Ухвала

від 08.07.2016 по справі 922/2226/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про повернення заяви

про порушення справи про банкрутство

"08" липня 2016 р.Справа № 922/2226/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Казарцевої В.В.

розглянувши заяву Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, м. Харків про визнання банкрутом ТОВ "Рада Плюс Харків", м. Харків , код ЄДРПОУ 37878852

ВСТАНОВИВ:

Заявник, Східна ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області, звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство відносно боржника ТОВ "Рада Плюс Харків" на підставі ст.ст.10-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розглянувши надану заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Відповідно до абз. 4 ч. 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України , іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Згідно з абз. абз. 2, 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Вищевикладене дає підстави для правового висновку про те, що примусове виконання рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків - юридичної особи за законом покладено виключно на контролюючи органи (органи доходів і зборів) за визначеною Податковим кодексом України процедурою, без залучення до неї органів державної виконавчої служби.

Враховуючи зміст ст. 95 Податкового кодексу України, ч. 3 ст. 10, ч. 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд зазначає, що доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України, при цьому, перебіг трьохмісячного строку, передбаченого ч.3 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 17.02.2015 р. у справі № 925/1941/14.

Розглянувши надані заявником документи, судом встановлено, що на підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючим кредитором була надана постанова Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2014 р. у справі №820/13980/14 про стягнення з ТОВ "Рада Плюс Харків" на користь Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області заборгованості на загальну суму 507000,00 грн.

Судом встановлена відсутність інкасових доручень для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу, таким чином, заявником-кредитором не надано доказів безспірності своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд не пізніше п’яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Враховуючи вищевикладене, суд повертає Східній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи без розгляду на підставі ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Керуючись ст. 11, ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Повернути Східній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області заяву вх. № 2226/16 від 07.07.2016 р. про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи без розгляду всього на 36 аркушах.

2. Роз’яснити, що повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя ОСОБА_1