Постанова

від 17.04.2007 по справі а-5/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А-5/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2007 р.   Справа № А-5/3   

 за позовом  Івано-Франківської обласної санітарно-епідеміологічної станції  вул.Шевченка, 4, м.Івано-Франківськ, 76000

до відповідача  Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області  вул.Шашкевича, 6, м.Івано-Франківськ, 76000

про визнання нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області за № 69 від 08.11.06р. про застосування економічних санкцій, а саме: вилучення в дохід державного бюджету необгрунтовано отриманої виручки в сумі 90 144 грн. та 180 288 грн. штрафу.

Представники:

Від позивача: Гуфчак Й.Г. - юрисконсульт, доручення № 01-48/724/14 від 13.03.2007р.

Від відповідача: Кос Л.В. - нач. відділу контролю, довіреність № 16/290-в від 13.03.2007р.

Від відповідача: Літвінова С.М. - головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність б/н від 30.01.2007р.

СУТЬ СПРАВИ: заявлено позов про визнання нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області за № 69 від 03.11.06р. про застосування економічних санкцій, а саме: вилучення в дохід державного бюджету необгрунтовано отриманої виручки в сумі 90 144 грн. та 180 288 грн. штрафу.

        Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

   Представники відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов проти позову заперечували.

        Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суддя, -

встановив:

Державною інспекцією з контролю за цінами у Івано-Франківській області проведено перевірку дотримання правильності формування та застосування тарифів на платні послуги в Івано-Франківській обласній санітарно-епідемологічній станції, а саме застосування фіксованих тарифів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 року № 1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідемологічної служби». Даною перевіркою, як вбачається з акту від 03.11.2006 року, складеному за її результатами, встановлено, що Санепідемстанція проводила понад фіксований рівень додаткові нарахування у вигляді податку на додану вартість у період з 01.11.2005 року по 30.04.2006 року, що є збільшенням розмірів, затверджених Постановою цін (тарифів), і відповідно, порушенням ст.ст. 13,14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», внаслідок чого, на думку, Інспекції, позивачем необгрунтовано одержано виручку на суму 90 144 грн.

       За результатами проведеної перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Івано-Франківській області було прийнято рішення від 08.11.2006 року № 69 про застосування до Івано-Франківської обласної санітарно-епідемологічної станції економічних санкцій, а саме: вилучення в дохід держбюджету 90 144  грн. необгрунтовно одержаної виручки та 180 288 грн. штрафу.

Не погоджуючись з даним рішенням Інспекції, Івано-Франківська міська санітарно-епідемологічна станція подала зустрічний позов про визнання його недійсним.

В позовній заяві Івано-Франківська обласна санітарно-епідемологічна станція вказує на те, що санстанція правомірно включала податок на додану вартість за ставкою 20% до складу цін на платні послуги, надані нею, протягом листопада 2005 року –квітня 2006 року на підставі роз»яснення ДПА України від 15.09.03р., за змістом якого при здійсненні операцій з надання зазначених послуг до законодавчо визначеної ціни необхідно додавати податок на додану вартість. Дане роз»яснення було надано ДПА України на підставі запиту МОЗ України. Крім того, листом від 15.12.06р. ДПА України додатково повідомила про необхідність санепідемустановами України включення податку на додану вартість при наданні санітарно-епідемологічних послуг, оскільки тарифи визнано Постановою КМУ без урахувань цього податку.  

У відзиві на позов Державна інспекція з контролю за цінами в Івано-Франківській області проти позову заперечувала, вказуючи на те, що податок на додану вартість в розмірі 20% вже було включено Кабінетом Міністрів України в затверджених тарифах на послуги, що надаються за плату закладами санітарно-епідемологічної служби. Крім того, у відзиві зазначалось, що роз"яснення ДПА України від 15.09.03р. стосовно необхідності додавання податку на додану вартість до тарифів на послуги державної санепідемслужби, затверджених постановою кМУ від 27.08.2003р., надані МОЗ України не можна вважати правомірним, оскільки питання визначення структури ціни не відноситься до компетенції ДПА України.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про ціни та ціноутворення»вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Згідно з ст. 8 вищевказаного Закону, державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) табо граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів; введення Урядом України інших методів державного регулювання.

За змістом ст.35 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»оплата послуг у сфері  забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя, що не відносяться до медичної допомоги населенню здійснюється за тарифами та прейскурантами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 року № 1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідемологічної служби»визначено тарифи на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори. Принципи побудови ситеми оподаткування в Україні, види податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів всіх рівнів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки, і відповідальність платників визначається Законом України «Про систему оподаткування», яким передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів(обов'язкових платежів), і пільги щодо оподаткування можуть встановлюватись або змінюватись тільки законами про оподаткування (ч.3 ст.1 Закону).

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій тощо, визначаються Законом України «Про податок на додану вартість».

Згідно з пунктом 3.1 зазначеного Закону операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України є об'єктом оподаткування.

За пунктом 6.1 Закону України «Про податок на додану вартість»об»єкти оподаткування, визначені ст.3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

П. 4.1 ст.4 цього ж Закону передбачено, що база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов»язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв»язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Таким чином, з огляду на наведені приписи законодавства, суд приходить до висновку про те, що при справлянні плати за надання послуг у сфері забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя розмір цієї плати збільшується на суму податку на додану вартість, а тому відсутні передбачені законом підстави для застосування до позивача санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Крім того, за змістом підпункту 1.4.2 Закону України «Про порядок погашень зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковими роз»ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб чи питань оподаткування. Роз»яснення окремих положень податкового законодавства надаються контролюючиими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом контролюючого органу, виходячи із положень підпункту 4.4.1 цього пункту, принципів оподаткування, викладених у Законі України «Про систему оподаткування», та економічного змісту податку, збору (обов»язкового платежу), який розглядається.

Оскільки порядок та розмір сплати позивачем податку на додану вартість при наданні платних санітарно-епідемічних послуг є питанням оподаткування, ДПА України було надано роз»яснення, за змістом якого, при здійсненні операцій з надання зазначених послуг до законодавчо визначеної ціни необхідно додавати податок на додану вартість.

Посилання відповідача у відзиві на позов на пояснювальну записку та калькуляцію до проекту постанови КМУ від 27.08.2003 року № 1351 та роз"яснення Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17.12.2004 року № 32/6-6/5549-10 не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки вказані документи не є джерелом права та не мають обов"язкового характеру.

Виходячи з наведеного, суд вважає. що позовна вимога є обгрунтованою і підлягає до задоволення.

У відповідності до ч.1 ст.94 КАС України слід присудити судові витрати з Державного бюджету України на користь позивача.    

Керуючись ст.ст. 94. 161-163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задоволити.

Визнати нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області за № 69 від 08.11.06р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Івано-Франіквської міської санітарно-епідемологічної станції, м.Івано-Франківськ, вул.Рєпіна, 6 (код 02745496) - 3,40 грн. сплаченого судового збору.

Виконавчий лист видати позивачу після набрання постановою законної сили.

На постанову господарського суду, яка не набрала законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) постанови через місцевий господарський суд.