Рішення

від 05.07.2016 по справі 906/461/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" липня 2016 р. Справа № 906/461/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - директор (наказ №1 від 04.04.2001);

ОСОБА_2 - адвокат (свідоцтво №000752 від 03.09.2015);

від відповідача-1: ОСОБА_3 - довіреність №2.6-10/16/81 від 25.01.2016;

від відповідача -2: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Україна-Експерт-Центр" (м. Житомир)

до 1) Головного територіальне управління юстиції у Житомирській області (м.Житомир)

2) Романівського районного відділу ДВС Головного територіального управління

юстиції в Житомирській області (смт. Романів Житомирська область)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області (м. Житомир)

про стягнення 19340,00 грн.

Приватне підприємство "Україна-Експерт-Центр" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Головного територіальне управління юстиції у Житомирській області та Романівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Житомирській області про стягнення 19340,00грн. за надані послуги з оцінки майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст.13 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.173, 179-181 ГК України, ст.ст.626-629, 631, 638-641 ЦК України, а також на акти прийому-передачі послуг/робіт з оцінки вартості майна на загальну суму 19340,00грн.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача-1 (Головного територіальне управління юстиції у Житомирській області) проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та доповненні до відзиву від 04.07.2016. Зокрема зазначив, що Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області фінансується із загального та спеціального фондів державного бюджету. Відтак оплата за надані послуги з експертної оцінки ГТУЮ у Житомирській області залежить від забезпечення коштами з державного бюджету за відповідними кошторисними призначеннями. Вважає, що здійснення ГТУЮ у Житомирській області бухгалтерського обліку витрат на утримання відповідного районного управління юстиції не свідчить про покладення на Головне територіальне управління юстиції обов'язку відповідати за зобов'язаннями місцевих органів державної виконавчої служби в розумінні ст.91 та ч.1 ст. 96 ЦК України, якими зокрема передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Зауважив, що договори та акти наданих послуг з оцінки майна по відділу ДВС Романівського районного управління юстиції за 2013, 2014 роки на суму 19340,00 грн. не підписувались та не оплачувались. При цьому не заперечує факту надання вищезазначених послуг позивачем.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився. 04.07.2016 на адресу суду від Романівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції Житомирської області надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. 05.07.2016 на адресу суду від Головного управління Державної казначейської служби України надійшло заперечення на позовну заяву, копія довідка Головного управління статистики, копія виписки з ЄДР.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Україна-Експерт-Центр" є юридичною особою, діяльність якої пов'язана із оцінкою об'єктів у матеріальній формі, цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав і об'єктів інтелектуальної власності, і яка діє згідно Сертифіката суб'єкта оціночної діяльності №16536/14 від 05.06.2014, виданого Фондом державного майна України (а.с. 12).

Як вбачається з матеріалів справи, постановами про призначення суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання від 16.10.2013, 23.10.2013, 09.12.2013, 25.12.2013, 13.08.2014 для участі у виконавчих провадженнях №№ 40143771 та 34448339, винесеними державними виконавцями ВДВС Романівського районного управління юстиції на підставі статтей 13, 58 Закону України "Про виконавче провадження", призначено суб'єктом оціночної діяльності Приватне підприємство "Україна-Експерт-Центр".

Вказаними постановами зобов'язано суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна щодо ринкової вартості арештованого майна боржників та попереджено про відповідальність за відмову або ухилення від дачі звітів чи за дачу завідомо неправдивих звітів.

Судом встановлено, що Приватним підприємством "Україна-Експерт-Центр" у 2013-2014 р.р. надано послуги по оцінці вартості майна у вищенаведених виконавчих провадженнях, про що складено висновки про вартість майна, та які за актами прийому-передачі послуг прийнято ВДВС Романівського районного управління юстиції на загальну суму 19340,00 грн.

За результатами наданих позивачем послуг з оцінки вартості майна у межах відповідних виконавчих проваджень державними виконавцями Романівського районного управління юстиції 25.12.2013, 03.03.2014, 17.02.2014 та 08.09.2014 винесені постанови про виплату винагороди експерту у виконавчих провадженнях №№40143771 та 34448339.

Позивач направив на адресу Головного територіального управління юстиції у Житомирській області лист від 28.11.2014року за вих.№ 108 щодо підтвердження та оплати наданих послуг (а.с.62), на який отримав відповідь відповідача -1 (лист від 29.12.14р. № 12428/21/2.4-36) про те, що для оплати виконаних послуг з експертної оцінки відсутні кошторисні призначення за КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних), однак при їх наявності, оплата буде здійснена.

17.05.2016 позивач повторно направив до Головного територіального управління юстиції в Житомирській області лист-звернення за вих. №112 (а.с.61) на проведення звірки за надані послуги ПП "Україна-Експерт-Центр" відділу ДВС Романівського РУЮ в загальній сумі 19340,00грн., який залишився без відповіді та задоволення.

Як встановив суд, позивач підтвердив документально надані послуги з оцінки майна на загальну суму 19340,00грн. та їх прийняття ВДВС Романівського районного управління юстиції.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами , але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець ВДВС Романівського РУЮ своїми постановами, які за своєю суттю є владним приписом, зобов'язав позивача здійснювати оцінку майна. У свою чергу, позивач, у зв'язку із відсутністю правових підстав для відводу, здійснив оцінку майна, а результати оцінки, у вигляді звітів, - передав державному виконавцю для використання у виконавчому провадженні.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну виконавчу службу" районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами і зв'язку з чим, мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, гербову печатку.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про державну виконавчу службу", державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 1 статтею 18 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що фінансове і матеріальне забезпечення діяльності працівників органів державної виконавчої служби та фінансування витрат на проведення та організацію виконавчих дій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, порядок формування яких встановлюється Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці). Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

У відповідності до ст.7 Закону України "Про виконавче провадження", учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Спеціальний суб'єкт господарювання - суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, який залучається до участі не в силу господарського договору, а на підставі владного припису - Постанови, відповідно до ст.13 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.2.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за №512/5, для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), для оцінки майна (майнових прав) - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача.

Згідно з ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

При цьому, п.4 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що експерт, спеціаліст і суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги, розмір якої визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Винагорода та інші витрати, зумовлені проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання належать до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Отже, у відповідності до ст.3 ГК України, правовідносини, що виникають у сфері господарського управління (владні приписи господарським суб'єктам), є організаційно-господарськими відносинами (ст.176 ГК України), в той час, як договір на надання послуг з оцінки майна, що укладається згідно ст.10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність", як юридичне явище, породжує господарсько-виробничі відносини (ст.175 ГК України), а тому і є необхідною передумовою правочину. Зміст такого зобов'язання визначається домовленістю сторін згідно з законом, іншим нормативно-правовим актом або актом управління господарською діяльністю. В даній ситуації виникли організаційно-господарські правові відносини, і Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним законом.

Разом з тим, згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Таким чином, Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним законом, яким регламентується діяльність органів ДВС.

У відповідності до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" цим законом визначаються правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Аналіз норм наведеного закону, зокрема ст.ст.1, 7, 10, та Законів України "Про державну виконавчу службу", Закону України "Про виконавче провадження", а також положень Інструкції №512/2 (п.2.9.) і Інструкції №74/5 (п.2.2.1.) у сукупності дають достатні підстави для висновку, що господарський договір не являється єдиною правовою підставою для здійснення суб'єктом оціночної діяльності оплатних дій, спрямованих на оцінку майна та майнових прав. Оцінка майна проводиться і у інших випадках, встановлених законодавством України, що передбачено ст.7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність"

Згідно ст.ст. 10, 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" відносини із суб'єктом оціночної діяльності можуть бути побудовані на підставі договору, який визначає права і зобов'язання його контрагентів. Наявність такого договору є обов'язковою умовою, коли між суб'єктами права мають виникнути майново-господарські відносини.

В матеріалах справи містяться докази того, що на виконання владного припису державного виконавця позивачем надавались послуги, пов'язані із здійсненням оцінки майна в рамках виконавчого провадження, що вказує на належне виконання зобов'язань позивачем.

Статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що складені позивачем акти прийому-передачі звітів про оцінку вартості майна ВДВС Романівського РУЮ погодив та прийняв звіти про оцінку вартості майна та визначив вартість послуг, яка в загальному склала 19340,00грн., про що свідчить відповідний підпис та печатка ВДВС Романівського РУЮ на кожному з актів. Складені між сторонами акти не містять жодних зауважень чи заперечень органу державної виконавчої служби як щодо порушень чи неналежного виконання вимог постанови так і щодо оцінки вартості наданих послуг.

Відповідач-1 в свою чергу свої зобов'язання в частині оплати наданих позивачем послуг в сумі 19340,00 грн. не виконав, внаслідок чого станом на день судового засідання існує заборгованість перед позивачем в сумі 19340,00 грн. Доказів погашення вказаної заборгованості за надані позивачем послуги відповідачі не надали.

Нормою ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідачів 19340,00 грн. заборгованості за надані послуги пов'язані з оцінкою майна, надані в рамках відповідного виконавчого провадження.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України, Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області виступає розпорядником коштів нижчестоящих управлінь юстиції, структурним підрозділом яких на час виникнення спірних правовідносин були відділи державної виконавчої служби, відповідно до постанови КМУ від 11.02.2016р. № 99 "Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги" ГТУЮ у Житомирській області веде бухгалтерський облік витрат на утримання відповідного районного управління юстиції, в тому числі Романівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області.

Відповідно до п. 5.9 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом М Міністерства юстиції України від 23.06.2011 р. № 1707/5, Головне територіальне управління юстиції з метою організації своєї діяльності здійснює централізований бухгалтерський облік витрат на утримання районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, нотаріальних контор.

Відтак, заборгованість слід стягнути з відповідача -2, але із рахунку Головного територіального управління юстиції у Житомирській області як головного розпорядника коштів.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до норм чинного законодавства, підтверджені належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за приписами ст.49 ГПК України покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Романівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (13001, Житомирська область, смт. Романів, вул. Небесної сотні, 103, код ЄДРПОУ 34841620) з розрахункового рахунку Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (ЄДРПОУ 34900660; р/р 35218001000409 в ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039)

- на користь Приватного підприємства "Україна-Експерт-Центр" (10030, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31469363):

- 19340,00грн. боргу за надані послуги з оцінки майна;

- 1378,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 08 липня 2016 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу-1 (Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області (за заявою)

3 - відповідачу-2 (Романівський районний відділ ДВС - рек. з повід.)

4 - третій особі (Головне управління Державної казначейської служби України - рек. з повід.)