Рішення

від 18.05.2016 по справі 755/3570/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/3570/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2016 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого - судді САВЛУК Т.В.

при секретарі Костів Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Головне управління юстиції у місті Києві, Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лівобережний-1» про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Київської міської ради з вимогою визнати за собою, ОСОБА_1, право власності на Гаражний бокс НОМЕР_1, площею 18,0 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Челябінська, 2 (ІІ поверх), Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лівобережний-1», код ЄДРПОУ 22870799), в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2, що є предметом позову. Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2, батько позивача. Позивач є єдиним спадкоємцем майна померлого батька, згідно статті 529 ЦК Української РСР (який діяв на момент смерті спадкодавця), та підтверджується матеріалами спадкової справи №58606120, яка заведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвиненко О.М. Згідно довідки Гаражно-будівельного кооперативу «Лівобережний-1» від 14 грудня 1982 року ОСОБА_2 був власником гаражного боксу НОМЕР_1, поверх ІІ, площею 18,0 кв.м, по вулиці Челябінській, 2 в Дніпровському районі міста Києва. Однак нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно дол. складу якого входить гаражний бокс, оскільки за життя спадкодавець не зареєстрував право власності на цей гараж у встановленому законом порядку, тому позивач вимушений звернутись до суду з позовом про визнання права власності на гаражний бокс, що є предметом спадкування, оскільки в інший спосіб відновити свої порушення права не виявляється за можливе.

Представник позивача - адвокат Бойко А.В. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник користуючись своїм процесуальним правом подав заяву про розгляд спавши у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити на підставі наявних у справі доказів. Представник відповідача - Київської міської ради, в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, відповідач скористався процесуальним правом подав до суду письмові пояснення по суті предмету спору, просив ухвалити рішення суду згідно норм чинного законодавства та розглядати справу у відсутності представника відповідача. (а.с.87-88)

Представник третьої особи - Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лівобережний-1», судове засідання не з'явився, голова кооперативу Качаєнко В.М. направив на адресу суду письмові пояснення з викладенням обставин набуття ОСОБА_2 спірного майна, просив позов задовольнити та проводити розгляд справи у відсутності їх уповноваженого представника. (а.с.57-58)

Представник третьої особи - Головне управління юстиції у місті Києві, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, про причини неявки представника суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ст.7 Закону СРСР „Про власність в СРСР", що набрав чинності з 1 липня 1990 року, ст.ст. 15, 16 Закону України „Про власність", що набрав чинності з 15 квітня 1991 року та втратив чинність з 20 червня 2007 року, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Виходячи з наявних у справі доказів, судом з'ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть. (а.с.10). За життя ОСОБА_2 набув права власності на Гаражний бокс НОМЕР_1, поверх ІІ, площею 18,0 кв.м, який розташований в Кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лівобережний-1» за адресою: м.Київ, вулиця Челябінській, 2, в Дніпровському районі міста Києва, що підтверджується Ордером НОМЕР_1 на право зайняття гаража (бокса) в автокооперативі Дніпровського району м. Києва «Лівобережний-1» від 01 грудня 1982 року (а.с.17) та Довідкою від 18 грудня 2015 року вих. №55, видана Кооперативом по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лівобережний-1» про сплату ОСОБА_2, суми пайового внеску за гаражний бокс в повному обсязі 07 квітня 1978 року. (а.с.75)

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли та продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно до частини першої статті 524 Цивільного кодексу УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частинах, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. (ч.1 ст.529 Цивільного кодексу УРСР)

Спадкоємцем першої черги за законом померлого ОСОБА_2, який постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1, є його син ОСОБА_1, який фактично прийняв спадщину.

Згідно ст. 548 ЦК УРСР для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені дії, що свідчать про намір спадкоємця прийняти спадщину, повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст.549 ЦК УРСР).

Фактичний вступив управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

19 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Литвиненко О.М. з заявою видати свідоцтво про право на спадщину за законом на гараж НОМЕР_1, який знаходиться в Кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лівобережний-1». (а.с.70)

На підставі заяви спадкоємця ОСОБА_1, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвиненко О.М. заведена спадкова справа №2/2016 щодо майна ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, яка в ксерокопії долучена до матеріалів справи. (а.с.70-82)

19 лютого 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвиненко О.М. винесено Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, на підставі якої відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на гараж НОМЕР_1, який в Кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лівобережний-1» за відсутності у спадкоємця оригіналу правовстановлюючого документа на об'єкт нерухомого майна. (а.с.19)

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов'язок спадкоємців, а їх право.

Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Як передбачено у п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст.19-1 Закону України «Про кооперацію» член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - розпорядження квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. В разі викупу квартири, дачі, гаража споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», який розповсюджувався на правовідносини, що виникли між ОСОБА_2 та Кооперативом по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лівобережний-1», знайшли законодавче закріплення з прийняттям Закону УРСР «Про власність» у 07.02.1991 року, яким передбачено, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно, і підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли на час відкриття спадщини.

Таким чином, у разі смерті члена гаражного кооперативу, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, але свідоцтво про право власності не отримав, гаражний бокс в гаражному кооперативі входить до складу спадщини.

Як роз'яснено в пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 28.06.1991 року «Про практику розгляду судами цивільних справ пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів», у справах про право на пай і на гараж судам належить виходити з того, що член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває права власності на це майно і в праві розпоряджатися ним на свій розсуд.

Пункт 9 цієї Постанови передбачено, що оскільки визначення розміру пайових внесків віднесено до виключної компетенції загальних зборів членів ГБК, судам необхідно виходити з цих даних кооперативу.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що за життя ОСОБА_2 набув права власності на Гаражний бокс НОМЕР_1 в Кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лівобережний-1», який розташований в місті Києві по вул. Челябінській, 2, факт набуття права власності підтверджується Довідкою від 18 грудня 2015 року вих.№55, видана Кооперативом по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лівобережний-1» про сплату ОСОБА_2, суми пайового внеску за гаражний бокс в повному обсязі 07 квітня 1978 року.

Після смерті спадкодавця право власності на вищезазначене нерухоме майно перейшло в порядку спадкування за законом спадкоємцю першої черги - сину спадкодавця ОСОБА_1, який фактично вступив у володіння спадковим майном, у встановленому порядку заявив про намір прийняти спадкове майно, однак не отримав свідоцтво про право власності на спадкове майно, у зв'язку з тим, що за життя спадкодавець не зареєстрував у відповідних державних органах право власності на об'єкт нерухомого майна.

В той же час обставин, які б вказували, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя набув або володів нерухомим майном, що входить до спадкової маси, неправомірно, або на вказане майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи , судом не встановлено.

Згідно з статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права.

Відповідно до частини третьої ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Головне управління юстиції у місті Києві, Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лівобережний-1» про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, ухвалюючи рішення суд визнає за ОСОБА_1, спадкоємцем першої черги за законом майна спадкодавця ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на гаражний бокс НОМЕР_1, поверх ІІ, площею 18,0 кв.м, який розташований в Кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лівобережний-1» за адресою: м. Київ, вул. Челябінська, 2.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.524, 529, 548, 549 Цивільного кодексу УРСР, ст.1297 Цивільного кодексу України, ст.19-1 Закону України «Про кооперацію», ст.67 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, ст.ст. 1, 4, 10, 11, 15, 57, 60, 61, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Головне управління юстиції у місті Києві, Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лівобережний-1» про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, спадкоємцем першої черги за законом майна спадкодавця ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на гаражний бокс НОМЕР_1, поверх ІІ, площею 18,0 кв.м, який розташований в Кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лівобережний-1» за адресою: м. Київ, вул. Челябінська, 2.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я