Рішення

від 05.07.2016 по справі 362/1110/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1110/15-ц Головуючий у І інстанції Лебідь-Гавенко Г. М. Провадження № 22-ц/780/1837/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 46 05.07.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

05 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

апеляційного Суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Антоненко В.І., Кашперської Т.Ц.,

за участю секретаря Якимчук Ю.С.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2016 року у справі за позовом Васильківського міськрайонного прокурора в інтересах держави в особі головного управління Держземагенства у Київській області, Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки , -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року Васильківський міськрайонний прокурор звернувся до суду з позовом та просив суд визнати незаконним і скасувати рішення Глевахівської селищної ради № 296-13-V від 22 червня 2007 року в частині передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,0998 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3221455300:03:008:0031, яка розташована по вул. Оксамитна, 27 в смт. Глеваха Васильківського району Київської області; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 320349, виданого ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку та скасувати його державну реєстрацію; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Головного управління Державного земельного агентства у Київській області та Державного підприємства «Дослідницьке сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» вказану земельну ділянку; визнати відсутнім право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0998 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 травня 2002 року державному підприємству «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» (далі - ДП «ДСВ ІФРГ НАН України») видано державний акт на право постійного користування землею. Рішенням Глевахівської селищної ради ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0998 га, яка розташована по вул. Оксамитна, 27 в смт. Глеваха Васильківського району. На підставі вищевказаного рішення селищної ради ОСОБА_2 видано державний акт на вказану земельну ділянку. Зазначене рішення ради є незаконним, оскільки згідно інформації Управління Державного земельного агентства у Васильківському районі земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:03:008:0031 має перетин із земельними ділянками ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», які знаходяться в постійному користуванні останнього. Національна академія наук України не погоджувала вилучення зазначеної земельної ділянки. Глевахівська селищна рада здійснила розпорядження землями ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» загальною площею 387,19 га якими останнє користувалось на праві постійного користування земельною ділянкою. А відтак, передача земельної ділянки у власність відповідача порушує права позивача. Глевахівська селищна рада, прийнявши оскаржуване рішення в частині надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, діяла за відсутності для цього повноважень і з порушенням ч. 3 ст. 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», ч. 5 ст. 116, ч. 9 ст. 149 та ч. 2 ст. 150 ЗК України, а тому спірне рішення не є підставою припинення права користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» вказаними земельними ділянками та підлягає визнанню незаконним і скасуванню.

Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2016 року у задоволенні позову прокурора відмовлено.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Київської області просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішення господарського суду ухвалено після передачі у приватну власність відповідача земельної ділянки. Спірна земельна ділянка знаходиться в межах ділянки державного підприємства, що підтверджується листами Управління Держземагенства та належним чином завіреним переліком кадастрових номерів земельних ділянок. Суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги примірник технічної документації по складанню державного акту на право постійного користування землею підприємству, а також каталог координат зовнішніх меж. Факт накладення меж земельних ділянок також підтверджує обмінний файл земельних ділянок. Внесення відомостей в АС ДЗК є неможливим, оскільки частина земельних ділянок незаконно передана у власність громадянам, що унеможливлює встановлення в натурі меж земель, наданих підприємству у користування у 2002 році.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 20 травня 2002 року державному підприємству «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» (далі - ДП «ДСВ ІФРГ НАН України») видано державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 001432-270, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102.

Рішенням господарського суду Київської області від 30-31.12.2008 року було припинено право Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» користування земельною ділянкою площею 387,19 га та визнано недійсним та скасовано державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 001432-270.

Рішенням № 296-13-V Глевахівської селищної ради від 22 червня 2007 року , ОСОБА_2 передана у власність земельна ділянка, площею 0,0998 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, в смт. Глеваха, вул. Оксамитна, 27.

28 квітня 2011 року на ім'я ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 320349, кадастровий номер 3221455300:03:008:0031, який зареєстровано 28 квітня 2011 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею (а.с. 20).

Згідно листа Управління Держземагентства у Васильківському районі від 05.01.2015 року № 10-1009-0.2-2/г-15 Васильківську міжрайонну прокуратуру повідомлено про те, що земельні ділянки із кадастровими номерами, які зазначені в додатку до цього листа, мають перетин із земельними ділянками ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», згідно обмінних файлів. Серед вказаних земельних ділянок є земельна ділянка із кадастровим номером 3221455300:03:008:0031 , яка належить відповідачу на праві власності.

Відповідно до листа Національної академії наук України від 24 лютого 2015 року № 16/72-40 земельна ділянка, зокрема, із кадастровим номером 3221455300:03:008:0031 розташована на землях ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» і згоди на її вилучення зі складу земель ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» не надавала.

Рішенням господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року було задоволено подання Васильківського міжрайонного прокурора про перегляд рішення господарського суду Київської області від 30-31.12.2008 року за нововиявленими обставинами, яким рішення скасоване та прийнято нове рішення, яким у позові Глевахівської селищної ради про припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» - відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не було обґрунтовано належність доказів для підтвердження своїх вимог, в тому числі не було заявлено клопотання про призначення експертизи .

Однак, колегія суддів не може погодитися з зазначеними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 ЗК України, в редакції яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 116 ЗК України, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності.

Відповідно до положень ст.ст. 125, 126 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент видачі державного акту у 2002 році) право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.

Відповідно до положень ст. 149 ЗК України земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні, можуть вилучатись у землекористувачів лише за їх згодою на підставі рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Згідно ст. 84 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної і приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казені підприємства.

Відповідно до ч. 9 ст. 149 ЗК України земельні ділянки - рілля державної власності, що перебувають у постійному користуванні можуть вилучатися лише Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЗК України, землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів відносяться до особливо цінних земель. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених ч.2 ст.150 ЗК України.

Згідно ч. 2 ст. 150 ЗК України, земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Згідно ч. 3 ст. 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності НАН України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» вилучення земельних ділянок НАН чи галузевих академій може здійснюватися лише за згодою Президії НАН України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що згідно листа Управління Держземагентства у Васильківському районі від 05.01.2015 року № 10-1009-0.2-2/г-15 земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_2 обліковується за ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України».

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор надав до суду копію технічної документації № L ІХ/8-93 по складанню державного акта на право постійного користування землею ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» площею 971,21 га з цільовим призначенням для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки іншої сільськогосподарської продукції, що розташована на території Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, графічне зображення (викопіювання) із зазначенням місць взаємного розташування земельної ділянки державного підприємства і земельної ділянки ОСОБА_2, з яких вбачається їх перетин.

До суду також було надано викопіювання із ортофотоплану в межах Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:03:008:0031.

На підтвердження своїх вимог прокурор також надав до суду викопіювання із ортофотоплану із урахуванням технічної документації № L ІХ/8-93 та нанесенням місць взаємного розташування земельних ділянок ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» і земель, виділених селищною радою фізичним особам, в тому числі відповідачу ОСОБА_2, з якого чітко вбачається накладання земельної ділянки останньої площею 0,0998 га на ділянку № 5 державного підприємства.

Висновки суду першої інстанції щодо неможливості витребування земельної ділянки суперечать вимогам ст.ст. 395, 396 ЦК України, які регулюють питання речових прав на чуже майно і згідно яких положення щодо захисту прав власника поширюються і на особу, яка має речове право на чуже майно, в тому числі право користування майном. У даному випадку ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» має право користування земельною ділянкою згідно державного акту, а отже має право на захист свого права користування, в тому числі у спосіб витребування цієї ділянки.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ч. 1 ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що передана у власність відповідача ОСОБА_2 земельна ділянка, яка відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення і відноситься до особливо цінних земель (землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів), знаходиться в межах земель, переданих у постійне користування ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», у встановленому законом порядку не вилучалася у державного підприємства, не змінювалося її цільове призначення. Таким чином, рішення Глевахівської селищної ради від 22 червня 2007 року про передачу ділянки у власність відповідача та видачу йому державного акту на право власності на земельну ділянку суперечить вимогам закону та порушує права держави і ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України».

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про визнання незаконним і скасування рішення Глевахівської селищної ради, визнання недійсним державного акту та витребування земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Державного підприємства «Дослідницьке сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України».

Разом з тим, не підлягає до задоволення позовна вимога прокурора про визнання відсутнім права власності на земельну ділянку, так як чинним законодавством України не передбачено такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів. Крім того, саме по собі визнання недійсним державного акту та витребування земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Державного підприємства «Дослідницьке сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» припиняє право власності відповідача ОСОБА_2 на земельну ділянку.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення позову прокурора з відповідачів на користь прокуратури необхідно стягнути сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 464 грн. 15 коп. з кожного пропорційно до задоволених позовних вимог.

Заступник прокурора Київської області подав клопотання про розподіл судових витрат, в якій просив, зокрема, повернути надмірно сплачений судовий збір у розмірі 535 грн. 92 коп. В обґрунтування заяви заступник прокурора зазначив, що положення щодо сплати судового збору за кожну з вимог немайнового характеру у разі, коли в позовній заяві об'єднано декілька вимог немайнового характеру міститься в Законі України «Про судовий збір» в редакції від 01 вересня 2015 року. На момент подачі позову у березні 2015 року вказаним Законом не було передбачено сплату судового збору за кожну з вимог немайнового характеру.

Однак, колегія суддів вважає, що вказане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки у п. 13 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справ» роз'яснено, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою, судовий збір справляється окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Васильківського міськрайонного прокурора в інтересах держави в особі головного управління Держземагенства у Київській області, Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Глевахівської селищної ради № 296-13-V від 22 червня 2007 року в частині передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,0998 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3221455300:03:008:0031, яка розташована по вул. Оксамитна, 27 в смт. Глеваха Васильківського району Київської області.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 320349, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0998 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3221455300:03:008:0031, яка розташована по вул. Оксамитна, 27 в смт. Глеваха Васильківського району Київської області та скасувати його державну реєстрацію.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Державного підприємства «Дослідницьке сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» земельну ділянку площею 0,0998 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3221455300:03:008:0031, яка розташована по вул. Оксамитна, 27 в смт. Глеваха Васильківського району Київської області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, місце знаходження - вул. Вокзальна, 26, смт. Глеваха Васильківського району Київської області, ОСОБА_2, місце проживання - ОСОБА_3 Українки, 21, кв. 31 у м. Київ, на користь прокуратури Київської області, місце знаходження - ОСОБА_3 Українки, 27/2 у м. Київ судовий збір у розмірі 464 (чотириста шістдесят чотири гривні, 15 копійок) з кожного.

У задоволенні клопотання заступника прокурора Київської області про повернення надмірно сплаченого судового збору відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Антоненко В.І.

ОСОБА_4