Рішення

від 05.07.2016 по справі 918/320/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 липня 2016 р. Справа № 918/320/16

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом: Першого заступника прокурора області в інтересах держави

до відповідача 1: Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області

до відповідача 2: Фермерського господарства "Панський сад"

про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору

В засіданні приймали участь:

від позивача (прокуратури): ОСОБА_1 посвідчення від 19 січня 2015 року № 031428;

від відповідача 1: ОСОБА_2 за довіреністю від 18 грудня 2015 року № б/н;

від відповідача 2: ОСОБА_3 за довіреністю від 22 квітня 2016 року № 1.

В судовому засіданні 5 липня 2016 року, відповідно до статті 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - перший заступник прокурора області в інтересах держави звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача 1: Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та до відповідача 2: Фермерського господарства "Панський сад", в якій просив суд :

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Рівненській області від 25 червня 2014 року № 17-266/16-14-СГ;

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Рівненській області від 10 лютого 2015 року № 17-111/16-15-СГ;

- визнати недійсним договір оренди землі від 14 липня 2015 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Рівненській області та ФГ "Панський сад";

- Фермерському господарству "Панський сад" повернути за актом прийому - передачі земельну ділянку кадастровий номер 5623483900:04:008:0139 загальною площею 10,1676 га та вартістю 92 769 грн. 04 коп. до земель запасу Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28 квітня 2016 року порушено провадження у справі № 918/320/16, розгляд якої призначено на 10 травня 2016 року.

10 травня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області подав відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд в задоволенні позовної заяви першого заступника прокурора області відмовити повністю.

Ухвалою суду від 10 травня 2016 року розгляд справи відкладено на 24 травня 2016 року.

24 травня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду прокурор подав заяву про зміну (доповнення) підстав позову від 23 травня 2016 року № 05/1-157вих-16, в якій просив суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Рівненській області від 25 червня 2014 року № 17-266/16-14-СГ;

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Рівненській області від 10 лютого 2015 року № 17-111/16-15-СГ;

- визнати недійсним договір оренди землі від 14 липня 2015 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Рівненській області та ФГ "Панський сад";

- Фермерському господарству "Панський сад" повернути за актом прийому - передачі земельну ділянку кадастровий номер 5623483900:04:008:0139 загальною площею 10,1676 га та вартістю 92 769 грн. 04 коп. до земель запасу Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області.

Вищезазначена заява прокурора про зміну підстав позову прийнята судом до розгляду.

Частина 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачає, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуюючи те, що заява про зміну предмету позову подана в передбачений ГПК України порядок та спосіб, до початку розгляду справи по суті (розгляд справи по суті розпочато 31 травня 2016 року, що стверджується протоколом судового засідання від 31 травня 2016 року № 918/320/16), тому суд задовільняє заяву прокурора.

У судовому засіданні 24 травня 2016 року було оголошено перерву до 31 травня 2016 року.

31 травня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник ФГ "Панський сад" подав клопотання від 31 травня 2016 року, в додатках до якого долучив частину документів які витребовувались ухвалою суду від 10 травня 2016 року.

31 травня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області надійшли додаткові пояснення з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 31 травня 2016 року.

У судовому засіданні 31 травня 2016 року було оголошено перерву по справі до 7 червня 2016 року.

7 червня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник ФГ "Панський сад" подав клопотання від 7 червня 2016 року, в якому просив суд у зв'язку з необхідністю подання додаткових документів, продовжити строк розгляду даного спору.

Ухвалою суду від 7 червня 2016 року продовжено строк розгляду спору у справі № 918/320/16 на 15 днів.

Ухвалою суду від 7 червня 2016 року розгляд справи відкладено на 5 липня 2016 року.

У судовому засіданні 5 липня 2016 року прокурор просив суд задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві з урахуванням заяви про зміну підстав позову, у свою чергу уповноважені представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти позову в повному обсязі з підстав зазначених у відзивах на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих учасниками процесу документів їх оригіналам, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2014 року наказом Головного управління Держземагентства у Рівненській області № 17-266/16-14-СГ надано дозвіл Фермерському господарству "Панський сад" на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 13,2000 га в оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського кооперативу "Еліт" на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району.

Згідно з частиною 3 статті статті 22 Земельно Кодексу України (надалі - ЗК України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Статтею 7 вказаного Закону встановлено порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Суд зазначає, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Згідно статті 8 Закону України "Про фермерське господарство", після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22 січня 2016 року № НОМЕР_1 державна реєстрація юридичної особи - Фермерського господарства "Панський сад" здійснена 16 липня 2013 року.

Відповідно до вимог статей 89, 91, 92 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Зокрема, статтею 31 ЗК України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися, у тому числі, із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі.

Таким чином, аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства.

Наказом Головного управління Держземагентства у Рівненській області від 10 лютого 2015 року № 17-111/16-15-СГ затверджено проект землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 13,2000 га в оренду строком 49 років фермерському господарству "Панський сад" для ведення фермерського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського кооперативу "Еліт" на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області.

У відповідності до статті 124 Земельного кодексу України (в редакції від 18 січня 2011 року, чинній на момент прийняття спірного наказу), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 вказаного Кодексу.

Згідно частини 2 статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

З зазначеного суду вбачає, що усупереч вимогам статтей 124, 134 ЗК України, Головним управлінням Держземагентства у Рівненській області надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою та затверджено землевпорядну документацію ФГ "Панський сад", як юридичній особі, а не як громадянину з метою створення фермерського господарства, без проведення земельних торгів.

Аналогічна правова позиція щодо передачі земельних ділянок для ведення фермерського господарства лише громадянам викладена у постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 у справі №922/4817/13.

25 червня 2016 року Головним управління Держгеокадастру у Рівненській області було прийнято наказ № 17-926/16-15-СГ, у відповідності до якого Фермерському господарству "Панський сад" передано земельну ділянку площею 10, 1676 га, кадастровий номер 563483900:04:008:0139 для ведення фермерського господарства строком на 49 років, розташовану на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району.

Згідно пункту 4 зазначеного наказу вирішено укласти договір оренди землі із Фермерським господарством "Панський сад", встановивши річну орендну плату за користування земельною ділянкою площею 10, 1676 га в розмірі 4 відсотки від її нормативної грошової оцінки в сумі 3710, 76 грн.

14 липня 2015 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області (надалі - орендодавець) та Фермерським господарством В«Панський садВ» (надалі - орендар) укладено договір оренди землі (а.с. 22 - 27, надалі - договір) відповідно до пункту 1 якого орендодавець на підставі наказу Головного управління Держегокадастру у Рівненській області від 25 червня 2016 року № 17-926/16-15-СГ надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер5623483900:04:008:0139, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області.

Пунктом 2 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка державної власності загальною площею 10, 1676 гектара.

У відповідності до пункту 3 договору, визначено що на земельній ділянці яка передається в оренду, знаходяться об`єкти нерухомого майна: піднавіс для фуражу (свідоцтво № 13483893 від 26 листопада 2013 року); будівля, воловник на 70 голів (свідоцтво № 13269176 від 22 листопада 2013 року); будівля, воловник цегляний (свідоцтво № 13414811 від 26 листопада 2013 року); будівля, свинарник на 50 голів (свідоцтво № 13346288 від 25 листопада 2013 року); будівля, склад цегляний (свідоцтво № 13288118 від 22 листопада 2013 року); будівля арочного складу (свідоцтво № 13247076 від 22 листопада 2013 року); будівля, насосна (свідоцтво №13278113 від 22 листопада 2013 року); будівля, молочний блок (свідоцтво № 13431012 від 26 листопада 2013 року); будівля, дім тваринника (свідоцтво № 13421323 від 26 листопада 2013 року); будівля, заправка (свідоцтво № 13410526 від 26 листопада 2013 року); будівля, контори (свідоцтво № 13293816 від 22 листопада 2013 року) будівля, майстерні (свідоцтво № 13481891 від 26 листопада 2013 року); будівля вагової (свідоцтво № 13474179 від 26 листопада 2013 року); будівля млина (свідоцтво № 13456609 від 26 листопада 2013 року); будівля, корівник на 200 голів (свідоцтво № 13479174 від 26 листопада 2013 року); будівля арочного складу (свідоцтво № 13256146 від 22 листопада 2013 року).

Згідно пункту 4 договору земельна ділянка передається в оренду разом з об'єктами нерухомого майна, які належать членам фермерського господарства "Панський сад" на підставі свідоцтв на право власності на нерухоме майно (а.с. 46 - 61).

Отже, договором стверджено, що на орендованій земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать фізичним особам, що є учасниками фермерського господарства "Панський сад"

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції на момент винесення спірних наказів) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення (частина 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції на момент винесення спірних наказів).

З зазначених норм права суд вбачає, що у разі набуття права власності на об'єкт нерухомості суб'єктом господарювання, відповідний запис здійснюється у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що і є свідченням набуття права власності.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 22 січня 2016 року № 51934995 вбачається, що станом на момент порушення провадження по справі за Фермерським господарством "Панський сад" об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці по вулиці Рівненська, 104, село Лісопіль, Костопільського району не зареєстровано.

З зазначено суд вбачає, що на момент винесення оскаржуваних наказів, за Фермерським господарством "Панський сад" не рахувалося об`єктів нерухомого майна, які б розташовувалися на орендованій земельній ділянці, доказів протилежного відповідачами не надано.

Матеріали справи містять інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23 травня 2016 року № 59661596 (після порушення провадження по справі), з якої вбачається, що 19 травня 2016 року рішенням зборів членів фермерського господарства "Панський сад" будівля воловник цегляний; будівля молочний блок; будівля корівника на 200 голів передані у колективну власність (а.с. 77 - 88).

Враховуючи зазначене вище, із зібраних матеріалів справи суд вбачає, що на момент винесення оскаржуваних наказів Держземагентства України Головного управління Держаземагентства у Рівненській області, у Фермерського господарства "Панський Сад" не було у власності жодних об'єктів нерухомості на орендованій земельній ділянці, зазначені об'єкти були у власності фізичних осіб, які були учасниками Фермерського господарства "Панський Сад" (що стверджується статутом відповідача 2).

Враховуючи положення Земельного кодексу України, зокрема статті 124 ,134 Головним управлінням Держаземагентства у Рівненській області надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою, затверджено землевпорядну документацію та укладено договір оренди з Фермерським господарством "Панський сад" без проведення відповідних земельних торгів та без урахування тієї обставини, що на земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна, які не перебувають у власності Фермерського господарства.

Отже, відсутні правові підстави для вчинення дій Фермерським господарством "Панський сад", щодо отримання такої земельної ділянки в оренду.

Тому накази Головного управління Держземагентства у Рівненській області від 25 червня 2014 року № 17-266/16-14-СГ, щодо надання дозволу Фермерському господарству "Панський сад" на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 13,2000 га в оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського кооперативу "Еліт" на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району та наказ від 10 лютого 2015 року № 17-111/16-15-СГ в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 13,2000 гектара в оренду фермерському господарству "Панський сад" строком на 49 років для ведення фермерського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського кооперативу "Еліт", на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, передачі в оренду фермерському господарству "Панський сад" земельної ділянки площею 13,2000 гектара, кадастровий номер 5623483900:04:010:0001 для ведення фермерського господарства строком на 49 років, розташовану на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області та укладення договору оренди землі із фермерському господарству "Панський сад", встановивши річну орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 4 (чотири) відсотки від її нормативної грошової оцінки, в сумі 4119,80 гривні, є неправомірні, такі які прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, а отже підлягають скасуванню.

Також суд зазначає, що наказом від 10 лютого 2015 року № 17-111/16-15-СГ, пунктом 2 припинено сільськогосподарському кооперативу "Еліт" право оренди земельної ділянки площею 13,2000 гектара, розташовану на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, яка перебуває в оренді згідно договору оренди землі від 30 жовтня 2006 року, пунктом 3 внесено відповідні зміни до обліку земель.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на незаконність припинення сільськогосподарському кооперативу "Еліт" права оренди земельною ділянкою Головним управлінням Держземагентства у Рівненській області, а тому, суд не вбачає підстав для скасування наказу від 10 лютого 2015 року № 17-111/16-15-СГ в частині пунктів 2 та 3.

Тому позов в частині визнання наказу від 10 лютого 2015 року № 17-111/16-15-СГ незаконним та скасуванню, підлягає частковому задоволенню.

Також, позивач просив суд визнати договір оренди землі від 14 липня 2015 року недійсним.

Як свідчать матеріали даної справи, зазначений договір укладений на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області 25 червня 2015 року № 17-926/16-15-СГ, яким вирішено: пунктом 1 розірвати за взаємною згодою сторін договір оренди землі, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Рівненській області та фермерським господарством "Панський сад", щодо надання в оренду земельної ділянки площею 13,2000 гектара (кадастровий номер 5623483900:04:010:0001) для ведення фермерського господарства, на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, пунктом 2 припинено фермерському господарству "Панський сад" право користування земельною ділянкою площею 3,0324 гектара (кадастровий номер 5623483900:04:008:0138) надано для ведення фермерського господарства, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, в зв'язку з добровільною відмовою; пунктом 3 передано в оренду фермерському господарству "Панський сад" земельну ділянку площею 10,1676 гектара, кадастровий номер 5623483900:04:008:0139 для ведення фермерського господарства строком на 49 років, розташовану на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, пукнтом 4 укладено договір оренди землі із фермерським господарством "Панський сад", встановивши річну орендну плату за користування земельною ділянкою площею 10,1676 в розмірі 4 (чотири) відсотки від її нормативної грошової оцінки, в сумі 3710,76 гривні, пунктом 4 зобов'язано Фермерське господарство "Панський сад" здійснити державну реєстрацію права оренди земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням , з дотриманням вимог статей 91, 103 Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів. Згідно пункту 6 укладено угоду про розірвання договору оренди землі із фермерським господарством "Панський сад", пунктом 7 земельну ділянку площею 3,0324 гектара кадастровий номер 5623483900:04:008:0138) передано до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, пунктом 8 зобов'язано управління Держземагентства у Костопільському районі Рівненської області зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень припинення права користування земельною ділянкою площею 3,0324 гектара (кадастровий номер 5623483900:04:008:0138) від імені Головного управління; забезпечити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію права держави на неї; внести відповідні зміни до обліку земель.

З зазначеного наказу суд вбачає, що було вирішено передати земельну ділянку в оренду для Фермерського господарства "Панський сад", на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна, що не належать зазначеній юридичній особі, що як було встановлено вище, є порушенням норм чинного законодавства України.

Водночас у позовній заяві перший заступник прокурора області не просить суд визнати такий наказ незаконним та скасувати його, однак просить суд визнати недійсним договір оренди, який був укладений на підставі зазначеного наказу.

Як уже було встановлено судом, Головне управління Держземагентства у Рівненській області не мало права передавати в оренду земельні ділянки на яких розташовані об'єкти нерухомого майна що належать на праві власності фізичним особам, отже договір оренди землі від 14 липня 2015 року суперечить вимогам законодавства, які зазначалися вище.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Із змісту зазначеної статті випливає, що правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, до яких, зокрема, треба віднести: законність змісту правочину, наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі; відповідність форми вчинення правочину вимогам законодавства, його спрямованість. Правочин є чинним, якщо він не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам громадського суспільства.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України правочин є дійсним, якщо його зміст не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та загальним умовам дійсності правочину.

Згідно частинами 1, 3 статті 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

В даному випадку договір оренди укладений на підставі недійсних наказів Головного управління Держземагентства України у Рівненській області з порушенням норм статті 124, 134 ЗК України, так орендоване майно було надано в оренду без дотримання передбаченого порядку, та було надано для особи, яка не мала права його орендувати, що є достатньою правовою підставою для визнання договору оренди землі від 14 липня 2015 року укладений між Головним управлінням Держземагентства у Рівненській області та Фермерським господарством "Панський сад" недійсним на підставі положень частиною 3 статті 207 Господарського кодексу України.

Крім того, судом враховані роз'яснення, надані у пунктах 2.7 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29 травня 2013 року, де вказано, що частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє.

Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Таким чином, передання в оренду земельної ділянки на якій розміщені об'єкти нерухомості, які не належали відповідачу 2 (на момент передання), порушує вимоги чинного законодавства, щодо надання земельної ділянки в оренду, і оскільки орендар здійснював користування земельною ділянкою, доказів протилежного суду не надано, договір оренди підлягає визнанню недійсним лише на майбутнє.

У відповідності до частини 1 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право: визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Враховуючи факт доведеності суперечності договору оренди землі від 14 липня 2015 року законодавству, суд вважає за необхідне визнати такий договір недійним на майбутнє, а тому позов в частині вимоги про визнання недійсним договору оренди є обґрунтованими та підлягає задоволенню з припинення зобов'язання за цим договором на майбутнє.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки договір оренди визнано недійсним, у відповідача - 2 відсутні підстави для подальшого користування орендованою земельною ділянкою, яке має бути повернуто до земель запасу Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині повернення земельної ділянки підлягають задоволенню.

Крім того, приймаючи рішення, судом враховувалися твердження відповідача 1 та відповідача 2 зазначені у відзиві на позовну заяву, зокрема щодо передачі учасниками фермерського господарства нерухомого майна у безстрокове безоплатне користування нерухоме майно, яке розташоване на орендованій земельній ділянці (а.с. 93 - 110), а отже за нормами Закону України "Про фермерське господарство", таке майно належить останньому, а тому земельна ділянка передана в оренду правомірно.

Суд зазначає, що згідно статті 2 Закону України "Про фермерські господарства" відносини, пов'язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Статтею 19 того ж закону передбачено, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Частиною 1 статті 20 закону визначено, що майно фермерського господарства належить йому на праві власності.

А за частиною 4 тієї ж статті визначено, що фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод.

Враховуючи наведені норми права суд зазначає, що фермерське господарство набуває право власності на майно з урахуванням положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", які зазначалися вище, і якими визначено, що право власності на майно виникає тільки після внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас, як уже було зазначено, матеріалами справи стверджено, що на момент винесення спірних наказів та укладання договору, за відповідачем 2 не було зареєстровано майна, тому суд не приймає до уваги вищевказані твердження відповідачів.

Також у судовому засіданні відповідачі вказували на те, що оскільки на орендованій земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать фізичним особам, відповідно земельні торги за ЗК України, щодо таких земель не проводяться.

Суд не приймає зазначені твердження до уваги, оскільки чинне законодавство України, яке зазначалося вище, передбачає, що першочергове право на отримання земель в оренду або у власність, мають саме власники будівель розташованих на такій ділянці, а враховуючи ту обставину, що власниками будівель розташованих на земельній ділянці були фізичні особи, то і вони мали право на отримання земельних ділянок без відповідних земельних торгів, а не юридична особа (фермерське господарство "Панський сад").

Щодо тверджень відповідачів про те, що на момент розгляду справи усі будівлі зареєстровані в передбачений чинним законодавством України порядок і спосіб за відповідачем 2, суд зазначає, що даний спір виник через те, що відповідні накази відповідача 1 були прийняті з порушенням закону на момент їх винесення і договір укладений на підставі нечинних наказів та з особою, якою був недотриманий порядок отримання такої земельної ділянки.

Отже, даний спір виник через недотримання відповідачами передбаченого законом порядку передачі земельної ділянки в оренду, саме на момент вчинення, а тому твердження відповідачів про те, що усі об'єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці належать відповідачу 2 на момент розгляду справи, судом до уваги не приймаються.

Крім того, суд зазначає, що Фермерське господарство "Панський сад" вправі, звернутися до відповідних державних органів, щодо отримання такої земельної ділянки в оренду у визначений законодавством порядок та спосіб.

Згідно частини 3 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, відповідно до статті 49 ГПК України суд покладає на відповідачів сплату судового збору на Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області в сумі 2 756 грн. 00 коп. та на Фермерське господарство "Панський сад" в сумі 2 756 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Рівненській області від 25 червня 2014 року № 17-266/16-14-СГ.

3. Визнати частково незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Рівненській області від 10 лютого 2015 року № 17-111/16-15-СГ в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 13,2000 гектара в оренду фермерському господарству "Панський сад" строком на 49 років для ведення фермерського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського кооперативу "Еліт", на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, передачі в оренду фермерському господарству "Панський сад" земельної ділянки площею 13,2000 гектара, кадастровий номер 5623483900:04:010:0001 для ведення фермерського господарства строком на 49 років, розташовану на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області та укладення договору оренди землі із фермерському господарству "Панський сад", встановивши річну орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 4 (чотири) відсотки від її нормативної грошової оцінки, в сумі 4119,80 гривні, є неправомірні, такі які прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, а отже підлягають скасуванню.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасуванні наказу Головного управління Держземагентства у Рівненській області від 10 лютого 2015 року № 17-111/16-15-СГ, зокрема пункту 2 та 3.

5. Стягнути з Фермерського господарства "Панський сад" (35065, Рівненська область, Костопільський район, село Лісопіль, вулиця Рівненська, будинок 104, ідентифікаційний код: 38809554) на користь Прокуратури Рівненської області (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця 16 Липня, будинок 52, р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

6. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (33013, Рівненська область, місто Рівне, вулиця С. Петлюри, будинок 37, ідентифікаційний код: 39768252) на користь Прокуратури Рівненської області (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця 16 Липня, будинок 52, р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Повний текст рішення складено "11" липня 2016 року

Суддя Торчинюк В.Г.