Постанова

від 01.07.2016 по справі 820/2620/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 липня 2016 р. № 820/2620/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - Білоконь О.Ю.,

представника відповідача - Губської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Науково-виробниче підприємство "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000401402 від 10 травня 2016 року та № 0000411402 від 10 травня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.04.2016 року Головним управлінням державної фіскальної служби у Харківській області складено акт №191/20-40-14-02-07/31635720 "Про результати документальної планової перевірки науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариства з обмеженою відповідальністю) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 р., на підставі якого 10.05.2016 року були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №0000401402 та №0000411402. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. НВП "Люкс-Х" (ТОВ) виконані всі необхідні вимоги для включення до податкового кредиту сум ПДВ та сплачені податки у вірному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби України у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (т.2 а.с.212-216) відповідач вказав, що викладені в акті №191/20-40-14-02-07/31635720 від 22.04.2016 р. судження ГУ ДФС у Харківській області про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об'єктивно. В ході перевірки також була досліджена вся наявна податкова інформація з контрагентами позивача - ТОВ "МПК Фенікс" (код ЄДРПОУ 39455693), ТОВ "Торговий дім "УКРСВАРКА" (код ЄДРПОУ 35245578), ТОВ "ОБЕН-2014" (код ЄДРПОУ 39372675), ТОВ "СХІД-ОПТ-ТОРГ" (код ЄДРПОУ 39697538), ТОВ "РЕЙЛТЕК" (код ЄДРПОУ 39595099), ТОВ "Гравек Плюс" (код ЄДРПОУ 39942149). На думку ДФС, висновків інших податкових органів достатньо для судження про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. За таких підстав, податкові повідомлення-рішення від 10.05.2016 року №0000401402 та №0000411402 є правомірними та обґрунтованими. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Критерії правомірності рішень та діянь суб'єктів владних повноважень, до яких в розумінні ст. 3 КАС України та Податкового кодексу України належить і відповідач, викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачем згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами ст.11 КАС України, а також наведених норм процесуального закону, суд встановив, що позивач - Науково-виробниче підприємство "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи 02.10.2001 року, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код -31635720. (т. 1 а.с.13-19).

На обліку як платник податків підприємство перебуває в Західній ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

На підставі наказу від 16.03.2016 р. № 622, виданого в.о. начальника Головного управління ДФС у Харківській області Рибаковим М.В., та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2016 року, відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Науково-виробничим підприємством "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю) вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 року.

Результати перевірки оформлені актом №191/20-40-14-02-07/31635720 від 22.04.2016 року. (т.1 а.с.27-155).

За висновками перевірки, позивачем - НВП "Люкс-Х" (ТОВ), порушено:

1) п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), ст.4 Закону України від 160.7.1999 р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Витрати", затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за №27/4248, в результаті чого підприємством завищено показники по рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" за даними податкового обліку на суму 34777890 грн. за рахунок взаємовідносин з підприємствами, у яких встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій, та до заниження податку на прибуток всього у сумі 6260020 грн.;

2) п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 7898728 грн., у т.ч. за квітень 2015 року в сумі 658653 грн., за травень 2015 року в сумі 546600 грн., за червень 2015 року в сумі 3652125 грн., за липень 2015 року в сумі 475800 грн., за серпень 2015 року в сумі 413400 грн., за вересень 2015 року в сумі 520000 грн., за жовтень 2015 року в сумі 260000 грн., за листопад 2015 року в сумі 544700 грн., за грудень 2015 року в сумі 827450 грн.;

3) п.п. б п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), не повідомлено податкову інспекцію про доходи, отримані фізичною особою у 3 кварталі 2015року, визначені в порядку, встановленому п.170.1 ПКУ (код ознаки доходу 106);

4) п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платниками податків доходів за період, що перевірявся, на суму 2160,00 грн.;

5) п.5 ст.8 та ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ, у результаті чого занижено суму єдиного соціального внеску на 142,92 грн. та яку відкориговано платником самостійно;

6) ст.16-1 Підрозділу 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV "Інші перехідні положення" (із змінами і доповненнями), у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору при виплаті платникам податків за період, що перевірявся на суму 216,00 грн.;

7) відповідно до п.1 указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95-ВР за порушення вимог п.2.11 та п.2.3 Положення №637 застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 10.05.2016 року:

- № 0000401402, яким НВП "Люкс-Х" (ТОВ) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 6260020,00 грн., з яких 6260020,00 грн. - основний платіж. (т. 1 а.с.187);

- №0000411402, яким НВП "Люкс-Х" (ТОВ) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 11848092,00 грн., з яких 7898728,00 грн. - основний платіж, 3949364,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.188).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №191/20-40-14-02-07/31635720 від 22.04.2016 року на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ "МПК Фенікс" (код ЄДРПОУ 39455693).

Так, на підставі договору поставки товару №5/01 від 29.01.2015 р., укладеного між НВП "Люкс-Х" (ТОВ) (покупець) та ТОВ "МПК Фенікс" (постачальник), постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити товар. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікацією (надалі іменується "специфікація") (т.2 а.с.63-65).

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за правочином платник податків подав до суду складені контрагентом:

- специфікації до договору поставки: №1 від 29.01.2015 р. на загальну суму товару 2125440,00 грн. (у т.ч. ПДВ 354240,00 грн.), №2 від 20.03.2015 р. на загальну суму товару 2465442,00 грн. (у т.ч. ПДВ 410907,00 грн.), №3 від 07.04.2015 р. на загальну суму товару 2346732,00 грн. (у т.ч. ПДВ 391122,00 грн.) (т.2 а.с.66-68);

- копії податкових накладних: №27 від 07.04.2015 р. на суму 2346732,00 грн. (у т.ч. ПДВ 391122,00 грн.), №47 від 20.03.2015 р. на суму 2465442,00 грн. (у т.ч. ПДВ 410907,00 грн.), №2 від 06.02.2015 р. на суму 663360,00 грн. (у т.ч. ПДВ 110560,00 грн.), №5 від 29.01.2015 р. на суму 1462080,00 грн. (у т.ч. ПДВ 243680,00 грн.) (т.2 а.с.69-75);

- копії видаткових накладних: №РН-290101 від 29.01.2015 р. на суму 1462080,00 грн. (у т.ч. ПДВ 243680,00 грн.), №РН-060201 від 05.02.2015 р. на суму 663360,00 грн. (у т.ч. ПДВ 110560,00 грн.), №РН-200301 від 20.03.2015 р. на суму 2465442,00 грн. (у т.ч. ПДВ 410907,00 грн.), №РН-070401 від 07.04.2015 р. на суму 2346732,00 грн. (у т.ч. ПДВ 391122,00 грн.) (т.2 а.с.76, 79, 81, 84);

- копії виписок з банківського рахунку НВП "Люкс-Х" (ТОВ) по розрахунку з контрагентом ТОВ "МПК ФЕНІКС" (т.2 а.с.87-89).

Перевезення товару здійснювалося зі складу продавця на склад покупця, за допомогою перевізника ТОВ "МТС Магістраль", що підтверджується товаро-транспортними накладними: №290101 від 29.01.2015 р., №050201 від 05.02.2015 р., № 200301 від 20.03.2015 р., №070401 від 07.04.2015 р. (т.2 а.с.77-78, 80, 82-83, 85-86).

Крім того, 01.06.2015 р. між НВП "Люкс-Х" (ТОВ) (покупець) та ТОВ "МПК Фенікс" (продавець), був укладений договір поставки №01/06-2015. (т.2 а.с.90- 92), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити товар. Покупець надає замовлення постачальнику та оплачує товари згідно з виставленими постачальником рахунками, а постачальник поставляє товари в кількості та в асортименті згідно наданого покупцем замовленням за умови своєчасної оплати виставлених рахунків.

На виконання умов договору поставки товару, ТОВ "МПК ФЕНІКС" поставило на адресу НВП "Люкс-Х" товар (казеїн) та виписало податкові накладні: №87 від 29.06.2015 р. на суму 7920000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1320000,00 грн.), №86 від 29.06.2015 р. на суму 5478750,00 грн. (у т.ч. ПДВ 913125,00 грн.), №80 від 25.06.2015 р. на суму 6264000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1044000,00 грн.) (т.2 а.с. 96-98); №РН-250601 від 25.06.2015 р. на суму 6564000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1044000,00 грн.), №РН-290601 від 29.06.2015 р. на суму 5478750,00 грн. (у т.ч. ПДВ 913125,00 грн.), №РН-290602 від 29.06.2015 р. на суму 7920000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1320000,00 грн.), (т.2 а.с.99, 101, 103), виписками з банківського рахунку НВП "Люкс-Х" (ТОВ) по розрахунку з контрагентом ТОВ "МПК ФЕНІКС" (т.2 а.с.105).

Розрахунок між підприємствами здійснювався шляхом заліку взаємних вимог (протокол про залік взаємних вимог від 29.06.2015 року) на підставі договору №29/06-2015 року від 29.06.2015 р. про перевід боргу, укладеного між ТОВ "МПК Фенікс" (новий кредитор), НВП "Люкс-Х" (ТОВ) (боржник) та ТОВ "Торговий дім "Укрсварка" (кредитор) на загальну суму 12821576,71 грн. (т.2 а.с.93-94, 95).

Відповідно до п.4.1 договору поставки №01/06-2015 від 01.06.2015 р., поставка товару покупцю здійснювалася зі складу продавця на склад покупця транспортом продавця. В даному випадку за допомогою перевізника, найнятого контрагентом позивача - ФО-П ОСОБА_4, що підтверджується наявними в матеріалах справи товаро-транспортними накладними №250601 від 25.06.2015 р., №290601 від 29.06.2015 р., №290602 від 29.02.2015 р. (т.2 а.с.100, 102, 104).

Відносно викладених в акті перевірки обставин господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ "МПК ФЕНІКС", які викладені у податковій інформації Індустріальної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 11.09.2015 р. №121/20-36-22-03-09 щодо встановлення ознак сумнівності здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства за період червень-липень 2015 року, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі №21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Однак, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Окремо суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.70 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Також у перевіреному періоді позивач - Науково-виробниче підприємство "Люкс-Х" (ТОВ), мав господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "УКРСВАРКА" (код ЄДРПОУ 35245578).

Так, за договором поставки №28/02-2014 від 27.02.2014 р. продавець (ТОВ "Торговий дім "УКРСВАРКА") зобов'язується передати у власність покупця (НВП "Люкс-Х" (ТОВ)), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар (казеїн). (т.2 а.с.106-108).

Факт реальності вчинення господарських операцій підтверджується наданими представником позивача податковими накладними: №2 від 26.06.2015 р. на суму 2250000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 375000,00 грн.), №23 від 29.05.2015 р. на суму 3279600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 546600,00 грн.), №13 від 30.04.2015 р. на суму 3951918,00 грн. (у т.ч. ПДВ 658653,00 грн.), №10 від 31.03.2015 р. на суму 5454000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 909000,00 грн.), №11 від 31.03.2015 р. на суму 22500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3750,00 грн.), №5 від 09.03.2015 р. на суму 7920000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1320000,00 грн.), №5 від 27.02.2015 р. на суму 2299500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 383250,00 грн.), №1 від 27.02.2015 р. на суму 1764000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 294000,00 грн.), №3 від 25.02.2015 р. на суму 2200440,00 грн. (у т.ч. ПДВ 366740,00 грн.) (т.2 а.с.109-117), видатковими накладними №РН-270201 від 27.02.2015 р. на суму 1764000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 294000,00 грн.), №РН-270202 від 27.02.2015 р. на суму 2299500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 383250,00 грн.), №РН-090301 від 09.03.2015 р. на суму 7920000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1320000,00 грн.), №РН-310303 від 31.03.2015 р. на суму 5454000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 909000,00 грн.), №РН-310304 від 31.03.2015 р. на суму 22500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3750,00 грн.), №РН-300403 від 30.04.2015 р. на суму 3951918,00 грн. (у т.ч. ПДВ 658653,00 грн.), №РН-290501 від 29.05.2015 р. на суму 3279600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 546600,00 грн.), №РН-260601 від 26.06.2015 р. на суму 2250000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 375000,00 грн.), (т.2 а.с.128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142), виписками з банківського рахунку НВП "Люкс-Х" (ТОВ) по розрахунку з контрагентом ТОВ "Торговий дім "УКРСВАРКА" (т.2 а.с.144-145).

Відповідно до п.4.1 договору поставки №01/06-2015 від 01.06.2015 р., поставка товару покупцю здійснюється зі складу продавця на склад покупця транспортом продавця. В даному випадку за допомогою перевізника, найнятого контрагентом позивача - ФО-П ОСОБА_4, що підтверджується наявними в матеріалах справи товаро-транспортними накладними №270201 від 27.02.2015 р., №270202 від 27.02.2015 р., №090301 від 09.03.2015 р., №310303 від 31.03.2015 р., №310304 від 31.03.2015 р., №300403 від 30.04.2015 р., №290501 від 29.05.2015 р., №260601 від 26.06.2015 р., (т.2 а.с.129, 131,133, 135, 137, 139, 141, 143).

Через повернення товару покупцеві, були здійснені коригування сум податкового кредиту, що відображено в розрахунках кількісних і вартісних показників до податкових накладних №2 від 25.02.2015 р., №4 від 27.02.2015 р., №3 від 09.03.2015 р., №2 від 09.03.2015 р., №4 від 09.03.2015 р., №9 від 26.02.2015 р., №10 від 26.06.2015 р., №11 від 26.06.2015 р., №16 від 29.06.2015 р., №15 від 29.06.2015 р. (т.2 а.с.118-127).

Єдиною підставою для висновків перевіряючих про порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України є висновки ДПІ у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, викладені в податковій інформації від 24.09.2015 р. №171/20-31-22-03-07 з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами за періоди з 01.06.2015 р. по 30.06.2015 р. (т.2 а.с.239-246).

Так, ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області стверджує, що ТОВ "Торговий дім "УКРСВАРКА" неправомірно визначило суми податкових зобов'язань про продажі товарів/послуг.

Однак, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Як з'ясовано судом в ході розгляду спору, позивачем - НВП "Люкс-Х" (ТОВ), 27 липня 2015 року було укладено договір поставки з Товариством з обмеженою відповідальністю "ОБЕН-2014".

За умовами договору, продавець (ТОВ "ОБЕН-2014") зобов'язується передати у власність покупця (НВП "Люкс-Х" (ТОВ)), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар (казеїн). (т.2 а.с.146-148).

Вказане підтверджується податковими накладними №93 від 16.09.2015 р. на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), №304 від 28.08.2015 р. на суму 296400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 49400,00 грн.), №203 від 28.08.2015 р. на суму 963000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 159000,00 грн.), №73 від 18.08.2015 р. на суму 1248000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 208000,00 грн.), №98 від 31.07.2015 р. на суму 2854800,00 грн. (у т.ч. ПДВ 475800,00 грн.), (т.2 а.с.149-153), видатковими накладними №РН-310701 від 31.07.2015 р. на суму 2854800,00 грн. (у т.ч. ПДВ 475800,00 грн.), №РН-180801 від 18.08.2015 р. на суму 1248000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 208000,00 грн.), №РН-280801 від 28.08.2015 р. на суму 936000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 156000,00 грн.), №РН-280803 від 28.08.2015 р. на суму 296400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 49400,00 грн.), №РН-160901 від 16.09.2015 р. на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), (т.2 а.с.154, 156, 158, 160, 162), виписками з банківського рахунку НВП "Люкс-Х" (ТОВ) по розрахунку з контрагентом ТОВ "Обен-2014" (т.2 а.с.164), товаро-транспортними накладними №310701 від 31.07.2015 р., №180801 від 18.08.2015 р., №280801 від 28.08.2015 р., №280801 від 28.08.2015 р., №160901 від 16.09.2015 р. (т.2 а.с.155, 157, 159, 161, 163).

В ході судового розгляду, з пояснень представника позивача встановлено, що придбаний підприємством позивача товар було використано у господарській діяльності НВП "Люкс-Х" (ТОВ).

Відповідно до податкової інформації Індустріальної ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №25/7/20-36-22-05-09 від 01.02.2016 р. з питань проведення фінансово-господарських операцій ТОВ "ОБЕН-2014" з контрагентами за період серпень-вересень 2015 р. (т.2 а.с. 217-227), встановлено неправомірне визначення платником податків сум податкових зобов'язань при продажу товарів/послуг.

Оскільки, це єдина підстава, котра вплинула на висновки відповідача про відображення позивачем у звітності показників господарської операції, яка фактично не відбулася, суд не приймає їх згідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України та статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

Судовим розглядом також встановлено, що 23.09.2015 р. позивач - НВП "Люкс-Х" (ТОВ) уклав договір поставки №23/09-2015 з Товариством з обмеженою відповідальністю "СХІД-ОПТ-ТОРГ" (код ЄДРПОУ 39697538), за умовами якого продавець (ТОВ "СХІД-ОПТ-ТОРГ") зобов'язується передати у власність покупця (НВП "Люкс-Х" (ТОВ)), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар (казеїн). (т.2 а.с.165-168).

Факт реальності вчинення господарських операцій підтверджується наданими позивачем податковими накладними: №16 від 16.12.2015 р. на суму 998400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 166400,00 грн.), №74 від 30.11.2015 р. на суму 148200,00 грн. (у т.ч. ПДВ 24700,00 грн.), №13 від 15.10.2015 р. на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), №21 від 23.09.2015 р. на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.)(т.2 а.с.169-172), видатковими накладними №РН-230901 від 23.09.2015 р. на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), №РН-151001 від 15.10.2015 р. на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), №РН-301101 від 30.11.2015 р. на суму 148200,00 грн. (у т.ч ПДВ 24700,00 грн.), №РН-161201 від 998400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 166400,00 грн.), (т.2 а.с.173, 175, 177, 179), товаро-транспортними накладними №230901 від 23.09.2015 р., №151001 від 15.10.2015 р., №301101 від 30.11.2015 р., №161201 від 16.12.2015 р., (т.2 а.с.174, 176, 178, 180), виписками з банківського рахунку НВП "Люкс-Х" (ТОВ) по розрахунку з контрагентом ТОВ "СХІД-ОПТ-ТОРГ" (т.2 а.с.181).

З податкової інформації ГУ ДФС у Харківській області щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Опт-Торг" за звітний період декларування ПДВ грудень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами (т.3 а.с.8-15), відповідач дійшов висновку про порушення підприємством позивача формування податкового кредиту за грудень 2015 року.

Оскільки, як встановлено судом, це єдина підстава, котра вплинула на висновки відповідача про відображення позивачем у звітності показників господарської операції, яка фактично не відбулася, суд не приймає їх згідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України та статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

Судом також встановлено, що 02.10.2015 р. позивач уклав договір поставки №02/10/2015 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейлтек" (код ЄДРПОУ 39595099), за умовами якого продавець (ТОВ "Рейлтек") зобов'язується передати у власність покупця (НВП "Люкс-Х" (ТОВ)), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар (казеїн). (т.2 а.с.182-185).

На виконання умов договору контрагентом позивача виписані податкові накладні №37 від 23.12.2015 р. на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), №4 від 08.12.2015 р. на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), №4 від 17.11.2015 р. на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), №3 від 06.11.2015 р. на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.) (т.2 а.с.186-189), видаткові накладні №РН-171101 від 17.11.2015 р. на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), №РН-081201 від 08.12.2015 р. на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), №РН-231201 від 23.12.2015 р. на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), (т.2 а.с.190, 192, 194), товаро-транспортні накладні №171101 від 17.11.2015 р., №081201 від 08.12.2015 р., №231201 від 23.12.2015 р. (т.2 а.с.191, 193, 195), виписками з банківського рахунку НВП "Люкс-Х" (ТОВ) по розрахунку з контрагентом ТОВ "Рейлтек" (т.2 а.с.196).

Основ'янською ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області складено податкову інформацію №85/7/20-38-22-03-04 від 15.02.2015 р. щодо ТОВ "Рейлтек" (код ЄДРПОУ 39595099) за звітний період декларування ПДВ за вересень-листопад 2015 р. з питань проведення фінансово-господарських операцій з платниками податків (т.2 а.с.228-238), за висновками якого підприємство не знаходиться за податковою адресою, а також встановлено невідповідність придбаної та реалізованої продукції, відсутні основні фонди, відсутні власні та/або орендовані транспортні засоби, відсутні кваліфіковані кадри для надання послуг, вбачається нереальність здійснення фінансово-господарських операцій підприємства ТОВ "Рейлтек" по взаємовідносинам з платниками податків за період вересень-листопад 2015 року.

Оскільки, як встановлено судом, це єдина підстава, котра вплинула на висновки відповідача про відображення позивачем у звітності показників господарської операції, яка фактично не відбулася, суд не приймає їх згідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України та статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

Також, між НВП "Люкс-Х" (ТОВ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАВЕКС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39942149) укладено договір поставки №23/12/15 від 23.12.2015 р. (т.2 а.с.197-200), відповідно до якого продавець (ТОВ "Гравекс Плюс") зобов'язується передати у власність покупця (НВП "Люкс-Х" (ТОВ)), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар (казеїн).

На підтвердження доводу про реальність вказаної господарської операції платник податків подав до суду: податкову накладну №47 від 23.12.2015 року на суму 846300,00 грн. (у т.ч. ПДВ 141050,00 грн.) (т.2 а.с.201), №РН-231201 від 23.12.2015 р. на суму 846300,00 грн. (у т.ч. ПДВ 141050,00 грн.) (т.2 а.с.202), товаро-транспортною накладною №231201 від 23.12.2015 р. (т.2 а.с.203).

З пояснень представника позивача встановлено, що розрахунки між підприємствами не проводились, кредиторська заборгованість складає 846300,00 грн.

В обґрунтування господарської мети представник позивача пояснив, що основним видом діяльності підприємства позивача є виробництво клею для етикеток, упаковки, поліграфії, а казеїн кислотний технічний є одним із основним компонентів для його виробництва відповідно до Технічних умов У 24.6-31635720-002:2008 "Клей для этикеток, упаковки, полиграфии и отделочно-строительных работ "Люкс". (т.3 а.с.20).

Єдиною підставою для висновків перевіряючих про порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України є висновки Головного управління ДФС у Харківській області, викладені в податковій інформації від 16.02.2016 р. №55/20-40-22-09-12/39942149 щодо ТОВ "Гравекс Плюс" з питань проведення фінансово-господарських операцій за грудень 2015 р. (т.3 а.с.1-7). Так, ГУ ДФС у Харківській області стверджує, що ТОВ "Гравекс Плюс" неправомірно визначило суми податкового кредиту згідно з даними наявної податкової інформації.

Однак, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент спірних правовідносин), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9 підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цією статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6, пунктами 138.11, 138.12 цією статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього кодексу.

За змістом п.138.6, п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.138.10.2 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються, зокрема: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, серед яких, витрати на врегулювання спорів у судах; інші витрати загальногосподарського призначення (витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, о забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг).

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.п. 198.1., 198.2 вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Крім того, листом Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних, При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Інші доводи відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійснення господарської діяльності також не знайшли обґрунтованого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються наданими позивачем доказами.

За визначенням статті 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність -це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

З'ясувавши обставини спірних правовідносин добутими доказами, оцінивши обґрунтованість доводів сторін, суд доходить висновку про відсутність в матеріалах справи зібраних суб'єктом владних повноважень за визначеною законом процедурою фактичних даних, які б однозначно та поза розумним сумнівом спростовували презумпцію добропорядності і добросовісності суб'єкта господарювання як платника податків, беззаперечно та безсумнівно доводили взаємоузгодженість та зловмисність дій сторін спірних правочинів, обізнаність сторін спірних правочинів з обставинами організації господарської діяльності один одного та дійсними намірами і інтересами іншого учасника господарської операції. Суд в ході розгляду справи не виявив доказів наявності у спірних правовідносинах транзитних грошових потоків, штучності господарської діяльності сторін спірних правочинів, явної нерозсудливості або невиваженості сторін спірних правочинів як при укладанні господарських договорів, так і при виконанні зобов'язань за ними. Як з'ясовано судом, такими мотивами суб'єкт владних повноважень при винесенні спірних рішень не керувався.

Таким чином, в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів для винесення спірних податкових повідомлень - рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариства з обмеженою відповідальністю).

За таких підстав, позов слід задовольнити.

Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71 ,158, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області № 0000401402 від 10 травня 2016 року та № 0000411402 від 10 травня 2016 року.

Стягнути на користь Науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (місцезнаходження: 61053, м.Харків, провул.Новожанівський, б.11, код ЄДРПОУ - 31635720) судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (місцезнаходження: 61057, м.Харків, вул.Пушкінська, б.46, код ЄДРПОУ - 39599198).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 06 липня 2016 року.

Суддя Панченко О.В.