Постанова

від 06.07.2016 по справі 3/5025/2088/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року Справа № 3/5025/2088/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є. Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на постанову та ухвалувід 29.03.2016 Рівненського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 господарського суду Хмельницької області у справі№ 3/5025/2088/11 господарського суду Хмельницької області

за заявою боржникаПриватного акціонерного товариства "Шепетівський деревообробний комбінат" провизнання банкрутом

в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "УкрСиббанк" - Мандик В.А., довір.,

ПАТ "Брокбізнесбанк" - Барабаш М.Ю., довір.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.11.2011 порушено провадження у справі № 3/5025/2088/11 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Шепетівський деревообробний комбінат" (далі - ПрАТ "Шепетівський деревообробний комбінат", Боржник) за заявою останнього в порядку норм ст.53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство), відкрито процедуру санації боржника його керівником та призначено керуючим санацією керівника боржника - Пахолкова І.М., призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кунашенка В.І. та ін.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 09.11.2015 звільнено арбітражного керуючого Кунашенка В.І. від виконання обов'язків розпорядника майна ПрАТ "Шепетівський деревообробний комбінат" та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Опанасенка В.Ю.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.02.2016 (суддя - Вибодовський В.Д.) затверджено мирову угоду, укладену 09.02.2015 між боржником - ПрАТ "Шепетівський деревообробний комбінат" в особі керуючого санацією Пахолкова І.М., що діє на підставі ухвали господарського суду Хмельницької області від 10.02.2011, з однієї сторони та кредиторами боржника, що визнані ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.02.2012, які разом іменовані по тексту мирової угоди - кредитори в особі голови комітету кредиторів ОСОБА_10, що діє на підставі протоколу зборів комітету кредиторів від 14.03.2012р. №1 з другої сторони, відповідного змісту, скасовано мораторій та інші заходи забезпечення вимог кредиторів, що введені ухвалою суду від 10.11.2011, провадження у справі №3/5025/2088/11 припинено.

Не погодившись із цією ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 15.02.2016, справу передати на розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 (головуючий суддя - Павлюк І.Ю., судді: Демидюк О.О., Савченко Г.І.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Хмельницької області від 15.02.2016 - без змін.

Не погоджуючись з цими судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 15.02.2016, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 та передати справу для продовження розгляду до господарського суду Хмельницької області.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального права, зокрема ст.ст. 31, 35 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників ПАТ "УкрСиббанк" і ПАТ "Брокбізнесбанк", обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про затвердження мирової угоди, скасування мораторію, інших заходів забезпечення вимог кредиторів та припинення провадження у справі, місцевий господарський суд встановив, що вказана мирова угода укладена та погоджена в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, підписана уповноваженими на те особами, її умови не суперечать діючому законодавству, дають можливість Боржнику продовжити свою підприємницьку діяльність та розрахуватися із кредиторами.

З наведеними висновками суду першої інстанції повністю погодився апеляційний суд та додав, що відповідно до плану санації було здійснено ряд заходів з метою відновлення платоспроможності боржника - ПрАТ "Шепетівський деревообробний комбінат" (здача в оренду виробничих площ підприємства, продаж частини виробництва та устаткування), від яких надійшли грошові кошти в сумі 5 368 140,00 грн., що були направлені на погашення кредиторських вимог у відповідності до сум та черговості, зазначених в реєстрі вимог кредиторів, затверджених ухвалою господарського суду та відповідно до витрат, передбачених планом санації Боржника. При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що Боржником в процедурі санації погашено визнану заборгованість перед ПАТ "УкрСиббанк" в сумі 563 649,23 грн.

Заперечуючи вказані висновки ПАТ "УкрСиббанк" у касаційній скарзі зазначає, що суди затвердили мирову угоду, проте не врахували, що письмова згода заставного кредитора на її укладення не була надана. До того ж, скаржник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу, що не відповідає дійсності положення мирової угоди про погашення вимог ПАТ "УкрСиббанк" як вимог першої черги в сумі 563 649,23 грн. в повному обсязі, та не було перевірено, чи дійсно заборгованість перед ПАТ "УкрСиббанк" в сумі 563 649,23 грн. є погашеною. Також, за твердженням заявника касаційної скарги, з тексту мирової угоди вбачається, що за наявності заборгованості перед ПАТ "УкрСиббанк" керуючим санацією кошти направлялись на погашення заборгованості перед кредиторами другої та четвертої черги, що свідчить про порушення вимог ст.31 Закону про банкрутство. Поряд з викладеним, ПАТ "УкрСиббанк" вказує на існування у Боржника не погашеної заборгованості по кредитному договору №11157208000 від 22.05.2007 в розмірі 314 311,04 грн., яка утворилась після порушення господарським судом даної справи про банкрутство.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони суперечать нормам діючого законодавства та встановленим судами обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.02.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів ПрАТ "Шепетівський деревообробний комбінат" на загальну суму 7 579 297,26 грн., зокрема, було визнано кредиторами Боржника ПАТ "Брокбізнесбанк" на суму 601 884,94 грн. (570 274,89 грн. - 1 черга, 31 610,05 грн. - 6 черга) та ПАТ "УкрСиббанк" на суму 563 649,23 грн. - 1 черга, 111,65 грн. - 6 черга.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 31.08.2012 затверджено план санації із змінами та доповненнями (зміни до плану санації Боржника внесено ухвалами господарського суду Хмельницької області від 25.02.2013, 05.03.2014), схвалений комітетом кредиторів відповідно до протоколів №5 від 26.07.2012, №10 від 11.02.2013, №18 від 18.02.2014. При цьому, як встановлено судом та вбачається з плану санації, у випадку недостатності коштів для погашення заборгованості підприємства, передбачено укладення мирової угоди між боржником та кредиторами, умови якої визначать погашення заборгованості кредиторам.

Відповідно до ст. ст. 4, 35 Закону мирова угода у справі про банкрутство є не тільки правочином, а одночасно є і судовою процедурою, тому умови та порядок укладання мирової угоди регулюються нормами Закону, які є спеціальними.

За приписами ст. 35 Закону про банкрутство під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Отже, сторонами мирової угоди є боржник та комітет кредиторів, який діє як представницький орган всіх кредиторів боржника при проведені процедур банкрутства (ч. 9 ст. 7 Закону).

Стаття 35 Закону про банкрутство передбачає можливість укладення мирової угоди на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, а судами встановлено, що комітет кредиторів Боржника (протокол зборів № 23 від 12.01.2015) більшістю голосів прийняв рішення про припинення процедури санації ПрАТ "Шепетівський деревообробний комбінат" та укладення мирової угоди.

В подальшому, зборами комітету кредиторів (протокол №24 від 09.02.2015), розглянуто текст мирової угоди та одноголосно прийнято рішення про укладання мирової угоди між боржником - ПрАТ "Шепетівський деревообробний комбінат" в особі керуючого санацією та кредиторами Боржника в особі голови комітету кредиторів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що докази оскарження чи скасування протоколів зборів комітету кредиторів №23 від 12.01.2015 та №24 від 09.02.2015 у матеріалах справи відсутні, учасниками провадження також не надані. При цьому, було встановлено, що розпорядник майна належним чином повідомив усіх кредиторів Боржника, в тому числі ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Брокбізнесбанк", про місце, дату та час проведення названих зборів кредиторів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 37 Закону про банкрутство мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, на адресу господарського суду Хмельницької області 17.11.2015 від керуючого санацією надійшло клопотання від 11.11.2015 №20-17 про затвердження мирової угоди, укладеної між Боржником та кредиторами. Також, 21.12.2015 до господарського суду від розпорядника майна надійшло клопотання від 21.12.2015 про затвердження мирової угоди. Крім того, у матеріалах справи наявне клопотання керуючого санацією від 17.12.2015 №20-18 про затвердження мирової угоди.

За приписами ч. 3 ст. 38 Закону про банкрутство господарський суд при розгляді мирової угоди зобов'язаний перевірити встановлений цим Законом порядок укладення мирової угоди та дослідити умови мирової угоди на предмет їх відповідності чинному законодавству.

Частиною 3 ст.36 Закону про банкрутство встановлено, що для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, загальними положеннями мирової угоди від 09.02.2015 визначено, що предметом мирової угоди є домовленість між Боржником та кредиторами про відстрочку, розстрочку, а також прощення (списання) кредиторами боргів ПрАТ "Шепетівський деревообробний комбінат". Метою мирової угоди є відновлення платоспроможності боржника шляхом відстрочення та розстрочення, списання (прощення) боргів кредиторами. Джерелами погашення заборгованості ПрАТ "Шепетівський деревообробний комбінат" є надходження від результатів господарської діяльності та передачі майна в оренду, стягнення дебіторської заборгованості та інші надходження.

Згідно пункту 2.1. мирової угоди з метою відновлення платоспроможності Боржника, керуючись ст. 36 Закону про банкрутство - кредитори погоджуються на відстрочку, розстрочку та прощення (списання) суми боргу боржника.

З матеріалів справи вбачається, як вже зазначалось вище, що вимоги ПАТ "УкрСиббанк" відповідно до реєстру вимог кредиторів становлять 563 649,23 грн. (перша черга) та 111,65грн. (шоста черга).

При цьому, як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, заборгованість перед ПАТ "УкрСиббанк" на суму боргу 563 649,23 грн. погашена повністю в процедурі санації підприємства (Розділ ІІІ мирової угоди), а вимоги ПАТ "УкрСиббанк", віднесені до шостої черги, в сумі 111,65 грн. (штрафні санкції, пеня) підлягають списанню (РозділVІІ мирової угоди).

До того ж, як встановлено апеляційним судом, погашення визнаної судом заборгованості ПрАТ "Шепетівський деревообробний комбінат" перед ПАТ "УкрСиббанк" в сумі 563 649,23 грн. підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №22 від 19.06.2014.

Таким чином, обґрунтованим є висновок місцевого та апеляційного судів, що на дату укладення мирової угоди від 09.02.2015 заборгованість Боржника перед ПАТ "УкрСиббанк" відсутня.

За приписами ч. 6 ст.38 Закону про банкрутство затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 40 цього закону господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено мирову угоду.

Колегія суддів зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно досліджено матеріали справи, з'ясовано фактичні обставини стосовно порядку укладення мирової угоди та умов мирової угоди на предмет їх відповідності чинному законодавству. При цьому, апеляційним судом, зокрема, було враховано, що основною метою Закону про банкрутство є відновлення платоспроможності боржника, мінімізація випадків ліквідації суб'єктів господарювання і за своєю суттю надає можливість відновити його платоспроможність, погасити вимоги кредиторів, а така процедура як мирова угода, враховує інтереси не тільки кредиторів, а й боржника, оскільки дає можливість зберегти підприємство та відповідні робочі місця. Оцінка доводів та заперечень учасників даної справи про банкрутство та наданих ними доказів була здійснена попередніми судовими інстанціями з дотриманням приписів ст.ст. 4 7 , 43 ГПК України.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм, враховуючи встановлені судами обставини, зокрема, те, що мирова угода відповідає вимогам ст.ст.35-39 Закону про банкрутство, не порушує законних прав кредиторів, укладена та погоджена в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, підписана уповноваженими на те особами, її умови не суперечать діючому законодавству, дають можливість Боржнику продовжити свою підприємницьку діяльність та розрахуватися із кредиторами, правомірним є висновок місцевого та апеляційного судів про наявність підстав для затвердження мирової угоди та припинення провадження у даній справі.

За таких обставин, доводи касаційної скарги ПАТ "УкрСиббанк" не спростовують обґрунтованих висновків судів першої та апеляційної інстанцій про затвердження мирової угоди, були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції та обґрунтовано відхилені як безпідставні, про що було зазначено в оскаржуваній постанові. Зокрема, вмотивовано спростовано судом апеляційної інстанції доводи скаржника стосовно наявності поточної заборгованості Боржника перед ПАТ "УкрСиббанк" в сумі 314 311,04 грн. При цьому, апеляційний суд вірно зауважив, що ПАТ "УкрСиббанк" не позбавлений права звернутись до суду в загальному порядку про стягнення даного боргу.

Решта доводів касаційної скарги ПАТ "УкрСиббанк" зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, тому не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги з огляду на визначені ст. 111 7 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції.

Враховуючи викладене, оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись нормами ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 15.02.2016 у справі № 3/5025/2088/11 залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

В.Я. Погребняк

Постанова виготовлена та підписана 08.07.2016