Постанова

від 02.04.2007 по справі 3/53ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/53ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

                                                                                Справа № .

Суддя Доманська М.Л., при секретарі судового засідання Буймірській О.В.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, м. Луганськ

до Закритого акціонерного товариства "Навчально-виробничого комбінату" "Полібланк",               м. Луганськ

про стягнення 41 871 грн. 21 коп.

в присутності представників сторін:

від заявника –не прибув (явка обов"язкова),

від позивача –Соколов М.М. (дов. від 27.09.06 № 13217/07),

від відповідача –Уперенко О.С. (дов. від 02.04.08 № 2438/07),

в с т а н о в и в:

          Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача несплачені внески в розмірі 33793 грн. 90 коп., фінансових санкцій та пені в сумі 8077 грн. 31 коп.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили  з 01.09.05, до початку  діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарський суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, характер спору,  де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі порушено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач у судове засідання не прибув , відзиву на позов не надав. Про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином відповідно до ч.8 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що повістка вважається врученою юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною у відповідний державний реєстр.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

             Дослідивши   матеріали   справи,  вислухавши   представників  заявника та позивача, суд прийшов до наступного.

           Засади і механізми системи  функціонування  загальнообов‘язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів  Пенсійного фонду, що формуються  за рахунок страхових внесків  роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон  України  від 09.07.03 № 1058-ІУ “Про загальнообов‘язкове державне  пенсійне  страхування” (далі –Закон № 1058).

Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону № 1058 страхувальниками, тобто платниками страхових внесків, є  роботодавці :   підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України,  незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об‘єднання  громадян,   профспілки,   політичні  партії (у тому числі  філії, представництва,   відділення  та  інші  відокремлені  підрозділи   зазначених підприємств,    установ,    організацій,    об'єднань    громадян,    профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки їх застрахованими  особами),   фізичні  особи  -   суб'єкти  підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,   які  обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований  податок,   єдиний  податок,  фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору  (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону  тощо.

Підпунктом 6 пункту 2 статті 17 Закону № 1058 встановлено, що страхувальник зобов‘язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески .

          Порядок обчислення і сплати  страхувальниками  та застрахованими  особами внесків  на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування  до Пенсійного фонду  України  встановлений однойменною  Інструкцією,   затвердженою Постановою  Правління Пенсійного фонду  України від 19.12.03 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві  юстиції України 16.01.04 № 64/8663 (далі –Інструкція).

          Розміри  страхових внесків  на загальнообов‘язкове  державне пенсійне страхування  встановлюються відповідно  до Закону України  “Про збір на обов‘язкове  державне  Пенсійне  страхування”  (п.4 Інструкції).

Відповідно до пункту 6 статті  20 Закону № 1058  та підпункту 5.1.4 пункту 5.1 розділу 5 Інструкції страхувальники зобов‘язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний  базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктами 3,4,6 статті 18 Закону № 1058 встановлено, що

- страхові внески є цільовим загальнообов‘язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом;

- страхові внески не включаються до складу податків, інших обов‘язкових платежів, що  складають систему оподаткування; на ці  внески не поширюється податкове законодавство;  

- законодавством не можуть  встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

В той же час  слід визначити, що відповідно до п.17 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування належить до загальнообов'язкових податків та зборів, ставки та механізм справляння яких не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески визначено п.6 ч.2 ст. 17 Закону № 1058. Будь-яких виключень щодо нарахування, обчислення та сплати в установлені строки страхових внесків суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, законом не надано.

З матеріалів справи  вбачається, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська  як платник збору  на обов‘язкове державне пенсійне  страхування та своєчасно  не перераховує  названий збір.

Як вбачається з матеріалів справи, з 23.02.06 по 27.02.06 позивачем була проведена перевірка правильності обчислення, повноти нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем у справі за період з 05.05.03 по 27.02.07. За результатами перевірки був складений акт від 27.02.06 б/н, за висновками якого відповідачеві за період з червня 2005 по січень 2006 донараховані страхові внески у розмірі 32%, 32,3% та 31,8% у сумі 33793 грн. 90 коп..

Крім того, на підставі вказаного акту позивачем були прийняті рішення від 27.02.06 №88 (а.с.8) про застосування до відповідача штрафу у сумі 485 грн. 48 коп.  та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків у сумі 167 грн. 93 коп., та рішення від 27.02.06 №89  (а.с.10) про застосування до відповідача фінансових санкцій у сумі 7423 грн. 90 коп. за донарахування органом Пенсійного фонду України сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків. Всього за вказаними рішеннями позивачем відповідачеві нараховані фінансові санкції та пеня в сумі 8077 грн. 31 коп., які заявник просить стягнути з відповідача на користь позивача

На підставі вказаного акту перевірки позивачем відповідачеві  направлена вимога про сплату боргу від 27.02.06 Ю-184  на  суму 33 793 грн. 90 коп., які заявник також просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідач  відзиву на позов не надав.

Оцінивши доводи  заявника та позивача, обставини справи у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Заявлені у позові до стягнення несплачені внески в розмірі 14926 грн. 11 коп., фінансові санкції та пеня в сумі 8077 грн. 31 коп. підтверджені матеріалами справи, документально обґрунтовані, у тому числі розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, актом перевірки від 27.02.06 б/н,  фінансові санкції та пеня в сумі 8077 грн. 31 коп. нарахована правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у судовому порядку оскаржив вищевказану вимогу позивача про сплату боргу від 27.02.06 Ю-184  та вищевказані рішення позивача від 27.02.06 № 88,89 про нарахування фінансових санкцій та пені в сумі 8077 грн. 31 коп. та у позові до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська по справі № 6/106 н просив суд визнати недійсними вказані вимогу та рішення. Постановою господарського суду Луганської області від 11.05.06 № 6/106 н, яка залишена без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 13.06.06 (а.с.12-18), у задоволені вказаного позову відмовлено.

Закон № 1058 не встановлює такої пільги, як звільнення від сплати  збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування.

           Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, та підтверджено позивачем, від сплаченого відповідачем за відповідний період єдиного податку до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська надійшло 18867 грн. 79 коп. (42 % від сплаченого єдиного податку).

Проте, дана сума не врахована позивачем при встановлені спірної недоїмки, яка визначена пунктом 2 статті 106 Закону № 1058 як сума страхових внесків своєчасно не нарахованих та / або не сплачених страхувальниками у встановлені строки.

За таких обставин, недоїмка позивача по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України за період з з червня 2005 по січень 2006 (донараховані страхові внески у розмірі 32%, 32,3% та 31,8% на фонд оплати праці найманих працівників за актом перевірки від 27.02.06 б/н) складає 14926 грн. 11 коп. (33 793 грн. 90 коп. - 18867 грн. 79 коп.).

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів погашення заявлених у позові сум не надав.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, у сумі несплачених внесків в розмірі 14926 грн. 11 коп., фінансових санкцій та пені в сумі 8077 грн. 31 коп..

Враховуючи вищевикладене,  в решті позовних вимог слід відмовити.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки заявник та позивач звільнені від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не врегульовано чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представника позивача про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

                                                        постановив :

          1.Позов задовольнити частково.

          2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Навчально-виробничого комбінату" "Полібланк",   м. Луганськ, кв. Ватутіна,14, к.41-42, код 05407485,

на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, м. Луганськ, вул. Совєтська, 42, код 21792330, страхові внескі в розмірі 14926 грн. 11 коп., фінансові санкції та пеню в сумі 8077 грн. 31 коп.

          3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 06.04.07  у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                      М.Л. Доманська

           Спеціаліст 1-ї категорії                                                                А.О. Сакідон