Рішення

від 10.04.2007 по справі 20-5/067

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-5/067

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"10" квітня 2007 р. справа № 20-5/067

За позовом: Приватного підприємства „Меджик Бургер” (99011 м. Севастополь,  вул. Айвазовського, 5)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Южная інженерная компанія”  (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 54)

про стягнення  заборгованості в розмірі 5847,08  грн.

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач: Каліч А.І., довіреність б/н від 06.04.2007;

Відповідач: не з'явився.

Суть спору:

Позивач, ПП „Меджик Бургер”,  звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Южная інженерная компанія”, про стягнення  заборгованості за договором безпроцентної позики № 26/07 від 27.07.2005 в розмірі 5847,08  грн., з яких: 5080,00 грн. –основний борг,  614,68 грн. –збитки від інфляції, 152,40 грн. –3% річних.  

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо повернення суми позики.

Представник відповідача в судове засідання неодноразово не з'являвся, відзив на позов не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином  у встановленому порядку, проте як свідчать матеріали справи ухвала про порушення провадження по справі позивачем отримана 13.03.2007 (поштове повідомлення № 8536 від 15.03.2007, а.с. 14).

Представнику позивача роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази,  заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

27.07.2005 між ПП „Меджик Бургер” (Позикодавець) та ТОВ  „Южная інженерная компанія” (Позичальник) укладений договір безпроцентної позики № 26/07.

Відповідно до п. 1.1 Договору Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику грошову позику, а останній зобов'язується повернути цю суму грошових коштів у визначений даним договором строк.

Згідно з п. 2.1 Договору сума позики складає 5080,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору строк повернення позики визначений сторонами не пізніш 31.08.2005.

Сума позики була надана позивачем відповідачеві, що підтверджується розписками на договорі від 28.07.2005 та від 29.07.2005 (а.с. 7).

Відповідно до п. 3.4 Договору Позичальник зобов'язаний повернути суму позики в останній день строку, а саме: 31.08.2005.

Проте, до наступного моменту сума позики позивачу не повернута.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України  за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суму основного боргу в розмірі 5080,00 грн. позивач просить стягнути з урахуванням  збитків від інфляції та 3% річних.  

Відповідно до п. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку, сума 3% річних складає  152,40 грн., сума збитків від  інфляції –614,68 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5847,08  грн., з яких: 5080,00 грн. –основний борг,  614,68 грн. –збитки від інфляції, 152,40 грн. – 3% річних.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 102,00 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Южная інженерная компанія”  (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 54,  код  ЄДРПОУ 32836467, п/р 26006002230001 в СФ АКИБ „Укрсиббанк”, МФО 384588) на користь Приватного підприємства „Меджик Бургер” (99011 м. Севастополь,  вул. Айвазовського, 5, код  ЄДРПОУ 23195124, п/р 26003230 в СФ АППБ „Аваль”, МФО 324504) заборгованість в сумі  5847,08  грн., з яких: 5080,00 грн. –основний борг,  614,68 грн. –збитки від інфляції, 152,40 грн. –3% річних,  витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

                            Видати накази після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                                                                    І.В.  Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

11.04.2007

Розсилка:

1.          ПП „Меджик Бургер” (99011 м. Севастополь,  вул. Айвазовського, 5)

2.          ТОВ „Южная інженерная компанія”  (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 54)

3.          Справа

4.          наряд