Ухвала

від 05.07.2016 по справі 541/572/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/572/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1858/16Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко-Луценко С.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого судді: Кривчун Т.О.

Суддів: Карнауха П.М., Чумак О.В.

секретар: Філоненко О.В.

за участю: представника позивачів - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_2

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 травня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Великобагачанський комбікормовий завод» про розірвання договорів оренди землі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до місцевого суду із вказаним позовом до ТОВ «Великобагачанський комбікормовий завод» , посилаючись на те, що на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку її батько, ОСОБА_6, був власником земельної ділянки загальною площею 4,32 га. з кадастровим номером 532328890:00:009:0156, яка розташована на території Черкащанської сільської ради Миргородського району. На підставі договору оренди від 25.09.2006 року її батько передав вище згадану земельну ділянку в оренду ТОВ «Великобагачанський комбікормовий завод».

Зазначає, що 28.03.2014 року ОСОБА_6 помер, а вона прийняла спадщину на майно після смерті батька та оформила на себе право власності на спірну земельну ділянку. На початку 2016 року, маючи бажання самостійно займатися селянським господарством, вона звернулася до відповідача з проханням про припинення договору оренди землі за згодою сторін, зважаючи на ту обставину, що її земельна ділянка протягом останнього періоду не оброблялася відповідачем, однак відповідач на це жодним чином не відреагував.

З урахуванням наведеного прохала суд розірвати договір оренди землі від 25.09.2006 року, укладений з ТОВ «Великобагачанський комбікормовий завод».

Також, у березні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до місцевого суду із вказаним позовом до відповідача, в якому зазначив, що він є власником земельної ділянки площею 4,26 га з кадастровим номером 5323288900:00:010:0054, яка розташована на території Черкащанської сільської ради Миргородського району. Дана земельна ділянка за договором оренди від 25.09.2006 року була передана ним в оренду ТОВ «Великобагачанський комбікормовий завод». На початку 2016 року, маючи бажання самостійно займатися селянським господарством, він звернувся до відповідача з проханням про припинення договору оренди землі за згодою сторін, зважаючи на ту обставину, що його земельна ділянка протягом останнього періоду не оброблялася відповідачем, однак на звернення відповідач жодним чином не відреагував.

У зв»язку з цим ОСОБА_5 прохав суд розірвати договір оренди землі від 25.09.2006 року, укладений з ТОВ «Великобагачанський комбікормовий завод».

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11.03.2016 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 та за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Великобагачанський комбікормовий завод» про розірвання договору оренди землі та обидві позовні заяви об'єднано в одне провадження (а.с.40).

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 травня 2016 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Великобагачанський комбікормовий завод» про розірвання договорів оренди землі.

З вказаним рішенням не погодились позивачі, представник яких в поданій апеляційній скарзі, посилаючись неповне з'ясування місцевим судом всіх обставин, що мають істотне значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про розірвання договорів оренди.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що, судом не було надано належної оцінки тому факту, що первинні договори оренди земельних ділянок були укладені із ЗАТ «Великобагачанський комбікормовий завод», а додаткові угоди до них з іншою юридичною особою - ВАТ «Великобагачанський комбікормовий завод», та додаткові угоди не містять посилання на заміну орендаря його правонаступником.

Також вказують, що додаткові угоди до договорів оренди землі не містять дат укладення, що унеможливлює чіткого встановлення моменту їх укладення. Вважає, що відповідачем були порушені норми земельного законодавства та не здійснено розробку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь. Окрім того, представник позивачів зазначає, що відповідачем жодного разу, за весь період користування земельною ділянкою, не було проведено індексацію орендної плати та орендовані земельні ділянки під час їх використання відповідачем були забур'янені.

У судовому засіданні представник позивачів доводи, наведені в апеляційній скарзі. підтримав та прохав її задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала та прохала її відхилити.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення представників сторін , приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ОСОБА_7 з вимогами ст.214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам рішення місцевого суду відповідає в повній мірі.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 25.09.2006 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «Великобагачанський комбікормовий завод» було укладено Договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 4,32 га (а.с.13-16).

Пунктом 8 установлено, що Договір укладено на 6 років.

Відповідно до п.9 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,8%. ОСОБА_7 п.10 обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

За змістом п.43 договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди землі зареєстрований у Миргородському райвідділі ПРФ ДП «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.06.2007 року за № 040754500118.

У подальшому, між ОСОБА_6 та ТОВ «Великобагачанський комбікормовий завод» було укладено ОСОБА_8 угоду до Договору оренди землі, якою було збільшено строк договору оренди до 10 років та збільшено розмір орендної плати до 4% від вартості землі на суму 2621,74 грн. ОСОБА_8 угода зареєстрована в Книзі реєстрації договорів оренди землі 23.12.2010 року (а.с.17).

15.04.2015 року ОСОБА_4 отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом серії НАМ №346493, після померлого ОСОБА_6, згідно якого спадщина складається з земельної ділянки площею 4,3203 га, кадастровий номер земельної ділянки 5323288900:00:009:0156, розташованої за адресою Полтавська область, Миргородський район, Черкащанська с/рада (а.с.9-10).

Відповідно до ОСОБА_7 про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 15.04.2015 року серії АКЕ №742123 Свідоцтво про право на спадщину за законом серії НАМ №346493, зареєстроване за номером 56529574, номер у реєстрі нотаріальних дій 130 (а.с.11-12).

ОСОБА_7 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.04.2015 року ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право на спадщину, є власником земельної ділянки за адресою: Полтавська область, Миргородський район, Черкащанська с/рада, кадастровий номер 5323288900:00:009:0156, для ведення особистого селянського господарства (а.с.8).

Відповідно до Державного акту на земельну ділянку від 10.06.2004 року, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 4,26 га у межах згідно з планом для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Черкащанської сільської ради Миргородського району Полтавської області (а.с.28).

ОСОБА_7 Плану меж земельної ділянки їй присвоєно кадастровий номер - 5323282900:001:010:0054 (а.с.29).

25.09.2006 року між ОСОБА_5 та ЗАТ «Великобагачанський комбікормовий завод» було укладено Договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 4,32 га (а.с.30-33).

Пунктом 8 Договору встановлено, що його укладено на 6 років.

Відповідно до п.9 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,8%. ОСОБА_7 п.10 обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

За змістом п.43 договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди землі зареєстрований у Миргородському райвідділі ПРФ ДП «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.06.2007 року за №040754500118.

У подальшому, між ОСОБА_5 та ТОВ «Великобагачанський комбікормовий завод» було укладено ОСОБА_8 угоду до Договору оренди землі, якою було збільшено строк договору оренди до 10 років та збільшено розмір орендної плати до 4% від вартості землі на суму 2621,74 грн. ОСОБА_8 угода зареєстрована в Книзі реєстрації договорів оренди землі 23.12.2010 року (а.с.34).

Позивачі приймали заходи до позасудового врегулювання спору, пропонуючи припинити договори оренди за згодою сторін, але відповіді на свої звернення не отримали (а.с.18,35).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив із того, що позивачами не було доведено невиконання відповідачем обов'язків, покладених на нього, як орендаря, не було надано доказів факту умисного порушення відповідачем умов договору чи порушення стану родючості землі, а тому відсутні підстави для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки.

Такі висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають встановленим по справі обставинам та нормам матеріального права, виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.ст.10,11,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ОСОБА_7 зі ст.ст.116, 125 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом і таким законом є Закон України "Про оренду землі", яким визначено істотні умови договору оренди земельної ділянки та порядок продовження договору.

Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладання.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди є, зокрема: об'єкт оренди; строк дії договору оренди.

Статтею 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на час укладення Договору) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

ОСОБА_7 із ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на час укладення Договору), строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу ст.31 цього Закону договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

У відповідності до ст.25 Закону (в редакції, що діяла на час укладення Договору), орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого,рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на час укладення Договору) передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

За змістом ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пунктом 38 укладених між сторонами по справі договорів встановлено, що його дія припиняється шляхом розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою, передбаченими ст. 141 ЗК України, є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що позивачами не було доведено факт невиконання відповідачем обов'язків, покладених на нього, як орендаря, не було надано доказів умисного порушення відповідачем умов договору чи порушення стану родючості землі, а тому підстави для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки відсутні.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом не було надано належної оцінки тому факту, що первинні договори оренди земельних ділянок були укладені із ЗАТ «Великобагачанський комбікормовий завод», а додаткові угоди до них з іншою юридичною особою - ВАТ «Великобагачанський комбікормовий завод», та додаткові угоди не містять посилання на заміну орендаря його правонаступником, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки статтею 32 Закону України "Про оренду землі" (в редакції що діяла на час укладення Договору) передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Твердження апеляційної скарги стосовно того, що додаткові угоди до договорів оренди землі не містять дат укладення, що унеможливлює чітке встановлення моменту їх укладення також не грунтуються на матеріалах справи, оскільки вбачається, що між позивачами та ТОВ «Великобагачанський комбікормовий завод» було укладено ОСОБА_8 угоди до Договору оренди землі, які зареєстрована в Книзі реєстрації договорів оренди землі 23.12.2010 року (а.с.17).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачем були порушені норми земельного законодавства та не здійснено розробку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь є безпідставними, виходячи з наступного.

Механізм розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь визначено Порядком розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1134 від 02 листопада 2011 року, тобто після укладення Договору оренди землі та ОСОБА_8 угоди до нього.

Відповідно до ч.4 ст.22 Земельного Кодексу України (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель (Щодо поширення вимоги частини четвертої їстатті 22 на період до 1 січня 2015 року, див. пункт 18 розділу X цього Кодексу )

ОСОБА_7 пункту 18 Розділу X Перехідних положень ЗК України на період до 1 січня 2015 року вимоги частини четвертої статті 22 цього Кодексу поширюються лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 гектарів.

Матеріалами справи не підтверджено наявність у використанні відповідача земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 гектарів, для якої необхідно розроблення та затвердження в установленому порядку проекту землеустрою.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що відповідачем жодного разу, за весь період користування земельною ділянкою не було проведено індексацію орендної плати, а орендовані земельні ділянки під час їх використання відповідачем були забур'янені, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки позивачами на надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують та зводяться до незгоди із судовим рішенням без належного обґрунтування нормами права.

Суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, - ОСОБА_2, - відхилити.

Рішення Миргородськго міськрайонного суду Полтавської області від 16 травня 2016 року, - залишити без змін..

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ ОСОБА_1

СУДДІ: /підпис/ ОСОБА_9

/підпис/ ОСОБА_10

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1