".

Відповідно до п. 3.1 договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п. 14 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 р. № 34/6250, та на дату розрахунку в цілому становить 3364,1 грн. (сума без ПДВ), та 672,82 грн. (сума ПДВ) разом 4036,92 грн. (сума орендної плати розраховується в додатку до договору).

Згідно п. 3.2 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління балансоутримувача - Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району", яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 36, р/р 2600130124632 в АТ "Ощадбанк" Головне Управління по м. Києву та Київській області, МФО 322669, ЄДРПОУ 35669250, Св. № 100102451, ІПН 35669250, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця (п. 3.6 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору він є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.02.2013 р. до 31.01.2016 р. У разі, якщо законом передбачене нотаріальне посвідчення і державна реєстрація, цей договір є укладеним з моменту державної реєстрації.

Договір припиняється в разі: припинення у разі ліквідації орендодавця або орендаря; невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору; закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом (п. 9.4 договору).

Згодом, а саме 01.04.2015 р. між Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією, як орендодавцем, товариством з обмеженою відповідальністю "Стефан" ЛТД", як орендарем та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва", як підприємством було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору № 2023/12 від 01.02.2013 р. про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, згідно якого сторони домовились внести зміни в преамбулі договору; п. 2.4.; п. 3.6.; розділ 10 та замість слів: "Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва" викласти в редакції: "Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва".

Орендодавцем було передано, а орендарем прийнято в тимчасове користування майно, зазначене в п. 2.1 договору, що підтверджується трьохстороннім актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.2013.

Орендарем неналежним чином виконувались умови договору в частині здійснення орендних платежів у зв'язку з чим за період з лютого 2015 по вересень 2015 утворилась заборгованість в сумі 54 445, 44 грн.

Між сторонами 30.09.2015 було складено Акт прийому-передачі нежитлового приміщення, згідно якого орендоване приміщення було повернуто орендарем орендодавцю.

Враховуючи нездійснення відповідачем орендної плати позивач звернувся до суду з позовом про:

- стягнення заборгованості в сумі 62 583,53 грн., з яких: 54 445,44 грн. - основний борг; 5 731,49 грн. - пеня, 485,78 грн. - 3% річних та 1 920,82 грн. - інфляційні;

- розірвання договору № 2023/12 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.02.2013 р.;

- виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Стефан" ЛТД" з нежитлового приміщення загальною площею 47,40 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Почайнинська, 57/59 літ. А.

Згодом, позивачем подано до суду заяву про відмову від вимог про виселення відповідача з нежитлового приміщення, а також про розірвання договору № 2023/12 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.02.2013 р., у зв'язку з тим, що приміщення було повернуто орендодавцю за Актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 30.09.2015 р.

Судом першої інстанції позовні вимоги задоволено частково: вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 54 445,44 грн. основного боргу; 5 731,49 грн. пені, 485,78 грн. 3% річних та 1 920,82 грн. інфляційних; в частині вимог про виселення та розірвання договору провадження у справі припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів вважає правильним вказаний висновок місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Договір № 2023/12 від 01.02.2013 р. є договором оренди державного майна, а отже між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні положення містяться у ст. 759 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.6 договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідачем зобов'язання зі здійснення орендної плати не виконувались належним чином, у зв'язку з чим за період з лютого 2015 по вересень 2015 року утворився борг у загальній сумі 54 445, 44 грн.

Враховуючи вищевикладене, на момент звернення позивача з даним позовом до суду строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати коштів за договором оренди настав, проте зобов'язання виконано не було.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Факт наявності заявленого до стягнення боргу станом на день подачі позову до суду підтверджується матеріалами справи, а також визнається відповідачем.

Так, як вже зазначалось між сторонами 30.09.2015 було складено Акт прийому-передачі нежитлового приміщення, згідно якого орендоване приміщення було повернуто орендарем орендодавцю.

У зазначеному Акті міститься примітка про те, що заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Стефан" ЛТД" за договором № 2023/12 від 01.02.2013 р. станом на 30.09.2015 складає 54 445, 44 грн.

Вказаний Акт підписано представником відповідача та скріплено печаткою товариства з обмеженою відповідальністю "Стефан".

Отже, відповідачем визнано наявність заборгованості за вказаним договором на заявлену до стягнення суму.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи те, що відповідачем доводів позивача не спростовано та належних доказів на підтвердження ним виконання зобов'язань за договором в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів не надано, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Стефан" заборгованості за період з 01.02.2015 року по 20.09.2015 року в сумі 54 445, 44 грн.

При цьому, доводи апелянта про те, що позивачем необґрунтовано включено до періоду заборгованості лютий та березень 2015 року, оскільки комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" стало стороною по договору лише 01.04.2015, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Як вже було зазначено вище, між Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією, як орендодавцем, товариством з обмеженою відповідальністю "Стефан" ЛТД", як орендарем та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва", як підприємством 01.04.2015 р. було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору № 2023/12 від 01.02.2013 р. про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Згідно умов вказаної угоди сторонами внесені зміни до преамбули договору; п. 2.4.; п. 3.6.; розділ 10 та замінено комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва" на комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" (позивача у справі).

Відповідно до п. 2 вказаної Угоди вона діє з 01.02.2015 року.

Згідно ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Враховуючи те, що сторони передбачили дію вказаної Угоди з 01.02.2015, позивач обґрунтовано вимагає стягнення заборгованості саме починаючи із вказаної дати.

Отже, доводи апелянта в наведеній частині є необґрунтованими.

Також, окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 5 731,49 грн., 3% річних в сумі 485,78 грн. та інфляційні в сумі 1 920,82 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Позивачем у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання з оплати орендних платежів у межах строку дії договору нараховано пеню на суму 5 839,77 грн.

Також, враховуючи прострочення виконання вказаного грошового зобов'язання позивачем нараховано 3% річних в сумі 485,78 грн. та інфляційні в сумі 1 920,82 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

Оскільки, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 5 839,77 грн.,трьох відсотків річних в сумі 485,78 грн. та інфляційних в сумі 1 920,82 грн., розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

Щодо вимог позивача про виселення відповідача з орендованого приміщення та розірвання договору слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно п. 9.1 договору він є укладеним з моменту підписання його Сторонами і діє з 01.02.2013 р. до 31.01.2016 р.

Пунктом 9.4 договору передбачено, що договір припиняється, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін.

Між сторонами 30.09.2015 (до закінчення строку дії договору) було складено Акт прийому-передачі нежитлового приміщення, згідно якого орендоване приміщення було повернуто орендарем орендодавцю.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України).

Отже, складенням вказаного акту договір було достроково припинено за взаємною згодою сторін.

Враховуючи повернення орендованого приміщення за вказаним актом позивачем подану до суду заяву про відмову від позову в частині вимог про розірвання договору та виселення, яка була прийнята місцевим господарським судом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим припинення провадження у даній справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно доводів апелянта про незалучення судом першої інстанції до участі у даній справи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, слід зазначити наступне.

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" з урахуванням припису частини другої статті 104 Господарського процесуального кодексу України не підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції в

разі незалучення ним до участі у справі третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору, якщо це не призвело до

прийняття неправильного рішення.

Враховуючи те, що незалучення до участі у даній справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Подільської районної в місті Києві державної адміністрації не призвело до

прийняття неправильного рішення, воно не підлягає скасуванню.

Разом з тим, враховуючи те, що Подільська районна в місті Києві державна адміністрація є орендодавцем за договором № 2023/12 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.02.2013, а тому оскаржуване рішення може вплинути на її права та обов'язки, судом апеляційної інстанції було її залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стефан" ЛТД" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 16.02.2016 у справі №910/27180/15 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи №910/27180/15 повернути до господарського суду Київської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Дідиченко