Постанова

від 05.07.2016 по справі 820/616/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

05 липня 2016 р. Справа № 820/616/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Нуруллаєва І.С.

при секретарі судового засідання - Король Д.О.,

за участю представника позивача - Гладкової В.П.,

представника позивача - Кузнєцової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про визнання дій незаконними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області Держспоживінспекції України щодо винесення постанови від 29.01.2016 р. №23-3 протиправними;

- скасувати постанову від 29.01.2016 року №23-3 Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області, як незаконною.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що постанова від 29.01.2016 р. №23-3 прийнята Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Харківській області на помилкових судженнях та з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для її скасування.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 02.10.2015 року вх. №Р-513 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області надійшла скарга від ОСОБА_4 з підписами жителів селища Високе щодо порушення прав споживачів послуг з боку Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (а.с.95-96).

На виконання вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в.о начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області надіслано голові комісії з реорганізації Держспоживінспекції України заяву (вих. №1367/01/06) про надання згоди на проведення позапланового заходу з контролю послуг (а.с.103).

Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів в особі заступника голови комісії з реорганізації Держспоживінспекції України 13.10.2015 року надано згоду на проведення позапланової перевірки Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (а.с.104).

Фахівцями Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області на підставі наказу від 20.10.2015 року та направлення №00161 від 28.10.2015 року проведено позапланову перевірку Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, за результатами якої складено акт №00104 від 13.11.2015 року (а.с.13-20).

Зазначений вище акт перевірки був надісланий підприємству позивача листом від 16.11.2015 року №1648/01/03 також у листі вказано про необхідність надання до Інспекції позивачем даних (а.с.12).

На підставі висновків акту перевірки від 13.11.2015 року відповідачем прийнято постанову від 29.01.2016 р. №23-3 про накладення стягнення у розмірі 205700,0 грн., передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» (а.с.26).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

В ході проведення перевірки фахівцями Інспекції встановлено, що Комунальне підприємство теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації в період з травня по липень 2015 року не надавало споживачам домоволодіння яких розташовані в нагірній частині сел. Високе своєчасно послуги з водопостачання в установлених обсягах, а також не забезпечувало їх цілодобове надання.

Судом встановлено, що між Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (в якості виконавця) та ОСОБА_5 (в якості споживача) 10.11.2012 року укладено договір №7774 про надання населенню послуг централізованого питного водопостачання та водовідведення (а.с.98-102).

За умовами вказаного вище договору виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Пунктом 19.1 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров'ю та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства, правил цього договору.

Відповідно до п. 19.9 договору виконавець зобов'язаний вести обік скарг споживачів щодо кількості та якості надання послуг, а також облік їх виконання.

Суд зазначає, що зміст договорів про надання населенню послуг централізованого питного водопостачання та водовідведення укладених між Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації та особами, підписи яких вказані у зверненні від 02.10.2015 року є аналогічним (а.с.63-66,150-153).

Слід вказати, що у письмовому вигляді договори не укладено лише з двома особами (скаржниками) ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Матеріалами справи підтверджено, що у 23 скаржників були наявні лічильники води та лише у 7 скаржників відсутні (а.с.94).

З щомісячних показань лічильників, наданих споживачами, судом встановлено, що обсяги спожитої скаржниками води в спірному періоді травні - червні 2015 р. не відрізняються від спожитих обсягів води, як за попередні до поливного сезону місяці, так і за попередні роки.

Щодо посилання відповідача на значне зменшення норми споживання води осіб ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які не мають засобів обліку води, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» норми споживання - кількісні показники споживання житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 та ст. 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» однією з вимог у сфері питного водопостачання є здійснення нарахувань за питну воду згідно нормативів у відповідності з порядком, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.04 р. № 1107 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання» передбачає, що норматив (норма) питного водопостачання - розрахункова кількість питної води, яка необхідна для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб однієї людини протягом доби у конкретному населеному пункті. На окремому об'єкті або транспортному засобі. Нормативи питного водопостачання використовуються для визначення обсягів постачання питної води у разі відсутності або тимчасової несправності засобів обліку споживання питної води.

Відповідно до п. 3,4 Порядку розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. №1107 перегляд нормативів питного водопостачання здійснюється один раз на три роки, а у разі необхідності допускається їх достроковий перегляд.

Нормативи питного водопостачання у конкретному населеному пункті розробляються та науково обґрунтовуються згідно з Методикою визначення нормативів питного водопостачання населення спеціалізованими науково-дослідними організаціями на замовлення місцевих адміністрацій або органів місцевого самоврядування та затверджуються ними після погодження з місцевими органами виконавчої влади з питань охорони здоров'я, охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 10.06.2002 р. №175 затверджені норми витрат води відповідно БНіП 2.04.01.85.

Поряд з цим, Височанською селищною радою Харківського району рішенням від 24.09.2014 р. затверджено застосування нормативів питного водопостачання на території Височанської селищної ради Харківського району Харківської області в розмірі нормативів, затверджених розпорядженням Харківської райдержадміністрації від 10.06.2002 р. №175 «Про затвердження норм централізованого холодного та гарячого водоспоживання».

Суд зазначає, що наказом Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації від 05.05.2015 року №418-Т встановлено поливний період з 01 травня по 31 серпня для всіх територіальних громад у Харківському районі, яким підприємство надає послуги з поставки питної води.

Дані Харківського регіонального центру з гідрометеорології, які містяться в матеріалах справи, підтверджують, що зменшення нормативних нарахувань в червні та в липні 2015 р. в зрівнянні з травнем 2015 р., лише свідчить про те, що в червні та липні 2015 р. випало більше опадів ніж в травні.

Таким чином, висновки відповідача про заниження позивачем норм водоспоживання в поливний період є хибними.

Крім того, як вбачається з Журналів реєстрації параметрів насосних станцій, які обслуговують саме дільницю №1 сел. Високий, тиск води в мережах водопостачання протягом травня - липня 2015 р. був в межах 3,6 -5,2 атмосфер.

Згідно технологічним нормам, встановленим ДБН 2000 «Внутрішній водопровід та каналізація» (п.6.6. тиск води в системах питного та протипожежного водопроводу повинен бути в межах 2.9 -4.5 атмосфер).

У зв'язку з цим, суд зазначає, що тиск води в системах питного та протипожежного водопроводу був навіть вище норм.

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про захист прав споживачів", продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист прав споживачів", вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами.

Згідно ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", так підставами для здійснення позапланових заходів зокрема є обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 6 ст. 19 Господарського Кодексу України передбачено, що органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування і перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупережено, об'єктивно і оперативно, поважаючи права і законні інтереси суб'єкта господарювання.

За правилами частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування свого рішення покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова від 29.01.2016 року №23-3 Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Щодо частини позовних вимог про визнання дій Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області Держспоживінспекції України щодо винесення постанови від 29.01.2016 р. №23-3 протиправними, суд зазначає наступне.

Постановою КМУ від 17.08.2002 року №1177 затверджено Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, яке визначає порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів з суб'єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до п. 2 Положення накладати на суб'єктів господарювання штрафи, передбачені пунктом 2 цього Положення, мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку(п.3 Положення).

Згідно п. 9 Положення постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів може бути оскаржено суб'єктом господарської діяльності до Держспоживінспекції або суду.

Оскільки, судом встановлено неправомірність прийняття постанови та застосування штрафу до Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, суд вважає належним способом захисту прав позивача саме скасування постанови.

Крім того, суд звертає увагу, що Інспекція з питань захисту прав споживачів у Харківській області наділена повноваженнями приймати рішення про накладення штрафів.

Отже щодо позовних вимог про визнання дій Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області Держспоживінспекції України протиправними слід відмовити.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про визнання дій незаконними та скасування постанови - задовольнити частково.

Скасувати постанову від 29.01.2016 року №23-3 Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області.

Стягнути на користь Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації ( код ЄДРПОУ 33561415) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 3085 (три тисячі вісімдесят п'ять) грн. 50 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області (код ЄДРПОУ - 37999772).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 08 липня 2016 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.