Постанова

від 07.07.2016 по справі 910/31347/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2016 р. Справа№ 910/31347/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

Від позивача: Гопкало М.М., Ручка Н.І.- представники за довіреностями.

Від відповідача: Святюк Т.О. - представник за довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕК ІНЖИНІРИНГ"

на рішення Господарського суду м. Києва від 25.02.2016 року

у справі № 910/31347/15 (суддя Пінчук В.І.)

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.В.- Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕК ІНЖИНІРИНГ"

про стягнення 78 919,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "К.А.В.- Сервіс" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕК ІНЖИНІРИНГ" про стягнення 78 919,87 грн., з яких 35 413,68 грн. основного боргу, 33 080,17 грн. інфляційних втрат, 6 884,65 грн. 3 % річних, 3 541,37 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 10/04/09 ВМ від 10.04.2009 року щодо оплати за виконані позивачем роботи по монтажу вентиляційної системи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2016 року у справі № 910/31347/15 позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЕК ІНЖИНІРИНГ" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, посилається на те, що судом першої інстанції не встановлена належним чином сума основного боргу.

Крім того, апелянт зазначає, що не встановлено, коли у відповідача виникає обов'язок по оплаті.

Також, апелянт просить суд застосувати позовну давність, посилаючись на те, що він не міг заявити про це суд першої інстанції, оскільки він не був присутнім на судовому засіданні у суді першої інстанції у зв»язку з його неналежним повідомленням про розгляд справи.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити без задоволення.

Також, позивачем надано доповнення до відзиву, в якому останній зазначив банківські виписки з його рахунку на підтвердження часткової сплати відповідачем суми боргу ( копії додаються).

Представником апелянта подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, в обґрунтування якої останній зазначив, що в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 01.01.2014 року, проте директор Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕК ІНЖИНІРИНГ" ОСОБА_5 заперечує підписання вказаного акту зі свого боку, у зв'язку з чим й виникає необхідність проведення експертизи для встановлення відповідності підпису останнього.

Судова колегія відхиляє вказане клопотання, оскільки вказаний вище акт звірки взаємних розрахунків не є належним та допустимим доказом на підтвердження боргу за спірним договором з огляду на те, що він не містить даних про посаду та прізвище особи, яка його підписала. Крім того, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача не пояснив, яка посадова особа підписала даний Акт звірки та чи мала вона повноваження на його підписання.

З огляду на ці обставини судова колегія не вбачає необхідності у призначенні судової почеркознавчої експертизи, а вважає доцільним при дослідженні обставин наявності чи відсутності боргу прийняти до уваги та дати правову оцінку первинним документам, а саме актам виконаних робіт та банківським випискам, з яких вбачається виконання робіт та часткова їх оплата.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "К.А.В.- Сервіс" (субпідрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕК ІНЖИНІРИНГ" (підрядником) був укладений договір № 10/04/09 ВМ, за умовами якого субпідрядник зобов'язався виконати роботи по монтажу системи вентиляції на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 11 із залученням необхідних матеріалів та комплектуючих, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані позивачем роботи та використані при цьому останнім матеріали.

Відповідно до п. 2.3 договору сума договору (загальна вартість матеріалів та робіт) складає 36 230,22 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що в подальшому між сторонами була укладена додаткова угода № 1 від 17.04.2009 року до договору про збільшення суми договору, яка становить 247 888,54 грн. та додаткова угода № 2 від 19.08.2009 року до договору про збільшення суми договору, яка становить 1 534 286,72 грн.

У п. 3.3 договору сторони визначилися, що оплата загальної вартості матеріалів та робіт здійснюється підрядником в наступному порядку:

- авансовий платіж в розмірі 20 000,00 грн. в строк до 5 ( п'яти ) банківських днів з моменту підписання даного договору ( п. 3.3.1 договору ).

- щомісячні авансові платежі для придбання матеріалів на підставі наданих субпідрядником рахунків - фактур - не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання ( п. 3.3.2 договору ).

Згідно з п. 3.3.3 щомісячний розрахунок (з врахуванням п.п.3.3.1 та 3.3.2) здійснюється підрядником за фактично виконані роботи не пізніше п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Пунктом 8.3 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати за даним договором, підрядник сплачує субпідряднику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше 10% суми заборгованості.

Встановлено, що на виконання умов договору позивачем було виконано робіт по монтажу системи вентиляції за даним договором на загальну суму 1 588 512,95 грн., що підтверджується:

актами здачі - приймання виконаних робіт, а саме: за квітень 2009 р. на суму 58004,29 грн., за квітень 2009 р. на суму 27664,80 грн., за травень 2009 р. на суму 64164,78 грн., за травень 2009 р. на суму 55187,80 грн., за травень 2009 р. на суму 63955,69 грн., за червень 2009 р. на суму 60236,04 грн., за червень 2009 р. на суму 60236,04 грн., за липень 2009 р. на суму 66628,45 грн., за липень 2009 р. на суму 29411,98 грн., за серпень 2009 р. на суму 204881,32 грн., за вересень 2009 р. на суму 151240,80 грн., за жовтень 2009 р. на суму 160724,42 грн., за грудень 2009 р. на суму 42012,59 грн., за грудень 2009 р. на суму 16114,50 грн., за січень 2010 р. на суму 19776,00 грн., за лютий 2010 р. на суму 69038,15 грн., за березень 2010 р. на суму 56008,21 грн., за квітень 2010 р. на суму 50759,56 грн., за травень 2010 р. на суму 11178,42 грн., за червень 2010 р. на суму 48987,65 грн., за червень 2010 р. на суму 14996,83 грн., за липень 2010 р. на суму 9163,20 грн., за липень 2010 р. на суму 171370,94 грн., за серпень 2010 р. на суму 75429,60 грн., за листопад 2010 р. на суму 1340,88 грн., які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками (а.с. 24-49).

Проте, як стверджує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЕК ІНЖИНІРИНГ" виконані роботи оплатило частково, у зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 35 413,68 грн.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За приписами ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Як вбачається з банківських виписок наданих позивачем, відповідачем було сплачено позивачу 1 489 776,87 грн. з призначенням платежу за договором № 10/04/09 ВМ від 10.04.2009 року.

Крім цього, відповідачем було сплачено позивачу 48 322,40 грн. з призначенням платежу за договором від 22.07.2009 року та 15 000,00 грн. з призначенням платежу згідно акту звірки від 22.03.2013 року.

Як пояснили представники сторін у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, між ними укладено й інші договори підряду.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія не може приймати як доказ часкової сплати боргу за договором № 10/04/09 ВМ від 10.04.2009 року банківську виписку від 30.12.2009 року на суму 48 322,40 грн., оскільки її призначення платежу стосується іншого договору, а саме, від 22.07.2009 року.

Крім того, не беруться до уваги й банківські виписки на суму 10 000, 00 грн. від 22.03.2013 року та 5 000,00 грн. від 15.04.2013 року, оскільки призначення платежу в них зазначено: « згідно акту звірки від 22.03.2013 року», проте, в матеріалах справи відсутній акт звірки від 22.03.2013 року, а тому неможливо встановити, за яким саме договором його було складено.

Судова колегія не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕК ІНЖИНІРИНГ" було сплачено позивачу 10 000,00 грн. згідно з банківською випискою № 29 від 08.05.2009 року та 20 000,00 грн. згідно з банківською випискою № 28 від 08.05.2009 року, оскільки призначенням платежу в них зазначено: « оплата за роботи за договором 08/04/09 від 10.04.2009 року та за договором 06/04/09 від 10.04.2009 року» відповідно.

Судовою колегією було зобов'язано сторін провести взаєморозрахунок за договором № 10/04/09 ВМ від 10.04.2009 року та зобов'язано відповідача надати суду докази сплати за кожним актом виконаних робіт.

Проте, вимоги суду апеляційної інстанції щодо проведення звірки розрахунків за спірним договором № 10/04/09 ВМ від 10.04.2009 року сторонами не виконано.

Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, первинні документи про сплату боргу за договором № 10/04/09 ВМ від 10.04.2009 року знищені у зв'язку з закінченням строку зберігання, тому подати їх до суду не має можливості.

Отже, судовою колегією перераховано часткову сплату відповідачем суми основного боргу за належними банківськими виписками та встановлено, що за відповідачем рахується борг перед позивачем за договором № 10/04/09 ВМ від 10.04.2009 року у розмірі 98 736,08 грн.

Однак, оскільки суд апеляційної інстанції не наділений правом виходити за межі вимог позовної заяви, судова колегія приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу у розмірі заявленої позивачем, а саме 35 413,68 грн.

Судова колегія відхиляє, як необґрунтоване клопотання відповідача про застосування позовної давності, враховуючи наступне.

За приписами ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до п.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 року « Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» у суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Відповідач, обґрунтовуючи незаявлення про застосування позовної давності у суді першої інстанції, посилається на те, що він не був присутній у судових засіданнях, оскільки його не було належним чином повідомлено про розгляд справи.

Проте, судовою колегією встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений судом першої інстанції про дату час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями № 09484236, № 09501971 (а.с.3, 61), тому не вбачає обґрунтованої неможливості подачі відповідачем вказаної заяви у суді першої інстанції.

Окрім основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 33 080,17 грн. інфляційних втрат, 6 884,65 грн. 3 % річних, 3 541,37 грн. пені.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вже було зазначено вище, п. 3.3.3 договору передбачено, що щомісячний розрахунок (з врахуванням п.п.3.3.1 та 3.3.2) здійснюється підрядником за фактично виконані роботи не пізніше п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Однак, згідно банківських виписок відповідач сплачував позивачу за виконані останнім роботи не по актах виконаних робіт, а за договором № 10/04/09 ВМ від 10.04.2009 року в цілому.

Представники сторін у судовому засіданні апеляційної інстанції пояснили, що на виконання Договору здійснювались часткові оплати, однак, вони не можуть пояснити, за якими саме Актами виконаних робіт здійснювалась часткова оплата.

Отже, встановлені обставини позбавляють можливості встановити період прострочення відповідачем оплати за виконані позивачем роботи, у зв'язку з чим судова колегія прийшла до висновку про відмову у позові в частині стягнення з відповідача 33 080,17 грн. інфляційних втрат, 6 884,65 грн. 3 % річних, 3 541,37 грн. пені.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення Господарського суду м. Києва від 25.02.2016 року у даній справі - скасуванню частково.

В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕК ІНЖИНІРИНГ" на рішення Господарського суду м. Києва від 25.02.2016 року задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 25.02.2016 року у справі № 910/31347/15 - скасувати частково.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„ Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕК ІНЖИНІРИНГ" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, код 14278213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.В. - Сервіс" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Воровського, 9, код 34641370) 35 413 (тридцять п'ять тисяч чотириста тринадцять) грн. 68 коп. основного боргу, 546 (п'ятсот соро шість) грн. 52 коп. судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К.А.В. - Сервіс" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Воровського, 9, код 34641370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕК ІНЖИНІРИНГ" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, код 14278213) 738 (п'ятсот соро шість) грн. 63 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.

5. Матеріали справи № 910/31347/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська