Рішення

від 05.07.2016 по справі 910/8421/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2016Справа №910/8421/16

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ПАРТС" простягнення грошових коштів Суддя Дупляк О. М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № б/н від 25.04.2016; від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ПАРТС" про стягнення грошових коштів за договором на транспортне обслуговування № 138/07/14 від 18.07.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 31.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 розгляд справи відкладено на 16.06.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2016 розгляд справи відкладено на 05.07.2016.

В судове засідання 05.07.2016 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Таким чином, нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).

Представник позивача в судове засідання 05.07.2016 з'явився, заявлені позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором № 138/07/14 на транспортне обслуговування від 18.07.2014 в частині оплати наданих послуг з перевезення.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував, в судове засідання жодного разу не з'явився.

У судовому засіданні 05.07.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 18.07.2014 між позивачем, як експедитором - 1, та відповідачем, як експедитором, було укладено договір № 138/07/14 на транспортне обслуговування (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого експедитор - 1 здійснює перевезення вантажів, наданих експедитором, а експедитор бере на себе зобов'язання оплачувати послуги перевізнику в порядку і на умовах, викладених в договорі. Конкретні умови перевезень вантажів, наданих експедитором зазначаються в заявках на перевезення. Кількість та різновид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, строки виконання, вартість послуг експедитора - 1 зазначаються в заявках на перевезення, які є невід'ємними частинами договору і надаються експедитором перевізнику перед кожним перевезенням або групою перевезень.

Згідно з п. 3.2. договору вартість послуг експедитора - 1, що відповідають конкретному перевезенню (групі однотипних перевезень) вказуються в заявках.

Оплата вартості послуг експедитора - 1, що надаються ним за договором здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок експедитора, якщо інше не обумовлено в заявці (п. 4.1. договору).

Оплата здійснюється на підставі оригіналів наступних документів - рахунку експедитора - 1, виставленого згідно умов договору, акту виконаних робіт та оригіналу СМR через 5 - 20 днів після отримання оригіналів зазначених документів (п. 4.2., 4.3. договору).

Згідно п. 4.4. договору у випадку прострочення оплати рахунків експедитора 1, експедитор виплачує експедитору - 1 пеню в розмірі 0, 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно п. 9.1. договору договір ступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2014. Договір вважається пролонгованим на наступний рік на тих же умовах, якщо жодна із сторін не заявила в письмовому виді про його розірвання за місяць до моменту закінчення його строку дії (п.9.3. договору).

На виконання умов договору, сторонами в заявці № 500259/15 від 04.06.2015 було визначено умови перевезення вантажу - обладнання по маршруту Польща - Україна, Чорнобиль, Овруч, серед яких: дата подачі під завантаження: 05.06.2015; дата доставки на місце розвантаження 08.06.2015; ставка за перевезення - 15 000, 00 грн безготівковий розрахунок + транзитна декларація; строк оплати протягом 14 днів після тримання оригіналів документів.

Крім того, в заявці № 500242/15 від 01.07.2015 сторони визначили умови перевезення вантажу - металоконструкції по маршруту Польша - Україна, Чорнобиль, Овруч, серед яких: дата подачі під завантаження: 01.07.2015; дата доставки на місце розвантаження 03.07.2015 - 07.07.2015; ставка за перевезення - 16 000, 00 грн безготівковий розрахунок + транзитна декларація; строк оплати протягом 14 днів після отримання оригіналів документів.

На виконання умов договору та вищезазначених заявок перевізник, залучений експедитором - 1 здійснив перевезення вантажу, наданого експедитором, що підтверджується СМR № 198340 та № 161505, копії яких наявні в матеріалах справи.

Оригінал рахунку-фактури перевізника № 09/06/341 від 09.06.2015, акту виконаних робіт № 09/06/341 від 09.06.2015 (на суму 15400 грн. = 15000 грн за заявкою та 400 грн за послуги митних брокерів), оригінал СМR направлені позивачем на адресу відповідача 19.06.2015 та отримано останнім 22.06.2015, докази чого наявні в матеріалах справи.

Оригінал рахунку-фактури перевізника № 08/07/348 від 08.07.2015, акту виконаних робіт № 08/07/348 від 08.07.2015 (на суму 16735 грн = 16000 грн за заявкою та 735 грн за послуги митних брокерів), оригінал СМR направлені позивачем на адресу відповідача 22.07.2015 та отримано останнім 28.07.2015, докази чого наявні в матеріалах справи.

Акт виконаних робіт № 09/06/341 від 09.06.2015 був підписаний відповідачем та повернутий позивачу.

Акт № 08/07/348 від 08.07.2015 не був підписаний з боку відповідача та не був повернутий позивачу, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Відповідачем було сплачено на користь позивача 16 735, 00 грн згідно з платіжними дорученнями № 244 від 23.11.2015, № 337 від 29.12.2015, № 63 від 25.02.2016, № 126 від 26.04.2016, в яких в призначенні платежів вказано - за рахунком № 08/07/348 від 08.07.2015.

Відповідач, сплату послуг по акту виконаних робіт № 09/06/341 від 09.06.2015 (заявка №500259/15 від 04.06.2015) не здійснив, а по акту виконаних робіт № 08/07/348 від 08.07.2015 (заявка №500242/15 від 01.07.2015) - здійснив з порушенням строків оплати.

Оплати по акту № 08/07/348 від 08.07.2015 відповідачем не проводилися, доказів іншого матеріали справи не містять.

В лютому 2016 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 9 - 2 від 09.02.2016 з вимогою сплатити суму заборгованості станом на 09.02.2016 та супровідний лист з проханням повернути примірники актів виконаних робіт, яка була залишена без відповіді.

Предметом позову є матеріально - право вимога позивача до відповідача про стягнення з останнього 15 400, 00 грн боргу, 5 312, 22 грн пені за період прострочення з 07.07.2015 по 02.02.2016, 1 019, 24 грн інфляційних втрат за період прострочення з 07.07.2015 по 25.04.2016 та 373, 40 грн 3 % річних за період прострочення з 07.07.2015 по 26.04.2016.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами за своєю правовою природою укладено договір транспортного експедирування.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору (ст. 932 ЦК України).

Судом установлено, що згідно умов погоджених сторонами в заявках № 500242/15 від 01.07.2015 та № 500259/15 від 04.06.2015 строк оплати наданих послуг - чотирнадцять робочих днів після отримання оригіналів документів.

На підтвердження факту направлення/отримання замовнику оригіналів документів за вищезазначеними заявками позивачем надані в матеріали справи повідомлення про вручення поштового відправлення 6420500255197 (отримане відповідачем 22.06.2015) та 642500255804 (отримане відповідачем 28.07.2015) Крім того, факт оплати відповідачем послуг наданих позивачем по заявці № 500259/15 від 04.06.2015 останній розцінює, як факт підтвердження відповідачем отримання ним оригіналів документів за вказаною заявкою.

Відповідачем доводи позивача щодо направлення йому оригіналів документів щодо здійснених перевезень не спростовані.

Таким чином, як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем були надані послуги відповідачу на загальну суму 32 135, 00 грн, які відповідач був зобов'язаний оплатити протягом 14 днів з дати отримання оригіналів документів.

Приймаючи до уваги дати отримання відповідачем оригіналів документів відповідач був зобов'язаний оплатити надані послуги за заявкою № 500259/15 від 04.06.2015 до 06.07.2015 включно, а за заявкою № 500242/15 від 01.07.2015 - до 11.08.2015 включно.

Втім останнім свої зобов'язання з оплати виконано лише частково в сумі 16 735, 00 грн (оплачено послуги надані по першій заявці з порушенням строків оплати), однак не виконано в повному обсязі, а саме: не здійснено оплати наданих послуг на суму 15 400, 00 грн по другій заявці.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом ураховано, що надані позивачем відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 32 135, 00 грн відповідачем прийняті без зауважень, що свідчить про прийняття останнім наданих позивачем послуг без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати в повному обсязі.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позов у частині стягнення основного боргу в сумі 15 400, 00 грн обґрунтований, підтверджується зібраними у справі доказами, відтак підлягає задоволенню у відповідній частині.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1 019, 24 грн за загальний період з 07.07.2015 по 25.04.2016 та 373, 40 грн 3 % річних за загальний період з 07.07.2015 по 26.04.2016.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за період 07.07.2015 по 25.04.2016 визнається судом арифметично невірним, оскільки за розрахунком суду за вказаний період інфляційні втрати складають 1 717, 04 грн. Проте, оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, вимоги позивача про стягнення позивачем інфляційних втрат задовольняються судом в сумі розрахованій позивачем - 1 019, 24 грн.

Здійснений позивачем розрахунок 3 % річних за період з 07.07.2015 по 26.04.2016 визнаються судом арифметично вірним, відповідно з відповідача підлягає стягненню за вказаний період 3 % річних в сумі 373, 40 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України (далі за текстом - ГК України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 4.4. договору у випадку прострочення оплати рахунків експедитора 1, експедитор виплачує експедитору - 1 пеню в розмірі 0, 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено розрахунок позивача в частині стягнення пені за несвоєчасну оплату послуг з перевезення погоджених в заявках до договору за загальний період з 07.07.2015 по 02.02.2016 та визнано арифметично вірним, відповідно з відповідача підлягає стягненню 5 312, 22 грн пені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи викладене вище, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ПАРТС" (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, буд. 25-Б, офіс 424; ідентифікаційний код 36866867) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (64219, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", суму основної заборгованості у розмірі 15 400 (п'ятнадцять тисяч чотириста) грн, суму пені у розмірі 5 312 (п'ять тисяч триста дванадцять) грн 22 коп, суму інфляційних втрат у розмірі 1 019 (одна тисяча дев'ятнадцять) грн 24 коп., суму 3 % річних у розмірі 373 (триста сімдесят три) грн 40 коп. та суму судових витрат у розмірі 1 378, 00 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.07.2016.

Суддя О. М. Дупляк