Рішення

від 07.07.2016 по справі 923/643/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2016 р. Справа № 923/643/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу

від позивача: ОСОБА_1 - у режимі відеоконференції,

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", м.Київ

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новосеменівське", с.Новосеменівка Іванівського району Херсонської області

про стягнення 296 692грн. 88коп.

Описова частина рішення.

Провадження у справі порушено за позовною заявою про стягнення 276412,50грн. на відшкодування втрат від інфляції, 20280,38грн. у якості 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки на умовах товарного кредиту від. № 030-кр.

За позовною заявою вчинено нарахування втрат від інфляції та відсотків річних за періоди прострочки оплати частин боргу з 02.04.2014р. по 08.11.2015р. Позовну заяву мотивовано твердженням про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором та мировою угодою в судовій справі № 923/502/14.

Учасники провадження належно повідомлені про час і місце розгляду справи направленням за їх адресами копій ухвали суду від 21.06.2016р. про порушення справи та призначення її до розгляду на 07.07.2016р. о 10год. 00хв., про що до справи залучено поштові повідомлення про отримання ними тих копій ухвали.

Представник позивача, як зазначено в описовій частині цього рішення, прийняв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідач не використав права на участь в судовому засіданні. Напередодні судового засідання до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, мотивоване твердженням про неможливість прибуття у судове засідання 07.07.2016р. представника відповідача. Причин такої неможливості не вказано, її доказів також не вказано й не надано суду.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представників сторін у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи, якщо через таку неявку неможливо розглянути таку справу.

Суд не викликав представників сторін у судове засідання, не визнавав їх явку обов'язковою.

З огляду на обставини справи неявка представника відповідача у судове засідання 07.07.2016р. не унеможливлює розгляд справи, тому не є підставою для відкладення розгляду цієї справи за ст.77 ГПК України. Такою підставою не кваліфікується і нереалізація відповідачем права на участь у судовому засіданні за ст.22 ГПК України.

Відтак, суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, при цьому також врахувавши зміст п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" щодо роз'яснення ст.77 ГПК України.

С у д в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 17.06.2014р. у справі № 923/502/14 за позовом ТОВ "Спектр-Агро" до СВК "Новосеменівське" про стягнення коштів у відносинах за договором поставки № 030-кр від 04.03.2013р. затверджено мирову угоду сторін, за якою відповідач мав сплатити позивачу борг у сумі 857530,16грн., 88092,67грн. у якості відсотків за користування товарним кредитом, 62590,86грн. пені та 22831,77грн. на відшкодування судового збору. 31.07.2014р. за п.6, 7 мирової угоди сторони узгодили норму, за якою у випадку несплати або несвоєчасної оплати названих сум, що мали бути оплаченими 31.07.2014р., відповідач має сплатити ще й суму 133374,77грн., названу за мировою угодою штрафом у розмірі 28% річних.

За додатками до договору, копії яких на а.с.16-29, відповідач мав оплачувати товари за договором в узгоджені цими додатками дати, остання з яких - 31.10.2013р.

За позовною заявою у справі № 923/502/14 стверджувалось про вчинену позивачем часткову оплату товарів, остання з яких здійснена 27.01.2014р., після чого борг відповідача становив 857530,16грн. Наявність цього боргу сторонами засвідчена в названій мировій угоді, затвердженій судом.

Як слідує з витягів з картки обліку руху коштів на банківському рахунку (так звані "виписки по рахунку"), що на а.с.30-33, відповідач виконував зазначену мирову угоду частинами таким чином: 29.07.2014р. сплатив 600000грн., 10.09.2014р. - 200000грн., 03.08.2015р. - 341588,46грн., 06.11.2015р. - 22831,77грн. Відповідач у призначенні перших двох платежів зазначив погашення основного боргу за мировою угодою, у третьому платежі - погашення заборгованості згідно ухвали у справі № 923/502/14, у четвертому - судовий збір згідно ухвали у справі № 923/502/14.

Позивач змінив пропоноване відповідачем зарахування платежів у відносинах за договором, пославшись на п.2.11 договору, ст.534 ЦК України.

Згідно з п.2.11 договору у випадку недостатності коштів, отриманих від покупця на виконання в повному обсязі його зобов'язань по цьому договору, постачальник має право провести зарахування коштів в наступному порядку:

- в першу чергу - в рахунок оплати нарахованих відсотків за користування товарним кредитом;

- в другу чергу - в рахунок плати за користуванням товарним кредитом, передбаченій п.2.4 договору;

- в третю чергу - в рахунок сплати відсотків за неправомірне користування коштами в порядку, передбаченому п.7.2.1 (в) договору;

- в четверту чергу - в рахунок сплати пені за кожен день прострочення, передбаченої п.7.2.1 (а) договору;

- в п'яту чергу - в рахунок відшкодування збитків, завданих постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по цьому договору, передбачених п.7.2.1 (б) договору;

- в шосту чергу-в рахунок оплати вартості (ціни) товару.

Оскільки інше не встановлено договором, у першу чергу (поперед черговості визначеної п.2.11 договору), відповідно до ст.534 ЦК України мали відшкодовуватись судові витрати як витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання.

З огляду на п.2.11 договору, ст.534 ЦК України порушення відповідачем щодо частини платежу терміну платежу (31.07.2014р.), узгодженого мировою угодою, слід дійти висновку про обґрунтованість зарахування позивачем у названому першому платежі в числі 600тис.грн. спочатку 22831,77грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору, 88092,67грн. у якості відсотків за користування товарним кредитом, 62590,86грн. пені та 133374,77грн. у якості 28% річних за користування чужими грошовими коштами (а всього: 22831,77 + 88092,67 + 62590,86 + 133374,77 = 306890,7грн.), а вже потім - суми на погашення власне боргу в 857530,16грн., а саме, решта в 293109,93грн. з названих 600тис.грн., сплачених 30.07.2014р. (600000 - 306890,07 = 293109,93грн.) та згодом ще 200тис.грн. 11.09.2014р., 341588,46грн. 04.08.2015р., 22831,77грн. 09.11.2015р.

Таким чином, за мировою угодою відповідач щодо власне боргу прострочив до сплати з 01.08.2016р. 564420,23грн., з яких, як зазначено, сплатив 200тис.грн. 11.09.2014р., 341588,46грн. 04.08.2015р., 22831,77грн. 09.11.2015р.

Відповідно до ст.526, 625 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином, зокрема, згідно з вимогами законодавства, умовами договору; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання має на вимогу кредитора окрім боргу сплатити втрати від інфляції та 3% річних від суми боргу за весь період прострочки платежу, якщо інший відсоток річних щодо певних відносин не передбачено законом або договором.

З огляду на зміст наведених норм договору, статей закону, зазначені обставини, з числа періодів та сум, віднесених позивачем до змісту позовних вимог, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення втрат від інфляції та відсотків річних за такі періоди щодо таких сум:

- з 02.04.2014р. по 16.06.2014р. щодо суми 857530,16грн.;

- з 01.08.2014р. по 10.09.2014р. щодо 564420,23грн.;

- з 12.09.2014р. по 03.08.2015р. щодо 364420,23грн.;

- з 05.08.2015р. по 08.11.2015р. щодо 22831,77грн.

(за прострочку платежів у дати 11.09.2014р. та 04.08.2015р. позивач не відносив нарахувань втрат від інфляції та відсотків річних до предмету вимог).

Суд не знайшов достатніх підстав для стягнення частини втрат від інфляції та відсотків річних за період прострочки оплати 857530,16грн. з 17.06.2014р. по 29.07.2014р. та 564420,23грн. 31.07.2014р. (за 30.07.2014р. позивач нарахувань не вчиняв) з огляду на правову позицію висловлену Верховним Судом України у постанові від 17.02.2016р. № 3-1276гс15, що підлягає врахуванню судом відповідно до ст.82 ГПК України.

Ця правова позиція полягає у наступному.

При наданні судом розстрочки виконання рішення (а так само відстрочки виконання рішення чи визначення терміну платежу на майбутнє за затвердженою судом мировою угодою сторін - за нею в такому разі по суті також узгоджується сторонами та затверджується судом відстрочка платежу) відповідач отримує право на платіж у новий строк і обов'язок вчинити цей платіж у такий строк - у цьому разі 31.07.2014р. За період невиконання грошового зобов'язання, визначений судовим рішенням щодо розстрочки, відстрочки виконання рішення, а так само судовим рішенням щодо затвердження мирової угоди в частині узгодження дати платежу, не застосовуються наслідки порушення зобов'язання, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України. Дійшовши такого висновку у застосуванні ст.625 ЦК України у сукупності з процесуальним законодавством (ст.84, 121 ГК України) Верховний Суд України за названою постановою врахував висновки у рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013р. № 5-рп/2013.

Ухвала суду від 17.06.2014р. у справі № 923/502/14 набрала законної сили 17.06.2014р., про це зазначено за її викладенням, це слідує з п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення".

За період часу з 17.06.2014р. по визначену тією ухвалою та мировою угодою, укладеною сторонами, дату платежу 31.07.2014р. достатніх підстав для нарахування втрат від інфляції та відсотків у контексті зазначеної правової позиції Верховного Суду України нема.

При перевірці наведених позивачем розрахунків суд вчинив розрахунки втрат від інфляції та відсотків річних за допомогою комп'ютерної програми "Ліга:Закон" та залучив їх до справи.

За цими розрахунками втрати від інфляції та відсотки річних за позовом у обґрунтованій його частині мають такі значення:

- за період з 02.04.2014р. по 16.06.2014р. щодо прострочки оплати 857530,16грн. - 71154,89грн. (втрати) та 5356,63грн. (відсотки), відповідно;

- за період з 01.08.2014р. по 10.09.2014р. щодо прострочки оплати 564420,23грн. - 4515,36грн. (втрати) та 1902,02грн. (відсотки), відповідно;

- за період з 12.09.2014р. по 03.08.2015р. щодо прострочки оплати 364420,23грн. - 196990,45грн. (втрати) та 9764,47грн. (відсотки), відповідно;

- за період з 05.08.2015р. по 08.11.2015р. щодо прострочки оплати 22831,77грн. - 37,06грн. (втрати) та 180,15грн. (відсотки), відповідно.

Загалом за підрахунком цих сум обґрунтованими є вимоги про стягнення 71154,89 + 4515,36 + 196990,45 + 37,06 = 272697,76грн. у якості втрат від інфляції та 5356,63 + 1902,02 + 9764,47 + 180,15 = 17203,27грн.

Решта вимог задоволенню не підлягає.

Позовні вимоги задовольняються на 97,71% (272697,76грн. + 17203,27грн.) : 296692,88грн. х 100%).

Відповідно до ст.49 ГПК України, пропорційно задоволеним вимогам, 97,71% судових витрат у справі покладаються на відповідача, решта - на позивача. До судових витрат у справі відноситься судовий збір. Його сплатив до бюджету при заявленні позову позивач. Судовий збір за позовом з ціною 296692,88грн. у 2016р. становить 4450,39грн. Відповідач має відшкодувати позивачеві 97,71% витрат зі сплати цього судового збору за позовом, що дорівнює 1,5% від сум, що підлягають стягненню за позовною заявою.

Поряд з викладеним, суд вважав за необхідне висловитись щодо правової природи відсотків у відносинах за договором.

У п.п.в) п.7.2.1 договору поставки № 030-КР від 04.03.2013р. сторони узгодили таку норму: за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків за користування товарним кредитом покупець сплачує на користь постачальника штраф за неправомірне користування коштами в розмірі 28% річних з простроченої суми.

Штраф (ст.230, 231 ГК України) і проценти за користування чужими коштами (ст.536 ГК України) як різняться між собою за правовою природою, так і відрізняються за тією ж природою від тих відсотків річних, що передбачені поряд з втратами від інфляції за ст.625 ЦК України. Оскільки суд вирішував не про стягнення штрафу (ст.230, 231 КГ України) і не про стягнення відсотків за користування чужими коштами (ст.536 ЦК України), а про стягнення відсотків річних за ст.625 ЦК України, то й не оцінював п.п.в) п.7.2.1 договору з точки зору змісту законодавства.

Керуючись ст.82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новосеменівське" (код ЄДР 03784580) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (код ЄДР 36348550) 272697грн. 76коп. на відшкодування втрат від інфляції, 17203грн. 27коп. у якості 3% річних, 4348грн. 52коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Відмовити в решті вимог.

Повне рішення

складено 11.07.2016р.

Суддя В.В. Чернявський