Рішення

від 24.06.2016 по справі 487/668/16-ц

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/668/16-ц

Провадження № 2/487/913/16

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

24.06.2016 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді - Щербини С.В ., при секретарі - Шевиряєвої К.А ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_1, третьої особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третьої особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування на користь територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради майна - земельної ділянки площею 990 кв.м., нормативною грошовою оцінкою 216552,60 грн. по пров. Авіаційному, 7 в м. Миколаєві з кадастровим номером 4810136300:12:001:0008.

В позові позивач зазначив, що п. 44, 44.1 розділу 4 рішенням Миколаївської міської ради №36/61 від 04.09.2009 року затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 990 кв.м. за рахунок земель ТОВ «Миколаївбудпроект» з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд по пров. Авіаційному, 7 в м. Миколаєві. На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ№140141 від 27.11.2009 року з кадастровим номером 4810136300:12:001:0008. На підставі договору купівлі-продажу від 02.04.2011 року за №539 ОСОБА_2 продала спірну земельну ділянку ОСОБА_3 Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно від 16.01.2016 року, спірну земельну ділянку ОСОБА_3 було відчужено ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 30.01.ю2015 року за №157. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 30.06.2015 року визнано незаконним та скасовано рішення Миколаївської міської ради №36/62 від 04.09.2009 року в частині надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 990 кв.м. по пров. Авіаційному, 7 в м. Миколаєві та в цей частині рішення залишено в силі апеляційним судом Миколаївської області, також було визнано недійсним державний акт на право власності на землю серії ЯИ№140141 від 27.11.2009 року виданий на ім'я ОСОБА_2 з відміткою про перехід права власності на цю земельну ділянку ОСОБА_3 Отже, спірна земельна ділянка вибула з власності територіальної громади м. Миколаєва у приватну власність ОСОБА_2 з порушенням закону. На теперішній час власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_1 чим порушено інтереси держави у сфері охорони землі, у зв'язку з чим відновленням цього порушено права є пред'явлення індикаційного позову і витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 388 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, надала згоду на ухвалення заочного рішення.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання третя особа ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

В судове засідання третя особа ОСОБА_2 не з'явилась, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, надала до суду заперечення проти позовних вимог та просила в їх задоволенні відмовити з посиланням на те, що при розгляді справ про витребування майна необхідно встановити всі юридичні факти, які визначені ст.ст.387, 388 ЦК України. Слід зазначити, що відповідач набув права власної на спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу, який не визнаний судом недійсним, тобто набуття є правомірним та відповідно до ст.. 12 ч. 5 ЦК України, незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведене протилежне, проте прокурором не надано доказів щодо обізнаності відповідача з фактом незаконності набуття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку, рішення суду першої і апеляційної інстанції були прийняти після набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, тому ОСОБА_1 є добросовісним набувачем. При цьому, ототожнювати відсутність волі територіальної громади з підстав визнання недійсним в судовому порядку рішення Миколаївської міської ради щодо розпорядження спірною земельною ділянкою є помилковим твердженням. Так, при прийнятті рішення Миколаївська міської ради вважала, що діє в мажах і у спосіб передбачених законом та на підставі Закону, а визнання в судовому порядку рішення недійсним з підстав не відповідності приписам ст. 60 ЗК України та 88 ВК України, не дає підстави вважати, що майно вибуло з володіння територіальної громади по за її волею.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного:

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 121 ч.2 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ст. 45 ч. 2 ЦПК України прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-який стадії цивільного процесу.

Як встановлено в судовому засіданні, п.п. 44, 44.1 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради №36/61 від 04.09.2009 року було затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 990 кв.м. за рахунок земель ТОВ «Миколаївбудпроект» з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд по пров. Авіаційному, 7 в м. Миколаєві. На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ№140141 від 27.11.2009 року з кадастровим номером 4810136300:12:001:0008.

На підставі договору купівлі-продажу від 02.04.2011 року за №539 ОСОБА_2 продала спірну земельну ділянку ОСОБА_3

Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно від 16.01.2016 року, спірну земельну ділянку ОСОБА_3 було відчужено ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 30.01.2015 року за №157.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 30.06.2015 року визнано незаконним та скасовано рішення Миколаївської міської ради №36/62 від 04.09.2009 року в частині надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 990 кв.м. по пров. Авіаційному, 7 в м. Миколаєві та в цей частині рішення залишено в силі апеляційним судом Миколаївської області, також було визнано недійсним державний акт на право власності на землю серії ЯИ№140141 від 27.11.2009 року виданий на ім'я ОСОБА_2 з відміткою про перехід права власності на цю земельну ділянку ОСОБА_3 В частині вимог про скасування державної реєстрації державного акту на право власності на землю серії ЯИ№140141, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.04.2011 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та повернення земельної ділянки в комунальну власність м. Миколаєва відмовлено.

Отже, в судовому порядку було встановлено, що рішення Миколаївської міської ради №36/62 від 04.09.2009 року в частині надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 990 кв.м. по пров. Авіаційному, 7 в м. Миколаєві прийнято в порушення вимог ст. 60 ЗК України та 88 ВК України та оскільки правова підстава виникнення у ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку скасовано, остання не є особою, яка в розумінні ч.1 ст. 317 ЦК України уповноважена виступати продавцем земельної ділянки, оскільки рішення Миколаївської міської ради скасовано та є протиправним з моменту його прийняття, а видане на підставі цього рішення свідоцтво про право о власності є недійсним з моменту його видачі.

На теперішній час власником спірної земельної ділянки є відповідач ОСОБА_1

Згідно ст.. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Відповідно до ч. 5 ст.12 ЦК України добросовісність набувача презюмується.

Разом з тим, Миколаївська міська рада не є стороною оскаржуваного договору купівлі-продажу, тобто правовідносини, що виникли між дійсним власником та третьою особою є речово-правовими та у цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом віндікаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ст. 388 ЦК України .

Пунктом 22 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 5 від 07.02.2014 року В«Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», роз'яснено, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі ст. 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 Ц України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло із володіння власника або особи, які він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, спірна земельна ділянка вибула з володіння територіальної громади м. Миколаєва не з волі останньої, оскільки була передана органом місцевого самоврядування у приватну власність з порушенням закону, що встановлені судом.

При цьому, реалізація права в цивільних правовідносинах від імені територіальної громади міста відповідає її волі лише тоді, коли здійснюється на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема, ст.. 19 Конституції України та ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в України».

Перебування у власності ОСОБА_5 спірної земельної ділянки, що незаконно вибула з власності територіальної громади м. Миколаєва, порушує інтереси держави у сфері охорони землі, яка відповідно до ст. 41 Конституції України є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь Миколаївської місцевої прокуратури №1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3248,30 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212- 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_1, третьої особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна - задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради майна - земельну ділянки площею 990 кв.м., нормативною грошовою оцінкою 216552,60 грн. по пров. Авіаційному, 7 в м. Миколаєві з кадастровим номером 4810136300:12:001:0008.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївської місцевої прокуратури № судовий збір у розмірі 3248,30 грн.

Рішення суду набирає законної сили через 10 днів після його проголошення та може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в строк і порядок, встановлений ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: С.В. Щербина