Ухвала

від 11.07.2016 по справі 461/4394/16-к

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/4394/16-к

Провадження № 1-кс/461/3219/16

УХВАЛА

Іменем України

11.07.2016 р. м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі

прокурора ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4 ,

представника власника нерухомого

майна ТОВ «Теллус Капітал» - ОСОБА_5

представника ТЗОВ «Гермес-Україна» - ОСОБА_6

представника потерпілої - ОСОБА_7

розглянувши погоджене з прокурором прокуратури Львівської області ОСОБА_3 клопотання старшого слідчого Галицького відділу поліції ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016140000000691 від 05.07.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

05.07.2016 року до Галицького районного суду м. Львова надійшло погоджене з прокурором прокуратури Львівської області ОСОБА_3 клопотання старшого слідчого Галицького відділу поліції ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016140000000691 від 05.07.2016 року. Свої вимоги слідчий мотивує тим, що у відповідно до матеріалів провадження 23.10.2008 року між ТОВ «Гермес-Україна» та ОСОБА_8 був укладений договір купівлі-продажу приміщення промислового комплексу № 2 за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності було зареєстроване у встановленому законом порядку.

02.09.2013 року заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова договір купівлі-продажу був визнаний недійсним. На підставі цього рішення суду державним реєстратором Львівського міського управління юстиції 12.06.2014 року до Реєстру був внесений запис № 6055759 про реєстрацію права власності на виробниче приміщення за ТОВ «Гермес-Україна». На даний час рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02.09.2013 року не набрало законної сили у зв`язку з його апеляційним та касаційним оскарженням.

04.07.2016 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова в іншому кримінальному провадженні було задоволене клопотання ліквідатора ТОВ «Гермес-Україна» та скасовано арешт приміщення промислового комплексу № 2 за адресою: м. Львів, вул. Патона, 1. Кримінальне провадження № 12016140000000691 від 05.07.2016 року відкрите за фактом заволодіння приміщенням шахрайським шляхом.

Слідчий вказує, що приміщення, про яке йдеться вище, визнане речовим доказом, оскільки воно об`єктом, на який спрямована протиправна діяльність. З метою збереження даного речового доказу, забезпечення можливості відшкодування майнової шкоди та з метою недопущення знищення майна, зміни його якісних характеристик просить суд накласти арешт на об`єкт нерухомого майна.

Слідчий, прокурор, представник потерпілої в судовому засіданні клопотання підтримали та просили задовольнити. Пояснили суду, що після подання даного клопотання, 06.07.2016 року виробниче приміщення було відчужене ТОВ «Теллус Капітал».

Представники ТОВ «Теллус Капітал», ТЗОВ «Гермес-Україниа проти задоволення клопотання заперечили.

Арештом майна, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів. Про наміри подальшого відчуження свідчить укладення договору купівлі-продажу приміщення (буд. АДРЕСА_2 від 06.07.2016 року.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою забезпечення речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Галицького відділу поліції ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016140000000691 задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна приміщення промислового корпусу № 2 за адресою: м. Львів, вул. Патона, 1, загальною площею 2728,5 кв. м., власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Теллус Капітал» (код ЄДРПОУ 39358273).

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1