Постанова

від 19.04.2007 по справі 25-11/413-06-11394а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25-11/413-06-11394А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"19" квітня 2007 р. Справа  № 25-11/413-06-11394А

За позовом:   Компанії „Бакарді & Компані  лімітед”

До відповідачів:  Південної регіональної митниці, м. Одеса

                                 ТОВ „Вінфорт”

                                 Державного казначейства України

Про скасування рішення про надання дозволу на переміщення через митний кордон України контрафактних товарів від 07.08.06 р. за митними деклараціями № 500050000/2006/17784 та № 500050000/2006/17785, зобов'язання утримуватись від надання дозволу на переміщення через митний кордон України товарів з торгівельною маркою MARTINI, на імпорт яких не надано дозволу компанії „Бакарді & Компані  лімітед” протягом наявності цих товарів у реєстрі Державної митної служби, як таких, що містять об'єкт інтелектуальної власності, стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Суддя:  Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Позивача: Карагодіна С.М., довір. від 10.10.06 р.

Відповідача: Південної регіональної митниці  - Мальцев Д.В., довір. № 8/27-01/7979 від 07.09.06 р.

   ТОВ „Вінфорт” –Фольгін О.Л., довір. від 01.03.06 р.

   Державне казначейство України –не з'явився

В судовому засіданні 19.04.07 р. приймали участь представники:

Позивача: Карагодіна С.М., довір. від 10.10.06 р.

Відповідача: Південної регіональної митниці  - Мальцев Д.В., довір. № 8/27-01/7979 від 07.09.06 р.

   ТОВ „Вінфорт” –Фольгін О.Л., довір. від 01.03.06 р.

   Державне казначейство України –не з'явився

Суть спору: про скасування рішення Одеської митниці Державної митної служби України про надання дозволу на переміщення через митний кордон України контрафактних товарів (вермут „MARTINI Bianco”) від 07.08.06 р. за митними деклараціями № 500050000/2006/17784 та № 500050000/2006/17785;

про зобов'язання Південну регіональну митницю Державної митної служби України утримуватись від надання дозволу на переміщення через митний кордон України товарів з торгівельною маркою MARTINI, на імпорт яких не надано дозволу компанії  „Бакарді & Компані  лімітед” протягом наявності цих товарів у реєстрі Державної митної служби,  як таких, що містять об'єкт інтелектуальної власності;

про стягнення з Південної регіональної митниці Державної митної служби України моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

Згідно розпорядження Заступника голови господарського суду Одеської області Могила С.К. від 12.12.6 р. № 342-Р, у зв'язку з закінченням повноважень судді Власової С.Г., справу № 11/413-06-11394А передано на розгляд судді Малярчук І.А., яка ухвалою від 18.12.06 р. прийняла дану справу до свого провадження.

Представник позивача на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду згідно клопотання від 19.3.07 р. вх. № 6182 витребуванні судом документи, пояснення по справі  від 04.12.06 р. вх. № 2364, від 24.01.07 р. вх.№ 1585, заяви про уточнення позовних вимог від 17.11.06 р. вх.№ 25847, від 07.02.07 р. вх.№ 2894, від 26.02.7 р. вх. № 4321,  де навів пояснення обставинам справи та обґрунтував заявлений позов з огляду на вимоги чинного законодавства.

Так, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідно до ч.4 ст.96 Митного кодексу України рішення митних органів щодо заборони або дозволу переміщення через митний кордон України конкретних товарів може бути оскаржено до суду.

Підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі, згідно Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою КМУ від 09.07.04 р. № 574, є оформлена Вантажна митна декларація, при цьому п.8 даного Положення передбачено, що ВМД заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

Звідси, позивач відмічає, що за наявності у реєстрі Державної митної служби України інформації про реєстрацію 01.08.06 р. об'єкта інтелектуальної власності з торгівельною маркою MARTINI, яка повинна була бути передана митним органам 04.08.06 р., митне оформлення імпорту товару вермут „MARTINI Bianco” за митними деклараціями № 500050000/2006/17784 та № 500050000/2006/17785 від 07.08.06 р. є неправомірним.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, позивач пояснює, що моральна шкода полягає у приниженні його ділової репутації, оскільки через неправомірне рішення відповідача на митну територію України була ввезена велика партія контрафактного товару без дозволу компанії „Бакарді & Компані  лімітед”, яка є власником торговельної марки MARTINI,  у зв'язку з чим виникає ситуація, коли остання не може належним чином виконувати свої зобов'язання за контрактом з торгово-виробничою корпорацією „Алеф”, що значним чином підриває авторитет компанії „Бакарді & Компані  лімітед”. Тож діями митниці було значно підірвано довіру контрагентів до позивача, так як з'ясовано, що надання ексклюзивних повноважень на імпорт товару торгівельної марки MARTINI не надає контрагенту одних привілеїв та відмінностей від інших осіб.

Заявлене позивачем клопотання стосовно допиту в якості свідків інспекторів Одеської митниці, які   прийняли рішення про надання дозволу на переміщені через митний кордон України  контрафактних товарів та посадових осіб ТОВ „Віфорт”, відповідальних за здійснення декларування  товарів з торгівельною маркою MARTINI, судом задоволенню не підлягає, оскільки заявником не обгрунтовано  які саме обставини справи має вияснити у цих осіб суд та яке значення для вирішення справи по суті можуть мати пояснення  осіб.

Ухвалою від 26.02.07 р. суд в порядку ч.1 ст.52 КАС України здійснив заміну первісного відповідача Одеську митницю  на належного відповідача Південну регіональну митницю.

Відповідач, Південна регіональна митниця, заявлений позивачем позов не визнає, надав суду листом від 04.12.06 р.  за вх. № 27406 витребувані документи, відзив на позову заяву від 17.11.06 р. вх. № 25877, пояснення від 15.01.07 р. вх. № 433, від 08.02.07 р. вх. № 3136, де навів норми законодавства якими врегульовано правовідносини щодо реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності та зазначив, що  до Одеської митниці інформація про те, що до реєстру товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності включено два нових товари за №№ 158,159 була доведена листом Держмитслужби від 07.08.06 р. № 11/2-18/8702-ЕП до митного поста „Одеса-вантажний” лише об 15 год. 30 хв. 08.08.06 р.  До   реєстру товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, який ведеться Держмитслужбою України товар „вермут з товарним знаком MARTINI” включено 01.08.06 р. за №№ 158,159, тобто до структурних підрозділів митниці інформацію було доведено з запізненням.

Звідси, відповідач робить висновок про те, що дії Одеської митниці не порушували права та охоронювані законом інтереси позивача, не виходили за межі законодавчих і нормативно-правових актів взагалі.

Також, відповідач надав суду детальні пояснення стосовно процедури проходження митного оформлення вантажу, який містить об'єкти інтелектуальної власності, внесені до реєстру Державної митної служби об'єктів інтелектуальної власності, в який на сьогоднішній день  включено вже 227 товарів та складність проведення  митного оформлення такого вантажу з врахуванням низького рівня периферійного обладнання на місцях на митному посту „Одеса-вантажна”, постійної зміни інформації про „ОФВ”, здійснення інспекторами обробки інформації майже у ручному режимі (по твердим примірникам витягів з реєстру, роздрукованих із загальної пошти митниці) та за допомогою програмного обладнання „МД-Інфо”, не розроблення Держмитслужбою до сьогоднішнього часу автоматичної обробки інформації.

Крім того, відповідач відмічає, що у разі наявності, власник повідомляє службу про імпортерів, експортерів вантажу (назви фірм, їх адреса, вид товарів, транспорту на кордоні, пункти пропуску), можливі шляхи контрафактного ввезення вантажів. Якщо є, додає також фотознімки контрафактного вантажу. Про будь-які зміни характеристик вантажу              правовласник повинен негайно інформувати Держмитслужбу.

Ухвалою від 07.02.07 р. суд за власною ініціативою на підставі ст.52 КАС України залучив до участі у даній справі другого відповідача ТОВ „Вінфорт”.

Відповідач, ТОВ „Вінфорт”, заявлений позивачем позов не визнає, супровідним листом від 14.03.07 р. вх. № 5973 подав до суду витребувані документи, відзив від 12.03.07 р. вх. №5693, в якому з посиланням на п.п.11, 10 Постанови КМУ від 28ю.94.01 р. № 412 „Про затвердження Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності”  зазначає, що  фізичні та юридичні особи не мають вільного доступу до даних Реєстру товарів, які містять об'єкти права інтелектуальної власності та мають можливість дізнатися про відповідну реєстрацію лише під час митного оформлення вантажу.

Як вказує відповідач, з матеріалів справи вбачається, що під час митного оформлення вантажу вермут  „MARTINI Bianco” 07.08.06 р., на відповідному митному пункті не було інформації про внесення цього товару до Реєстру товарів, які містять об'єкти інтелектуальної власності. Таким чином, ввезення та оформлення вказаного товару за ВМД № 500050000/2006/17784 та № 500050000/2006/17785 від 07.08.06 р. було здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства України та легально випущено у цивільний обіг.

Відповідач, Державне казначейство України  відзив на позов та витребувані  судом документи не надав.

Судом задоволені клопотання сторін про ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення розгляду справи про що свідчать відповідні відмітки представників на клопотаннях та відповідні судові ухвали.

Ухвалою від 17.11.06 р. суд відповідно до п.4 ч.2 ст.156 КАС України зупинив провадження у даній справі до 04.12.06 р.

В судовому засіданні оголошувались перерва на підставі ст. 150 КАС України з 19.03.07р. по 03.04.07 р., з 03.04.07 р. по 19.04.07 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

Згідно довідок Державної митної служби України про внесення товару, що містить об'єкти інтелектуальної власності, відповідно до виданих Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України витягів з державного реєстру щодо об'єктів інтелектуальної власності від 30.06.94 р. за №№ 6233, 6293, 01.08.06 р. в державний реєстр об'єктів інтелектуальної власності Держмитслужи було внесено запис про правовласника товарного знаку вермут MARTINI, яким зазначено  компанію „Бакарді & Компані  лімітед” за №№ 000159, 000158 строком на один рік.

   Згідно ч.ч.1,  ст.256 Митного кодексу України особа, якій  відповідно  до  законодавства  України  належать майнові права на об'єкт права інтелектуальної власності та яка має підстави  вважати,  що  під  час  переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути  порушені  її  права  на об'єкт  права  інтелектуальної  власності,  має  право  подати  до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої  влади  в галузі  митної  справи  заяву  про  сприяння  захисту  належних їй майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності шляхом  внесення відповідних   відомостей   до   митного   реєстру  об'єктів  права інтелектуальної власності.

Так, порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, визначено затвердженим Постановою КМУ від 28.04.01 р.  № 412 Положенням про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності п.6 якого передбачено, що з метою запобігання порушенню прав інтелектуальної власності під час імпорту або експорту об'єктів інтелектуальної власності правовласник або його представник має право звернутися до Держмитслужби з клопотанням про запровадження контролю за переміщенням через митний кордон України об'єктів інтелектуальної власності.

Згідно п.п. 10, 11 Положення Держмитслужба після отримання копії документів про сплату правовласником або його представником митного збору та за умови фактичного надходження цього збору на рахунок Держмитслужби в десятиденний термін проводить реєстрацію об'єкта інтелектуальної власності шляхом занесення відповідних даних про нього та його правовласника до комп'ютерної бази даних Держмитслужби, а також видає правовласнику або його представнику довідку встановленого зразка (додаток 2) про реєстрацію об'єкта інтелектуальної власності, в якій зазначаються дата реєстрації, номер у реєстрі та термін, на який здійснено реєстрацію. У триденний термін інформація про реєстрацію, а також відомості про  об'єкти інтелектуальної власності та  правовласника передаються засобами електронного зв'язку Держмитслужби та/або фельд'єгерського зв'язку всім митним органам, у тому числі регіональним .

У разі включення об'єкта інтелектуальної власності до реєстру правовласник або  його представник має право протягом терміну реєстрації звернутися до будь-якого митного органу з мотивованим клопотанням про зупинення митного оформлення об'єкта інтелектуальної власності, стосовно якого є достатні підстави вважати, що він переміщується через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності цього право власника ( п.14 Положенням про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності).

Повідомлення  Держмитслужби 01.08.06 р. про включення до реєстру товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності за номерами по реєстру 158, 159, зареєстрованих, надійшло до підрозділів Одеської митниці  електронною поштою Держмитслужби України 08.08.06 р. об 15 год. 05 хв., про що свідчать наявні в матеріалах справи лист Держмитслужби від 07.08.06 р. № 11/2-18/8702-ЕП, який надійшов електронною поштою, протокол розсилання листа ДМСУ до підрозділів, протокол відправлення Держмитслужбою листа на електрону скриньку загального відділу.

Між тим, Одеською митницею 08.08.06 р. було проведено митне оформлення вантажу вермут  „MARTINI Bianco”, який надійшов ТОВ „Вінфорт” згідно контракту № 64-К/Nвід 20.05.06 р., за міжнародними накладними № 0176836, № 0176882, інвойсами №№ 37536, 37310/39878 від 13.07.06 р., за результатами якого митним органом оформлені ВМД № 500050000/2006/17784 та № 500050000/2006/17785 від 07.08.06 р., відповідно до яких вантаж було ввезено на територію України.

У зв'язку з цим, за наявності реєстрації у визначеному законодавством порядку в реєстрі Держмитслужби об'єктів інтелектуальної власності  компанії „Бакарді & Компані  лімітед”  як правовласника товарного знаку вермут MARTINI, переміщення через митну територію України ТОВ „Вінфорт” товару вермут  „MARTINI Bianco” згідно ВМД № 500050000/2006/17784 та № 500050000/2006/17785 від 07.08.06 р., позивач вбачає наявним  порушення Південною регіональною митницею його прав та охоронюваних законом інтересів, що і стало підставою для заявлення  даної позовної заяви до суду за їх захистом.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази в їх сукупності, чинне законодавство, яким врегульовані дані правовідносини, суд вбачає підстави для часткового задоволення заявлених  позивачем позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст.86 Митного кодексу України від 11.07.02 р. № 92-ІV митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватись наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

  Згідно ч.4 ст.96 Митного кодексу України  рішення митних  органів щодо заборони або дозволу переміщення через митний кордон України конкретних товарів може бути оскаржено до суду.

        Вантажна митна  декларація  (далі  -  ВМД)  -  письмова заява встановленої  форми,  що  подається  митному  органу   і   містить відомості  про  товари  та  транспортні засоби,  які переміщуються через  митний  кордон  України,  митний   режим,   у   який   вони заявляються,  а  також  іншу інформацію,  необхідну для здійснення митного   контролю,   митного   оформлення,   митної   статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів (ч.2 п.2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого                          Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. N 574).

ВМД,   заповнена   у   звичайному   порядку,  вважається оформленою за наявності на  всіх  її  аркушах  відбитка  особистої номерної  печатки  посадової  особи  митниці,  що  здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів. Оформлена ВМД  є  підтвердженням  надання  особі   права   на розміщення   товарів  та/або  транспортних  засобів  у  заявленному митному режимі і прав та обов'язків зазначених  у  ВМД  осіб  щодо здійснення  ними  відповідних  фінансових,  господарських та інших операцій (п.8 Положення про вантажну митну декларацію).                    

Звідси, ВМД № 500050000/2006/17784 та № 500050000/2006/17785 від 07.08.06 р., які засвідчують переміщення вантажу ТОВ „Вінфорт”, а саме  вермуту  „MARTINI Bianco”, є тією формою рішення щодо переміщення вантажу та здійснення останнім відповідних фінансових, господарських операцій, правомірність проведення яких може бути предметом оскарження в судовому порядку.

Наразі, здійснення митного оформлення переміщення ТОВ „Вінфорт” через митну територію України товару вермут  „MARTINI Bianco” з оформленням митним органом ВМД № 500050000/2006/17784 та № 500050000/2006/17785 від 07.08.06 р., було проведено з порушенням п.11 Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, затвердженого Постановою КМУ від 28.04.01 р.  № 412, оскільки за наявності реєстрації  01.08.06 р. Держмитслужбою в реєстрі товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності за номерами по реєстру 158, 159, правовласником товарного знаку вермут MARTINI компанію „Бакарді & Компані  лімітед” у Одеської митниці, правонаступником якої є Південна регіональна митниця, не було законних підстав проводити 07.08.06 р.  митне оформлення такого вантажу згідно вищенаведених декларацій.

З цих підстав, підлягає скасуванню рішення Одеської митниці про надання дозволу на переміщення через митний кордон України контрафактних товарів вермут  „MARTINI Bianco”, оформлених ВМД № 500050000/2006/17784 та № 500050000/2006/17785 від     07.08.06 р., як таких, що прийняті з порушенням вищенаведених норм законодавства.

Також, позивачем заявлені позовні вимоги щодо  зобов'язати Південну регіональну митницю Державної митної служби України утримуватись від надання дозволу на переміщення через митний кордон України товарів з торгівельною маркою MARTINI, на імпорт яких не надано дозволу компанії  „Бакарді & Компані  лімітед” протягом наявності цих товарів у реєстрі Державної митної служби,  як таких, що містять об'єкт інтелектуальної власності, які з врахуванням встановленого судом неправомірного оформлення митним органом переміщення через митний кордон України контрафактних товарів вермут  „MARTINI Bianco” згідно зазначених вантажних митних декларацій та з врахуванням реєстрації 01.08.06 р. Держмитслужбою в реєстрі товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності за № 158, 159, правовласником товарного знаку вермут MARTINI компанію „Бакарді & Компані  лімітед”, підлягають судом задовленню в повній мірі.

Заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з Південної регіональної митниці Державної митної служби України моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. судом задоволенню не підлягає з врахуванням наступного.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також діловій репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (п.1, пп. 4) п.2, п.п. 3, 4, 5  ст.23 Цивільного кодексу України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (п.1 ст.1167, ст.1173 ЦК України).

Так, законодавцем визначено, що при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди обов'язковому з'ясуванню судом підлягають: наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача та вина.   

В процесі розгляду даного спору, судом з врахуванням наданих Південною регіональною митницею документів, в обґрунтування заперечень, було встановлено, що дійсно оформлення контрафактного товарів вермут  „MARTINI Bianco” мало місце з підстав низького рівня периферійного обладнання на митному посту „Одеса-вантажний”, що підтверджують наявні в матеріалах справи  лист Держмитслужби від 07.08.06 р. № 11/2-18/8702-ЕП, який надійшов електронною поштою, протокол розсилання листа ДМСУ до підрозділів, протокол відправлення Держмитслужбою листа на електрону скриньку загального відділу.

Звідси,  суд, не вбачає вини Південної регіональної митниці у вчиненні дій, які полягають у ввезенні згідно ВМД № 500050000/2006/17784 та № 500050000/2006/17785 від 07.08.06 р. контрафактного товару вермут  „MARTINI Bianco”,  спрямованих на зниження престижу чи підриву довіри до діяльності компанії  „Бакарді & Компані  лімітед”, приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з Південної регіональної митниці Державної митної служби України моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

        Згідно ч. 1 ст.69 КАСУ доказами   в   адміністративному  судочинстві  є  будь-які фактичні дані,  на підставі  яких  суд  встановлює  наявність  або відсутність обставин,  що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі,  та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи.  Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін,  третіх  осіб  та  їхніх  представників, показань   свідків,   письмових   і   речових  доказів,  висновків експертів.

Частиною 1 ст. 71 КАСУ передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

         Згідно ст. 86 КАСУ суд  оцінює  докази,  які є у справі,  за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується на їх  безпосередньому,  всебічному,повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає заявлені компанією  „Бакарді & Компані  лімітед” позовні вимоги щодо  скасування рішення Одеської митниці Державної митної служби України про надання дозволу на переміщення через митний кордон України контрафактних товарів (вермут „MARTINI Bianco”) від 07.08.06 р. за митними деклараціями № 500050000/2006/17784 та № 500050000/2006/17785 та про зобов'язання Південну регіональну митницю Державної митної служби України утримуватись від надання дозволу на переміщення через митний кордон України товарів з торгівельною маркою MARTINI, на імпорт яких не надано дозволу компанії  „Бакарді & Компані  лімітед” протягом наявності цих товарів у реєстрі Державної митної служби,  як таких, що містять об'єкт інтелектуальної власності правомірними та такими до відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим задовольняє їх в повній мірі. Заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з Південної регіональної митниці Державної митної служби України моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., суд, вважає необґрунтованими та недоведеними, тому відмовляє позивачу в їх задоволенні.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 94 КАС України відшкодовуються судові витрати, а саме 6,80 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 94, 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                 ВИРІШИВ:

1.          Задовольнити позов частково.

 2. Скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про надання дозволу на переміщення через митний кордон України контрафактних товарів (вермут „MARTINI Bianco”) від 07.08.06 р. за митними деклараціями № 500050000/2006/17784 та № 500050000/2006/17785.

 3. Зобов'язати Південну регіональну митницю Державної митної служби України утримуватись від надання дозволу на переміщення через митний кордон України товарів з торгівельною маркою MARTINI, на імпорт яких не надано дозволу компанії  „Бакарді & Компані  лімітед” протягом наявності цих товарів у реєстрі Державної митної служби,  як таких, що містять об'єкт інтелектуальної власності.

         4. Стягнути з Південної регіональної з митниці (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21а, Код ЄДРПОУ 33507358) на користь компанії  „Бакарді & Компані  лімітед” ( Айолєштрассе, 5 Постфах 470, ФП -9490 Вадуц, Ліхтенштейн, LI) 6 (шість) грн. 80 коп. судового збору.

5. Відмовити в решті частині заявлених компанією  „Бакарді & Компані  лімітед” позовних вимог щодо стягнення з Південної регіональної митниці Державної митної служби України моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

         Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної  сили у порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Малярчук І.А.