Постанова

від 27.04.2016 по справі 804/1865/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 р. Справа № 804/1865/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяОСОБА_1, при секретаріОСОБА_2, за участю: представників позивача представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір-ХХІ» до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір-ХХІ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області з вимогою щодо визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000032200 від 11.03.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 4 390,50 грн., в тому числі 2 927,00 грн. - за основним платежем, 1 463,50 - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Заявою про збільшення позовних вимог від 21.04.2016 року позивач просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

№0000032200 від 11.03.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 4 390,50 грн., в тому числі 2 927,00 грн. - за основним платежем, 1 463,50 - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0000042200 від 11.03.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 569 637,00 грн., в тому числі на 379 758,00 грн. - за основним платежем, 189 879,00 - за штрафними (фінансовими) санкціями

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає висновки податкової перевірки хибними, такими, що не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм законодавства, а зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті податковим органом без достатніх на те правових підстав.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення, згідно з якими проти позовних вимог заперечує, вважає, що податкові повідомлення-рішення винесенні в порядку та на підставах, передбачених діючим законодавством.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що з 01.10.2015р. по 22.10.2015р. відповідач провів планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р.

За результатами перевірки 29.10.2015р. складено ОСОБА_5 №862/20-31-22-01-07/32564719, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем підпункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 379 758,00 грн. в тому числі за серпень 2013р. 83 919,00 грн. та за вересень 2013р. - 295 839,00 грн., та порушення позивачем пунктів 138.2, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, чим занижено податок на прибуток на суму 2 927,00 грн. в тому числі за серпень 2013р. 1 503,00 грн. та за вересень 2013р. - 1 424,00 грн.

Акт перевірки був отриманий головним бухгалтером позивача 29.10.2015 року, про що є відмітка на ОСОБА_5 перевірки.

Зазначені в акті перевірки порушення відповідач обґрунтовує тим, що в ході перевірки не підтверджено наявність надання будівельно-монтажних робіт від ТОВ «Трейд Лайн М», що свідчить про те, що правочини позивача з цим постачальником робіт здійснені без мети настання реальних наслідків.

Крім того, відповідач дійшов висновку, що відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання позивачем цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Таких висновків відповідач дійшов, виходячи з того, що на час проведення перевірки контрагент позивача перебував у стані ліквідації через банкрутство, кількість працюючих, відповідно до звітності цього контрагента, складало 0 осіб.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, господарські операції для цілей визначення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або лише за умови сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що 29.12.2011 року директором позивача був виданий наказ по підприємству №9-к, згідно з яким уповноважено ОСОБА_6, який на той час займав посаду завідуючого господарством підприємства, проводити раз на рік самостійно або із залученням третіх осіб огляд нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Харків, вулиця Героїв Праці, будинок 9 (Торгівельно-розважальний центр «ДАФІ», м. Харків), з метою забезпечення належного функціонування будівлі.

18.01.2013 року Наказом №18/01/2013 обов'язки ОСОБА_6 з виконання наказу №9-к від 29.12.2011 року були перекладені на головного енергетика ОСОБА_7 у зв'язку із перерозподілом повноважень на підприємстві.

На виконання зазначених наказів 10.04.2013 року комісія у складі ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здійснила огляд приміщення, виявила недоліки, які необхідно усунути шляхом проведення будівельних та ремонтних робіт, про що складено дефектний акт №1 від 10.04.2013 року та направлена службова записка директору позивача про необхідність проведення ремонтних робіт певних приміщень.

18.07.2013 року позивач направив на адресу ТОВ «Трейд Лайн М» листа №18/07-1, згідно з яким просив оглянути фронт виконання робіт, провести розрахунок вартості будівельних робіт, перелік яких наведений в додатку до цього листа, а також направив проект договору на виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на об'єкті.

01.08.2013 року між ТОВ «Альтаір-ХХІ» (замовник) та ТОВ «Трейд Лайн М» (підрядник) було укладено договір підряду №01/08-11, згідно з яким ТОВ «Трейд Лайн М» прийняло на себе зобов'язання з виконання будівельно-монтажних робіт у відповідності до розрахунку договірної ціни та графіком платежів (додатки до Договору), а Позивач, в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи. Загальна суму договору склала 503 511,78 грн.

У зв'язку із необхідністю виконання додаткових будівельних робіт, 24.08.2013 року замовник направив на адресу підрядника лист №24/08-1, в якому просив останнього оглянути фронт виконання робіт, провести розрахунок вартості будівельних робіт, перелік яких наведений в додатку до цього листа, а також направив проект додаткового договору до Договору підряду №01/08-111 від 01.08.2013 року.

01.09.2013 року між сторонами за договором був укладений Додатковий договір №1 до договору підряду №01/08-111 від 01.08.2013 року, згідно з яким змінювалася ціна договору, яка склала 2 278 546,78 грн.

До Договору та додатковому договору додавались розрахунки договірної ціни, які здійснені у відповідності із ДБН Д.1.1-1.2000

По закінченні кожного етапу будівельних робіт між сторонами підписувалися Довідки про вартість будівельних робіт (форма КБ-3) та ОСОБА_5 приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в).

Вартість виконаних робіт за цим договором визначається в актах приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) і довідці (форма КБ-3) у відповідності з ДБН Д. 1.1.-1-2000 та Доповненням, затвердженим Наказом Держбуда України №80 від 07.05.2003 року.

На виконання досягнутих домовленостей позивачем отримано від підрядника послуги з виконання ремонтно-будівельних робіт по ТРЦ «Дафі», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 9, на загальну суму 2 278 546,78 грн. в тому числі ПДВ 379 757,80 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 31.08.2013 року та від 30.09.2013 року.

За наслідками здійснення господарської операції ТОВ «Трейд Лайн М» було виписано позивачу податкові накладні №15477 від 31.08.2013 року та №16370 від 30.09.2013 року.

Дослідивши надані документи, суд дійшов висновку, що факт отримання ремонтно-будівельних робіт в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності між ТОВ «Альтаір-ХХІ» та ТОВ «Трейд Лайн М» підтверджено належним чином складеними первинними документами, а позивачем підтверджено фактичне виконання вказаного договору шляхом надання належно складеної первинної документації підприємства.

Суд критично оцінює посилання відповідача на висновки, до яких дійшов відповідач при дослідженні взаємовідносин ТОВ «Трейд Лайн М» по ланцюгу постачальників як на підставу нереальності спірних операцій, оскільки у відповідності до роз'яснень ОСОБА_10 адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Натомість, під час судового розгляду справи позивачем надано первинну документацію підприємства на підтвердження реальності укладання оскаржуваних угод: договори, податкові накладні, акти приймання виконаних робіт за встановленою формою та інші докази, які свідчать про необхідність в одержанні будівельних робіт, про процес укладання договору, його виконання та використання одержаних результатів в господарській діяльності.

У зв'язку з викладеним вище, суд зазначає, що позивачем підтверджено реальність укладення договору з ТОВ «Трейд Лайн М» та правомірність формування позивачем податкового кредиту за їх результатами.

На підставі вказаного вище, суд приходить до висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 11 березня 2016 року податкові повідомлення-рішення №0000032200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 4 390,50 грн., в тому числі 2 927,00 грн. - за основним платежем, 1 463,50 - за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0000042200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 569 637,00 грн., в тому числі на 379 758,00 грн. - за основним платежем, 189 879,00 - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У зв'язку з викладеним вище, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір-ХХІ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладену вище норму, суд вважає за необхідне стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір-ХХІ» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області сплачений судовий збір за подання адміністративного позову.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір-ХХІ» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В«РВ» Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 11 березня 2016 року № НОМЕР_1, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Альтаір-ХХІ" визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 4390,50 грн., з яких: за основним платежем 2927,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1463,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В«РВ» Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 11 березня 2016 року № НОМЕР_2, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Альтаір-ХХІ" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 569637,00 грн., з яких: за основним платежем 379758,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 189879,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Альтаір-ХХІВ» (код ЄДРПОУ 32564719) за рахунок бюджетних асигнувань Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області сплачений судовий збір у розмірі 8610,42 грн. за подання адміністративного позову.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29 квітня 2016 року.

Суддя ОСОБА_1