Рішення

від 06.07.2016 по справі 908/1489/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/51/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2016 Справа № 908/1489/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Курочкіній О.О.

За участю представників: від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 189/20-19 від 07.06.2016р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/1489/16,

за позовом: Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Вознесенівського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4);

до відповідача: Приватного акціонерного товариства В«СабілаВ» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45-Б)

про стягнення суми,

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Концерн В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Вознесенівського району звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства В«СабілаВ» заборгованості в розмірі 23303,11 грн. за Договором № 201575 купівлі-продажу енергії в гарячій воді від 01.12.2006 р., з яких: сума 19431,44 грн. - основний борг, сума 1434,66 грн. - пеня, сума 522,34 грн. - 3% річних, сума 1914,67 грн. - втрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.06.2016 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1489/16 присвоєно номер провадження 34/51/16, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 15.06.2016 р.

Ухвалою суду від 15.06.2016 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 06.07.2016р.

06.07.2016р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. На виконання умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № воді № 201575 від 01.12.2006р., укладеного між сторонами, позивачем було поставлено відповідачу в період з грудня 2014р. по квітень 2015р., з жовтня 2015 по грудень 2015р. теплову енергію на загальну суму 21957,47 грн. Однак, відповідач своє зобов'язання за договором належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію здійснив частково в розмірі 2526,03 грн. Несплаченою залишилась сума 19431,44 грн. На підставі ст. ст. ст. 11, 15, 16, 258, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України позивач просить стягнути з відповідача суму 19431,44 грн. основного боргу, суму 1434,66 грн. пені, суму 522,34 грн. - 3% річних та суму 1914,67 грн. втрат від інфляції.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, ухвали суду направлялись на адресу, вказану в позовній заяві та у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45-Б.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2006р. між Концерном В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Орджонікідзевського (теплопостачальна організація, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством В«СабілаВ» (споживач, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201575, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а останній - прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1).

Відповідно до п. 10.1 договір діє до 01.08.2007р.

Пунктом 10.4. договору сторони узгодили, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Доказів припинення дії договору сторонами суду не надано.

Згідно з п. 3.2.6. договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Відповідно до п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

У пункті 6.3 договору сторони визначили, що підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно з п. 6.4 договору споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Відповідно до п. 6.7 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації (за її адресою) документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі п'яти днів з дати отримання. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.7.1, п. 6.7.2).

Із матеріалів справи слідує, що позивач у період з грудня 2014р. по квітень 2015р., з жовтня 2015 по грудень 2015р. поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 21957,47 грн.

Для оплати за надані послуги позивач направляв на адресу відповідача акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплат, проте, підписані з боку відповідача акти позивачу не повертались.

Вказана в актах та рахунках сума в установлений договором строк відповідачем в повному обсязі сплачена не була. Відповідачем була здійснена лише часткова оплата в сумі 2526,03 грн., несплаченою залишилась сума 19431,44 грн.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію в розмірі 19431,44 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 19431,44 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 522,34 грн. - 3% річних за загальний період з 20.01.2015р. по 23.05.2016р. та суму 1914,67 грн. інфляційних втрат за загальний період з лютого 2015 р по лютий 2016р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив, що період нарахування позивачем визначений вірно, в той же час допущено помилку при нарахуванні суми 3% річних, суд вважає за необхідне не змінюючи період нарахування коригувати розрахунок 3% річних в частині визначення його розміру, а саме: за загальний період з 20.01.2015р. по 23.05.2016р. сума 3% річних складає 522,32 грн.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат суд встановив, що розрахунок здійснено вірно.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 522,32 грн. - 3% річних та сума 1914,67 грн. втрат від інфляції.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1434,66 грн. за загальний період з 20.11.2015р. по 23.05.2016р.

Пунктом 7.2.8. договору встановлено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Відповідно до вимог Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення грошових зобов'язань відповідачем є доведеним, однак суд також вважає за необхідне не змінюючи період нарахування коригувати розрахунок пені в частині визначення розміру, а саме: за загальний період з 20.11.2015р. по 23.05.2016р. сума пені становить 1394,47 грн.

Отже, до стягнення підлягає сума 1394,47 грн. пені.

Заява позивача щодо правильності розрахунку пені не є заявою про зменшення розміру позовних вимог оскільки позивач не зазначив про зміну резолютивної частини позову, тому суд оцінює її як письмові пояснення по справі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства В«СабілаВ» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45-Б; ідентифікаційний код юридичної особи 20478459) на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» (юр.ад.: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458; п/р зі спеціальним режимом використання 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957) суму 19431 (дев'ятнадцять тисяч чотириста тридцять одна) грн. 44 коп. основного боргу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства В«СабілаВ» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45-Б; ідентифікаційний код юридичної особи 20478459) на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» (юр.ад.: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458; п/р 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) суму 522 (п'ятсот двадцять дві) грн. 32 коп. - 3% річних, суму 1914 (одна тисяча дев'ятсот чотирнадцять) грн. 67 коп. втрат від інфляції, суму 1394 (одна тисяча триста дев'яносто чотири) грн. 47 коп. пені, суму 1375 (одна тисяча триста сімдесят п'ять) грн. 62 коп. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.07.2016 р.

Суддя А.О. Науменко