Рішення від 05.07.2016 по справі 902/412/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 липня 2016 р. Справа № 902/412/16

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

ОСОБА_1 Кузьменко

за участю представників :

позивача : ОСОБА_2 - адвокат;

позивача : ОСОБА_3- голова ФГ "Діброва - Д";

відповідача : ОСОБА_4- згідно довіреності;

інші : ОСОБА_5.

Місце розгляду справи : приміщення суду, кімн. № 1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Фермерського господарства "Діброва - Д" (22600, Вінницька обл., Оратівський р-н, смт.Оратів, вул.Котовського, буд.9)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Оратівнафтобаза" (22633, Вінницька обл., Оратівський р-н, смт.Оратів, вул.Привокзальна, буд.2)

про стягнення 87 364,81 грн., в тому рахунку 65 673,50 грн.- боргу із неповернутої попередньої оплати за товар згідно рахунку № 155 від 02.10.2015 р., 14 447,03 грн.- інфляційних втрат з жовтня 2015 р. по квітень 2016 р., 539,78 грн.- 3% річних.

ВСТАНОВИВ :

Фермерське господарство "Діброва - Д" звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оратівнафтобаза" про стягнення 87 364,81 грн..

Ухвалою від 17.05.2016 р. порушено провадження у справі № 902/412/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 14.06.2016 р..

Ухвалою від 14.06.2016 р. розгляд справи № 902/412/16 відкладено на 14.06.2016 р..

Позивачем подано заяву від 02.07.2016 р. про зменшення позовних вимог щодо інфляційних втрат з 14 447,03 грн. до 2 366, 54 грн., щодо 3% річних з 539,78 грн. до 399 грн..

В обгрунтування цієї заяви подано пояснення від 01.07.2016 р., перерахунки цих вимог, згідно яких за твердженням позивача відповідач відповідно до вимог ч.2 ст.530, ст.693 ЦК України, вимоги претензії від 14.04.2016 р., зобов'язаний був передати позивачеві 4 237 літрів дизпалива, оплаченого згідно рахунку № 155 від 02.10.2015 р., платіжним дорученням № 49 від 02.10.2015 р. на суму 65 673,50 грн ..

В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про зменшення позовних вимог. Представник відповідача не заперечив проти цієї заяви.

Розглянувши заяву позивача від 02.07.2016 р. про зменшення позовних вимог до 68 439,04 грн., в тому рахунку 65 673,50 грн.- боргу з неповернутої попередньої оплати, 2 366, 54 грн.- втрат від інфляції, 399 грн.- 3% річних, суд на підставі прав наданих позивачеві ст.22 ГПК України прийшов до висновку про те, що вказана заява позивача про зменшення позовних вимог не суперечить закону, не порушує нічиїх охоронюваних законом прав і інтересів, а відтак підлягає прийняттю судом. Відтак позовні вимоги вважаються заявленими в сумі 68 439,04 грн., в тому рахунку 65 673,50 грн.- боргу з неповернутої попередньої оплати, 2 366, 54 грн.- втрат від інфляції, 399 грн.- 3% річних.

Представники позивача зменшені позовні вимоги підтримали з підстав вказаних в позовній заяві. Пояснили, що 02.10.2015 р. відповідачем позивачеві було виставлено рахунок № 155 від 02.10.2015 р. на оплату 4 237 літрів дизельного пального на суму 65 673,50 грн.. Також пояснив, що у зв'язку із непереданням відповідачем позивачеві дизпалива 14.04.2016 р. звернувся до відповідача із вимогою - претензією в якій вимагав передати оплачене дизпаливо або повернути гроші, і вважає, що на підставі ч.2 ст.530, ст.693 ЦК України відповідач зобов'язаний був до 22.04.2016 р. передати позивачеві дизпаливо або повернути суму попередньої оплати але не зробив цього.

Відповідач у відзиві на позов, наданому в листі від 01.07.2016 р. проти позову заперечив покликаючись на те, що позивач стверджує, що 02.10.2015 року у повному обсязі здійснив його попередню оплату у розмірі 65 673, 50 грн., на розрахунковий рахунок ТОВ «Оратівнафтобаза», 14.04.2016 року відповідачу направлено претензію-вимогу щодо затримки у постачанні товару, в якій запропоновано у семиденний строк поставити ФГ «Діброва - Д» (з доставкою) товар або повернути платіж в сумі 65 673, 50 грн.. Вказує про те, що на дану вимогу відповідачем було надано відповідь від 04.05.2016 року №2 з проханням надати підтверджуючі документи, які обґрунтовують вимогу позивача а саме: копію рахунку та платіжне доручення, відповідь на претензію отримано позивачем 18.05.2016 року. Зазначає про те, що між ТОВ «Оратівнафтобаза» та ФГ «Діброва - Д» були відсутні договірні відносини, договір поставки не укладався та сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі строків та порядку поставки. Зазначає про те, що позивачем невірно застосовано нарахування трьох процентів річних та індексу інфляції з основного боргу на суму 65 673, 50 грн., та у відповідності не надано доказу про дані розрахунки, не зазначено підстав нарахування З% річних та інфляційних саме 24.04.2016 року з та 03.10.2015 року відповідно. Вказує про те, що істотними умовами договору поставки, умовами, що є необхідними для його виконання, в тому числі, є предмет, кількість поставки, строки і порядок поставки. Вказує про те, що крім того, протоколом наглядової ради ПрАТ «Вінницяагроспецпостач» №1 від 01.02.2013 року керівником ТОВ «Оратівнафтобаза» призначено ОСОБА_6, який відповідно і виписував на ФГ «Діброва -Д» рахунок для оплати дизпалива, та брав на себе зобов'язання щодо його поставки. Вказує про те, що так, під час інвентаризації ТОВ «Оратівнафтобаза» проведеною комісією у складі працівників ПрАТ «Вінницяагроспецпостач», та оформленою протоколом від 27.11.2015 року на дочірньому підприємстві виявлено недостачу дизпалива в кількості 10,256 тонн, на загальну суму 179 874,16 грн., коштів на рахунку підприємства не виявлено, будь-яких первинних бухгалтерських документів на підприємстві не виявлено, від пояснень керівник - ОСОБА_6 уникав посилаючись на поганий стан здоров'я. Зазначає про те, що 10.12.2015 р. прокуратурою Оратівського району за заявою ПрАТ «Вінницяагроспецпостач» яке є власником ТОВ «Оратівнафтобаза» до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України вчиненого колишнім керівником ТОВ «Оратівнафтобаза» ОСОБА_6., протоколом №1 від 09.12.2015 року загальних зборів засновників ТОВ «Оратівнафтобаза» (пункт 2) вирішено звільнити директора ТОВ «Оратівнафтобаза» ОСОБА_6 у зв'язку із недовірою на підставі ч.1.п2 ст. 41 КЗпП. Вказує про те, що вирішення даного спору прямо залежить від встановлення обставини щодо розтратою ОСОБА_6 ввіреного йому майна, як посадової особи який брав на себе певні зобов'язання проте не виконав їх. Зазначає про те, що в свою чергу посилання позивача про те, що відповідач прострочив поставку товару не знаходить своє підтвердження у зв'язку із тим, що договір поставки не укладався, а отже і не визначений строк поставки дизпалива, також не встановлений обов'язок ТОВ «Оратівнафтобаза» здійснити поставку ФГ «Діброва-Д», оскільки виходячи із договору купівлі-продажу №34 від 04.11.2014 року (п. 7) укладеного між ТОВ «Оратівнафтобаза» та ФГ «Діброва-Д» Покупець самостійно та за власні кошти забезпечував транспортування нафтопродуктів від нафтобази зливу Продавця. Покликається на те, що при цьому, підприємство ніколи не брало на себе зобов'язання щодо самостійної поставки дизпалива контрагентам, оскільки таких можливостей у підприємства не було. Зазначає про те, що крім того, відповідно до накладної на відпуск від 02.10.2015 року №124 ФГ «Діброва- Д» в особі ОСОБА_3, отримано дизпаливо в кількості 3538 кг. на суму 65673,50 грн., а отже враховуючи наявність такого документу в ТОВ «Оратівнафтобаза» відсутні невиконанні зобов'язання перед ФГ «Діброва Д». Вказує про те, що оскільки сторонами відсутні договірні відносини, розмір та порядок виплати у разі заборгованості не встановлений, а отже, у позивача немає правових підстав для покладення на відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання відповідно до правил ст. 625 ЦК України.

В судовому засіданні представник відповідача покликався на ті ж заперечення, що й у відзиві а також зазначив, що у відповіді на претензію вимагав для її розгляду надати копії рахунку і платіжного доручення на перерахування коштів, але позивач їх не направив. Підтвердив отримання відповідачем від позивача суми попередньої оплати - 65 673,50 грн., але за твердженням представника відповідача відповідач на цю суму передав позивачеві 3 538 кг. дизпалива вартістю 65 673,50 грн . як на доказ цього надав копію накладної (оригінал для огляду) № 124 від 02.10.2015 р.. Також зазначив, що відповідачем не порушено зобов'язань щодо передачі дизпалива, оскільки відповідач не зобов'язаний був поставити (доставляти) дизпаливо позивачеві, а позивач не направляв транспорт для отримання дизпалива.

Представники позивача не погодилися із запереченнями відповідача проти позову. Пояснили, що договір № 34 від 04.11.2014 р. не стосується рахунку № 155 від 02.10.2015 р., платіжного доручення № 49 від 02.10.2015 р. на суму 65 673,50 грн. оскільки це був разовий договір згідно якому поставка дизпалива здійснена і оплачена в 2014 р. і сторони не мають спору щодо неї. Також пояснили, що товар згідно накладної № 124 від 02.10.2015 р.- 3 538 кг. дизпалива вартістю 65 673,50 грн. від відповідача позивач не отримував.

Ненадання на вимогу відповідача у відзиві на претензію рахунка і платіжного доручення пояснили це тим, що у відповідача ці документи мали бути.

Представники позивача, відповідача зазначили, що інших документів які мають значення для вирішення спору у позивача, відповідача немає.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, повно всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши подані в справу докази, оглянувши оригінали доказів, надавши їм юридичну оцінку, суд на підставі ст.11, ч.2 ст.530, ст.626, 654, ч.2ст.693 ЦК України прийшов до висновку про те, що зменшені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 65 673,50 грн. боргу з неповернутої попередньої оплати.

Вимоги про стягнення 2 366, 54 грн.- втрат від інфляції, 399 грн.- 3% річних задоволенню не підлягають з огляду на таке.

02.10.2015 р. відповідач виставив позивачеві рахунок № 155 на оплату 65 673,50 грн. з ПДВ за 4 237 л. дизельного пального. Позивач прийняв пропозицію відповідача і платіжним дорученням № 49 від 02.10.2015 р. перерахував відповідачу 65 673,50 грн..

В призначенні платежу в платіжному дорученні вказано :"згідно рахунку № 155 від 02.10.2015 р.". В названому рахунку вказано найменування товару, його кількість, вартість.

Вказані дії стверджують, що відповідач у вигляді рахунку № 155 від 02.10.2015 р. надіслав позивачеві пропозицію (оферту) продати 4 237 літрів дизельного пального за ціною 15,50 грн. з ПДВ загальною вартістю 65 673,50 грн. з ПДВ, а позивач акцептував цю пропозицію шляхом перерахування 65 673,50 грн. згідно платіжного доручення № 49 від 02.10.2015 р. на підставі рахунку № 155 від 02.10.2015 р..

Згідно ст.509, ч.1, п.1 ч.2 ст.11, ч.2 ст.530, ст.626, 654, ч.2 ст.693 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оплата позивачем рахунку відповідача № 155 від 02.10.2015 р. стверджує погодження сторонами найменування товару, його кількості, ціни, вартості, а відтак і про укладення між позивачем і відповідачем у спрощений спосіб договору купівлі - продажу 4 237 літрів дизельного пального за ціною 15,50 грн. за літр загальною вартістю 65 673,50 грн. з ПДВ.

У вказаному договорі позивач виступив покупцем, а відповідач продавцем.

Оскільки не було передачі товару в день оплати товару, то суд приходить до висновку про те, що сторонами не був встановлений строк передачі товару.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

14.04.2016 р. позивач направив відповідачеві вимогу - претензію в якій вимагав передати 4 237 літрів дизпалива або повернути 65 673,50 грн. попередньої оплати. Вказана претензія відповідачем отримана. Це стверджується відповіддю відповідача від 04.05.2016 р. № 2 на претензію та поясненнями представника відповідача в судовому засіданні. Тому відповідно до вимог ч.2 ст.530, ч.2 ст.693 ЦК України відповідач зобов'язаний був на протязі 7 днів з дня отримання вимоги передати позивачеві 4 237 літрів дизпалива вартістю 65 673,50 грн., але не зробив цього.

Відтак у позивача виникло право на підставі ч.2 ст.693 ЦК України вимагати повернення суми попередньої оплати (оскільки кошти були перераховані до отримання товару, то таке перерахування є попередньою оплатою) 65 673,50 грн..

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, які полягають в тому, що згідно накладної № 124 від 02.10.2015 р.- 3 538 кг. дизпалива вартістю 65 673,50 грн. і визнає вказану накладну неналежним доказом. Згідно ч.1,2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р., п.2.4, абз.1,3 п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 зі змінами, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Позивач заперечує отримання матеріальних цінностей за накладною № 124 від 02.10.2015 р. на суму 65 673,50 грн. на яку відповідач посилається як на підставу своїх заперечень. Відтак відповідно до вимог п.2.4, абз.1,3 п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 зі змінами, ст.33, ч.2 ст.34 ГПК України, доказом отримання товару за накладною № 124 від 02.10.2015 р. повноважною особою позивача мала б бути довіреність позивача, посилання на неї в накладній, скріплення підпису особи яка отримала товар відтиском печатки позивача.

В названій накладній немає послання на довіреність позивача, вона не містить відтиску печатки позивача біля підпису особи яка розписалася за отримання матеріальних цінностей.

За твердженням представника відповідача у відповідача відсутня довіреність позивача на отримання товару вказаного у цій накладній. Представники позивача заперечили видачу такої довіреності.

Відтак відповідачем не доведено отримання повноважною особою позивача згідно накладної № 124 від 02.10.2015 р. 3538 кг. дизпалива вартістю 65673,50 грн..

Суд не бере до уваги договір № 34 від 04.11.2014 р. оскільки відповідачем не доведено, що він стосується рахунку № 155 від 02.10.2015 р. і оплати 65 673,50 грн. згідно платіжного доручення № 49 від 02.10.2015 р..

Позовні вимоги про стягнення 2 366, 54 грн.- втрат від інфляції, 399 грн.- 3% річних не підлягають задоволенню оскільки вимога про повернення суми попередньої оплати не є грошовими вимогами в розумінні ст.625 ЦК України. Це узгоджується із правовою позицією Верховного суду України в постанові від 15.10.2013 р. в справі № 3-30гс13, в. п.5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Відтак вимоги про стягнення 65 673,50 грн. боргу з неповернутої попередньої оплати є обгрунтованими належними доказами, законними, а тому підлягаючими задоволенню.

Договором про правову допомогу № 9 від 12.04.2016 р., ордером серії ВН № 023130 від 12.04.2016 р., платіжним дорученням № 17 від 14.04.2016 р., актом приймання - передачі робіт від 30.06.2016 р., свідоцтвом адвоката стверджується понесення позивачем в зв'язку з даною справою судових витрат на послуги адвоката в сумі 5 000 грн.. При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено до Державного бюджету 1 378 грн. судового збору.

З огляду на часткове задоволення зменшених позовних вимог суд на підставі ч.5 ст.49 ГПК України судові витрати на судовий збір в сумі 1 378 грн., на послуги адвоката 5 000 грн. розподіляє пропорційно задоволеним вимогам - 96% на відповідача, 4% на позивача.

Керуючись викладеним, ст.4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82 - 85, 115, 116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. Зменшені позовні вимоги про стягнення 68 439,04 грн., в тому рахунку 65 673,50 грн. боргу з неповернутої попередньої оплати, 2 366,54 грн. інфляційних втрат, 399 грн. 3% річних задоволити частково в сумі 65 673,50 грн. боргу з неповернутої попередньої оплати. У позовних вимогах про стягнення 2 366,54 грн. інфляційних втрат, 399 грн. 3% річних відмовити. Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених вимог - 1 322, 88 грн. судових витрат на судовий збір, 4 800 грн. витрат на послуги адвоката на відповідача, 55,12 грн. витрат на судовий збір, 200 грн. витрат на послуги адвоката на позивача.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оратівнафтобаза", код ЄДРПОУ 38523924 (22633, Вінницька обл., Оратівський р-н, смт.Оратів, вул.Привокзальна, буд.2) на користь Фермерського господарства "Діброва - Д", код ЄДРПОУ 38093348 (22600, Вінницька обл., Оратівський р-н, смт.Оратів, вул.Котовського, буд.9) 65 673 грн. 50 коп.- боргу з неповернутої попередньої оплати, 1 322 грн. 88 коп.- для відшкодування судових витрат на судовий збір, 4 800 грн.- на послуги адвоката. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 05.07.2016 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 11 липня 2016 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи