5/183-28/36 А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
20.03.07 Справа№ 5/183-28/36 А
10 год 25 хв
За позовом: Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, м. Львів
до відповідача 1: Приватного підприємства „Солітон”, м. Львів
до відповідача 2: Приватного підприємства „Тім Сервіс”, м. Вишгород Київської області
про визнання недійсним договору поставки від 26.10.2005 року на суму 1828497,21 грн.
Суддя Морозюк А.Я.
Секретар судового засідання
Онишко І.Р.
м. Львів, вул. Личаківська,128,
Зал судового засідання № 302.
Представники сторін
Від позивача: Демідюк В.В. –старший державний податковий інспектор
Від відповідача 1: Попельчук С.О. - представник
Від відповідача 2: не з”явився
Позов заявлено Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова до Приватного підприємства „Солітон” та до Приватного підприємства „Тім Сервіс” про визнання недійсним договору поставки від 26.10.2005 року на суму 1828497,21 грн. та про застосування передбачених ст. 208 Господарського кодексу України наслідків.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просить визнати недійсним договір поставки від 26.10.2005 року на суму 1 828 497,21 грн., укладений між ПП „Солітон” та ПП „Тім Сервіс”, оскільки рішенням Вишгородського районного суду від 26.04.2006 року по справі № 1/2-1106 визнано недійсними та скасовано Статут ПП „Тім Сервіс” від 11.11.2003 року, свідоцтво про державну реєстрацію суб”єкта підприємницької діяльності ПП „Тім Сервіс” від 21.11.2003 року та свідоцтво № 13697916 про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП „Тім Сервіс” від 17.12.2003 року. Позивач зазначає, що свідоцтво платника ПДВ –це є юридичний акт в силу ст. 18 КАС України. Свідоцтво визнається недійсним з моменту його видачі, а це означає що відповідне підприємство взагалі не мало статусу платника ПДВ. Це позбавляє таке підприємство права видавати податкові накладні згідно із Законом України “Про податок на додану вартість”, а вже видані податкові накладні вважаються фіктивними.
Відповідач 1 проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву від 27.02.2007 року. Зокрема відповідач 1 зазначив, що між ПП „Солітон” та ПП „Тім Сервіс” в простій письмовій формі був укладений договір поставки від 26.10.2005 року, згідно якого продавець зобов”язувався продати, а покупець купити олію соняшникову в кількості 481,762 т на суму 1828497,21 грн. ПП „Тім Сервіс” передало у власність ПП „Солітон” олію соняшникову згідно видаткових накладних № 395 від 26.10.2005 року в кількості 416,134 т на суму 1539768 грн., № 176 від 30.11.2005 року в кількості 850,434 т на суму 3146604 грн., № 14 від 30.03.2006 року в кількості 330,811 т на суму 1224000 грн. У зв”язку з неможливістю повної оплати всієї отриманої партії товару ПП „Солітон” здійснило часткове повернення товару 01.04.2006 року в кількості 561,373 т на суму 2077079,40 грн. згідно видаткової накладної № ВП-0000001 від 01.04.2006 року, 01.05.2005 року в кількості 541,837 т на суму 2004795,39 грн. згідно видаткової накладної № ВП-0000002 від 01.05.2006 року. В розрахунок за отримані товари ПП „Солітон” передало ПП „Тім Сервіс” вексель на суму 1828497,21 грн., що підтверджується актом приймання-передачі векселя від 22.05.2006 року. Факт придбання товару відображено ПП „Солітон” в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджується картками рахунків 63, 631, 644, книгами придбання та продажу товарів. Відповідач 1 вказує, що станом на момент укладення та виконання спірного договору ПП „Тім Сервіс” діяло як зареєстрований платник податків, який подавав до ДПІ у Вишгородському районі податкову звітність. Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.
Відповідач 2 вимоги ухвал суду не виконав, письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог суду не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.
Суд розглядає справу в порядку ст. 71 КАС України на основі наявних доказів
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (договір від 26.10.2005 року, свідоцтво про державну реєстрацію, довідки з ЄДРПОУ, податкові та видаткові накладні, рішення Вишгородського районного суду м. Києва від 26.04.2006 року та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
26.10.2006 року між ПП „Солітон” (відповідач 1, покупець) та ПП „Тім Сервіс” (відповідач 2, продавець) укладено договір, згідно якого Продавець зобов”язувався продати, а Покупець купити олію в кількості 481,762 тонн на суму 1828497,21 грн. в т.ч. ПДВ 304749,54 грн.
ПП „Тім Сервіс” відпущено ПП „Солітон” олію соняшникову згідно накладних № 395 від 26.10.2005 року в кількості 416,134 тонн на суму 1539768 грн., № 176 від 30.11.2005 року в кількості 850,434 тонн на суму 3146604 грн., № 14 від 30.03.2006 року в кількості 330,811 тонн на суму 1224000 грн. На поставлений товар ПП „Тім Сервіс” виписало для ПП „Солітон” податкові накладні № 395 від 26.10.2005 року на суму 1 539 768 грн. в т.ч. ПДВ 256628,00 грн., № 181 від 30.11.2005 року на суму 3146604,00 грн. в т.ч. ПДВ 524434,00 грн., № 14 від 30.03.2005 року на суму 1224000,00 грн. в т.ч. ПДВ 204000,00 грн.
ПП „Солітон” здійснило часткове повернення товару згідно видаткової накладної № ВП-0000001 від 01.04.2006 року в кількості 561,373 т на суму 2077079,40 грн., згідно видаткової накладної № ВП-0000002 від 01.05.2006 року в кількості 541,837 т на суму 2004795,39 грн.
В оплату за отриманий товар ПП „Солітон” передало ПП „Тім Сервіс” згідно Акту прийому-передачі векселів від 22.05.2006 року вексель № 83354916098433 на суму 1828497,21 грн.
Як вбачається з листа ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 23.11.2006 року № 16382/7/-4/3365, ПП „Тім Сервіс” декларувалися податкові зобов”язання з ПДВ в жовтні, листопаді 2005 року, березні 2006 року.
Рішенням Вишгородського районного суду від 26.04.2006 року по справі № 1/2-1106 визнано недійсним та скасовано Статут ПП „Тім Сервіс” від 11.11.2003 року та свідоцтво про державну реєстрацію суб”єкта підприємницької діяльності ПП „Тім Сервіс”, зареєстроване Вишгородською райдержадміністрацією 21.11.2003 року за № 0730, скасовано свідоцтво № 13697916 про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП „Тім Сервіс”, податковий номер 327312110081 від 17.12.2003 року.
Відповідно до довідки Головного управління статистики у Львівській області від 01.03.2007 року № 20-09/547, ПП „Солітон” значиться в ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 20804385.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно зі статтею 207 Господарського кодексу України, господарське зобов”язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб”єктності), може на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно ч. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Санкції передбачені ч.1 ст. 208 ГК України застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Однак санкції встановлені ч. 1 ст. 208 ГК України, не можуть застосовуватись за сам факт несплати податків однією з сторін договору, необхідною умовою є наявність умислу на укладення угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину.
Позивачем не доведено, що спірний договір, укладений відповідачами з метою саме заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, а не з будь-якою іншою метою.
Чинним законодавством України не передбачено обов'язку покупця, а також не надано йому право перевіряти достовірність даних, які вказуються продавцем в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах. Це ж стосується і перевірки покупцем намірів продавця щодо сплати ним державі податків. Згідно з Конституцією України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (стаття 19 Конституції України).
Визнання недійсними та скасування установчих документів ПП „Тім Сервіс” та анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Рішення Вишгородського районного суду м. Києва прийнято 26.04.2006 року, тобто після укладення договору 26.10.2005 року і виписування ПП „Тім Сервіс” податкових накладних № 395 від 26.10.2005 року на суму 1 539 768 грн. в т.ч. ПДВ 256628,00 грн., № 181 від 30.11.2005 року на суму 3146604,00 грн. в т.ч. ПДВ 524434,00 грн., № 14 від 30.03.2005 року на суму 1224000,00 грн. в т.ч. ПДВ 204000,00 грн.
Окрім того, пунктом 1.3 Оглядового листа Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів про визнання угод недійсними” № 01-8/481 від 20.04.2001р. передбачено, що порушення сторонами договору законодавства про податки не є підставою для визнання його недійсним.
При цьому уповноважений податковий орган (за наявності встановлених законом підстав) не позбавлений права донарахувати необхідну суму податку суб'єкту підприємницької діяльності – порушнику податкового законодавства, оскільки статею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер юридичної відповідальності особи.
Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Податковим органом не доведено те, що спірний договір укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, хоча суд в своїх ухвалах вимагав у позивача обґрунтування наявності умислу на порушення інтересів держави та суспільства в діях одного чи обох відповідачів.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст.17, 48, 69-71, 86, 158, 160, 162, 163, 167, п.6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Морозюк А.Я.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2007 |
Оприлюднено | 27.08.2007 |
Номер документу | 588551 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Морозюк А.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні