Рішення

від 05.07.2016 по справі 914/1418/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2016р. Справа№ 914/1418/16

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Зубрицькій розглянула справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Квік - Сервіс ПлюсВ» , м.Львів,

до відповідача: Державної інспекції сільського господарства в Львівській області, мЛьвів,

про: стягнення 735 822,03 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю В«Квік - Сервіс ПлюсВ» до відповідача: Державної інспекції сільського господарства в Львівській області про: стягнення 735 822,03 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.09.2014 р. у справі № 914/3047/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Квік-Сервіс ПлюсВ» до відповідача: Державної інспекції сільського господарства у Львівській області про: стягнення 1 007 073 грн. 63 коп., позовні вимоги задоволені повністю та стягнено з Державної інспекції сільського господарства у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Квік-Сервіс ПлюсВ» 356 342 грн. 86 коп. основного боргу, 45 590 грн. 50 коп. інфляційних втрат, 18 174 грн. 91 коп. 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №15/10, 498 949 грн. 64 коп. основного боргу, 63 835 грн. 62 коп. інфляційних втрат, 24 236 грн. 65 коп. 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №14/12 та 20 141 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення суду було оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили 05.11.2014р.

Оскільки станом на травень 2016 року відповідач не виконав рішення суду, позивач нарахував відповідачу 52686,37 грн. -3% річних за період з 10.09.2014р. по 25.05.2016р. та 683135,66 грн. - інфляційних втрат за період вересня 2014р. до травня 2016р., які просить суд стягнути.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 31.05.2016 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 14.06.2016року.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Запотічняк О.Д., розгляд справи 14.06.2016р. не відбувся.

Ухвалою від 29.06.2016р. розгляд справи було призначено на 05.07.2016р.

В судове засідання 05.07.2016р. з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити з підстав наведених в позовній заяві та матеріалах справи.

Пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договори на проведення капітального ремонту приміщення №15/10 від 15.10.2012 року та № 14/12 від 14.12.2012 року, які стали підставою виникнення взаємних прав та обов'язків у сторін.

Позивач належно виконав обумовлені договорами роботи, які відповідач прийняв однак не оплатив.

Зокрема даний факт встановлено Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.09.2014 р. у справі № 914/3047/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Квік-Сервіс ПлюсВ» до відповідача: Державної інспекції сільського господарства у Львівській області про: стягнення 1 007 073 грн. 63 коп., згідно якого позовні вимоги задоволені повністю та стягнено з Державної інспекції сільського господарства у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Квік-Сервіс ПлюсВ» 356 342 грн. 86 коп. основного боргу, 45 590 грн. 50 коп. інфляційних втрат, 18 174 грн. 91 коп. 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №15/10, 498 949 грн. 64 коп. основного боргу, 63 835 грн. 62 коп. інфляційних втрат, 24 236 грн. 65 коп. 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №14/12 та 20 141 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Оскільки станом на травень 2016 року відповідач не виконав рішення суду, позивач нарахував відповідачу 52686,37 грн. -3% річних за період з 10.09.2014р. по 25.05.2016р. та 683135,66 грн. - інфляційних втрат за період вересня 2014р. до травня 2016р., які просить суд стягнути.

Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся. Письмового відзиву на позов відповідач не подав.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

09.09.2014р. Господарським судом Львівської області було прийнято рішення по справі №914/3047/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Квік-Сервіс ПлюсВ» до відповідача: Державної інспекції сільського господарства у Львівській області про: стягнення 1 007 073 грн. 63 коп., яким позовні вимоги задоволені повністю та стягнено з Державної інспекції сільського господарства у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Квік-Сервіс ПлюсВ» 356 342 грн. 86 коп. основного боргу, 45 590 грн. 50 коп. інфляційних втрат, 18 174 грн. 91 коп. 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №15/10, 498 949 грн. 64 коп. основного боргу, 63 835 грн. 62 коп. інфляційних втрат, 24 236 грн. 65 коп. 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №14/12 та 20 141 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Як вбачається з даного рішення, судом було встановлено, що 15 жовтня 2012 року між Державною інспекцією сільського господарства в Львівській області і Товариством з обмеженою відповідальністю В«Квік-Сервіс ПлюсВ» укладено договір на проведення капітального ремонту приміщення №15/10

Згідно з підпунктами 1.1 та 1.2 пункту 1 даного договору, ТзОВ «Квік-Сервіс Плюс», як генпідрядник зобов'язується у відповідності до проектно-кошторисної документації та умов цього договору виконати своїми силами та засобами комплекс робіт по капітальному ремонту приміщення третього поверху адміністративного будинку за адресою м. Львів, пр. Чорновола, 57, який перебуває в аварійному стані відповідно до технічного висновку. Державна інспекція сільського господарства у Львівській області зобовязалася прийняти та сплатити генпідряднику за виконані роботи визначену цим договором грошову суму в порядку та строки, визначені цим договором.

У підпункті 2.2 пункту 2 договору №1 сторони обумовили, що загальна вартість договору становить 736 383 грн. 60коп., у тому числі згідно з кошторисними призначеннями на 2012 рік - 380 040 грн. Сума виконання робіт по договору на 2012 рік може змінюватися згідно з додатково виділеними коштами.

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 договору, повний платіж вартості робіт здійснюється замовником з моменту підписання Акту приймання-передачі ф. КБ-2, КБ-3.

Генпідрядником виконано взяті на себе зобов'язання згідно з договором та виконано роботи по капітальному ремонту приміщень, підтвердженням чого є акт приймання виконаних будівельних робіт № 23/10 за жовтень 2012 року на суму 380 040 грн. та акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за листопад 2012 року на суму 356 342 грн. 86 коп. Натомість замовником оплачено лише частину виконаних робіт, у зв'язку з чим неоплаченими є роботи на суму 356 342 грн. 86 коп.

Крім цього, сторони 14.12.2012 року уклали договір на проведення капітального ремонту приміщення № 14/12, відповідно до пп. 1.1 та 1.2 п. 1 якого ТзОВ «Квік-Сервіс Плюс», як генпідрядник зобов'язався у відповідності до проектно-кошторисної документації та умов цього договору виконати своїми силами та засобами комплекс робіт по капітальному ремонту приміщення п'ятого поверху адміністративного будинку за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 57, який перебуває в аварійному стані відповідно до технічного висновку.

У пп.2.2 п.2 договору №2 сторони обумовили, що загальна вартість договору становить 628 368 грн. 82 коп.

На виконання умов договору № 14/12 генпідрядником виконано відповідні роботи, про що свідчить підписання сторонами 27.12.2012 року акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на суму 628 368 грн. 82 коп.

Як підтверджується листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 31.01.2014 року № 37-33-15/1320 та не заперечується сторонами, у зв'язку з неякісним виконанням зобов'язань ТзОВ В«Квік-Сервіс ПлюсВ» загальну суму договору № 14/12 від 14.12.2012 року зменшено на 129 419 грн. 18 коп., що узгоджено додатком № 1 від 28.12.2012 року до договору від 14.12.2012 року № 14/12, Актом розбіжностей від 28.12.2012 року.

Враховуючи наведене та відсутність часткової оплати, заборгованість відповідача по договору № 14/12становить 498 949 грн. 64 коп.

Дане рішення суду було оскаржено в апеляційному порядку та згідно Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2014р. залишено без змін.

Відповідно до ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 09.09.2014 р. у справі № 914/3047/14, 26.09.2014р. судом було видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.06.2015р. змінено спосіб виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.09.2014р. у справі №914/3047/14 про стягнення з Державно інспекції сільського господарства у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Квік-Сервіс ПлюсВ» 356 342,86 грн. основного боргу, 45 590,50 грн. інфляційних втрат, 18 174,91 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №15/10, 498 949,64 грн. основного боргу, 63 835, 62 грн. інфляційних втрат, 24 236,65 грн. 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №14/12 та 20 141,50 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору - шляхом звернення стягнення на нерухоме майно належне Державній інспекції сільського господарства у Львівській області (79020, м. Львів, просп. Чорновола, 57, код ЄДРПОУ 38057289).

23.07.2015р. Господарським судом Львівської області було видано наказ щодо зміни способу виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.09.2014р. у справі №914/3047/14 про стягнення з Державно інспекції сільського господарства у Львівській області (79020, м. Львів, просп.. Чорновола, 57, код ЄДРПОУ 38057289) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Квік-Сервіс ПлюсВ» (79011, м. Львів, вул. І. Франка, 105, код ЄДРПОУ 37484167) 356 342,86 грн. основного боргу, 45 590,50 грн. інфляційних втрат, 18 174,91 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №15/10, 498 949,64 грн. основного боргу, 63 835, 62 грн. інфляційних втрат, 24 236,65 грн. 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №14/12 та 20 141,50 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору - шляхом звернення стягнення на нерухоме майно належне Державній інспекції сільського господарства у Львівській області (79020, м. Львів, просп. Чорновола, 57, код ЄДРПОУ 38057289).

Оскільки відповідач не виконав рішення суду та не погасив заборгованість, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 52686,37 грн. -3% річних за період з 10.09.2014р. по 25.05.2016р. та 683135,66 грн. - інфляційних втрат за період вересня 2014р. до травня 2016р., які просить суд стягнути.

Як вбачається з розрахунків долучених до справи, відповідні нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснені на суму 1 027 271,68 грн. згідно резолютивної частини рішення суду від 09.09.2014р. по справі №914/3047/14, яка включає: 356 342 грн. 86 коп. основного боргу, 45 590 грн. 50 коп. інфляційних втрат, 18 174 грн. 91 коп. 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №15/10, 498 949 грн. 64 коп. основного боргу, 63 835 грн. 62 коп. інфляційних втрат, 24 236 грн. 65 коп. 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №14/12 та 20 141 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст.599-601, 604-609 ЦК України.

Зокрема зобов'язання припиняється:

- виконанням, проведеним належним чином.

- за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного

(грошей, іншого майна тощо).

- зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також

вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом

пред'явлення вимоги.

- за домовленістю сторін.

- внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків,

якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

- поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

- неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не

відповідає.

- смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з

цим не може бути виконане іншою особою.

- ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом

або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої

юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про

відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до ст.203 ГК України, господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Отже, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Пленумом Вищого господарського суду України у п. 7 Постанови №14 від 17.12.2013р. зазначає, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час суд приходить до висновку, що нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на 45 590 грн. 50 коп. інфляційних втрат, 18 174 грн. 91 коп. 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №15/10, 63 835 грн. 62 коп. інфляційних втрат, 24 236 грн. 65 коп. 3% річних за договором на проведення капітального ремонту приміщення №14/12 та 20 141 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору, які стягнені за рішенням суду господарського суду Львівської області від 09.09.2014р. у справі №914/3047/14 є безпідставним з огляду на наступне.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 цього Кодексу і визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання та поширює свою дію на всі види зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні правовідносини з виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

Вирішуючи спір про застосування відповідальності за порушення грошового зобов'язання передбаченої статтею 625 ЦК України слід з'ясувати: чи існує зобов'язання між сторонами, чи це зобов'язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов'язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування цієї статті.

Правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України "Про виконавче провадження".

Оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням судового рішення, то до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Аналогічної правової позиції дійшов і Верховний суд України у своїй Постанові від 20.01.2016р. по справі №6-2759цс15.

Таким чином, після ухвалення господарським судом Львівської області рішення від 09.09.2014р. у справі №914/3047/14 та набрання ним законної сили правовідносини сторін перейшли у виконавчу сферу й підстави для відповідальності відповідачів за порушення грошового зобов'язання відсутні.

Щодо нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на 356 342 грн. 86 коп. основного боргу за договором на проведення капітального ремонту приміщення №15/10, та 498 949 грн. 64 коп. основного боргу за договором на проведення капітального ремонту приміщення №14/12 то позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Як зазначає Верховний суд України у постанові від 2 березня 2016 року по справі № 6-2491цс15, ст. 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання, її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. Дія статті поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. При цьому частина п'ята статті 11 ЦК України, в якій ідеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов'язальних правовідносин. З рішення суду зобов'язальні правовідносини не виникають, оскільки вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в статті 11 ЦК України, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.

В даному випадку зобов'язання відповідача по сплаті основного боргу в загальній сумі 855 292,50 грн. виникли на підставі договорів на проведення капітального ремонту, а рішення Господарського суду Львівської області від 09.09.2014р. у справі №914/3047/14 в частині стягнення основної заборгованості є тільки констатацією наявності заборгованості.

Приписи ст. 625 ЦК не заперечують можливість звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за виконання грошового зобов'язання, зокрема за період після прийняття судом відповідного рішення.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Відповідно до п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, станом на червень 2016 року відповідач не виконав рішення суду. Зокрема, згідно листа Головного управління юстиції у Львівській області від 13.06.2016р. №09-0136/В5/4353, який долучено позивачем до справи, станом на 13.06.2016р. заборгованість за наказом від 23.07.2015р. по справі №914/3047/14 боржником не погашена.

Таким чином станом на 13.06.2016р. відповідачем не погашена основна заборгованість в сумі 855 292,50 грн. яка виникла на підставі договорів на проведення капітального ремонту не погашена, а отже у позивача наявні правові підстави для нарахування на неї 3% річних та інфляційних втрат, які є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом проведено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних і встановлено, що до стягнення підлягають 3% річних в сумі 43 865,96 грн. та інфляційні втрати в сумі 570 227,33грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 614 093,29 грн. з яких: 3% річних - 43 865,96 грн. та інфляційні втрати в сумі - 570 227,33 грн.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Витрати позивача по сплаті судового збору суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 9 211,40 грн.

Керуючись ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Львівській області (79020, м.Львів, просп. В.Чорновола,57, ідентифікаційний код 38057289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Квік - Сервіс ПлюсВ» (79011, м.Львів, вул. І.Франка,105, ідентифікаційний код 37484167) - 43 865,96 грн. -3% річних, 570 227,33 грн. - інфляційних втрат, та 9 211,40 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.07.2016р.

Суддя Запотічняк О.Д.