Рішення

від 07.07.2016 по справі 917/851/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 р. Справа № 917/851/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Атлас", вул. Перемоги, 50, м. Перевальськ, Луганська область, 94300; адреса для листування АДРЕСА_1, 61183

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Мегабудінвест", вул. Зіньківська, 52-А, м. Полтава, 36009

про стягнення грошових коштів у сумі 95406,85 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явився

Після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України та повідомив дату складання повного тексту рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором оренди будівельної техніки № 1 від 19.04.2013 року у розмірі 95406,85 грн., з яких: основний борг - 50000,00 грн.; 3 % річних - 4306,85 грн.; інфляційне збільшення - 41100,00 грн.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає, з підстав, викладених у позовній заяві, зокрема вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена. В судовому засіданні представник позивач усно уточнив періоди нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, ухвали суду, які направлялися за адресою яка зазначена у позовній заяві та на веб-сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду з відміткою поштового відділення: В«За закінченням терміну зберіганняВ» .

Таким чином, відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідач вважається належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про покладені на нього обов'язки. Судом відкладався розгляд справи для належного повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду та надання можливості надати пояснення стосовно спору.

Згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. В даному випадку цей строк закінчується, а тому суд не може більше відкладати розгляд справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд, встановив:

19 квітня 2013 року між сторонами був укладений договір №1 оренди будівельної техніки (надалі за текстом Договір, а.с. - 26-27) згідно умов якого позивач, як орендодавець за Договором, повинен був передати в платне користування відповідачу, як орендарю за Договором, монтажний кран з гусеничним ходом (надалі за текстом - Спецтехніка) для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, а відповідач повинен був прийняти Спецтехніку у користування та оплачувати оренду Спецтехніки відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору, передача Спецтехніки орендарю в користування та повернення її орендодавцю повинна підтверджується актами приймання-передачі, які підписані повноважними особами сторін.

Сторони домовились (розділ 3 Договору) про вартість оренди у розмірі 25000,00 гривень з урахуванням ПДВ за 22 робочих дні з восьми часовим робочим днем, тобто за 176 часи роботи спецтехніки. У випадку, якщо спецтехніка відпрацювала менш, ніж 176 часи з не залежних від орендодавця причин, то вартість орендної плати не змінюється, а у випадку, якщо спецтехніка відпрацювала більш, ніж 176 робочі часи, то розмір орендної плати пропорційно збільшується виходячи з узгодженого розміру орендної плати за 176 часи. Розрахунок орендної плати здійснюється на підставі табелів робочого часу та реєстру відпрацьованого часу, які підписуються сторонами. Оплату оренди відповідач повинен здійснювати авансовими платежами. Додатково орендар, тобто відповідач, повинен оплатити вартість перебазування спецтехніки у сумі 7000,00 (сім тисяч) гривень до початку перебазування спецтехніки.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач 26 квітня 2013 року здійснив перебазування монтажного крану та передав, а відповідач прийняв монтажний кран з гусеничною ходою РДК-25-1, заводський номер №1404 та комплектуючі до нього за актами приймання-передачі будівельної техніки бн, №2 та №3 від 26.04.2013 року , ОСОБА_1 №1 від 24.04.2013 (а.с. - 29-32).

Згідно п. 5.1 Договору, в редакції Додаткової угоди №1 (а.с. - 28), договір вступає в силу з моменту його підписання, діє до 31.07.2013 р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Позивач зазначає, що загальна вартість оренди за договором розрахована ним відповідно до реєстрів робочого часу, підписаних сторонами, та з урахуванні вартості перебазування спецтехніки та склала 85 409,09 гривень. за період з травня 2013 р. по липень 2013 р. (Копії реєстрів, актів прийому-передання наданих послуг та розшифровки до них а.с. - 34-45). В свою чергу, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань здійснив лише оплату перебазування спецтехніки у сумі 7000,00 грн та здійснив оплату вартості оренди спецтехніки на суму 28 409,09 грн. Таким чином, на час розгляду справи за відповідачем залишається заборгованість по оплаті оренди спецтехніки на суму 50 000,00 грн. за період червень-липень 2013 р.

Позивач надіслав відповідачу претензію №6 від 24.01.2014 року про сплату заборгованості та проекти акту звіряння розрахунків на підпис (копії претензії, акту звіряння та доказі відправлення додаються до позовної заяви), але відповідач на претензію не відповів до цього час; у звірянні розрахунків участі не прийняв.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 4306,85 грн. 3% річних та 41100,00 грн інфляційних втрат.

Таким чином, загальна сума заборгованості, заявлена до стягнення, складає 95406,85 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення орендної плати в сумі 50000,00 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню. Дані обставини відповідачем не спростовуються.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Судом перевірено методику розрахунку інфляційних втрат та 3% річних з використанням калькулятора ІАЦ "Ліга"; за результатами розрахунку суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 2184,25 грн 3% річних та 20550,00 грн. інфляційних втрат за період з 01.06.2013 р. по 28.04.2016 р. по за зобов'язаннями червня 2013 р.; 2122,60 грн 3% річних та 20550,00 грн інфляційних втрат за період з 01.07.2013 р. по 28.04.2016 р. за зобов'язаннями липня 2013 р.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідач правами, наданими йому ГПК України, не скористався, жодних заперечень проти позову не надав.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з’ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК Мегабудінвест", вул. Зіньківська, 52-А, м. Полтава, 36009, код ЄДРПОУ 36616482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Атлас" (вул. Побєди, 50, м. Перевальськ, Луганська область, 94300; адреса для листування АДРЕСА_1, 61183, код ЄДРПОУ 25355767) 50000,00 грн. заборгованості по орендній платі, 4306,85 грн. 3% річних, 41100,00 грн інфляційних втрат та 1431,11 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.07.2016 р.

Суддя Н.Г. Гетя