Рішення

від 02.07.2016 по справі 705/2508/16-ц

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/2508/16-ц

2/705/923/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2016 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Білик О.В.

за участю:

секретаря судового засідання Дехканбаєвої О.О.

представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ПАТ «БМ Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання іпотечного договору припиненим, -

В С Т А Н О В И В:

24.03.2016 позивач ОСОБА_3 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області до відповідача ПАТ «БМ Банк» з позовною заявою про визнання іпотечного договору припиненим, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконання та усунення порушень прав власника, посилаючись на те, що 11.01.2010 між ВАТ «БМ Банк» та ТОВ «Христинівка-Агро» було укладено договір про овердрафт №38/1/110110-ОВ, згідно якого відповідач надав позичальнику овердрафт (короткостроковий відкличний кредит) в сумі 1 млн. гривень зі сплатою процентів річних та кінцевим терміном повернення заборгованості до 10.01.2011. В той же день, між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір №38/1110110-ОВ-4, згідно якого позивач передала відповідачу в іпотеку в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Христинівка-Агро» за вищевказаним договором про овердрафт земельну ділянку, кадастровий №7124387000:03:000:0041, що знаходиться за адресою Черкаська область, Уманський район, с.Ропотуха. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.02.2016 у справі 14/5026/590/2012 ТОВ «Христинівка-Агро», як юридичну особу, ліквідовано, у зв'язку з банкрутством. Позивач вважає, що з цієї дати, зобов'язання за основним (кредитним) договором припинилися, у зв'язку з чим припинилися і всі договори поруки та іпотеки, які забезпечували цей кредит, в тому числі і іпотечний договір, укладений між позивачем та відповідачем, оскільки цей договір має похідний характер від основного зобов'язання і існувати окремо не може. У зв'язку з чим, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог від 07.06.2016, просила суд визнати припиненою з 02.03.2016 іпотеку земельної ділянки. кадастровий №7124387000:03:000:0041, що знаходиться за адресою Черкаська область, Уманський район, с.Ропотуха, що виникла на підставі іпотечного договору №38/1/110110-ОВ-4, укладеного 12.01.2010 між ОСОБА_3 та ВАТ «БМ Банк».

Представник позивача ОСОБА_1 позов ОСОБА_3 підтримав та просив задовольнити, визнати припиненою з 02.03.2016 іпотеку земельної ділянки. кадастровий №7124387000:03:000:0041, що знаходиться за адресою Черкаська область, Уманський район, с.Ропотуха, що виникла на підставі іпотечного договору №38/1/110110-ОВ-4, укладеного 12.01.2010 між ОСОБА_3 та ВАТ «БМ Банк».

Представник відповідача АТ «БМ Банк» позов не визнав, проти його задоволення заперечував, посилаючись на те, що 06.04.2016 Київський апеляційний господарський суд виніс постанову у справі № 14/5026/590/2012 про банкрутство ТОВ «Христинівка-Агро», згідно з якою скасував ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.02.2016 про затвердження звіту ліквідатору, ліквідацію ТОВ «Христинівка-Агро», припинення у справі про банкрутство.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не заявилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Згідно з договором про овердрафт № 38/1/110110-ОВ, укладеного 11 січня 2010 року, ВАТ «БМ Банк» надав ТОВ «Христинівка-Агро» кредит у сумі 1000000 гривень зі сплатою процентів річних та кінцевим терміном повернення заборгованості по 10.01.2011 включно.

У відповідності до п. 3.1 вищевказаного договору виконання зобов'язань позичальника забезпечується: порукою ОСОБА_5, договір поруки № 38/1/110110-ОВ-7 від 11.01.2010; заставою товарів в обороті ТОВ «Христинівка-Агро», договір застави № 38/1/110110-ОВ-1 від 12.01.2010; заставою земельної ділянки ОСОБА_6, договір застави № 38/1/110110-ОВ-2 від 12.01.2010; заставою землі ОСОБА_7, договір застави № 38/1/110110-ОВ-3 від 12.01.2010 ; заставою земельної ділянки ОСОБА_3, договір застави № 38/1/110110-ОВ-4 від 12.01.2010; заставою земельної ділянки ОСОБА_8, договір застави № 38/1/110110-ОВ-5 від 12.01.2010; заставою земельної ділянки ОСОБА_9, договір застави № 38/1/110110-ОВ-6 від 12.01.2010.

Відповідно до договору іпотеки № 38/1/110110-ОВ-4 від 12.01.2010 укладеного між ВАТ «БМ Банк» та ОСОБА_3 з метою забезпечення належного виконання зобов'язання боржником ТОВ «Христинівка-Агро» за кредитним договором - договором овердрафту № 38/1/110110-ОВ від 11.01.2010, іпотекодавець як майновий поручитель боржника передає в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 0, 3400 га, кадастровий №7124387000:03:000:0041, що знаходиться за адресою Черкаська область, Уманський район, с.Ропотуха. Належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, згідно державного акту на земельну ділянку серії ЯЖ №106512.

19 липня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис, відповідно до якого звернено стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку, площею 0,34 га, кадастровий №7124387000:03:000:0041, цільове призначення - для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою Черкаська область, Уманський район, с.Ропотуха та належить ОСОБА_3, яка є майновим поручителем ТОВ «Христинівка-Агро».

Суд зазначає, що правовідносини у сфері іпотеки регулюються низкою нормативно-правових актів. Передусім це Закон України «Про іпотеку» від 5.06.2003 №898-ІV, згідно зі ст.2 якого законодавство про іпотеку базується на Конституції та складається з Цивільного кодексу, Господарського кодексу, Земельного кодексу, цього закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Відповідно до закону №898-ІV іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні й користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим законом.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності (ч.4 ст.3 закону №898-ІV).

Дійсне зобов'язання повинне ґрунтуватися на чинних правових підставах виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених законом, якими є договір або інший правочин, закон, рішення суду (ст.11, ч.2 ст.509 ЦК), і повинне бути спрямоване на реальне настання юридичних наслідків.

Відповідно до визначення термінів, що містяться в ст.1 закону №898-ІV, основне зобов'язання - це зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою. Так, іпотекою може бути забезпечене зобов'язання щодо управління майном, що випливає із закону №978-IV.

Отже, згідно із чинним законодавством іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобов'язання або вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Питання про визначення дійсності правочину пов'язується з моментом його вчинення відповідно до стст.205- 210 ЦК. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК).

Безпосередньо законом №898-ІV визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору, а отже, іпотека не може існувати самостійно без зобов'язання.

Згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач посилається на те, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.02.2016 у справі № 14/5026/5090/2012 ліквідовано ТОВ «Христинівка-Агро» як юридичну особу - банкрута. 02.03.2016 державним реєстратором внесено запис № 10161170017000013 про державну реєстрацію припинення ТОВ «Христинівка-Агро».

Суд зазначає, що будь-які забезпечувальні зобов'язання, які випливають з основного зобов'язання, не повинні припиняти свою дію у разі, якщо основне зобов'язання залишилося невиконаним.

За змістом абзацу 3 статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки (стаття 11 Закону України «Про іпотеку» ).

Укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець (іпотекодавець) бере на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із ЄДРПОУ. Оскільки покладення цих ризиків на особу, яка видала забезпечення, відбулося за договором, укладеним заставодавцем (іпотекодавцем) саме із кредитором, то всі узяті ризики слід покладати на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника. Отже, ліквідація боржника не повинна припиняти обов'язок заставодавця (іпотекодавця) із несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків має бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.

Тобто, сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Частинами першою, другою статті 590 ЦК визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін).

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору № 38/1/110110-ОВ-4 відповідач розпочав 19 липня 2011 року, коли отримав виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто до винесення господарським судом ухвали про затвердження звіту ліквідатора ТОВ «Христинівка-Агро» (основного боржника), ліквідації його як юридичної особи та внесення відповідного запису про державну реєстрацію припинення (02 березня 2016 року).

Тобто, відповідачем було реалізовано право іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в період дії іпотечного договору, а також у період, коли зобов'язання, забезпечене іпотекою, належним чином не виконувалося.

Суд дійшов висновку, що саме по собі постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-боржника за основним зобов'язанням і його виключення з ЄДРПОУ не призводить до припинення зобов'язання іпотекодавця з виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання, адже до цього іпотекодержателем було реалізовано його право на звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки боржник належним чином не виконував узяті на себе зобов'язання з погашення боргу.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року у справах № 6-216цс14 та № 6-84цс15, від 17 лютого 2016 року у справі № 6-245цс14, від 27 лютого 2016 року у справі № 3-952гс15.

Крім того, суд зазначає, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 по справі №14/5026/590/2012 ухвалу господарського суду Черкаської області від 25.02.2016 у справі №14/5026/590/2012, якою затверджено звіт ліквідатора та ліквідовано ТОВ «Христинівка-Агро», скасовано. Матеріали вказаної справи повернуто до господарського суду Черкаської області. Ухвалою господарського суд Черкаської області від 27.04.2016 справу №14/5026/590/2012 прийнято до провадження та призначено судовий розгляд. На час розгляду вказаної цивільної справи рішення, що набрало законної сили, по справі про визнання ТОВ «Христинівка-Агро» банкрутом господарським судом не ухвалено.

Згідно з листом Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 № 09-11/2814/16 належним чином засвідчена копія постанови Київського апеляційного господарського суду у справі №14/5026/590/2012 надіслана до Реєстраційної служби Христинівського районного управління юстиції Черкаської області для виконання.

Відповідно до вищевикладеного, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача щодо визнання іпотечного договору припиненим, у зв'язку з чим позовна заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ «БМ Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання іпотечного договору припиненим - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.В.Білик