Рішення

від 30.06.2016 по справі 925/514/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2016 р. Справа № 925/514/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., секретаря судового засідання Петрик І.О., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 адвокат, відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче об'єднання В«РИФ" до публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат" про стягнення 96703,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 96703,57 грн. заборгованості за невиконання зобов'язань по договору поставки №5150 від 03.01.2012, з яких 83935,71 грн. основного боргу, 8024,18 грн. пені, 547,10 грн. 3% річних та 4196,78 грн. штрафу.

У позовній заяві відповідачем позивач зазначив приватне акціонерне товариство "Ватутінський хлібокомбінат", код ЄДРПОУ 00380669. Згідно з витягу ЄДРПОУ за кодом 00380669 зазначено публічне акціонерне товариство "Ватутінський хлібокомбінат".

В зв'язку з вищезазначеним суд вважає можливим виправити вказану описку у назві відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що за умовами укладеного 03.01.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче об'єднання В«РИФ" (позивач) та публічним акціонерним товариством "Ватутінський хлібокомбінат" (відповідач) договору поставки № 5150, відповідач належним чином не виконав свого обов'язку щодо оплати за поставлений товар.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечував. Заперечення вмотивовано тим, що товар, отриманий відповідачем по вказаним позивачем накладним, не був предметом укладеного сторонами договору, а тому вважає вимоги позивача безпідставними.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче об'єднання В«РИФ" (постачальник) та публічним акціонерним товариством "Ватутінський хлібокомбінат" (замовник) було укладено договір поставки від 03 січня 2012 року № 5150 (далі - Договір). Факт укладення договору сторонами не оспорюється.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався передати у власність покупця товар маркувальне обладнання, витратні матеріали (самоклеючі етикетки, фарбувальні стрічки - рібони), а покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно п. 1.2. договору, ціна, кількість, асортимент товару визначаються в накладних документах, які є його невід'ємною частиною. При необхідності сторони складають додаткові угоди та Специфікації.

У відповідності до п. 4.4. договору - оплата за товар, який поставляється постачальником покупцеві, здійснюється покупцем в розмірі 100 (сто) відсотків загальної вартості партії товару, яка вказана в рахунку - фактурі постачальником до 25 числа місяця в якому була поставка.

Розрахунок за кожну одержану партію товару покупець здійснює у готівковій формі або шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.5 договору).

Позивачем поставлено, а відповідачем прийнято наступний товар:

1) видаткова накладна №72180-3 від 12.06.2015 року на етикетку 180х75/1тис В«Профітролі з молочним кремомВ» н/гл 5кол+виб.лак (вт41) на суму 1953,00 грн., по якій відповідачем оплачено частково 1149,69 грн. Залишок боргу по даній накладній становить - 803,31 грн.;

2) видаткова накладна №69891-2 від 24.06.2015 року на етикетку 77х226/0,5тис В«Універсальна 0,5-0,6кгВ» 3кол+виб.лак (вт41) та етикетку d95/0,5тис В«Універсальна 0,5-0,6кгВ» 3кол+лак (вт41) на суму 34920,00 грн.;

3) видаткова накладна №73739 від 24.06.2015 року на Рібон WAX RF19 85mm x 270m та стрічку гарячого тиснення RF HS900 30mm x150m IN на суму 18775,20 грн.;

4) видаткова накладна №73897 від 26.06.2015 року на етикетку 77х226/0,5тис В«Універсальна 0,5-0,6кгВ» 3кол+виб.лак (вт41) на суму 22050,00 грн.;

5) видаткова накладна №75197 від 24.07.2015 року на Рібон WAX RF19 85mm x 270m та стрічку гарячого тиснення RF HS900 30mm x150m IN на суму 7387,20 грн.

Загальна вартість поставленого та неоплаченого товару складає 83935,71 грн.

У відповідності до п. 8.2. договору в разі несвоєчасного розрахунку покупцем за поставлений товар, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання і не більше 5(п'яти)% від суми невиконаного зобов'язання.

Інших договорів сторонами не укладалось.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 625, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення:

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати:

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору №5150 від 03.01.2012р. Даний договір, виходячи з його умов, є договором поставки. Свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу відповідний товар.

Однак відповідач, в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару належним чином не виконав, заборгувавши позивачу 83935,71 грн.

Твердження відповідача про те, що товар, отриманий по вказані у позові позивачем накладним, не був предметом укладеного сторонами договору суд вважає безпідставним, оскільки за умовами договору №5150 від 03.01.2012р. товарні накладні, за якими відповідач отримував товар, є невід'ємною частиною цього договору.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу 83935,71 грн. підлягає до задоволення.

У відповідності до п. 8.2. договору, ст. 549, ЦК України позивач нарахував відповідачу 8024,18 грн. пені. Розрахунок пені зроблено вірно, а тому він підлягає до стягнення у заявленій сумі.

Крім того, згідно зі ст. 625 ЦК України позивач вправі вимагати стягнення боргу та 3% річних. Відповідно до поданого позивачем розрахунку 3% річних становить 547,10 грн. Розрахунок зроблено вірно, тому дана сума підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача штрафу, то вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Оскільки договором №5150 від 03.01.2012 року стотрони не передбачили такий вид відповідальності за неналежне виконання обов'язку відповідача щодо оплати вартості придбаного товару як штраф, то вимога позивача про стягнення штрафу до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім витрати на сплату судового збору пропорційно задоволених вимог.На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат", 20250, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Транспортна, 33, код ЄДРПОУ 00380669 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче об'єднання В«РИФ", 02002, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33542722 - 83935,71 грн. основного боргу, 8024,18 грн. пені, 547,10 грн. 3% річних та 1387,60 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 11.07.2016р.

СУДДЯ К.І.Довгань