Рішення

від 22.06.2016 по справі 911/1460/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2016 р. Справа № 911/1460/16

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/1460/16

а позовом Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району

Київської області, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ЛТД», Києво-

Святошинський район, м. Боярка

про розірвання договору оренди земельної ділянки та

стягнення заборгованості

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 04.01.2016;

від відповідача: неь з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Лтд» про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.12.2005, укладеного між позивачем та відповідачем, та стягнення 17 344,30 грн. заборгованості по орендній платі.

Ухвалою суду від 28.04.2016 порушено провадження у справі № 911/1460/16 та призначено розгляд справи у судовому засіданні 18.05.2016 об 11 год. 00 хв.

В судове засідання 18.05.2016 представник позивача не з`явився, через канцелярію суду (вх. № 10473/16 від 18.05.2016) подав клопотання вих. № 02-11/556 від 17.05.2016 про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю явки представника позивача в судове засідання.

В судове засідання 18.05.2016 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 28.04.2016 не виконав.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 08.06.2016 о 10 год. 30 хв.

Через канцелярію суду (вх. № 12023/16 від 08.06.2016) позивач надав клопотання вих. № 02-11/676 від 07.06.2016 про доручення до матеріалів справи документів.

В судовому засіданні 08.06.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

В судове засідання 08.06.2016 відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 28.04.2016 та від 18.05.2016 не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 22.06.2016 об 11 год 50 хв.

Через канцелярію суду (вх. № 12985/16 від 22.06.2016) позивач надав письмові пояснення вих. № 02-11/730 від 22.06.2016 з додатковими документами, в яких зазначив, що з липня 2015 року по лютий 2016 року (включно) відповідачем не було здійснено жодної сплати орендних платежів.

В судовому засіданні 22.06.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві та у додаткових письмових поясненнях.

В судове засідання 22.06.2016 відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 28.04.2016, від 18.05.2016 та від 08.06.2016 не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи ухвалами суду від 28.04.2016, від 18.05.2016 та від 08.06.2016, які направлялися на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується Спеціальним витягом з ЄДР зробленим судом.

Деякі із зазначених ухвал було повернуто ДП «Укрпошта» з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 за змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом

Як роз'яснено в п. 3.9.2 зазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02.12.2005 року між Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області («орендодавець», надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 Лтд" («орендар», надалі - відповідач) було укладено Договір оренди земельної ділянки, згідно умов п. 1.1 якого позивач передає, a відповідач приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться у селі Юрівка Києво-Святошинського району, Київської області по вул. Набережна. В оренду передається земельна ділянка площею 0,5503 га (п. 2.2 Договору).

Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку (п. 2.1 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 309 076,13 грн. (п. 2.3 Договору).

Згідно п. 4.2 Договору (в редакції Договору від 28.01.2011 про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, укладеному між сторонами) сума орендної плати визначається у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки на рік у вигляді щомісячних платежів.

Обчислення розміру орендної плати за орендовану земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 4.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору орендна плата за використання земельної ділянки вноситься відповідачем один раз на місяць не пізніше 15 числа кожного місяця шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Віто-Поштової сільської ради.

Згідно п. 5.1 Договору земельна ділянка передається в оренду з метою розміщення виробничої бази по ремонту автотракторної техніки та розміщення автогосподарства відповідача.

Відповідно до п. 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 12.08.2008 підписаної сторонами) цей Договір укладено строком на 48 років, починаючи з дати його державної реєстрації.

Вказаний договір оренди земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 14507.

Договір зареєстрований у Києво-Святошинському районному відділі земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2005 за № 334. Державна реєстрація за № 040632900009 від 25.01.2006.

25.01.2006 між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі орендованої земельної ділянки, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв в платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,5503 га, яка знаходиться у с. Юрівка Києво-Святошинського району Київської області по вул. Набережна, 2 для розміщення виробничої бази по ремонту автотракторної техніки та розміщення господарства.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 зазначеного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

У позовній заяві та у довідці вих. № 335 від 01.04.2016 позивач зазначає, що станом на день підготовки позову (тобто на 01.04.2016) відповідач має заборгованість по орендній платі в сумі 17 344,30 грн.

Також позивачем надано довідку вих. № 550/10/13-23-00-21 від 22.03.2016 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області згідно якої станом на 31.12.2015 року за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі в сумі 7 216,88 грн., станом на 22.03.2016 року у відповідача рахується податкова заборгованість в сумі 5 486,32 грн.

Згідно довідки Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області вих. № 02-04/672 від 17.06.2016 відповідач на рахунок позивача з призначенням платежу «орендна плата з юридичних осіб» перерахував 02.03.2016 5 204,64 грн. та 14.06.2016 12 000,00 грн.

Про сплату 02.03.2016 відповідачем заборгованості по орендній платі за січень-березень 2016 року у сумі 5 204,64 грн. також зазначає позивач у своїх письмових поясненнях.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Після направлення позову до суду та порушення провадження у справі відповідач 14.06.2016 сплатив 12 000,00 грн. орендної плати.

Згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 12 000,00 грн., відмовляє в позові в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 5 204,64 грн. та задовольняє позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі в сумі 139,66 грн. = 17 344,30 грн. - 5 204,64 грн. - 12 000,00 грн.

Позивач зазначив в якості істотного порушення договору та підстави для його розірвання - несвоєчасну сплату відповідачем орендних платежів, що підтверджується довідкою ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області вих. № 550/10/13-23-00-21 від 22.03.2016.

Відповідно до п. 12.2 Договору оренди підставою припинення Договору є систематична несплата орендної плати (несплата орендної плати протягом півроку вважається систематичною).

Частиною 3 ст. 291 ГК України передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 32 цього ж закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.12.2012 у справі № 6-146цс12, в якій зазначено, що у справі яка переглядалася, предметом позову якї є розірвання договору оренди земельної ділянки, суд ккасаційної інстанції залишив поза увагою положення п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України та дійшов помилкового висновку про те, що положення закону, які регулюють спірні правовідносини не вимагають систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди.

Пунктом 2.20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України „Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України „Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом 2.23 цієї ж постанови передбачено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України „Про оренду землі " основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Однак, у будь якому випадку вимога про розірвання договору повинна бути безумовною.

Як зазначалось вище, згідно довідки вих. № 550/10/13-23-00-21 від 22.03.2016 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області станом на 31.12.2015 року за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі в сумі 7 216,88 грн., станом на 22.03.2016 року у відповідача рахується податкова заборгованість в сумі 5 486,32 грн.

Відповідно довідки Управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області вих. № 02-04/672 від 17.06.2016 відповідач на рахунок позивача з призначенням платежу «орендна плата з юридичних осіб» перераховував платежі з січня 2015 по 09.06.2015, а потім лише 02.03.2016, тобто більше восьми місяців відповідач не виконував свої обов`язки, встановлені Договором, та не сплачував орендну плату у встановленому розмірі та у встановлений строк.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 12.2 Договору оренди підставою припинення Договору є систематична несплата орендної плати (несплата орендної плати протягом півроку вважається систематичною).

Відповідач в судові засідання не з`явився, вимоги позивача не оспорив та не спростував, доказів здійснення оплати орендних платежів у встановленому розмірі у строк з липня 2015 по лютий 2016 (включно) не надав.

Згідно із ст.ст. 1, 13 Закону України „Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Несплата відповідачем орендних платежів у встановленому Договором розмірі та строки, не дозволяє позивачу отримати очікуване при укладенні Договору оренди, а саме щомісячне поповнення місцевого бюджету. Різниця між тим, на що розраховував позивач при укладенні Договору оренди, та тим, що в дійсності позивач зміг отримати, є дійсно істотною.

Згідно ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозицій про розірвання спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому не надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору оренди земельної ділянки не позбавляє позивача права звернутися до суду з позовом до відповідача про розірвання договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 № 28/5005/640/2012|3-53гс12.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, викладені в позовній заяві вимоги позивача не оспорив та не спростував доказами.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які згідно з законодавством повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання Договору оренди земельної ділянки від 02.12.2005, укладеного між позивачем та відповідачем, підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України , покладається на сторін пропорційно задоволених вимог, а в частині припинення провадження у справі - на відповідача, оскільки часткову сплату заборгованості по орендній платі було здійснено відповідачем після порушення провадження у справі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1 . Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 12 000,00 грн. заборгованості по орендній платі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Лтд» (08150, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30886317) на користь Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08170, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул. Боярська, 4, код ЄДРПОУ 04358490) 139 (сто тридцять дев`ять) грн. 66 коп. заборгованості по орендній платі та 2 342 (дві тисячі триста сорок дві) грн. 49 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити в задоволенні позву в частині стягнення 5 204,64 грн. заборгованості по орендній платі.

5. Розірвати Договір оренди земельної ділянки від 02.12.2005, укладений між Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Лтд», посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округа ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 14507, який пройшов державну реєстрацію за № 040632900009 від 25.01.2006.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Повне рішення складено - 05.07.2016

Суддя О.О. Христенко