Ухвала

від 07.07.2016 по справі 805/5177/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

07 липня 2016 р. справа № 805/5177/15-а

Суддя-доповідач Донецького апеляційного адміністративного суду Казначеєв Е.Г. розглянувши апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 р. у справі № 805/5177/15-а (головуючий І інстанції Аканов О.О.) за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «СПІЛКА ДОНБАСУ» до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і легалізації об'єднань громадян Маріупольського міського управління юстиції, Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і легалізації об'єднань громадян Маріупольського міського управління юстиції Онищенко Христини Петрівни про визнання протиправними дії, скасування запису № 12741440021011416 від 27 листопада 2015 року; визнання протиправним та скасування рішення від 27 листопада 2015 року № 340, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 263/5014/16-а з апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 24 травня 2016 року

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до приписів частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи

Відповідно до частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

З матеріалів справи вбачається, що копія спірної постанови від 22 лютого 2016 року була направлена на адресу апелянта та отримана представником 01 березня 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.131). 23 червня 2016 року апелянтом засобами поштового зв'язку було направлено на адресу суду першої інстанції апеляційну скаргу (а.с.146). Тобто, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Відповідно до частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Апелянт в апеляційній скарзі не просив поновити строк звернення з адміністративним позовом. В обґрунтуванні скарги, апелянтом зазначено, що повний текст постанови отримано 14 червня 2016 року, у підтвердження чого надано копія супровідного листа з вхідним штампом реєстрації (а.с.142). Проте, зазначена апелянтом обставина спростовується матеріалами справи, а тому, не може вважатись належною поважною підставою для пропуску строку звернення з апеляційною скаргою.

Враховуючи те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження та не надане клопотання щодо його поновлення, а обґрунтування апеляційної скарги щодо дотримання строку звернення до суду спростовується матеріалами справи, суд дійшов до висновку про необхідність залишити апеляційну скаргу апелянта без руху з наданням строку для подання апелянтом клопотання щодо поважності причин пропуску строку з обґрунтованими причинами такого пропуску та наданням доказів.

Також, згідно ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додасться документ про сплату судового збору.

Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі - Закон № 3674-VI) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції на час звернення з позовною заявою), ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір мінімальної заробітної плати (1218 коп.).

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції на час звернення з апеляційною скаргою), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до викладеного, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у справі за позовом немайнового характеру становить 1339 грн. 80 коп.

Апелянтом в апеляційній скарзі заявлено клопотання відстрочення сплати судового збору, з посиланням на відсутність коштів на сплату судового збору.

Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Стаття 5 Закону № 3674-VI визначає вичерпний перелік осіб звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

За приписами статті 8 Закону № 3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.

Посилання апелянта на відсутність коштів для сплати судового збору без підтвердження належними доказами, не свідчіть про тяжке матеріальне становище апелянта яке позбавляє його можливості сплатити судовий збір, як зазначено в клопотанні.

Суд не приймає посилання апелянта на положення Конвенції про захист прав людини та рішення Європейського суду по правам людини, якими не визнано необхідність сплати судових витрат обмеженням права на доступ до суду, оскільки, зазначені висновки мали місце в інших справах Європейського суду та приймались до інших правовідносин, норми Закону № 3674-VI не суперечить Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, обов'язок сплати судового збору гарантується на принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, відповідає встановленим статті 129 Конституції України основним засадам судочинства.

Крім того, апелянт посилається на висновки Конституційного Суду України, Постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2015 № 10, Постанові пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, Постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2, щодо помірності судового збору та врахування майнового стану сторони. Разом з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що вказані висновки визначають саме помірність розміру судового збору, в той же час, судом встановлено мінімальний розмір ставки судового збору.

Таким чином, зважаючи на визначений судом розмір судового збору та ненаданням апелянтом будь-яких доказів на підтвердження тяжкого матеріального становища, обумовлює відмову в задоволенні клопотання.

З урахуванням викладеного, апелянту необхідно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме, надати докази сплати судового збору в сумі 1339 грн. 80 коп.

При цьому несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: рахунок - 31211206781059, код ЄДРПОУ - 37944338, МФО банку - 834016, отримувач - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, банк - ГУДКСУ у Донецькій обл., код класифікації доходів бюджету - 22030101, символом звітності 206 з параметром RR (81), призначення платежу - «судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за апеляційною скаргою (ПІБ скаржника), Донецький апеляційний адміністративний суд».

Згідно з частинами 2, 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, отримавши апеляційну скаргу, суддя - доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу i за відсутністю перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Вiдповiдно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позивної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення i встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Керуючись ст. 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 р. у справі № 805/712/16-а залишити без руху.

Апелянту усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом невідкладного подання до Донецького апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору в сумі 1339 грн. 80 коп. та клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови суду, з обґрунтованими причинами такого пропуску та наданням доказів.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - тридцять днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали стосовно надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянту.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Суддя-доповідач Казначеєв Е.Г.