Рішення

від 07.07.2016 по справі 925/610/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2016 р. Справа № 925/610/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Буднік А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до приватного підприємства «ГК Сфера-Техно», м. Черкаси, вул. Розкопна, 24а

про стягнення 131 500,00 грн. заборгованості,

за участю повноважних представників:

від позивача: ОСОБА_2 - підприємець - особисто;

від відповідача: участі не брав.

Позивач звернувся в господарський суд Черкаської області з вимогою до відповідача про стягнення боргу за продане обладнання по ремонту паливної апаратури. Позивач вимоги підтримав.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, свого представника в засідання суду не направив, вимоги позивача не заперечив, відзиву на позов до суду не надав. Ухвала суду про порушення провадження у справі повернулась до суду з відміткою пошти «повернення за не запитом».

Нез'явлення представника відповідача у судове засідання та неподання відзиву на позовну заяву, не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса відповідача в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності відповідачем відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах відповідача.

Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення позивача, судом встановлено такі взаємовідносини сторін:

Між позивачем та відповідачем було укладено договори купівлі-продажу:

- №170810 від 18.05.2012р. - верстат з додатковими приладами та комплектом вимірювального інструменту для поточного ремонту та регулювання класичних форсунок Common Rail 2011р.в.;

- №171110 від 22.06.2012р. - стенд для випробувань і регулювання паливної апаратури С-МАХ 4000 2011р. в. та стенд для випробувань і регулювання паливної апаратури ETS 800L/20НР/2007р.в.;

- №171410 від 03.07.2012р. на 4-х канальний прилад для вимірювання аналогового і цифрового типу для традиційних діагностичних тестів ТЕХА 2010р.в.

на виконання умов договору сторонами складені та підписані акти прийому-передачі:

від 23.05.2012 року до договору №170810 від 18.05.2012р.;

від 26.06.2012 року до договору №171110 від 22.06.2012р.;

від 05.07.2012 року до договору №171410 від 03.07.2012р.

Також Позивачем були виписані видаткові накладні:

№18 від 23.05.2012 року на суму 29 500 грн.;

№24 від 26.06.2012 року на суму 84 400 грн.;

№27 від 05.07.2012 року на суму 17 600 грн.

Розрахунок за договорами не проведено і загальна сума заборгованості перед позивачем складає 131 500 грн.

Відсутність розрахунку стала причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення заборгованості.

Інших доказів не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно статутних документів позивач та відповідач є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини купівлі - продажу обладнання на підставі письмових строкових оплатних двосторонніх консенсуальних договорів.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За своїм змістом представлені договори є договорами купівлі-продажу.

Відносини купівлі-продажу урегульовані главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок за це майно, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договорів купівлі-продажу. Договори не заперечні сторонами, не визнані судом недійсними, не розірвані сторонами та є дійсними. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Пунктом 2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Суд встановив, що майно передано позивачем відповідачу за плату. Повний розрахунок не проведено. Претензій стосовно якості, комплектності обладнання відповідач не заявив.

Відповідач не розрахувався за отримане обладнання на загальну суму 131500 грн. до цього часу, що є предметом спору.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявність заборгованості підтверджується копіями договорів, актами приймання та видатковими накладними.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивачем Відповідачеві було поставлено товар на загальну суму 131500 грн., що підтверджується видатковими накладними. Останній вказане обладнання прийняв та не розрахувався за нього, порушивши права позивача.

Відсутність коштів у відповідача чи відсутність кошторису видатків на придбання ремонтного обладнання не є підставою звільнення відповідача від обов'язку проведення розрахунків за отримане майно.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, в розумінні вимог ст. 16 ЦК України, спосіб захисту його порушеного права.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 131 500 грн. заборгованості - підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об'єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 1 972,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача - приватного підприємства «ГК Сфера-Техно», м. Черкаси, вул. Розкопна, 24А, ідентифікаційний код 37551924, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, номер рахунку в банку невідомий

131 500 грн. основного боргу та 1 972,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 08.07.2016р.

Суддя Г.М. Скиба