Рішення

від 10.04.2007 по справі 31-8/431-06-12938

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31-8/431-06-12938

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2007 р.Справа  № 31-8/431-06-12938

За позовом ТОВ з ІІ „Морський клуб ТЦФ” до ПП „Благо” про стягнення 41 883 грн. 17 коп.

                                         Суддя  Господарського суду       

Одеської області Лєсогоров В.М.

          В засіданні приймали участь:

          від позивача: Ященко Н.В. –по довіреності

          від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач вимагає стягнення з відповідача 41 883 грн. 17 коп.  заборгованості по договору з урахуванням пені.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала.

Матеріалами справи встановлено:

15.07.2005 року сторони уклали договір зберігання № 49 –Э, відповідно до умов якого позивач зобов'язався зберігати для відповідача в критому елінгу моторну яхту «Батько»в період з 15.07.2005 року до 31.12.2005 року включно. Загальна плата за зберігання складає 9 660 грн. 48 коп. Оплата за зберігання провадиться відповідачем щомісячно до 28 числа. В разі прострочення оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до додатку № 1 до вказаного договору сторони погодили добову ставку за зберігання яхти яка у період з 15.07.2005 року по 30.09.2005 року складає 41 грн. 76 коп., та у період з 01.10.2005 року по 31.12.2005 року складає 69 грн. 60 коп.

Відповідно до акту прийому –передачі від 15.07.2005 року відповідач передав позивачу на зберігання моторну яхту «Батько».

Відповідно до ст. 936 ЦК України - За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 938 ЦК України - Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Відповідно до ст. 946 ЦК України - Плата за зберігання та строки її внесення  встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Відповідно до ст. 948 ЦК України - Поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

          В даному випадку позивач зберігав для відповідача яхту у період з 15.07.2005 року до 31.12.2005 року включно. Заборгованість відповідача перед позивачем за зберігання у цей період складає 9 660 грн. 48 коп.

Після закінчення строку зберігання відповідач не забрав яхту у позивача. За таких обставин в розумінні ст. 946 ЦК України відповідач зобов'язаний сплатити позивачу за зберігання за весь фактичний час зберігання. При цьому оскільки плата за зберігання встановлюється договором, це означає, що договір зберігання продовжив дію на весь фактичний час зберігання.

Заборгованість відповідача перед позивачем за зберігання у період з 01.01.2006 року по 31.01.2007 року включно складає 27 561 грн. 60 коп. і розрахована за остаточною добовою ставкою передбаченою договором в розмірі 69 грн. 60 коп.

Загальна заборгованість відповідача перед позивачем за зберігання становить 37 222 грн. 08 коп.

Позивач вимагає стягнення з відповідача 1000 грн. за пересування яхти з елінгу на літній майданчик і з літнього майданчику до елінгу. В цієї частині в задоволенні позову слід відмовити оскільки по перше відповідач не замовляв у позивача вказаних платних послуг, по друге немає доказів фактичного виконання цих послуг.  

Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання щодо оплати за зберігання.

За таких обставин позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 809 грн. 89 коп. за 180 днів.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив його правильність.

Перевіряючи розрахунок пені суд виходив: з приписів Розділу V ЦК України - СТРОКИ ТА ТЕРМІНИ. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ, статті 232 ГК України якою встановлено, що штрафні санкції нараховуються за пів року, статті 223 ГК України якою встановлено застосування строків позовної давності встановлених ЦК України якщо інші строки не встановлені ГК України, облікових ставок НБУ в подвійному розмірі, терміну та строку прострочення виконання грошового зобов'язання, переривання перебігу строку позовної давності, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Відповідно до Господарського Кодексу України –ст. 193 - суб'єкти господарювання та  інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання  зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Загальна сума до стягнення складає 38 031 грн. 97 коп. (основна заборгованість, пеня).

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати у справі по держмиту та за ІТЗ судового процесу слід покласти на сторони пропорційно задоволеної вимоги.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПП „Благо” код 31040132 (м. Іллічівськ, вул. Данченко, 13, кв. 120) на користь ТОВ з ІІ „Морський клуб ТЦФ” код 30256779 (м. Одеса, вул. Приморська, 6) - 38 031 грн. 97 коп., 380 грн. 30 коп. по держмиту, 107 грн. 14 коп. за ІТЗ судового процесу.

В іншої частині в задоволенні позову –відмовити.

Покласти на ТОВ з ІІ „Морський клуб ТЦФ” судові витрати у справі по держмиту в сумі 38 грн. 52 коп., та за ІТЗ судового процесу в сумі 10 грн. 86 коп.

Датою складання рішення відповідно ст. 84 ГПК України визначити 13.04.2007                                                          року.

Рішення набуває законної сили з 24.04.2007 р.

Суддя                                                                                                Лєсогоров В.М.