Ухвала

від 06.07.2016 по справі 805/4357/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року справа №805/4357/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Судді: Жаботинська С.В.

Казначеєв Е.Г.

Секретаря судового засідання: Борисова А.А.,

Представників:

позивача - Азарова О.А., Сидюк Т.А.,

відповідача - Сидоренка Р.В., Бусела В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у справі № 805/4357/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод Обважнювачів» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 лютого 2015 року № 0000381501, № 0000361501, -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Завод Обважнювачів» (далі - позивач, ПАТ «Завод Обважнювачів») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач) про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення - рішення від 09 лютого 2015 року № 0000381501 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 189 916,00 грн та сплату штрафних санкцій в сумі 94 959,00 грн; податкового повідомлення - рішення від 09 лютого 2015 року № 0000361501 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ в сумі 140 281,00 грн.

З урахуванням уточнюючих вимог згідно до заяви від 01 лютого 2016 року просили суд: визнати протиправними та скасувати: часткове податкове повідомлення-рішення Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС від 09 лютого 2015 року № 0000381501 в сумі 171 885,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 85 943,50 грн.; частково податкове повідомлення-рішення Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС від 09 лютого 2015 року № 0000361501 в сумі 136 460,00 грн. (том 3 арк. справи 178).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року вищенаведений адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та частково скасовано податкове повідомлення - рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 0000381501 від 09 лютого 2015 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 189 916,00 грн та сплату штрафних санкцій в сумі 94 959,00 грн в частині зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 171 885,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 85 943,50 грн.; визнано протиправним та частково скасовано податкове повідомлення - рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 0000361501 від 09.02.2015 року про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ в сумі 140 281,00 грн в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 136 460,00 грн (арк. справи 196-200).

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року та 29 квітня 2016 року виправлено помилки у вступній та резолютивній частині постанови суду в частині назви контролюючого органу (арк. справи 63, 65).

Не погодившись із постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу (том 3 арк. справи 204-207), в доводах якої зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки взаємовідносини позивача із контрагентами ТОВ «Тренд-Форвардінг» та ТОВ «Промбудколія» не підтвердженні документально.

По взаємовідносинам з ТОВ «Тренд-Форвардінг»: витрати на винагороди експедитору; акти наданих послуг не містять розшифровки транспортно-експедиторських послуг, та витрат, пов'язаних з організацією перевалки, митного очищення і забезпечення перевезення вантажів; вартість послуг, які зазначені в акті наданих послуг від 04 серпня 2014 року № 24 не відповідає фактичній даті виконання; до перевірки не надано завірені копії залізничних накладних від 24 липня 2014 року № 40686566 та від 27 липня 2014 року № 40821998, які підтверджують транспортування 188,3 тон вантажу; вартість послуг, які зазначені в акті перевірки від 30 листопада 2014 року № 36 не відповідає фактичній даті виконання, а саме: у залізничних накладних за листопад 2014 року вантаж доставлявся до станції Костянтинівка у листопаді та грудні 2014 року, при цьому в бухгалтерському обліку вартість послуг від ТОВ «Тренд-Форвардінг» відображено 30 листопада 2014 року на суму 1 894 728 грн. враховуючи викладене ПАТ «КЗО» до складу податкового кредиту з ПДВ включено суму ПДВ у розмірі 205 123 грн., в тому числі за вересень 2014 року на суму 120 190 грн., за листопад 2014 року на суму 84 933 грн. з вартості отриманих послуг від ТОВ «Тренд-Форвардінг», які не підтверджують факт їх здійснення.

По взаємовідносинам з ТОВ «Промбудколія»: акт прийманя-виконання робіт з капітального ремонту залізничного мосту за листопад 2014 року (без дати та без номера), наданий на запит в ході перевірки костянтинівської ОДПІ від 20 січня 2015 року № 228/10/05-14-22-01-13-2 не свідчить про реальність здійснення будівельних робіт (не містить дати та номеру за яким неможливо встановити факт здачі підрядником будівельних робіт та прийняття їх замовником); у підсумковій відомості ресурсів (витрати по факту за листопад 2014 року) витрати праці працівників, зайнятих керуванням та обслуговуванням машин, не відповідають кількості машино-годин, які використані на обслуговування будівельних машин (апарат піскострумневий працював більше машино-годин, ніж пересувний компресор); за календарним планом робіт будівельні роботи повинні здійснюватись з 03 жовтня 2014 року по 30 листопада 2014 року, ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ Костянтинівська філія», код ЄДРПОУ 34292669, вагони із залізничної колії ПАТ «КЗО» почали забиратися з 10 листопада 2014 року, при тому, що акт введення в експлуатацію мосту 21 листопада 2014 року. Таким чином на порушення п. 198.3 статті 198 ПК України ПАТ «КЗО» до складу податкового кредиту з ПДВ включено суму ПДВ у розмірі 103 222 грн, у т.ч за жовтень 2014 року на суму 51 695 грн, за листопад 2014 року на суму 51 527 грн з вартості будівельних робіт ТОВ «Промбудколія» (код ЄДРПОУ 31932840), які не підтверджують факт їх виконання, а отже й використання у господарській діяльності (арк. справи 204-207).

У судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представники позивача підтримали свою позицію, вказану у запереченнях, просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, Костянтинівською ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку правомірності нарахування ПАТ «Завод обважнювачів» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за жовтень, листопад 2014 року, за результатами якої складено Акт № 08/05-14-15-01-11-04-00136751 від 27 січня 2015 року відповідно до якого встановлені наступні порушення позивачем: вимог п.198.2, п.198.3 ст.198, п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, яке полягає у завищені податкового кредиту з ПДВ у звітному періоді, на загальну суму 330 197,00 грн, у т.ч.: за вересень 2014 року на суму 132 113,00 грн; за жовтень 2014 року на суму 57 803,00 грн; за листопад 2014 року на суму 140 281,00 грн; порушення вимог абзацу «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, ПАТ «Завод обважнювачів», яке полягає у завищені бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку на 189 916,00 грн, у т.ч.: за жовтень 2014 року на суму 132 113,00 грн; за листопад 2014 року на суму 57 803,00 грн та завишення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2014 року на 140 281,00 грн.( том 1 арк. справи 28-62).

На підставі вказаного акту перевірки Костянтинівською ОДПІ по відношенню до позивача прийняті: податкове повідомлення - рішення № 0000381501 від 09 лютого 2015 року про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 189 916,00 грн та сплату штрафних санкцій в сумі 94 959,00 грн; податкове повідомлення - рішення № 0000361501 від 09 лютого 2015 року про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ в сумі 140 281,00 грн.(том 1 арк. справи 24-26)

Не погодившись із винесеними контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями позивач 03 березня 2015 року звернувся до Головного управління ДФС у Донецькій області зі скаргою на податкові повідомлення-рішення.(том 1 арк. справи 161-163), які рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області про результати розгляду скарги № 4151/10/05-99-10-03-12-1 від 24 травня 2015 року були залишені без змін, а скарга підприємства без задоволення (том 1 арк. справи 164-176). 12 червня 2015 року № 468/15 підприємство звернулося також до Державної Фіскальної Служби України зі скаргою на податкові повідомлення-рішення (том 1 арк. справи 177-180), які рішенням Державної Фіскальної Служби України про результати розгляду скарги № 17096/6/9999-10-01-04-25 від 13 серпня 2015 року податкове повідомлення - рішення № 0000381501 від 09 лютого 2015 року та податкове повідомлення - рішення № 0000361501 від 09 лютого 2015 року та рішення прийняте в результаті розгляду первинної скарги було залишено без змін, а скарга підприємства без задоволення.(том 1 арк. справи 181-186).

З урахуванням чого позивач звернувся до суду за захистом порушено права, а отже спірним питанням даної справи є висновки контролюючого органу про відсутність факту здійснення (отримання) робіт (послуг) між позивачем та його контрагентами, а саме: ТОВ «Тренд-Форвардінг», ТОВ «Промбудколія» та, як наслідок відсутність пов'язання їх з господарською діяльністю позивача за жовтень, листопад 2014 року, у зв'язку з чим не підтвердження формування податкового кредиту за перевіряємий період.

При цьому з урахуванням пояснень представників контролюючого органу в суді апеляційної інстанції спірним питанням залишилось врахування судом першої інстанції письмових доказів, які не надавались позивачем контролюючому органу під час проведення перевірки.

Колегія суддів зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином з аналізу наведених норм податкового кодексу вбачається, що для формування податкового кредиту, необхідно мати первинні документи, які доводять реальність здійснення господарської операції та підтверджують факт використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку з його контрагентами.

1. Як встановлено судами першої, та апеляційної інстанції, на підтвердження позивачем реальності здійснення господарських операцій за перевіряємий період по контрагенту ТОВ «Тренд-Форвардінг» надані наступні документи:

- договір № 30/14 від 24 квітня 2014 року на транспортно-екпедиційне обслуговування (том 1 арк. справи 63-70) укладений між позивачем та ТОВ «Тренд-Форвардінг», предметом якого є надання транспортно-експедиційих послуг, які пов'язані з організацією і забезпеченням перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів, а також додаткових послуг, пов'язаних із здійсненням перевалки, митної очистки і забезпечення перевезення вантажів по маршруту. Клієнт зобов'язаних прийняти дані послуги і оплатити їх відповідно до рахунків. Також, Експедитор надає Клієнту організацію стивідорних послуг, а також надає транспортно-експедиційні послуги відповідно до ЗУ «Про транспортно-експедиційну діяльність».

- на виконання замовлених за вказаним договором послуг надані наступні документи: акти надання послуг: № 24 від 04 серпня 2014 року, № 36 від 30 листопада 2014 року; акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000135 (том 1 арк. справи 73, 75, 212)

- зі звіту про об'єм виконаних послуг за Договором № 30/14 від 24 квітня 2014 року: до акту надання послуг № 24 від 04 серпня 2014 року, вбачається, що вартість зазначених послуг складає 2 005 087,50 грн. (том 1 арк. справи 74); до акту надання послуг № 36 від 30 листопада 2014 року, вбачається, що вартість зазначених послуг складає 1 894 728,00 грн.(том 1 арк. справи 75).

Для формування податкового кредиту по вищевказаним операціям ТОВ «Тренд-Форвардінг» були виписані позивачу податкові накладні: № 1 від 02.07.2014 р. на суму 800 000,00 грн. (із подальшим її коригуванням розрахунками № 3 від 04.08.2014 р. та № 4 від 04.08.2014 р.); № 3 від 16.07.2014 р. на суму 401 017.50 грн; № 12 від 19.06.2014 р. на суму 804 070,00 грн. (із подальшим її коригуванням розрахунками № 1 від 04.08.2014 р. та № 2 від 04.08.2014 р.); № 1 від 21.10.2014 р. на суму 712 920,00 грн.; № 3 від 23.10.2014 р. на суму 712 920,00 грн.; № 1 від 12.11.2014 р. на суму 468 888,00 грн. (із подальшим її коригуванням розрахунком № 1 від 01.12.2014 р.).(т.1 а.с.199-210) № 4 від 17.07.2014 р. на суму 26 100,00 грн;№ 5 від 29.08.2014 року на суму 74 000,00 грн; №10 від 24.09.2014 року на суму 42 500,00 грн.(том 3 арк. справи 136, 138, 140)

Факт оплати за отримані послуги підтверджується бухгалтерською довідкою (том 1 арк. справи 211, том 2 арк. справи 74), рахунком-фактурою № СФ-0000249 від 10.11.2014 року № СФ-0000250 від 11.11.2014 року; (том 1 арк. справи 213-214) залізничними накладними (том 2 арк. справи 75-106); платіжним дорученням № 11867 від 17.07.2014 року на суму 34 800,00 грн (том 3 арк. справи 137); платіжним дорученням № 12274 від 29.08.2014 року на суму 74000,00 грн (том 3 арк. справи 139); платіжним дорученням № 12576 від 24.09.2014 року на суму 42500,00 грн.(т.3 а.с.141); платіжними дорученнями № 11557 від 19.06.2014 року на суму 800 000.00 грн; № 11561 від 02.07.2014 року на суму 804 070,00 грн.; платіжним дорученням № 11842 від 16.07.2014 року на суму 401 017,50 грн; платіжним дорученням № 12874 від 16.07.2014 на суму 712 920,00 грн. платіжним дорученням № 12893 від 23.10.2014 року на суму 712 920,00 грн; платіжним дорученням № 13125 від 12.11.2014 на суму 468 888,00 грн; платіжним дорученням № 13279 від 24.11.2014 на суму 26 000,00 грн.

2. Як встановлено судами першої, та апеляційної інстанції, на підтвердження позивачем реальності здійснення господарських операцій за перевіряємий період по контрагенту ТОВ «Промбудколія» надані наступні документи: договір підряду №223/14 від 13 серпня 2014 року про виконання робіт по капітальному ремонту металевого залізничного мосту (том 1 арк. справи 122-136), укладений між позивачем та ТОВ «Промбудколія», предметом якого є зобов'язання виконати роботи з капітального ремонту залізничного металевого мосту через водотік на під'їзних коліях ПАТ «Завод обважнювачів» згідно з умовами договору та додатками до нього, які є невід'ємною частиною договору та мають юридичну силу. Договірна ціна на капітальний ремонт металевого залізничного моста, що здійснюється у 2014 році складає 620 343, 60 грн (додатки № 1- договірна ціна,№1/2-локальний кошторис, №1/3 Підсумкова відомість ресурсів).

- факт виконання замовлених робіт за наведеним договором підтверджується: актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів виконаних робіт від 21 листопада 2014 року, та актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року (том 1 арк. справи 150, 216-271). Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) вартість виконаних робіт складає 619 335,60 грн. (том 1 арк. справи 218)

Комісією Краснолиманської дирекції залізничних перевезень Державного підприємства «Донецька залізниця» було здійснено прийняття капітально відремонтованого об'єкту - металевого залізничного моста, що підтверджується актом від 20 листопада 2014 року (том 1 арк. справи 137).

Для формування податкового кредиту по вищевказаним операціям ТОВ «Промбудколія» були виписані позивачу податкові накладні: № 3 від 02.10.2014 року на суму 310 171,80 грн; № 9 від 21.12.2014 року на суму 309 163,80 грн.(том 1 арк. справи 157-158).

До того ж суд зазначає, що дійсно згідно залізничної накладної № 40886866 (том 2 арк. справи 88) видача вантажу відбулась 11 серпня 2014 року, однак відправлення вантажу відбулось 24 липня 2014 року, що цілком відповідає акту надання послуг № 24 від 04 серпня 2014 року.

Також, згідно залізничної накладної № 40711608 (том 2 арк. справи 103) видача вантажу відбулась 01.12.2014 року, відправлення вантажу відбулось 26.11.2014 року; залізничної накладної № 40706046 (том 2 арк. справи.104) видача вантажу відбулась 01.12.2014 року, відправлення вантажу відбулось 25.11.2014 року; залізничної накладної № 40760969 (том 2 арк. справи 105) видача вантажу відбулась 02.12.2014 року, відправлення вантажу відбулось 28.11.2014 року; залізничної накладної № 440760936 (том 2 арк. справи 106) видача вантажу відбулась 02.12.2014 року, відправлення вантажу відбулось 28.11.2014 року, що також цілком відповідає акту надання послуг № 36 від 30.11.2014 року.

Крім цього, як встановлено судами, на балансі ПАТ «Завод Обважнювачів» знаходиться залізничний міст, який було виведено з експлуатації у зв'язку з аварійністю. Укладання та виконання договору по капітальному ремонту металевого залізничного мосту, було вимушеним заходом в процесі господарської діяльності товариства. Під час виконання робіт з ремонту залізничного мосту, дійсно 10.11.2014 року на залізничному мості відновився рух вагонів, оскільки технічним звітом № 10-14П-МО-Т3, складеним на виконання договору № 10-14П від 05.03.2014 р. з ПП «НВП ТЕХНОТРАНСПРОЕКТ» було допущено використання моста, але з обмеженням швидкості руху та навантаженням, тобто за умови певних обмежень. Прийомка відремонтованого об'єкту була здійснена Краснолиманською дирекцією залізничних перевезень ДП «Донецька залізниця». Комісією складено акт від 20.11.2014 р. про виключення мосту з розряду дефектних та можливість його експлуатації без обмежень. Цим же актом засвідчено факт ремонту з зазначенням переліку проведених робіт.

До того ж суд погоджується з висновком суду першої інстанції в частині обґрунтування щодо відпрацьованої кількості машин на годину та людей на годину, як вбачається з п. 99 Постанови КМУ від 01.08.2005 року № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт. Підпунктом 6.4.1 п. 6.4 Національного стандарту України ДСТУ БД.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» визначено, що взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт проводяться за період, встановлений в договорі.

Отже, як вказувалось судом вище, між ПАТ «Завод Обважнювачів» та ТОВ «Промбудколія» укладався договір у відповідності до якого було погоджено договірну ціну, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів, факт виконання замовлених робіт підтверджено актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів виконаних робіт від 21 листопада 2014 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року, тобто, кількість машин на годину та людей на годину було погоджено разом з підписанням договору.

Таким чином наявність у позивача первинних документів, у тому числі податкових та залізничних накладних, на підставі яких позивачем формувався податковий кредит, а також наявність копій актів виконаних робіт, які надані суду на підтвердження сторонами умов зазначених договорів суд вважає безпідставними висновки контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами за перевіряємий період, оскільки, як вказувалось судом вище, для формування податкового кредиту, необхідно мати первинні документи, які доводять реальність здійснення господарської операції та підтверджують факт використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку з його контрагентами.

При цьому колегія суддів зазначає, що Податковим законодавством не передбачена норма, яка позбавляє платника податків на додану вартість права на формування та включення сум до податкового кредиту у випадках, коли постачальники (контрагенти) такого платника податків не декларують та/або не сплачують податок на додану вартість за тими ж операціями, а платник податку в свою чергу виконує усі передбачені податковим законодавством умови щодо отримання бюджетного відшкодування та має необхідне документальне підтвердження розміру сформованого податкового кредиту.

1. Колегія суддів зазначає, що вказана вище позиція суду також підтверджується рішеннями Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Булвес АД» проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) Суд вказав, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом з пенею. Європейський Суд з прав людини визначив, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Аналогічні висновки Європейський Суд з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії.

До того ж суд апеляційної інстанції погоджується із застосуванням судом першої інстанції до спірних правовідносин висновків ЄСПЛ по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», за яким у пункті 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

При цьому, згідно частини другої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції, поважність причин яких суд повинен зазначити у своєму рішенні.

Так, на вимогу суду, у судовому засіданні представниками ПАТ «Завод обважнювачів» впротеріч доводів апеляційної скарги, а також висновків акту перевірки в частині не підтвердження позивачем реальності користування мостом в період ремонту з обмеженням швидкості навантаження надано суду копії наступних документів:

- Наказу № 27 від 04 лютого 2014 року, який свідчить про організаційне забезпечення виконання висновків Технічного звіту, який прийнятий на підставі акта огляду технічного стану залізничного мосту через струмок Грудський від 28 січня 2014 року. При цьому за вказаним Наказом доручено начальнику з/д цеху Мжельському О.М.: вжити заходи з обмеженням швидкості руху по з/д мосту до 5 км/год; обмежити кількість вагонів, які одночасно перевозяться по з/д мосту (навантажених - до 5 од, порожніх до 10 од.); контроль за виконанням вказаного наказу покладено на головного інженера підприємства (том 4 арк. справи 146);

- копії пам'яток МППЗТ, які свідчать про масу та кількість вагонів, які прямували через міст протягом проведення робіт з ремонту (том 4 арк. справи 90-144);

- копії відомостей про повернення вагонів ПАТ «КЗО», які свідчать про масу та кількість вагонів, які прямували через міст протягом проведення робіт з ремонту, у тому числі 06 жовтня 2014 року, 30 жовтня 2014 року, 10 листопада 2014 року, 21 листопада 2014 року, (том 3 арк. справи 55-89).

З урахуванням правових висновків Верховного суду України судова колегія звертає увагу на те, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Як під час перевірки контролюючим органом, так і під час розгляду даної справи судом першої, апеляційної інстанції не встановлені вище перелічені обставини, отже жодних дефектів у правовому статусі позивача або його контрагентів ані відповідач, ані суд першої та апеляційної інстанції не встановив.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України по справі № 2а-15327/12/2670 від 26 січня 2016 року.

Таким чином наявність у позивача первинних документів, у тому числі податкових та залізничних накладних, на підставі яких позивачем формувався податковий кредит, а також наявність копій актів виконаних робіт, пам'яток, відомостей, наказів та інших первинних документів, які надані суду на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами за перевіряємий період, спростовують висновки контролюючого органу, про не підтвердження реальності здійснення таких господарських операцій.

З урахуванням викладеного судом першої інстанції постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а отже наявні підстави у відповідності до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у справі № 805/4357/15-а, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у справі № 805/4357/15-а, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 08 липня 2016 року.

Головуючий суддя: Васильєва І.А.

Судді: Жаботинська С.В.

Казначеєв Е.Г.