Постанова

від 31.05.2016 по справі 826/20911/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31 травня 2016 року 16 год. 10 хв. № 826/20911/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рентфонд" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, з урахуванням усунення виявлених недоліків, надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рентфонд" (далі - позивач, ТОВ "Рентфонд") до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі) про:

- скасування рішення відповідача про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за травень 2015 року як податковий звіт;

- скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 13 серпня 2015 року №0029001501 (далі - оскаржуване рішення) ;

- зобов'язання відповідача прийняти податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 року.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем безпідставно не визнано спірну податкову декларацію з ПДВ, у зв'язку з чим протиправно прийнято оскаржуване рішення, чим порушено законні права та інтереси позивача.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Рентфонд" зареєстровано як юридична особа 25 листопада 2014 року, 26 листопада 2014 року взято на податковий обліку в ДПІ у Дніпровському районі.

30 січня 2015 року між ДПІ у Дніпровському районі, як органом державної податкової служби, та ТОВ "Рентфонд", як платником податків, укладено договір про визнання електронних документів №300120151 (далі - договір №300120151), предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

17 червня 2015 року ТОВ "Рентфонд" засобами електронного зв'язку в електронній формі надіслано до ДПІ у Дніпровському районі податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 року (реєстраційний номер 9126776513).

Проте, ДПІ у Дніпровському районі листом від 25 червня 2015 року №14602/10/26-53-11-02-06 повідомлено позивача, що надіслана ним податкова декларація з ПДВ за травень 2015 року не визнана як податковий звіт.

Крім того, 20 липня 2015 року відповідачем проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з ПДВ за травень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки №6229/26-53-15-01/39509565 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки, встановлено порушення позивачем вимог пп. 49.18.1 (пп. 49.18.2, пп. 49.18.3) п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) - неподання податкової звітності з ПДВ за травень 2015 року.

На підставі акту перевірки відповідачем 13 серпня 2015 року прийнято оскаржуване рішення, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 170,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штраф).

У контексті викладеного суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно положень пп. 21.1.1 - пп. 21.1.5 п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 49.8 та п. 49.9 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Положеннями п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України передбачено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п. 48.4 ст. 48 ПК України).

Згідно п. 48.7 ст. 48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.48.3 та п.48.4 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови

Суд звертає увагу, що в листі від 25 червня 2015 року №14602/10/26-53-11-02-06 відповідачем зазначено, що спірна податкова декларація з ПДВ за травень 2015 року підписана керівною особою, яка не причетна до створення та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, з чим суд не погоджується, оскільки згідно наявної в матеріалах справи копії квитанції №2 вказана податкова декларація підписана Власовим С.Л., який згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є керівником ТОВ "Рентфонд" з 25 листопада 2014 року.

Водночас, в обґрунтування правомірності зазначених вище дій представником відповідача посилався на складене відповідачем повідомлення про відсутність юридичної особи (ТОВ "Рентфонд") за місцезнаходженням форма №18-ОПП від 06 травня 2015 року №2362/26-3-11-01-22.

Із зазначеним вище обґрунтуванням відповідача суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15 травня 2003 року (далі - Закон №755-IV) , Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які, відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Нормами пункту 45.2 ст. 45 ПК України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Судом встановлено, що в поданій позивачем податковій декларації з ПДВ за травень 2015 року в якості податкової адреси зазначено - 02160, м. Київ, вул. пр-т Воз'єднання, 19, оф. 7, при цьому суд звертає увагу, що аналогічна адреса зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як місцезнаходження ТОВ "Рентфонд".

Суд звертає увагу, що відповідачем не було надано належних доказів того, що адреса, зазначена позивачем в поданій ним податковій декларації з ПДВ за травень 2015 року, не відповідає дійсності.

Крім того, суд також звертає увагу, що відповідачем не зазначено та не надано належних доказів того, що подана позивачем податкова декларація з ПДВ за травень 2015 року не відповідає іншим вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу у прийнятті його податкової декларації з ПДВ за травень 2015 року (реєстраційний номер 9126776513).

Згідно з вимогами п. 49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність встановлення, що податкова декларація ТОВ "Рентфонд" з ПДВ за травень 2015 року (реєстраційний номер 9126776513) вважається прийнятою та зареєстрованою 17 червня 2015 року.

Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Враховуючи те, що податкова декларація з ПДВ за травень 2015 року подана ТОВ "Рентфонд" відповідачу 17 червня 2015 року, тобто протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, суд приходить до висновку про безпідставність висновків акту перевірки, щодо порушення позивачем вимог пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України, у зв'язку з чим оскаржуване рішення прийняте відповідачем протиправно, а тому, як наслідок, воно підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рентфонд" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві про невизнання податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю "Рентфонд" з податку на додану вартість за травень 2015 року (реєстраційний номер 9126776513) як податкового звіту, оформлене листом від 25 червня 2015 року №14602/10/26-53-11-02-06.

3. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю "Рентфонд" з податку на додану вартість за травень 2015 року (реєстраційний номер 9126776513).

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 13 серпня 2015 року №0029001501.

5. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рентфонд" (код ЄДРПОУ 39509565) здійснений ним судовий збір у загальному розмірі 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39469994).

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин