ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" липня 2016 р.Справа № 922/1729/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Інте Т.В.
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши справу
за позовом ТОВ "Рент КТ", м. Дергачі до ТОВ "Харківгаз Збут", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. № 1-Р від 01.06.16 р.;
відповідача - ОСОБА_2, дов. № 246 від 09.02.16 р.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рент КТ", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить (з урахування заяви про уточнення позовних вимог від 24.06.16 р., яка була прийнята судом) стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" кошти, що утримуються без достатньої правової підстави, в сумі 4388,10 грн. та судовий збір в сумі 1378,00 грн., мотивуючи свої вимоги відсутністю у відповідача правових підстав для утримання перерахованих позивачем коштів.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 13.06.16 р. по 04.07.16 р. для надання сторонам можливості подати додаткові документи.
04.07.16 р. відповідач надав відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що претензія адвоката ОСОБА_1, як представника позивача, не була розглянута по суті з причин не підтвердження повноважень адвоката, як представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент КТ". Крім того, відповідач вважає, що позивач обрав невірний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки грошові кошти в розмірі 4388,10 грн., які позивач просить стягнути з TOB "Харківгаз Збут" не є сумою боргу.
Представник позивача в судовому засіданні 04.07.16 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.07.16 р. підтримав свій відзив, проти задоволення позовних вимог заперечував.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
01.07.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (відповідач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рент КТ" (позивач, споживач) був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2015/ТП-ПР-120815 (далі - договір, а.с. 7), відповідно до умов якого, постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах та порядку передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач сплачує постачальнику вартість газу наданих послуг у розмірах, строках та порядку та на умовах, передбачених договором.
В п. 4.6 договору закріплено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на умовах щомісячної/щодекадної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку 3 до договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду.
На підставі вищезазначеного договору, позивачем перераховувались відповідачу кошти за природний газ. Зокрема, 07.10.15 р. позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 4487,16 грн., що підтверджується засвідченим банківською установою платіжним дорученням від 07.10.2015р. № 0166 (а.с. 27).
Відповідно до п. 3.7 договору, обов'язок складання та надання актів виконаних робіт до п'ятого числа місяця наступного за звітим, покладено на відповідача, а згідно з п. 3.9 договору, акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.
Після перерахування позивачем коштів на суму 4487,16 грн. сторони підписали два акти виконаних робіт: № ХОЗ00014987 від 30.11.2015р. на суму 72,04 грн. та №ХОЗ00021364 від 31.12.2015р. на суму 27,02 грн. Таким чином, позивачем здійснено оплату в більшому розмірі ніж вартість спожитого газу. Різниця складає 4388,10 грн.
Сума переплати в розмірі 4388,10 грн. підтверджена відповідачем у акті звіряння взаємних розрахунків станом на 04 лютого 2016р. та у акті звіряння взаємних розрахунків станом на 12 квітня 2016р. (а.с. 14.15), які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
В п. 4.6 договору зазначено, що уразі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу у п'ятиденний термін з дня отримання вимоги.
З 01.01.2016р. між сторонами був укладений новий договір на постачання природного газу, у зв'язку з чим договір № 2015/ТП- ПР-120815 від 01.07.2015р. було припинено. Вищезазначені обставини сторонами не заперечуються.
19.02.16 р. представник позивача - адвокат ОСОБА_1 направив на адресу відповідача претензію №3 від 12.02.2016р. (а.с. 16) з вимогою про повернення суми переплати в розмірі 4388,10 грн.
У відповідь на вищезазначену претензію відповідач зазначив, що оскільки адвокатом не були надані документи (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги) Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" не має правових підстав для надання відповіді на звернення.
На підставі викладеного позивач вважає, що грошові кошти у розмірі 4388,10 грн. утримуються відповідачем без достатньої правової підстави, що і стало причиною для звернення з даним позовом до господарського суду Харківської області.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).
Як вже було зазначено, позивачем під час виконання спірного договору здійснено оплату в більшому розмірі ніж вартість спожитого газу. Різниця складає 4388,10 грн., що підтверджується відповідачем у акті звіряння взаємних розрахунків станом на 04 лютого 2016р. та у акті звіряння взаємних розрахунків станом на 12 квітня 2016р. (а.с. 14.15), які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Позивач зазначає, що з 01.01.2016р. між сторонами був укладений новий договір на постачання природного газу, у зв'язку з чим договір № 2015/ТП- ПР-120815 від 01.07.2015р. було припинено.
У зв'язку з припинення спірного договору, позивач просить стягнути з відповідача кошти, що утримуються без достатньої правової підстави, в сумі 4388,10 грн. з посиланням на норми ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Суд зазначає, що загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України, що перебуває в складі підрозділу 2 "Недоговірні зобов'язання".
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконного набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти як: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Таким чином, аналіз наведеної норми свідчить, що зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Відповідно до змісту статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України (аналогічна правова позиція міститься, зокрема у постановах Верховного Суду України: від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14, від 17.06.2014 у справі № 13/096-12).
Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Таким чином, набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.
Враховуючи викладене, посилання позивача на ст. 1212 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки спірна сума є переплатою і за характером правовідносин (між сторонами у справі існували договірні відносини і кошти отримані відповідачем відповідно до умов договору, тобто, за наявності правової підстави) не є безпідставно набутою сумою, яка може бути повернута позивачу на підставі саме ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Проте, саме по собі посилання позивача на положення зазначеної статті не може бути підставою для відмови у позові щодо стягнення 4388,10 грн., виходячи з наступного.
Як вже було зазначено, в п. 4.6 договору закріплено, що уразі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу у п'ятиденний термін з дня отримання вимоги.
Факт переплати на суму 4388,10 грн. документально підтверджений та відповідачем не заперечується.
19.02.16 р. представник позивача - адвокат ОСОБА_1, керуючись п. 4.6 договору, направив на адресу відповідача претензію №3 від 12.02.2016р. (а.с. 16) з вимогою про повернення суми переплати в розмірі 4388,10 грн.
Відповідач вищезазначену вимогу отримав, що підтверджується його відповіддю на претензію №3 від 12.02.2016р. (а.с. 29).
Суд зазначає, що відсутність доданих до вимоги доказів повноважень адвоката, не може бути підставою для ігнорування зазначеної вимоги. Крім того, позивачем до матеріалів справи була надана довіреність від 10.01.15 р., яка підтверджує повноваження адвоката ОСОБА_1, станом на день пред'явлення вимоги, щодо подання скарг, клопотань та інших документів у т.ч. правового характеру від імені ТОВ "Рент КТ", за власним підписом.
Таким чином, подана позивачем та отримана відповідачем претензія №3 від 12.02.2016р. (а.с. 16) є вимогою в розумінні п. 4.6 спірного договору.
Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" було зобов'язано повернути позивачу суму переплати у п'ятиденний термін з дня отримання вимоги.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Виходячи з встановлених судом обставин справи про те, що позивачем здійснено оплату в більшому розмірі ніж вартість спожитого газу, враховуючи умови спірного договору (п. 4.6) та отримання відповідачем вимоги щодо повернення переплати в розмірі 4388,10 грн., у відповідача виникло зобов'язання з повернення суми переплати, враховуючи невиконання відповідачем вказаного зобов'язання, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 4388,10 грн.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, відшкодовуючи судовий збір за рахунок відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 57/59, код ЄДРПОУ 39590621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент КТ" (62303, Харківська область, Дергачівській район, м. Дергачі, вул. Ворошилова, 7, кім. 7, код ЄДРПОУ 38734526) грошові кошти в сумі 4388,10 грн. та судовий збір в сумі 1378,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 08.07.2016 р.
Суддя ОСОБА_3
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2016 |
Оприлюднено | 14.07.2016 |
Номер документу | 58873132 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Інте Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні