Рішення

від 07.07.2016 по справі 904/3975/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.07.16 Справа № 904/3975/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕБТРАНС-ЛОГІСТИК", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТЛ-ГРУП", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріда - Україна", м. Луганськ

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Бірсан Є.М. - представник за дов. б/н від 01.09.15

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вебтранс-Логістик" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТЛ-Груп" та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірода-Україна" про стягнення з відповідача-2: 7500 грн. основної заборгованості, 1475, 54 грн. пені та солідарно з відповідачів заборгованості в сумі 500 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-2 своїх зобов'язань за договором № 01-761-С від 12.06.2014 на транспортно-експедиційне обслуговування в частині оплати послуг експедитора та відповідачем-1 свої зобов'язань за договором поруки від 01.08.2015 № 01/08/2015.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 13.06.2016.

Ухвалою суду від 13.06.2016 розгляд справи відкладено на 06.07.2016.

06.07.2016 через канцелярію суду від відповідача-1 надійшла заява, в якій він визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач-1 явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 40-Б, відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на 18.05.2016 (арк. с. 30-31), оскільки поштові конверти (арк. с. 35, 48) з ухвалами суду, які направлялись на вищезазначену адресу відповідача-1, повернулись з поштовою відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач-2 явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. А саме, оскільки відповідач-2, відповідно до інформації з офіційного сайту Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) станом на 18.05.2016 (арк. с. 32-33), зареєстрований на території проведення антитерористичної операції, а саме за адресою: 91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 103, останнього було повідомлено шляхом розміщення 03.06.2016 т 24.06.2016 на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/) інформації про дату, місце та час проведення судового засідання по розгляду справи № 904/3975/16 (арк. с. 38, 46).

Підпунктами 3, 4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 встановлено, що учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов, зокрема якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості або відомості з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в мережі Інтернет про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 06.07.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вебтранс-Логістик" (далі - позивач, експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іріда-Україна" (далі - відповідач-2, замовник) було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 01-761-С (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що цей договір регулює взаємовідносини між експедитором та замовником, які пов'язані із здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО) по організації перевезень по території України, експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом, з наданням інших послуг, узгоджених в замовленнях/доповненнях до даного договору, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.2 договору організація кожного міжнародного перевезення, в рамках даного договору, оформлюється окремим замовленням на конкретне перевезення, що надсилається замовником експедитору відразу по узгодженню.

Вартість фрахту та інших послуг підтверджується у окремих замовленнях замовника, які є невід'ємною частиною даного договору і мають приоритетну силу над ним (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 5.2 договору фактом отримання вантажу є прибуття вантажу у пункт призначення відповідно до підписаних замовлень та ТТН.

11.11.2015 позивачем та відповідачем-2 було підписано заявку-договір № 18-152073, якою погоджено перевезення вантажу з датою навантаження - 16.11.2015, датою доставки - 18.11.2015 та сумою фрахту - 8000 грн. Також, у даній заявці сторонами погоджено наступні умови оплати: безготівковий розрахунок по отриманню скан.копії акта та рахунку (арк. с. 13).

На виконання умов договору та заявки-договору від 11.11.2015 № 18-152073, позивач надав відповідачеві-2 послуги з транспортно-експедиційного обслуговування на загальну суму 8000 грн., що підтверджується прибуттям вантажу у пункт призначення вантажу, відповідно до товарно-транспортної накладної, підписаної сторонами (арк. с. 14), а також актом виконаних робіт від 20.11.2015 (арк. с. 15). Також, позивачем було виставлено відповідачу-2 рахунок від 20.11.2015 № 18-1868/152073 на оплату вищевказаної суми (арк. с. 16).

Відповідач-2 вартість послуг з транспортно-експедиційного обслуговування у сумі 8000 грн. не сплатив.

01.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вебтранс-Логістик" (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТЛ-Груп" (далі - відповідач-1, поручитель) було укладено договір поруки № 01/08/2015/1 (далі - договір поруки).

Відповідно до п. 1.1 договору поруки у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором на загальну суму 500 (п'ятсот) гривень за виконання обов'язку Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРІДА-УКРАЇНА» (далі - боржник) щодо оплати послуг, які надаються кредитором боржнику за договором № 01-761-С на транспортно-експедиційне обслуговування, укладеним між кредитором та боржником 12 червня 2014 року (далі - основний договір).

Згідно з п. 1.2 договору поруки у випадку порушення боржником обов'язку з оплати послуг, зазначеного в п. 1.1 цього договору, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, кожен у обсязі визначеним цим договором та основний договором.

Пунктом 2.1 договору поруки встановлено, що поручитель зобов'язаний у разі порушення Боржником обов'язку з оплати послуг за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк протягом 10 (десяти) робочих днів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок кредитора.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 15 лютого 2017 року (п. 3.1 договору поруки).

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача-1 суми основного боргу у розмірі 7500 грн. та солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 основного боргу у сумі 500 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 316 Господарського кодексу України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Тобто виходячи з умов спірного договору та положень законодавства України, позивач є експедитором та перевізником, а відповідач - клієнтом, замовником послуг з перевезення.

Статтею 934 Цивільного кодексу України передбачено, що за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивачем відповідача-1 відповідно до п. 2.1 договору поруки. Проте, відповідач-1, в своїй заяві, надісланій до суду 06.07.2016, не заперечує проти вимог позивача щодо солідарного стягнення суми основного боргу у розмірі 500 грн., яка забезпечена договором поруки.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки визнання позову відповідачем-1 не суперечить законодавству та не порушує чиї-набудь права і охоронювані законом інтереси, дане визнання позову прийнято судом.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем-2 не заперечено факт отримання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування за вищевказаним актом виконаних робіт та не надано доказів повної їх оплати на суму 8000 грн., а відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 суми основного боргу в розмірі 7500 грн. та солідарного стягнення з відповідачів 1, 2 основного боргу у розмірі 500 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем-2 своїх зобов'язань щодо оплати послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, позивач нарахував пеню у розмірі 1475, 54 грн. за період з 24.11.2015 по 25.04.2016.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.12 договору, у випадку затримки оплати передбаченої пунктом 5 договору, замовник сплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши розрахунок пені, задовольняє дану вимогу повністю у сумі 1475, 54 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідачів 1,2 на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме з відповідача-2 у розмірі 1341, 65 грн. та з відповідача-1 у розмірі 36, 36 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріда-Україна» (91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 103; ідентифікаційний код 37109147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вебтранс-Логістик» (49040, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40Б; ідентифікаційний код 36365560) основний борг у розмірі 7500 грн., пеню у сумі 1475, 54 грн. та 1341, 65 грн. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріда-Україна» (91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 103; ідентифікаційний код 37109147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вебтранс-Логістик» (49040, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40Б; ідентифікаційний код 36365560) основний борг у розмірі 500 грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТЛ-Груп» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40Б; ідентифікаційний код 39616967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вебтранс-Логістик» (49040, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40Б; ідентифікаційний код 36365560) основний борг у розмірі 500 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТЛ-Груп» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40Б; ідентифікаційний код 39616967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вебтранс-Логістик» (49040, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40Б; ідентифікаційний код 36365560) 36, 36 грн. витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 11.07.2016

Суддя В.І. Ярошенко