Постанова

від 05.07.2016 по справі б-39/47-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року Справа № Б-39/47-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідач),

Катеринчук Л.Й.,

Ткаченко Н.Г.,

за участю представників:

ПП "Юридично-інвестиційна група" - Голованюка О.В. (дов. від 04.07.2016),

ліквідатора ПП "Євро-Альянс" Балицького О.П.,

ПАТ Райффайзен Банк Аваль" - Семеняки В.В. (дов. від 28.10.2014),

ПАТ "Банк Форум" - Гуртового В.В. (дов. від 01.06.2016),

ПАТ "УкрСиббанк" - Пенського А.В. (дов. від 30.12.2015),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства "Юридично-інвестиційна група"

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2016

у справі №Б-39/47-10 господарського суду Харківської області

за заявою Приватного підприємства "Євро-Альянс"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.02.2016 (суддя Міньковський С.В.) відмовлено ПП "Юридично-інвестиційна група" у задоволенні скарги на дії ліквідатора та клопотань про призначення судової експертизи; затверджено звіт про оплату послуг ліквідатора та звіт про відшкодування витрат ліквідатора; затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу - Приватне підприємство "Євро-Альянс". Визнано погашеними вимоги кредиторів, провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 18.02.2016 ПП "Юридично-інвестиційна група" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду, в якій просило поновити строк на подання апеляційної скарги, скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 18.02.2016.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2016 (колегія суддів у складі:Фоміна В.О., Крестьянінов О.О., Шевель О.В.) повернуто ПП "Юридично-інвестиційна група" апеляційну скаргу та додані до неї документи на підставі п.п. 1, 2, ст. 97 ГПК України.

07.04.2016 ПП "Юридично-інвестиційна група" повторно подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.02.2016 та заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 (колегія суддів у складі: Шевель О.В., Білоусова Я.О., Крестьянінов О.О.) відмовлено ПП "Юридично-інвестиційна група" у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

В касаційній скарзі ПП "Юридично-інвестиційна група" просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2016, передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В обґрунтування посилається на порушення норм процесуального права, а саме ст.ст. 53, 94, 97 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходячи з повноважень суду, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення . Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності , а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби ; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України").

Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом; у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу; апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.02.2016 ПП "Юридично-інвестиційна група" звернулося 15.03.2016, тобто через два тижні після закінчення вищевказаного процесуального строку, у зв'язку з чим у скарзі заявник просив суд відновити пропущений строк на подання апеляційної скарги. Дане клопотання не розглядалося судом апеляційної інстанції, оскільки перевіркою матеріалів скарги було встановлено, що до апеляційної скарги не додано доказів надсилання копії скарги кредиторам - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Альянс-Інвест", а копія довіреності, яка додана до матеріалів апеляційної скарги, не засвідчена належним чином. Тому ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2016 апеляційну скаргу повернуто ПП "Юридично-інвестиційна група" на підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.97 ГПК України.

07.04.2016 ПП "Юридично-інвестиційна група" повторно подано апеляційну скаргу, до якої додано докази надсилання її копії ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Альянс-Інвест" 07.04.16, а також копію довіреності, виданої ПП "Юридично-інвестиційна група" ОСОБА_14, засвідчену ОСОБА_14 14.03.2016. В апеляційній скарзі заявник просив відновити пропущений строк апеляційного оскарження ухвали місцевого господарського суду від 18.02.2016, мотивуючи пропущення строку тими ж обставинами, що і при першому зверненні з апеляційною скаргою, а саме - отриманням копії оскаржуваної ухвали 09.03.2016.

Згідно з ч.1 ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене. До таких висновків щодо поновлення строків оскарження дійшов Верховний Суд України у Постанові від 17.01.2006 у справі №39/62-12/140.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи, дійшов висновку про не доведеність скаржником поважності причин пропуску зазначеного строку, тоді як сам факт подання клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення (ухвалу) суду першої інстанції не має наслідком його безумовного відновлення апеляційним судом.

При цьому, суд апеляційної інстанції, зважаючи на те, що копію оскаржуваної ухвали ним було отримано 09.03.2016, зазначив, що представник апелянта брав участь у судовому засіданні 18.02.2016. Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції своєчасно (а саме, 26.02.16) надіслано копії оскаржуваної ухвали всім сторонам у справі, в тому числі - і ПП "Юридично-інвестиційна група".

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що ПП "Юридично-інвестиційна група" є стороною - кредитором у справі про банкрутство ПП "Євро-Альянс", а відтак, не було позбавлено можливості у розумний строк скористатися процесуальним правом на ознайомлення з матеріалами справи (ч. 2 ст. 22 ГПК України), зважаючи на наданий час для обґрунтованості причин пропуску процесуального строку з попередньої ухвали суду, та оскаржити її в апеляційному порядку в максимально стислі строки з метою дотримання принципу юридичної визначеності судового рішення, яке набрало законної сили. Доказів звернення до суду з клопотанням про ознайомлення з повним текстом оскаржуваної ухвали або про отримання її копії заявником не надано.

Крім того, заявником не зазначено, з яких причин копії апеляційної скарги ним було направлено ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Альянс-Інвест" лише 07.04.2016, та про об'єктивні обставини, які перешкодили йому при першому поданні апеляційної скарги додати до її матеріалів копію довіреності, засвідчену належним чином, та обґрунтування своєї позиції з цього приводу.

Зазначене стало підставами для відмови ПП "Юридично-інвестиційна група" у відновленні пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 18.02.2016 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки апеляційного суду про відсутність поважних причин для відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 18.02.2016 зроблені за умов повної оцінки обставини справи та прийняті з дотриманням положень ст.ст. 43, 93, 97 ГПК України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, з наведенням мотивів такої оцінки доказів, а також підстав, за яких подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статей 111-5, 111-7 ГПК України, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвал Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2016, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного суду, та спрямовані на переоцінку доказів судом касаційної інстанції, що виходить за межі повноважень касаційного суду згідно з положеннями ст. 111-7 ГПК України, а відтак, є необґрунтованими.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Юридично-інвестиційна група" залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 у справі №Б-39/47-10 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Катеринчук Л.Й.

Ткаченко Н.Г.