Рішення

від 05.07.2016 по справі 910/8424/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2016Справа №910/8424/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Енергоімпекс", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "НАН Метал"

про стягнення страхового відшкодування в сумі 699 055,04 грн.

Суддя Комарова О.С.

Представники сторін:

від позивача Мочалін О.В. (представник за довіреністю)

від відповідача Сабітов С.В. (представник за довіреністю)

від третьої особи не з'явились

В судовому засіданні 05 липня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Енергоімпекс", 06.05.2016 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н від 29.04.2016 року до відповідача, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", про стягнення страхового відшкодування в сумі 699 055,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок настання страхового випадку, обумовленого укладеним сторонами договором добровільного страхування вантажів № 027002/2701/0000117 від 17.09.2015 року, у відповідача виник обов'язок здійснити на користь позивача виплату страхового відшкодування в сумі 699 055,04 грн., втім, відповідач всупереч умов укладеного договору, виплату страхового відшкодування на користь позивача не здійснив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2016 року порушено провадження у справі № 910/8424/16 та призначено розгляд справи на 24.05.2016 року.

Через відділ діловодства суду 23.05.2016 року від представника відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, про забезпечення технічного фіксування судового процесу, про долучення документів до матеріалів справи та про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "НАН Метал", які було долучено судом до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 1 Господарського процесуального кодексу України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У справі № 910/8424/16 судом, за клопотанням представника відповідача, поданого через відділ діловодства суду 23.05.2016 року, у відповідності до вимог до частини 7 статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати по справі фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "НАН Метал", розгляд справи було відкладено до 07.06.2016 року.

30 травня 2016 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Енергоімпекс" надійшло клопотання б/н, б/д про участь в судовому засіданні у справі, що розглядається, в режимі відеоконференції, приймаючи до уваги значну відстань між місцезнаходженням суду та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Енергоімпекс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 року судове засідання призначено на 07.06.2016 року, ухвалено судове засідання провести з використанням системи відеоконференцзв'язку та доручено Господарському суду Одеської області забезпечити 07.06.16 року проведення в режимі відеоконференції судового засідання у справі № 910/8424/16 в приміщенні Господарського суду Одеської області.

Через відділ діловодства суду 31.05.2016 року від представника позивача надійшло клопотання про залучення додаткових документів до матеріалів справи, яке було долучено судом до матеріалів справи.

Через відділ діловодства суду 02.06.2016 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який було долучено судом до матеріалів справи.

Через відділ діловодства суду 03.06.2016 року від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, яке було долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 року розгляд справи відкладено на 05.07.2016 року.

Через відділ діловодства суду 08.06.2016 року від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи № 06/06-16 від 06.06.2016 року, в якому зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, яке було долучено судом до матеріалів справи.

Через відділ діловодства суду 04.07.2016 року від позивача надійшли заперечення проти відзиву, які було долучено судом до матеріалів справи.

В судове засідання 05.07.2016 року представники сторін з'явились. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та дав пояснення по суті спору. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та дав пояснення по суті спору.

Представник третьої особи у судове засідання 05.07.2016 року не з'явився.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч.1ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Енергоімпекс" (надалі - позивач, страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (надалі - відповідач, страховик) було укладено договір добровільного страхування вантажів № 027002/2701/0000117 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачу, якщо останній призначений страхувальником та вказаний в цьому договорі, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі в розмірі та в порядку, що передбачені цим договором, та виконувати інші умови цього договору.

Предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням вантажем, що зазначений в пункті 2.2. договору та відповідає всім нижче переліченим ознакам: вартість вантажу - 3 563 720,16 грн., документ який підтверджує вартість вантажу - договір №ЕП/11-09, упаковка вантажу - металеві турнікети, зв'язки з дроту, маса вантажу/обсяг - 21,271 тонн (п. 2.2. договору).

За умовами п.п. 2.3.1., 2.3.2. договору вантаж перевозиться автомобільним транспортним засобом - тентовий/вкритий брезентом.

В пунктах 2.3.3.1., 2.3.3.2. договору визначено, що пункт відправлення вантажу - Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Єгорова,93, Завод металевих конструкцій "Об'єднання Дніпроенергобудпром"; пункт призначення вантажу - Запорізька обл., м. Енергодар, ВП "Запорізька АЕС".

Відповідно до п.п. 2.3.5., 2.3.6., 2.3.8. договору відправником вантажу є ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром", одержувач вантажу - ТОВ "Торгова компанія "Енергоімпекс", перевізник/експедитор - ТОВ «НАН Метал».

В пункті 3.2. договору визначено, що безумовна франшиза (частина збитку, що не відшкодовується страховиком) по будь-якому та кожному випадку становить 1% від страхової суми по кожному страховому випадку.

Пунктом 9.1. договору визначено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно умов цього договору на підставі заяви страхувальника (або вигодонабувача) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

При настанні страхового випадку, страховик відшкодовує в межах страхової суми, зазначеної в договорі збитки, понесені страхувальником (вигодонабувачем) внаслідок втрати або пошкодження застрахованого вантажу (п.п. 9.2., 9.2.1. договору).

За умовами п. 9.3. договору розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті визначається страховиком (або його представником) на підставі документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків.

У відповідності до п.п. 9.5., 9.5.2. договору, розмір збитків, понесених страхувальником (вигодонабувачем) при настанні страхового випадку внаслідок втрати або пошкодження застрахованого вантажу визначається страховиком при втраті частини вантажу - у розмірі вартості втраченої частини вантажу.

Відповідно до п. 9.17. договору виплата страхового відшкодування здійснюється після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитків, але не пізніше, ніж через 10 (десять) календарних днів після складення страхового акту (прийняття рішення про виплату страхового відшкодування).

Рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування має бути прийняте страховиком не пізніше ніж через 15 (п'ятнадцять) календарних днів після того, як страховиком будуть отримані всі необхідні документи та повністю встановлені причини та розмір збитків (п. 9.19. договору).

За змістом п. 11.2.8.2. договору страхувальник зобов'язаний протягом 48 (сорока восьми) годин з моменту настання події, яка має ознаки страхового випадку, не враховуючи святкові, неробочі та вихідні дні, надіслати страховику або факсимільним зв'язком, або поштовим зв'язком, або телеграфом, або електронною поштою належним чином оформлене Повідомлення про подію, яка має ознаки страхового випадку.

Страхувальник зобов'язаний негайно сповістити про подію, яка має ознаки страхового випадку, уповноважені органи (органи внутрішніх справ, органи з надзвичайних ситуацій тощо), вимагати від них оформлення та надання документів щодо встановлення факту, причин та наслідків такої події (п. 11.2.8.3. договору).

Положеннями п.п. 5.1., 5.2., 5.3. договору визначено, що початок строку дії договору: 18 вересня 2015 р.; закінчення строку дії договору: 25 вересня 2015 р.; договір вважається укладеним і набуває чинності з 00 годин 00 хвилин (за Київським часом) дати, наступної за датою сплати страхового платежу у повному обсязі, але не раніше дати початку строку дії договору.

Додатковою угодою № 1 від 25.09.2015 року до договору № 027002/2701/0000117 від 17.09.2015 року внесено зміни у п. 5.2. договору та продовжено строк дії договору до 30 жовтня 2015 року.

Позивач зазначає, що 11.09.2015 року між ним, як клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАН Метал», як експедитором, було укладено договір № ЕП/11-09 на транспортно-експедиторське обслуговування при організації перевезення вантажів автотранспортом (договір перевезення), за умовами якого клієнт доручає, а експедитор від свого імені та за рахунок клієнта зобов'язується організувати та виконати транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, що визначається у товарно-транспортних накладних, актах наданих послуг, на території України та міжнародного сполучення згідно із узгодженими сторонами специфікаціями, які є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до заявки № 5 від 16.10.2015 року до договору № ЕП/11-09 від 11.09.2015 року, експедитор взяв на себе зобов'язання по перевезенню металоконструкцій електричних порталів комплектно з метизами, згідно креслень ЦУА-134-1136-КМ проекту «Розширення ВРУ-750 кВ для підключення ПЛ-750 «Запорізька АЕС - Каховська».

Крім того, у заявці № 5 від 16.10.2015 року до договору № ЕП/11-09 від 11.09.2015 року також було визначено маршрут руху транспортного засобу з вантажем на напівпричепі, дату та час подачі транспортного засобу під завантаження та розвантаження.

Позивач вказує, що 17.10.2015 року майно було завантажене на заводі металевих конструкцій ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром", який розташований за адресою: Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул.. Єгорова, 93, розвантаження транспортного засобу повинно було відбутись 18.10.2015 року, в період з 8 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. за адресою: Запорізька обл., м. Енергодар, ВП «Запорізька АЕС».

Так, 17.10.2015 року о 10 год. 00 хв. транспортний засіб марки РЕНО, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_2 вирушив до пункту призначення для розвантаження, однак у визначений для цього час автотранспортний засіб з вантажем в пункт призначення не прибув.

Позивач вказує, що представники позивача зв'язалися з водієм автотранспортного засобу, який перевозив вантаж, який повідомив, що вантаж буде доставлений до місця розвантаження не пізніше 20.10.2015 року, затримка пов'язана з поломкою транспортного засобу, що здійснював перевезення вантажу.

20.10.2015 року у зв'язку з неприбуттям вантажу до пункту призначення, позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку, шляхом звернення до цілодобового контактного центру за телефоном гарячої лінії: 0 800 600 600.

В подальшому, 21.10.2015 року позивачем було подано до відділу № 4 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", розташованого за адресою: м. Одеса, вул.. Фонтанська дорога, 12/3, належним чином оформлену заяву про виплату страхового відшкодування, а також повідомлення про настання страхового випадку у вигляді заяви про кримінальне правопорушення до Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області.

У відповідності до листа № Е-15/94 від 27.10.2015 року позивачем було надано відповідачу належним чином завірені копії документів, необхідних для повного з'ясування обставин виникнення страхового випадку.

Листом № Е1511/100 від 02.11.2015 року позивач надав відповідачу детальні пояснення та розрахунок вартості вкрадених металовиробів.

Крім того, листом № 135 від 16.12.2015 року позивачем також було надано відповідачу оригінали документів, що підтверджують розмір збитків, а саме вартість вкрадених металоконструкцій та факт їх перевезення (акт приймання - передачі документів від 16.12.2015 року).

Як зазначає позивач, ним листом № Е-1512/152 від 30.12.2016 року було надано відповідачу письмові пояснення з питань, що були задані представнику позивача в телефонному режимі працівниками цілодобового інформаційного центру відповідача та оригінал витягу з кримінального провадження №12015160500009687 станом на 25.12.2015 року, що свідчить про внесення 22.10.2015 року до Єдиного реєстру кримінальних розслідувань заяви позивача про кримінальне правопорушення від 21.10.2015 року, яка кваліфікована за ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка).

Звертаючись до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права, позивач посилаючись на те, що внаслідок настання страхового випадку, обумовленого укладеним сторонами договором добровільного страхування вантажів № 027002/2701/0000117 від 17.09.2015 року, у відповідача виник обов'язок здійснити на користь позивача виплату страхового відшкодування в сумі 699 055,04 грн., втім, відповідач всупереч умов укладеного договору, виплату страхового відшкодування на користь позивача не здійснив.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення містить ст. 20 Господарського кодексу України.

За змістом ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 8 Закону України "Про страхування" визначено, що страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

В пункті 5 частини 1 ст. 21 Закону України "Про страхування" визначено, що страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.

За приписами частини першою статті 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

З матеріалів справи вбачається, що 17.09.2015 року між позивачем, як страхувальником, та відповідачем, як страховиком, було укладено договір добровільного страхування вантажів № 027002/2701/0000117, відповідно до п. 1.1. якого, страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачу, якщо останній призначений страхувальником та вказаний в цьому договорі, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі в розмірі та в порядку, що передбачені цим договором, та виконувати інші умови цього договору.

Як вже було встановлено судом, 11.09.2015 року між позивачем, як клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАН Метал», як експедитором, було укладено договір № ЕП/11-09 на транспортно-експедиторське обслуговування при організації перевезення вантажів автотранспортом (договір перевезення), за умовами якого клієнт доручає, а експедитор від свого імені та за рахунок клієнта зобов'язується організувати та виконати транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, що визначається у товарно-транспортних накладних, актах наданих послуг, на території України та міжнародного сполучення згідно із узгодженими сторонами специфікаціями, які є невід'ємними частинами даного договору.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до заявки № 5 від 16.10.2015 року до договору № ЕП/11-09 від 11.09.2015 року, експедитор взяв на себе зобов'язання по перевезенню металоконструкцій електричних порталів комплектно з метизами, згідно креслень ЦУА-134-1136-КМ проекту «Розширення ВРУ-750 кВ для підключення ПЛ-750 «Запорізька АЕС - Каховська».

У заявці № 5 від 16.10.2015 року до договору № ЕП/11-09 від 11.09.2015 року також було визначено що завантаження майна відбудеться 17.10.2015 року на заводі металевих конструкцій ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром", який розташований за адресою: Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул.. Єгорова, 93, а розвантаження транспортного засобу повинно було відбутись 18.10.2015 року, в період з 8 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. за адресою: Запорізька обл., м. Енергодар, ВП «Запорізька АЕС».

Як стверджує позивач, 17.10.2015 року о 10 год. 00 хв. транспортний засіб марки РЕНО, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_2 вирушив до пункту призначення для розвантаження, однак у визначений для цього час автотранспортний засіб з вантажем в пункт призначення не прибув, у зв'язку з чим представники позивача зв'язалися з водієм автотранспортного засобу, який перевозив вантаж, який повідомив, що вантаж буде доставлений до місця розвантаження не пізніше 20.10.2015 року, затримка пов'язана з поломкою транспортного засобу, що здійснював перевезення вантажу.

У зв'язку з неприбуттям вантажу до пункту призначення, 20.10.2015 року позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку, шляхом звернення до цілодобового контактного центру за телефоном гарячої лінії: 0 800 600 600, а 21.10.2015 року подав до відділу № 4 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", розташованого за адресою: м. Одеса, вул.. Фонтанська дорога, 12/3 заяву про виплату страхового відшкодування, а також повідомлення про настання страхового випадку у вигляді заяви про кримінальне правопорушення до Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області.

За твердженням позивача, листом № Е-1512/152 від 30.12.2016 року ним було надано відповідачу письмові пояснення з питань, що були задані представнику позивача в телефонному режимі працівниками цілодобового інформаційного центру відповідача та оригінал витягу з кримінального провадження №12015160500009687 станом на 25.12.2015 року, що свідчить про внесення 22.10.2015 року до Єдиного реєстру кримінальних розслідувань заяви позивача про кримінальне правопорушення від 21.10.2015 року, яка кваліфікована за ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка). Внаслідок настання страхового випадку, обумовленого укладеним сторонами договором добровільного страхування вантажів № 027002/2701/0000117 від 17.09.2015 року, у відповідача виник обов'язок здійснити на користь позивача виплату страхового відшкодування в сумі 699 055,04 грн., втім, відповідач всупереч умов укладеного договору, виплату страхового відшкодування на користь позивача не здійснив.

Як визначено у п. 11.2.8.3. договору, страхувальник зобов'язаний негайно сповістити про подію, яка має ознаки страхового випадку, уповноважені органи (органи внутрішніх справ, органи з надзвичайних ситуацій тощо), вимагати від них оформлення та надання документів щодо встановлення факту, причин та наслідків такої події.

Тлумачний словник - словник, що подає лексико-фразеологічний склад мови з поясненням значення, граматичних та стилістичних особливостей уживання реєстрових одиниць.

У відповідності до «Українського тлумачного словника» слово «негайно» означає, що подія/дія, яка здійснюється, відбувається зразу, без затримки; терміново .

Проте, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів саме негайного повідомлення від страхувальника до компетентних органів про страховий випадок, що свідчить про невиконання та порушення позивачем умов п. 11.2.8.3. договору, оскільки з витягу з кримінального провадження Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області № 12015160500009687 вбачається, що позивач повідомив уповноважені органи (відділ поліції) 21.10.2015 року , в той час, як розвантаження майна мало відбутись 18.10.2015 року до 18 год. 00 хв.

Тобто, повідомлення страхувальника до компетентних органів про страховий випадок відбулось через три дні, що не може розцінюватись, як негайне повідомлення в розумінні положень п. 11.2.8.3 договору добровільного страхування вантажів № 027002/2701/0000117 від 17.09.2015 року.

Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд не знаходить підстав для задоволення даного позову.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Копію рішення надіслати третій особі у справі 910/8424/16.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 08.07.2016 року.

Суддя О.С. Комарова