Ухвала

від 29.06.2016 по справі 911/2047/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"29" червня 2016 р. Справа № 911/2047/16

Суддя Бацуца В. М. розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства „Український професійний банкВ» , м. Київ

до Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „ЦентрВ» , м. Київ

про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та зобов'язання повернути земельну ділянку

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ „Український професійний банкВ» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПАТ „Комерційний банк „ЦентрВ» про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, загальною площею 3, 3482 га, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Ясногородська сільська рада, кадастровий номер 3222789200:02:015:0051, реєстраційний номер об'єкт нерухомого майна: 196511332227, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, що є підставою для внесення відповідного запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; зобов'язання ПАТ „Комерційний банк „ЦентрВ» повернути на користь ПАТ „Український професійний банкВ» нерухоме майно, яким є земельна ділянка, загальною площею 3, 3482 га, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Ясногородська сільська рада, кадастровий номер 3222789200:02:015:0051, реєстраційний номер об'єкт нерухомого майна: 196511332227, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва з усією документацією.

Вказана позовна заява не може бути прийнята до провадження з наступних підстав.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з п.п. 1) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збірВ» розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, а згідно з п.п. 2) п. 2 ч. 2 ст. 4 цього ж закону розмір ставки судового збору із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 3 ст. 6 цього ж закону передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

Пунктом 2.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» встановлено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Пунктом 2.10. цієї ж Постанови передбачено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Пунктом 2.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійснимиВ» встановлено, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису частини першої статті 58 ГПК, бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе). В разі заявлення вимоги про повернення одержаного за правочином відповідач має право подати зустрічний позов (стаття 60 ГПК) про витребування належного йому майна або відшкодування вартості останнього. Якщо такий позов не подано, господарський суд з огляду на припис частини п'ятої статті 216 ЦК України та з урахуванням конкретних обставин справи може з власної ініціативи застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину також і щодо позивача.

За умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об'єднання відповідних вимог судовий збір піддягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру.

Пунктом 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/530 від 29.09.2009 р. „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» на запитання „Які дії слід вчиняти господарському суду у разі встановлення суттєвої недоплати суми державного мита при поданні позову?В» зазначено, що згідно з частиною першою статті 46 ГПК державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. За змістом пункту 4 частини першої статті 63 названого Кодексу неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви незалежно від того, чи є сума недоплати „суттєвоюВ» .

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до умов договору купівлі-продажу земельної ділянки (пункт 1.6. договору) від 20.05.2015 р., укладеного між ПАТ „Український професійний банкВ» та ПАТ „Комерційний банк „ЦентрВ» , ринкова вартість земельної ділянки станом на 19 травня 2015 року становить 1 955 000, 00 грн, відповідно до Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості земельної ділянки, складеного 20 травня 2015 року ТОВ „КРЕСТОН ДЖІ СІ ДЖІ ЕДВАЙЗОРІВ» (Ліцензія Державного агентства земельних ресурсів України на проведення землеоціночних робіт серії АЕ № 191306 від 15.09.2014 року).

До вказаної позовної заяви додано платіжне доручення № НОМЕР_1 від 30.05.2016 р. про сплату судового збору на суму 2 756, 00 грн, розмір якого не відповідає п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збірВ» . Належного доказу, що б підтверджував сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі, позивачем до позовної заяви не додано.

Згідно з ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також з інших підстав.

За таких обставин зазначена позовна заява підлягає поверненню без розгляду з вказаних підстав.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 54, 56, 57, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Повернути Публічному акціонерному товариству „Український професійний банкВ» позовну заяву № 01-10/1133 від 31.05.2016 р. (вх. № 2106/16 від 24.06.2016 р.) та додані до неї матеріали без розгляду.

2. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Суддя В.М.Бацуца