Рішення

від 05.07.2016 по справі 904/4780/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.16 Справа № 904/4780/16

За позовом: комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-Україна", м. Дніпропетровськ

про стягнення 440 329,47 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-Україна" заборгованість у розмірі 440 329,47 грн., з яких:

- заборгованість за користування нежилим приміщенням у розмірі 434 903,52 грн.;

- заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у розмірі 5 425,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.07.2011 № 1339 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 та від 12.05.2011 №715" нежилі приміщення площею 1126,04 м 2 в будинку № 1/6 літер А' на вул. Фролівській у м. Києві закріплено за комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" на праві господарського відання. Зазначений будинок передано на баланс підприємства за актом ОЗ-1 від 31.10.2012. Згідно акту обстеження нежилих приміщень в будинку № 1/6 літер А' на вул. Фролівській від 05.11.2014 товариство з обмеженою відповідальністю "Агат-Україна" фактично використовував частину приміщень на III поверсі загальною площею 159,1 м 2 для розміщення офісу, вказаний акт підписаний та скріплений печатками позивача і відповідача. Відповідач безпідставно (без достатньої правової підстави) з 05.11.2014 займав спірні нежилі приміщення та 02.02.2016 був виселений на підставі рішення господарського суду м. Києві від 14.07.2015 № 910/15667/15.

За період з 01.04.2015 по 01.02.2016 позивачем нараховано суму відшкодування за користування приміщенням без правової підстави у загальному розмірі 440 329,47 грн., з яких 434 903,52 грн. - плата за фактичне користування та 5 425,95 грн. - компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди. Розрахунок вказаних сум відшкодувань за фактичне користування нежилими приміщеннями в будинку № 1/6 літера А' на вул. Фролівській здійснено на підставі Методики розрахунку, затвердженої рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №34/6250. Оскільки відповідач використовував нежилі приміщення для розміщення офісу, розрахунок плати за користування виконано із застосуванням ставки 15% від експертної вартості нежилих приміщень, що відповідає пункту 12 Таблиці 2 (орендні ставки за використання нерухомого майна) Методики, а саме: "Розміщення офісних приміщень організацій інших видів діяльності".

Позивач у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, витребуваних господарським судом документів не надав, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Згідно витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, ухвала господарського суду про порушення провадження у справі вручена позивачу 13.06.2016.

04 липня 2016 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Направлені судом на адресу відповідача-2 ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи повернута підприємством зв'язку з відміткою: "фирмы нет".

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Суд вважає, що відповідач та позивач не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, оскільки останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи був відкладений з 21.06.2016 на 05.07.2016.

У судовому засіданні 05.07.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 1112 від 10.12.2010 року "Про питання управління районами в місті Києві" (із змінами внесеними розпорядженням № 1339 від 29.07.2011 року) закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" нежитлові будинки та нежитлові приміщення згідно з додатком 11 до цього розпорядження.

Згідно з додатком 11 Переліку за Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" закріплено на праві господарського відання приміщення по вул. Фролівській, № 1/6 літер А ' , площею 1126,04 кв. м.

Згідно акту № ОЗ-1 від 01.02.2012 року приймання-передачі основних засобів Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" прийняло від КП "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" нежилі приміщення по вул. Фролівській, № 1/6 літер А ' .

У 2015 році Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-Україна" про виселення з нежилих приміщень.

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.07.2015 у справі №910/15667/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015, позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" задоволено повністю, прийнято рішення:

- виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Агат - Україна" з нежилих приміщень загальною площею 159,1 кв.м. на третьому поверсі в будинку №1/6 літер А' на вул. Фролівській у м. Києві, що перебувають на балансі Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація";

- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агат - Україна" передати Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" нежилі приміщення загальною площею 159,1 кв.м. на третьому поверсі в будинку №1/6 літер А' на вул. Фролівській у м. Києві;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат - Україна" на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" судовий збір у розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.07.2015 у справі №910/15667/15 встановлено, що 05.11.2014 Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" проведена перевірка щодо фактичного використання нежилих приміщень загальною площею 159,1 кв.м. на ІІІ поверсі, за результатами якої складено Акт обстеження нежилих приміщень, яким встановлено, що частину приміщень на ІІІ поверсі площею 159,1 кв.м. в будинку №1/6 літер А' на вул. Фролівській у м. Києві, який знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", фактично використовує Товариство з обмеженою відповідальністю "Агат-Україна" під офіс, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Як зазначено в постанові Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 у справі №910/15667/15 між позивачем та відповідачем відсутні договірні орендні відносини.

Водночас факт перебування відповідача у спірних приміщеннях встановлений вищезгаданим Актом обстеження нежилих приміщень від 05.11.2014, який підписаний керівником відповідача, підпис якого скріплений печаткою відповідача, без жодних зауважень, тобто фактично відповідачем визнано перебування його у цих приміщеннях 05.11.2014.

Жодних документів як двосторонніх, так і з залученням інших осіб, які б засвідчували факт передачі відповідачем позивачу вказаних приміщень, матеріали справи не містять, що свідчить про те, що ці приміщення відповідачем позивачу у встановленому чинним законодавством порядку повернуті не були.

При цьому, той факт, що спірні приміщення відповідачем не використовуються, жодним належним документальним доказом не підтверджуються.

З огляду на те, що матеріалами справи №910/15667/15 підтверджено факт перебування відповідача у спірних приміщеннях, в той час як останнім не надано належних та допустимих доказів щодо займання нежилих приміщень загальною площею 159,1 кв.м. на третьому поверсі в будинку №1/6 літер А' на вул. Фролівській у м. Києві на достатній правовій підставі, суд визнав правомірними вимоги позивача про виселення відповідача з вказаних приміщень та зобов'язання його передати позивачу вказані приміщення.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно Акту державного виконавця Бондаренко Олександра Сергійовича відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві при примусовому виконанні виконавчого документа №910/15467/15, виданого 19.10.2015 встановлено, що рішення суду виконано боржником у самостійному порядку шляхом звільнення приміщень та передачі стягувачу. Стягувачем встановлено нові замки. Акт складено в присутності понятих за відсутності боржника.

У зв'язку з використанням відповідачем спірних приміщень без достатньої правової підстави, позивач нарахував відповідачу плату за фактичне користування нежитловими приміщеннями у сумі 440 329,47грн., з яких 434 903,52грн. - плата за фактичне користування та 5 425,95грн. - компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди.

Розрахунок вказаних сум відшкодувань за фактичне користування нежилими приміщеннями в будинку №1/6 літер А' на вул. Фролівській у м. Києві позивач здійснив на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду. Зазначена Методика є додатком до Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №34/6250.

Відповідно до п.6.1. Положення орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати та її розмір визначаються в договорі. Початок нарахування орендної плати та інших платежів, пов'язаних з орендою майна, починається від дати підписання акта приймання-передавання об'єкта оренди, який підписується орендодавцем, орендарем та підприємством.

Крім орендної плати орендар сплачує, зокрема, компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, та плату за комунальні послуги відповідно до договору, який укладається між орендарем та зазначеним підприємством або відповідними особами, що надають такі послуги (п.6.5 Положення).

Оскільки відповідач використовував нежилі приміщення для розміщення офісу, розрахунок плати за користування виконано із застосуванням ставки 15% від експертної вартості нежилих приміщень, що відповідає п.12 Таблиці 2 (орендні ставки за використання нерухомого майна) методики, а саме: "Розміщення офісних приміщень організацій інших видів діяльності".

Згідно Висновку про вартість майна, який виконано суб'єктом оціночної діяльності товариством з обмеженою відповідальністю "Фінпрайс", що діє на підставі Сертифіката суб'єкта оціночної діяльності від 20.03.2012 №13130/12 та згідно договору з Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" від 27.08.2014 №27/08 на проведення оцінки майна, а саме нежилих приміщень в будинку №1/6 літер А' на вул. Фролівській у м. Києві, ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 31.07.2014 становить 11 221 700,00грн., у тому числі вартість одного квадратного метра становить 11 783,79грн. без урахування податку на додану вартість. Вартість об'єкта оцінки з урахуванням ПДВ становить 13 466 040,00грн. (а.с.73 том 1).

Позивачем нарахована орендна плата за фактичне використання відповідачем спірних приміщень за період з квітня 2015 року до 02.02.2016 року у сумі 434 903,52грн. та плата за користування земельною ділянкою за цей же період у сумі 5 425,95грн.

Витрати позивача, пов'язані з утриманням земельної ділянки, на якій розташовані спірні нежитлові приміщення, підтверджуються платіжними дорученнями про сплату земельного податку, копії яких надані позивачем та містяться в матеріалах справи (а.с.92-99, том 1).

22 лютого 2016 позивач звернувся до відповідача з вимогою від 18.02.2016 №155/1/03-1466 сплатити заборгованість за використання спірних приміщень у сумі 440 329,47грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач посилається на обставини безпідставного використання відповідачем спірних приміщень (використання приміщень без договору), у зв'язку з чим зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість користування спірним майном, що і є причиною виникнення спору.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, п. 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 30.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Відтак, предметом позову в цій справі є стягнення грошових коштів, належних до сплати за користування нежитловими приміщеннями за звичайних умов (в разі оформлення договірних відносин відповідачем у порядку та в строки, визначені законодавством), втім не сплачених відповідачем, що пов'язується із втратою позивачем як потерпілою особою цього ж майна (грошових коштів).

Згідно з частинами 1-3 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, норма статті 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

При цьому, оскільки частина 2 зазначеної статті передбачає, що підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події, обов'язок повернути безпідставно отримане майно для особи, поведінка якої у таких відносинах була правомірною, є різновидом цивільно-правової санкції, а не мірою відповідальності.

При цьому, суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача, як балансоутримувача спірних нежитлових приміщень, за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за умови укладання договору оренди нежитлових приміщень.

Отже, навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов'язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" умові платності використання нежитлових приміщень.

Разом з тим, суд зазначає, що за приписами п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначені також статтею 22 ЦК та частиною 2 статті 224, статтею 225 ГК, за змістом яких упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, як норми ст. ст. 22, 1166 ЦК України, так і ст.1212 ЦК України унормовують відшкодування шкоди, зокрема, у вигляді неодержаних потерпілою особою доходів, що завдана як внаслідок неправомірних дій/бездіяльності, так і внаслідок безпідставного збагачення іншої особи за рахунок безпідставного збереження нею коштів, які належать (мають бути сплачені) цій потерпілій особі.

При цьому, правову кваліфікацію матеріально-правової природи вимоги про стягнення коштів має дати саме суд, виходячи з обставин, на які в обґрунтування вимог посилається позивач.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідача суми 440 329,47грн, позивач посилався на неотримання у період з квітня 2015 року по 01 лютого 2016 року коштів в розмірі орендної плати внаслідок використання відповідачем нежитлових приміщень та землі під належним йому об'єктом нерухомості без оформлення договору оренди, отже без достатніх правових підстав.

В силу приписів ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктам господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Отже, в будь-якому випадку, як наслідком встановлення в діях особи складу цивільного правопорушення, так і наслідком встановлення безпідставного утримування нею коштів, які належать до сплати іншій особі, в такому спорі є стягнення заявленої в позові суми саме як шкоди.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду м. Києва від 14.07.2015, постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 у справі №910/15467/15, Актом державного виконавця Бондаренко Олександра Сергійовича відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві при примусовому виконанні виконавчого документа №910/15467/15, виданого 19.10.2015, встановлено обставини використання відповідачем спірних нежитлових приміщень без договору у період з 05.11.2014 по 01 лютого 2016 року включно.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано факт використання нежитлових приміщень по вул. Фролівській, № 1/6 літер А ' , площею 1126,04 кв. м. у м. Києві, не спростовано обсяг позовних вимог в частині заявленої позивачем до стягнення суми 440 329,47грн. та не надано контррозрахунку заявленої до стягнення суми, яка була визначена позивачем виходячи із звичайних ставок орендної плати для такого майна, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у сумі 6 604,94грн. (440 329,47грн. х 1,5%).

Керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-Україна" (49020, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна,1, ЄДРПОУ 34884549) на користь комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) плату за користування нежитловими приміщеннями у сумі 434 903,52грн., витрати за користування земельною ділянкою у сумі 5 425,95грн. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 6 604,94грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 08.07.2016