Справа № 500/2832/16-ц
Провадження № 2/500/1963/16
УХВАЛА
08 липня 2016 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого Жигуліна С.М.
при секретарі Павлюк Л.П.
за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Ізмаїлі
справу за позовом
фермерського господарства «ОСОБА_3А.»
до
фермерського господарства «Дінекс-Агро»,
ОСОБА_4
про
визнання договору оренди недійсним
В С Т А Н О В И В
Представник позивача заявив клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві здійснювати засівання земельної ділянки №5122084500:01:001:0291. Вказав, що позивачем з ОСОБА_4 укладено договір оренди на вказану земельну ділянку, після чого відповідачем укладено договір оренди з фермерським господарством «Дінекс-Агро». В наступний час земельна ділянка не засіяна, але дії фермерського господарства «Дінекс-Агро», яке дискуванням землі знищило врожай позивача, змушують до забезпечення позову.
Представник відповідача проти задоволення заяви заперечує з посиланням на те, що в наступний час існують два договори оренди, спір про дійсність вказаних договорів є предметом спору по даній справі, у зв'язку із чим заборона здійснювати засівання земельної ділянки №5122084500:01:001:0291 може перешкоджати господарській діяльності юридичної особи і є фактично вирішенням справи по суті спору.
Вислухавши пояснення, суд вважає доведеним наступне.
У відповідності до вимог ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Роз'ясненнями п. 4 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб’єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Роз'ясненнями п.16 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» визначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен враховувати, що ця обставина може спричинити шкоду відповідачеві та іншим особам. У зв’язку з цим суд чи суддя повинні роз’яснити позивачеві, який просить забезпечити позов, наслідки можливого завдання відповідачеві збитків і за наявності для цього відповідних підстав вимагати застави.
Предметом спору по даній справі є визнання незаконним договір оренди земельної ділянки за наявності двох господарюючих осіб, які користуються земельною ділянкою на підставі договорів оренди, які до наступного часу не визнані незаконними.
В судовому засіданні представники сторін визнали доведеною ту обставину, що в наступний час земельна ділянка не засіяна.
З урахуванням вказаного в разі заборони відповідачеві засіювати земельну ділянку вказане забезпечення позову може мати наслідки фактичного прийняття рішення по суті спору, а в разі спричинення шкоди через відсутність агротехнічних заходів можуть настати незворотні наслідки, можлива вартість настання яких не забезпечена заставою.
Керуючись ст. 210 ЦПК України
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви представника фермерського господарства «ОСОБА_3А.» про забезпечення позову шляхом заборони фермерському господарству «Дінекс-Агро», здійснювати засівання земельної ділянки №5122084500:01:001:0291 відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_5
Суд | Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2016 |
Оприлюднено | 13.07.2016 |
Номер документу | 58853031 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні