Постанова

від 12.07.2016 по справі 826/22959/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12 липня 2016 року 15 год. 40 хв. № 826/22959/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Головземпроект" та ОСОБА_2, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) , з урахуванням усунення виявлених недоліків, надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) до департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, Департамент земресурсів) , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Головземпроект" (далі - третя особа-1, ТОВ "Головземпроект") та ОСОБА_2 (далі - третя особа-2, ОСОБА_2.) , про визнання незаконною (неправомірною) бездіяльності відповідача у частині не завершення дій по занесенню кадастрового номеру НОМЕР_3 до бази даних, а також зобов'язання відповідача занести виділений відповідачем кадастровий номер НОМЕР_3 до бази даних.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем в порушення вимог законодавства не вноситься в базу даних кадастровий номер НОМЕР_3, чим порушено законні права та інтереси позивача.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/22959/15 (далі - справа) , яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У відповідному судовому засіданні позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, а саме про:

- визнання незаконною (неправомірною) бездіяльності відповідача у частині не завершення дій по занесенню кадастрового номеру НОМЕР_3 земельній ділянці за адресою: 01010, м. Київ, вул. Лаврська, 6 літера Б (далі - земельна ділянка) , до бази даних;

- зобов'язання відповідача здійснити в установленому законом порядку заходи для державної реєстрації земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва в Державному земельному кадастрі і занести виділений кадастровий номер НОМЕР_3 в базу даних, відзначивши в реєстрі земельних ділянок чергового кадастрового плану наступну інформацію: код ділянки - НОМЕР_3; землекористувач - ОСОБА_1, НОМЕР_1, виданий Ворошиловським РВ у м. Донецьку ГУ ДМС України в Донецькій області 06 березня 2013 року; ідентифікаційний код - НОМЕР_2; адреса ділянки - АДРЕСА_1; вид права - постійне користування.

Вказану заяву про уточнення позовних вимог у справі судом, відповідно до ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Під час переходу до розгляду справи по суті позивач та третя особа-2 підтримали позов та просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Представник третьої особи-1 у відповідні судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи третя особа-1 повідомлена належним чином, заява про розгляд справи за відсутності її представника до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2015 року позивач звернулась до відповідача із заявою вх. №067/М-289, в якій просила розробити технічну документацію щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки, на якій розташована нежитлова споруда.

За результатами розгляду вказаної вище заяви відповідач листом від 05 лютого 2015 року №057026-057/М-289-1994 повідомив позивача про те, що для вирішення порушеного в заяві питання їй необхідно звернутись до землевпорядної організації та замовити проведення зазначених робіт.

При цьому, позивач стверджувала, що така згода була надана, 29 січня 2015 року укладено договір з ТОВ "Головземпроект", розроблено технічне завдання, в березні 2015 року роботи виконані, розроблено технічну документацію, виділено земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_3.

Позивач також стверджувала, що ТОВ "Головземпроект" виконало на протязі травня умови надання документації відповідачу, проте кадастровий номер в базу не занесено.

Поряд з цим, відповідач за результатами розгляду клопотання позивача щодо реєстрації кадастрового номеру земельної ділянки листом від 04 грудня 2015 року №057026-057/КО-3399-17397 повідомив, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру, зокрема присвоєння кадастрового номеру, не відноситься до повноважень Департаменту земресурсів.

У контексті викладеного суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 4 Земельного кодексу України, земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно з ч. 2 ст. 140 Конституції України, особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Відповідно до пп. 1.1 п. 1, пп. 2.3 п. 2 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Департамент у межах своєї компетенції здійснює управління землями комунальної власності територіальної громади міста Києва, землями державної власності в межах міста Києва, розпорядником яких є виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі - землі державної власності в межах міста Києва), забезпечує проведення в місті земельної реформи, раціональне використання та охорону цих земель на території міста.

Основними завданнями Департаменту є ведення міського земельного кадастру відповідно до законодавства, моніторингу земель, здійснення землеустрою.

Згідно з рішенням Київської міської ради від 18 квітня 2013 року №194/9251 "Про ведення міського земельного кадастру", міський земельний кадастр - електронна (автоматизована) геоінформаційна система і база даних, що забезпечує збирання, оброблення, аналіз, моделювання, постачання геопросторових даних і відображає черговий стан використання та охорони земель комунальної власності територіальної громади та інших земель міста Києва (далі - міський земельний кадастр).

Ведення міського земельного кадастру покладено на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечує ведення міського земельного кадастру на основі створеної за кошти міського бюджету автоматизованої системи програмного комплексу "Кадастр".

За визначенням ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;

Згідно ст. 10 Закону України "Про Державний земельний кадастр", об'єктами Державного земельного кадастру є: землі в межах державного кордону України; землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць; обмеження у використанні земель; земельна ділянка.

Частиною 2 ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ведення Державного земельного кадастру в місті Києві здійснюється виключно територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України, а реєстрація прав на земельні ділянки здійснюється державними реєстраторами прав, які визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною 2 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Таким чином, враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позивних вимог, оскільки в межах спірних правовідносин відповідач не уповноважений на вчинення спірних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Головземпроект" та ОСОБА_2, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1.

Копії постанови направити сторонам та третім особам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин