Ухвала

від 21.06.2016 по справі 810/378/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/378/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

21 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 у справі за адміністративним позовом іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 15.09.2015 №0002842202, №0002852202, №0002862202.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед» є юридичною особою, що зареєстрована 26.06.1998 Броварською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області, зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є: виробництво мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки; оптова торгівля напоями; неспеціалізована оптова торгівля напоями; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт; рекламні агентства.

У період з 19.08.2015 по 26.08.2015, на підставі з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1, п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (код за ЄДРПОУ 21651322) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємствами - постачальниками: ТОВ «БРІОЛАЙТ» (код за ЄДРПОУ 37843809) за жовтень 2014 року, ТОВ «Ю Бі Сі-Сервіс» (код за ЄДРПОУ 34446066) за жовтень 2014 року, ТОВ «ТЕХМОНТАЖПРОМ» (код за ЄДРПОУ 38777952) за періоди: листопад 2014 року - грудень 2014 року, ТОВ «Бейсік інгредієнтс» (код за ЄДРПОУ 3S740943) за січень 2015 року, ТОВ «ТД Дніпро Пласт» (код за ЄДРПОУ 36053559) за лютий 2015 року, ТОВ «АРДА-ТРЕЙДИНГ» (код за ЄДРПОУ 37029549) за квітень 2015 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 232/10-06-22-02/21651322 від 31.08.2015 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємствами-постачальниками: ТОВ «БРІОЛАЙТ» (код за ЄДРПОУ 37843809) за жовтень 2014 року, ТОВ «Ю Бі Сі-Сервіс» (код за ЄДРПОУ 34446066) за жовтень 2014 року, ТОВ «ТЕХМОНТАЖПРОМ» (код за ЄДРПОУ 38777952) за періоди: листопад 2014 року - грудень 2014 року, ТОВ «Бейсік інгредієнтс» (код за ЄДРПОУ 3S740943) за січень 2015 року, ТОВ «ТД Дніпро Пласт» (код за ЄДРПОУ 36053559) за лютий 2015 року, ТОВ «АРДА-ТРЕЙДИНГ» (код за ЄДРПОУ 37029549) за квітень 2015 року», відповідно до висновків якого ІП «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед» допущено порушення вимог:

- п.138.2, п. 138.4 , п. 138.6, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-IV (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 1319785 грн. в тому числі за 2014 рік в розмірі 1319785, 00грн;

- п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-IV (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення сум ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Бріолайт», ТОВ «Техномонтажпром», ТОВ «Бейсік інгредієнтс» в розмірі 26 3957 грн., що призвело до заниження сум ПДВ , які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточних звітних періодів на загальну суму 102 672 грн. в тому числі за жовтень 2014 року - 56 628 грн., за листопад 2014 року - 46 044грн, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2014 року в сумі 138 180 грн. та завищення від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за січень 2015 року в сумі 23 105 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 15.09.2015 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0002842202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 102 672 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 51 336, 00 грн.;

- №0002852202, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за грудень 2014 року на суму 1 319 785, 00 грн.;

- № 0002862202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2015 року на суму 161 285, 00 грн.

Не погодившись із зазначеними висновками відповідача, позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення у адміністративному порядку. За результатами оскарження, позивач отримав рішення Державної фіскальної служби України від 22.01.2016 № 1138/6/99-99-10-01-04-25 про результати розгляду скарги, яким оскаржувані податкові повідомлення - рішення були залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки господарські операції підтверджені первинною документацією, то вони були реальними, у зв'язку з чим є підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем податкових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи одним із контрагентів - постачальників ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» за період з 01.10.2014 по 31.10.2014 було ТОВ «Бріолайт» (код за ЄДРПОУ 37843809), а саме між позивачем та ТОВ «Бріолайт» було оформлено договором про виконання робіт №SRC-058-14 від 06.08.2014.

Обмін примірниками договорів відбувався шляхом використання кур'єрської служби.

Згідно умов договору про виконання робіт від 06.08.2014 за № SRC-058-14 замовник (ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед») замовляє, а виконавиць. (ТОВ «БРІОЛАЙТ») зобов'язується виконати роботи вказані в додатках до даного договору (далі - «роботи»).

Відповідно до п.п.1.2. договору замовник надає виконавцеві письмове замовлення на виконання робіт за підписом уповноваженої особи замовника за допомогою факсимільного зв'язку або засобами зв'язку, що забезпечують фіксацію тексту та дати Замовлення. При прийнятті замовлення до виконання виконавець повертає замовнику замовлення підписане уповноваженою особою виконавця у строк 3 (трьох) календарних днів з дня отримання замовлення.

Згідно замовлення до договору на виконання робіт №SRC-058-14 від 06.08.2014, які містяться в матеріалах справи ТОВ «Бріолайт» повинно було здійснити виготовлення та монтаж 50 сітілайтів. Також, у даному замовленні були зазначені адреси, за якими контрагент має розташувати виготовлені сітілайти.

Виконання даного договору в частині виготовлення та монтажу 28 сітілайтів підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунком-фактурою, податковою накладною. Оплата позивачем наданих робіт підтверджується платіжним дорученням, наданим у матеріали справи.

Для розуміння конструкції та розміру сітілайтів, які виготовив ТОВ «Бріолайт» в матеріали справи були долучені креслення - загальний вигляд та опис комплектації сітілайтів.

Також, на підтвердження реальності виконання зазначеного договору позивачем було надано суду: договір про виконання робіт № SRC-058-14 від 06.08.2014 року; тендерну пропозицію, додаток №1 замовлення до договору на виконання робіт №SRC-058-14 від 06.08.2014 року; Рахунок - фактуру № СФ-00188 від 01.10.2014, Акт №ОУ-0000103 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.10.2014; податкову накладну №157 від 01.10.2014 на загальну суму 339 765, 55 грн., в тому числі ПДВ 56 627, 59 грн., схему розміру профіль рамки алюм. (1110х1850односторонн); схему розміру профіль рамки алюм. (1250х1850односторонн);схема розміру рами вітринної; платіжне доручення № 196391 від 13.11.2014 на суму 339 765, 55 грн., фотографії сітілайта № 1 та № 2 .

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Техмонтажпром» колегією суддів встановлено наступне.

ТОВ «Техмонтажпром» зареєстровано як юридичну особу 20.06.2013, основний вид діяльності - будівництво трубопроводів (42.21) , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1000717202.

Як пояснили представники позивача у судовому засіданні в кінці 2014 року на заводі позивача з виробництва безалкогольних напоїв виникла необхідність ремонту підлоги в приміщенні сироповарки, поставки та монтажу захисних козирків, модернізації «чистої кімнати» (приміщення на виробництві, в якому розливаються напої) та здійсненні монтажних, електромонтажних, такелажних, зварювальних робіт.

Для визначення постачальника, який буде займатися виконанням робіт, позивачем було проведено тендер. Відповідно до тендерного протоколу, наданого у матеріали справи, в тендері приймали участь наступні компанії: ТОВ «Техмонтажпром»; ТОВ «Інтер Трейд»; ТОВ «Бек Енд Полліцер Україна».

Вказані компанії надали позивачу комерційні пропозиції щодо виконання робіт. За результатами проведення тендеру, економічно найбільш вигідну пропозицію запропонувало ТОВ «Техмонтажпром».

Перед початком співпраці ТОВ «Техмонтажпром» було надано на перевірку копію ліцензії серії АЕ№262283 на ведення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури. Також, контрагент надав копію дозволу № 2580.13.32, виданого Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України, відповідно до якого ТОВ «Техмонтажпром» дозволяється виконувати зварювальні, газополум'яні роботи, монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, устаткування, пов'язане з використанням, зберіганням, транспортуванням небезпечних або шкідливих речовин тощо.

Також, контрагент надав перевіряючому копію дозволу № 2575.13.32, відповідно до якого йому дозволяється експлуатувати устаткування, пов'язане з використанням, зберіганням небезпечних або шкідливих речовин.

Рішенням від 03.07.2014 року та додатком від 24.10.2014 ТОВ «Техмонтажпром» стало переможцем тендеру позивача з виконання зазначених вище робіт (копія рішення в матеріалах справи). Таке рішення було прийняте та підписане уповноваженими особами позивача.

Співпраця з відібраним постачальником була оформлена договором №SRC-054-14 від 21.07.2014.

Основні види робіт, які будуть виконуватися на заводі позивача були детально оговорені сторонами у додатку до договору № SRC-054-14 від 21.07.2014, який було укладено сторонами 20.10.2014.

Згідно умов договору на виконання робіт від 21.07.2014 за №SRC-054-14 замовник (ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед») доручає, а виконавець (ТОВ «ТЕХМОНТАЖПРОМ») зобов'язується виконати роботи вказані в додатках до даного договору, в яких вказуються перелік та обсяг робіт, їх вартість, строки виконання робіт та інші умови, що стосуються виконання робіт.

Відповідно до п.п.1.2. замовник зобов'язується прийняти роботи і сплатити за них обумовлену цим Договором грошову суму.

Згідно з п.п.1.3. роботи виконуються на території заводу замовника, за адресою: Україна, Київська обл., Броварський р-н., смт. Велика Димерка, 51-й км Санкт-Петербурзького шосе (надалі - об'єкт), якщо інше не визначено додатками до цього Договору.

Під час виконання даного договору було виписано податкові накладні: №8 від 07.11.2014, №2 від 01.12.2014 зареєстровані в ЄРПН, інші податкові накладні не зареєстровані (ПДВ менше 10,0 тис.грн.).

Розрахунки між ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» та ТОВ «ТЕХМОНТАЖПРОМ» за виконані роботи (Роботи по модернізації чистої кімнати ВіВ, монтажні роботи (система дотації хлору), поставка та монтаж захисних козирків, підрядні роботи по монтажу технологічного обладнання - такелажні, монтажні, електромонтажні, зварювальні роботи) проводились у безготівковій формі.

Виконання робіт ТОВ «Техмонтажпром» підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунками на оплату, податковими накладними. Також, позивач надав у матеріали справи копії платіжних доручень, що підтверджують оплату позивачем отриманих робіт.

Для наочності позивач залучив до матеріалів справи фотографії вже встановлених захисних козирків та ходу підрядних робіт по монтажу технологічного обладнання для ремонту підлоги в приміщенні сироповарки.

Для підтвердження того, що об'єкт, на якому проводилися роботи (завод по виробництву безалкогольних напоїв «Кока-кола Беверіджиз Україна Лтд» за адресою: Київська обл., Броварський район, смт. Велика Димерка, 51-1 км Сантк-Петербурзького шосе) належить саме позивачу, до матеріалів справи було долучено Свідоцтво про право власності на майновий комплекс № 66 від 31.05.2002.

Отже, на підтвердження реальності виконання зазначеного договору № SRC-054-14 від 21.07.2014 позивачем було надано суду: договір про виконання робіт від 21.07.2014 за №SRC-054-14; протокол розбіжностей від 21.07.2014 тендерну пропозицію, Addendum to the tender №PFS-10-14-4 24.10.2014; додаток №2 від 20.10.2014 до договору №SRC-054-14 від 21.07.2014; акт №30/01-15/02 здачі-прийняття робіт від 30.01.2015; Комерційна пропозиція на постачання і установку захисних козирків №16/10-14 від 24.10.2014; рахунок на оплату №42 від 24.11.2014; акт №25/11-14/03 здачі прийняття робіт від 25.11.2014; податкова накладна №3 від 01.12.2014 на загальну суму 28 440 грн., в тому числі ПДВ 4 740 грн.; 2 фото захисних козирків; Tender Proposai Chlorine dosing system №PM-ll-14-4 05.11.2014; рахунок на оплату №41 від 24.11.2014; акти №01/12-14/03 здачі-прийняття робіт від 01.12.2014; податкова накладна №4 від 01.12.2014 на загальну суму 11 520 грн., в тому числі ПДВ 1 920 грн. ; технічне завдання, закупка матеріалів, роботи. Сарех 2014; комерційна пропозиція на підрядні роботи по монтажу технологічного обладнання. Такелажні, монтажні, електромонтажні, зварювальні роботи. Сарех №01/07-14 від 01.07.2014; рахунок на оплату № 48 від 28.11.2014; акт здачі-прийняття робіт від 01.12.2014; Податкова накладна №2 від 01.12.2014 p.; технічне завдання. Підрядні роботи по монтажу технологічного обладнання. Такелажні, монтажні, електромонтажні, зварювальні роботи. Сарех від 21.03.2014; Податкова накладна № 8 від 07.11.2014 на загальну суму 276264грн , в тому числі ПДВ - 46 044 грн.; Рахунок на оплату від 33 від 23.10.2014; Технічне завдання. Відвід газоподібного азоту від ліній РЕТ-3, РЕТ-4,РЕТ-5.Сарех та 2 фотографії; Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці від 12.06.2014; Свідоцтво про право власності на майновий комплекс №66 від 31.05.2002; Реєстраційний напис на правовстановлюючому документі №522 від 25.07.2002; Ліцензія № 262283 Серії АЕ з додатком; Дозвіл №2580.12.32 , який діє з 05.08.2013 до 04.08.2018; Дозвіл №2575.13.32 від 02.08.2013, платіжні доручення №193359 від 07.11.2014 на суму 276 264грн, платіжне доручення №217326 від 29.12.2014 на суму 28 440 грн.; платіжне доручення № 217327 від 29.12.2014 на суму 11 520 грн.; платіжне доручення № 217325 від 29.12.2014 на суму 789 120 грн.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Бейсік Інгрідієнтс» колегією суддів встановлено наступне.

ТОВ «Бейсік Інгрідієнтс» зареєстровано як юридичну особу 18.06.2013, основний вид діяльності якого: неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Як пояснили представники позивача у судовому засіданні першої інстанції, ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» - один з лідерів на українському ринку безалкогольних напоїв та добросовісний великий платник податків.

Позивач - єдине підприємство в Україні, яке уповноважене виготовляти та продавати напої під торговими марками, що належать The Coca-Cola Company - найкрупнішому в світі виробникові та постачальнику концентратів, сиропів і безалкогольних напоїв. Також, позивач виробляє та реалізує широкий асортимент безалкогольних напоїв під іншими торговими марками, наприклад Botaniq, Nestea, Добрий, тощо.

Для вирішення специфічних виробничих завдань виробників напоїв, яким є позивач, були створені ароматизатори, які можуть маскувати неприємні присмаки, що виникають в продуктах внаслідок додавання певних інгредієнтів, забезпечують контрольоване вивільнення аромату та його захист протягом всього терміну придатності продукту.

Для виробництва соків/нектарів та інших напоїв позивач використовує саме такі ароматизатори. позивач не є виробником таких товарів, через це виникла необхідність укладення договорів поставки ароматизаторів.

Керівництвом позивача було вирішено використовувати на всіх виробництвах (в тому числі в Україні) ароматизатори виключно марки Firmenich, Швейцарія. Вказана компанія є одним зі світових лідерів виробників ароматизаторів.

В Україні їх єдиним дистриб'ютором виступає TOB «Бейсік Інгрідієнтс». На місцевому рівні вказане закріплене службовою запискою на схвалення постачальника, відповідно до якої постачальником ароматизаторів затверджено компанію ТОВ «Бейсік Інгрідієнтс» (службові записки від 01.01.2015 та від 20.02.2014) .

Позивач та ТОВ «Бейсік Інгрідієнтс» уклали договір поставки харчових інгредієнтів.

Згідно умов договору поставки товарів від 20.02.2014 за №SP-018-14 продавець (ТОВ «Бейсік інгредієнтс») зобов'язується поставити (передати у власність) покупцеві (ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед») в обумовлені цим договором строки харчові інгредієнти (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього обумовлену цим договором грошову суму.

Обмін примірниками договорів здійснювався через кур'єрську службу. Постачання ТОВ «Бейсік Інгрідієнтс» позивачу саме ароматизаторів марки Firmenich, Швейцарія підтверджується рахунками на оплату та видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

На підтвердження того, що поставлена продукція відповідає встановленим вимогам, ТОВ «Бейсік інгрідієнтс» надало позивачу висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, виданий державної санітарно-епідеміологічною службою України про те, що харчові та натуральні ароматизатори в тому числі марки Firmenich, відповідають встановленим медичним критеріям безпеки та показникам.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач використовує ароматизатори у своїй діяльності для виготовлення напоїв. Коли у позивача виникає необхідність певного виду ароматизатору, відповідальний працівник планового відділу позивача заводить заяву на купівлю у програмному забезпеченні SAP, на підтвердження чого позивачем надано витяги з даної програми.

У таких заявах зазначалась назва ароматизатора, код матеріалу та його необхідну кількість. Товару, який зазначений у Заяві на купівлю, присвоюється окремий номер замовлення і зазначається контрагент, який буде поставляти продукт - в даному випадку, як вбачається з витягів, це є ТОВ «Бейсік інгрідієнтс».

В подальшому заяви на купівлю передаються до відділу закупівлі, який направляє таке замовлення постачальнику в електронному вигляді. Номери таких замовлень зазначені у видаткових накладних та рахунках на оплату. Також на видаткових накладних проставляються штампи, з яких вбачаються код матеріалу, тобто відповідного ароматизатору, який відповідає графі «матеріал» в програмі SАР.

Обов'язок вказувати у видаткових накладних та рахунках на оплату номер замовлення встановлено у п. 2.5. зазначеного вище договору на поставку харчових інгредієнтів - перед поставкою кожної партії товару покупець (позивач) повідомляє продавцю (ТОВ «Бейсік Інгрідієнтс») номер замовлення на закупівлю, що застосовується у внутрішній системі обліку Покупця. Продавець зобов'язується вказувати такий номер замовлення на закупівлю у всіх рахунках-фактурах або у видаткових (товарно-транспортних) накладних на кожну партію товару.

Позивач надав підтвердження необхідності закупівлі ароматизаторів, а саме рецептури до наступних продуктів:

- журавлиний морс (освітлений, торгівельна марка «Riсh»), з якого вбачається найменування інгредієнтів, які входять до продукту, код замовлення із SAP (програмне забезпечення) тощо. З рецептури, також, вбачається, що саме закуплені позивачем ароматизатори входять до даного продукту. Наприклад, компонент Flav Grenberry 55045Т, код у SAP 12012815, був поставлений позивачеві 12 січня 2015 року згідно з відміткою на видатковій накладній:

- рецептура для нектару із яблук, чорноплідної горобини та вишні (освітлений, торгівельна марка «Добрий»), з якої вбачається найменування необхідних компонентів, в тому числі і натурального ароматизатора вишні, зазначений виробник такого ароматизатору (Firmenich), масова частка соку тощо. Ароматизатор вишні був поставлений позивачеві 30 січня 2015 року згідно з відміткою на видатковій накладній;

- рецептура морсу із журавлини (освітлений, торгівельна марка «Riсh»), з якого вбачається найменування необхідних компонентів, в тому числі і натуральної ароматичної речовини журавлина, зазначений виробник такого ароматизатору (Firmenich), масова частка соку тощо.

На підтвердження того, що позивач використовує ароматизатори у виробництві, позивач надав у матеріали справи акти дегустаційної комісії Київського заводу ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», яка розглянула зразки напоїв, до яких були додані закуплені у ТОВ «Бейсік інгрідієнтс» ароматизатори. Відповідно до даних актів комісії продукція за показниками якості відповідає вимогам споживача та промисловості та рекомендована до виробництва.

Також, з метою підтвердження того, що саме закуплені ароматизатори були направлені позивачем у виробництво, позивач надав до матеріалів справи акти про списання/переміщення таких товарів зі складу сировини і матеріалів до зони виробництва. З зазначених актів вбачається інформація про код матеріалу, назва такого матеріалу, партія та кількість.

Вищенаведені операції відображено ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» в бухгалтерському обліку наступним чином: Дт 6442 «Податковий кредит» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»: Дт 208 «Матеріали». - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; ДТ 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - Кг 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Транспортування продукції проводилось за рахунок постачальника (ТОВ «Бейсік інгредієнте»). Витрати на транспортування продукції включено до складу ціни поставляємого товару.

Крім того, ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» до перевірки надана довіреність на отримання продукції (ароматизатор яблуко 500013906531; ароматизатор журавлина 550450 Т; ароматизатор гранат 506947 Т тощо) від ТОВ «Бейсік інгредієнте» за №1187-L від 01.11.2014, яка оформлена на ОСОБА_3

ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», також, було надано сертифікат відповідності на придбану у ТОВ «Бейсік інгредієнте» продукцію (ароматизатор яблуко 500013906531; ароматизатор журавлина 550450Т: ароматизатор гранат 506947Т тощо) за №1002434991 від 17.07.2014, виробником якої є FIRMENICH BELGIUM SA.

Розрахунки між ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» та ТОЗ «Бейсік інгредієнтс» за продукцію (ароматизатор яблуко 500013906531; ароматизатор журавлина 550450 Т; ароматизатор гранат 506947 Т тощо) проводились у безготівковій формі.

Станом на 01.01.2015 за розрахунками з ТОВ «Бейсік інгредієнтс» заборгованість відсутня, станом на 31.01.2015 кредиторська заборгованість складала 138 632, 60 грн.

На підтвердження реальності взаємовідносин позивача з ТОВ «Бейсік інгредієнтс» позивачем було надано суду: договір поставки № SP-018-14 від 20.02.2014; протокол розбіжностей до договору поставки № SP-018-14 від 20.02.2014; додаток № 4 до договору поставки № SP-018-14 від 11.06.2015; рахунок на оплату № 2 від 30.01.2015 ; рахунок на оплату № 1 від 12.01.2015; видаткова накладна № 2 від 30.01.2015; видаткова накладна № 1 від 12.01.2015 p.; податкова накладна №1 від 12.01.2015, квитанція, роздруківка з Реєстру; податкова накладна № 2 від 30.12.2015, квитанція, роздруківка з Реєстру; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/32811 від 16.05.2014; додаток до висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/32811 від 16.05.2014; специфікація SP. 040/U; рецептура В.20.004/А на Клюквений морс «Rich»; 14 Рецептура на Нектар із яблук, чорноплідної горобини та вишні, освітлений ТМ «Добрий» РЦ 1551 ТУ У 15.3-14342901.016-2002 від 26.11.2012; 1 5 Рецептура на морс журавлини ТМ «Rich» РЦ 15.3-14342901-020-02 ТУ У 15.3-14342901-020- 2008 від 23.12.2010; акт № 23 дегустаційної комісії від 2012 року; акт №7 дегустаційної комісії від 18.08.2009; акт № 17 дегустаційної комісії від 10.01.2011; акт про списання/переміщення № 4900283829 від 13.01.2015; акт про списання/переміщення №4902131892 від 03.03.2015 p.; акт про списання/ переміщення № 4901461957 від 13.02.2015; акт про списання/ переміщення № 4901560141 від 17.02.2015; акт про списання/переміщення № 4902131892 від 03.03.2015; акт про списання/ переміщення № 4901328769 від 10.02.2015; акт про списання/переміщення № 4902726344 від 18.03.2015; акт про списання/переміщення № 4902131189 від 03.03.2015; витяг з внутрішньої програми SAP; службову записку на схвалення постачальника від 01.01.2015 та 20.02.2015.

По взаємовідносинах позивача з: ТОВ «Бріолайт», ТОВ «Техмонтажпром» та ТОВ «Бейсік інгредієнтс» ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» було включено до складу витрат витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та відображено в декларації з податку на прибуток за 2014 рік на загальну суму 1 319 785,00 грн. та відповідно віднесено до податкового кредиту за періоди: жовтень 2014 року - січень 2015 року на загальну суму ПДВ - 263 957,00 грн.

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з до п. 199.1 ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів зазначає, що факт реальності виконання господарських договорів, укладених позивачем з ТОВ «Бріолайт», ТОВ «Техмонтажпром» та ТОВ «Бейсік інгредієнтс» підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; складені сторонами правочинів первинні документи містять повну інформацію про надані послуги та товари , їх кількісне та вартісне вираження; право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними; обмеження, визначені статтею 139 та пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що не дають позивачу права на формування витрат для зменшення його валового доходу в цілях оподаткування податком на прибуток підприємств та включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, відсутні.

У період виконання договорів ТОВ «Бріолайт», ТОВ «Техмонтажпром» та ТОВ «Бейсік інгредієнтс» були зареєстрованими у встановленому законом порядку, як юридичні особи та зареєстровані платниками податку на додану вартість.

У свою чергу, з урахуванням видів діяльності позивача за КВЕД, досліджені первинні документи фінансового та податкового обліку позивача у сукупності свідчать про використання позивачем отриманих від ТОВ «Бріолайт», ТОВ «Техмонтажпром» та ТОВ «Бейсік інгредієнтс» послуг та товарів у своїй господарській діяльності, що підтверджує реальність виконання наведених вище операцій.

Доводи апелянта про порушення контрагентами позивача податкового законодавства є безпідставними, оскільки за дане порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагентів, а не для позивача.

У довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону «Про податок на додану вартість» роз'яснено, зокрема, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Крім того, згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Виходячи із вищезазначених обставин справи, а також з того, що санкції є похідними від учинення нікчемного правочину, у даному випадку вони не можуть бути застосовані через недоведеність направленості спірних договорів на досягнення мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, що вірно враховано судом першої інстанції.

Щодо посилань апелянта на відсутність кваліфікованого персоналу та незначний штат працюючих осіб у контрагентів позивача колегія суддів звертає увагу, що, як зазначено в ухвалі ВАС України від 26.06.2013 у справі №К/9991/71450/12, укладення трудового договору - не єдиний спосіб залучення фізичних осіб до провадження необхідних дій у процесі виконання господарської операції. Податкове законодавство не ставить право платника податків на податковий кредит залежно від того, за рахунок яких ресурсів (власних чи залучених) здійснюється господарська операція.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати по господарських операціях з ТОВ «Бріолайт», ТОВ «Техмонтажпром» та ТОВ «Бейсік інгредієнтс», а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.09.2015 № 0002842202, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 102 672 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 51 336, 00 грн., № 0002852202, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за грудень 2014 року на суму 1 319 785, 00 грн. та № 0002862202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2015 року на суму 161 285, 00 грн. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з апелянта судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання позову від 22.05.2015 № 484-VIII, яка набрала чинності 01.09.2015) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано : суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову , але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив 1 378 грн.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є скасування податкових повідомлень-рішень Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 15.09.2015 № 0002842202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 102 672 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 51 336, 00 грн., №0002852202, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за грудень 2014 року на суму 1 319 785, 00 грн. та № 0002862202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2015 року на суму 161 285, 00 грн. Отже, даний спір має майновий характер. Оспорювана сума 1 635 078, 00 грн.

Отже, ставка судового збору за подачу позову повинна становити: (1 635 078, 00 х 1,5%) = 24 526, 17 грн.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 26 978, 79 грн. (24 526, 17 грн. х 110 %).

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 - без змін.

Стягнути з Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030101) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 26 978, 79 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 29.06.2016.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.